1. Закон про Судову реформу передбачає практику тільки адвокатів — професіоналів.
Дане нововведення може негативно вплинути на громадян, які не мають високого рівня доходу та втрапивши в ситуацію, яка потребує судового втручання, не зможуть забезпечити гідний захист своїх прав та інтересів та сплатити послуги професійного адвоката відповідного рівня, що в свою чергу обмежує права простих громадян.
2. Внаслідок судової реформи значну кількість суддів було звільнено.
Як наслідок, справи, через відсутність необхідної кількості суддів, будуть затримуватися, безкінечно відкладатися, а судові процеси будуть тягнутися роками. Також, негативним моментом є той факт, що Президент не видає Укази про призначення суддів у визначений законом місячний строк, тобто звільнені судді не заміщаються новими.
3. На суддів, які задовольняють вимоги нового законодавства чекає підвищення заробітної платні майже втричі.
Не зрозумілим залишається питання такого великого розриву у заробітних платах суддів першої інстанції, апеляції та касації. Адже за судовою реформою, судді судів першої інстанції отримуватимуть заробітну плату у розмірі 30 мінімальних заробітних плат, судді апеляційної інстанції – 50 мінімальних заробітних плат та судді касаційної інстанції – 70 мінімальних заробітних плат.
4. Фактично відбувається підкуп державою суддів вищих інстанцій, оскільки саме вони приймають остаточні рішення.
Змінено вимоги до кандидатів у судді: мінімальний вік судді становитиме 30 років. Пенсійний вік таких громадян наступає з моменту досягнення ними 65-річного віку.
Із цього нововведення слідує, що судова практика становитиме 35 років замість 30, а молодим фахівцям буде занадто складно пробитися до рядів суду та проявити нові ідеї молодого покоління. Також, створюються нерівні умови для таких категорій як адвокати та науковці, оскільки однією з вимог до кандидатів в судді є суддівський стаж, якого адвокати та науковці не мають. Через це вік, з якого може бути призначено суддю для адвокатів та науковців зменшується, а для суддів – збільшується, що ставить їх у нерівні умови.
5. Передбачається, що в Україні працюватиме триланкова судова система: перша інстанція, апеляція, касація.
Судді не будуть зацікавлені, щоб їх рішення переглядалися Великою палатою ВСУ, оскільки це сприятиме корупції, адже, судді працюють в рамках єдиного органу, що в свою чергу створює «людський фактор». Фактично цим нововведенням ми не відійшли від попередньої системи перегляду рішень касаційною інстанцією.
6. Збільшено перелік дисциплінарних проступків, за які може бути звільнено суддю.
Зокрема, мова йде про такий дисциплінарний проступок як недоброчесність судді. Проте закон не передбачає критеріїв доброчесності та цим самим надає безмежні підстави для зловживання повноваженнями щодо звільнення суддів, тобто, кожен неугодний суддя може бути звільнений за цією підставою. Даний дисциплінарний проступок не може бути критерієм для відбору суддів, оскільки він є суб`єктивним. –Також, Кваліфікаційне оцінювання суддів чи добору в судді на етапі оцінки психолого-моральних якостей та доброчесності не відповідають вимогам прозорості, адже психологічні тести проводять за «змішаним» типом, що не дозволяє встановити дійсні результати, а критерії доброчесності не визначені так само як під час притягнення до дисциплінарної відповідальності.
7. Ліквідація районних судів та створення нових окружних судів.
Основними питаннями при цьому є, зокрема, такі: яким чином будуть створюватися ці окружні суди в Законі не прописано; що робити із суддями, які працюють на сьогоднішній день в районних судах та чи буде штатна кількість нових окружних судів співпадати з штатною кількістю діючих районних судів?
8. Через створення нового ВСУ мають бути ліквідовані спеціалізовані суди.
У Законі вказано, що вони мають передати всю матеріально-технічну базу новому ВСУ, тобто, фактично це є реорганізація, а не ліквідація. Під час реорганізації, згідно КЗпП, працівники мають бути переведені на нову організацію. Постає питання, що ж тоді робити із суддями касаційної інстанції, які призначені довічно?
9. Створено недоорган – Громадська рада доброчесності.
Даний орган не є ані державним органом, ані юридичною особою, не несе жодної відповідальності, але надає обов’язкові до розгляду висновки, які в цілому, навіть, оскаржити неможливо.
10. Через введення Судової реформи прийняті нові процесуальні кодекси.
Ці нормативно-правові акти прийняті з численними недоліками та порушеннями, які взагалі відірвані від реалій здійснення судочинства, а порушення, які були допущені під час їх прийняття повинні мати наслідком визнання таких законів неконституційними.
11. Збільшення заробітні плати членам ВККС і ВРП до 200 тис.
Таке нововведення є також хабарем з боку держави на усунення чи недопущення «невигідних» осіб до кандидатів на посади суддів.
12. Обмеження щодо кількості осіб, які можуть знаходитися на судовому засіданні.
Дане положення фактично обмежує доступ громадян до зали суду, якщо у залі не вистачає вільних місць. Тобто, теоретично, це надасть можливість «прогнати» із зали суду усіх журналістів або спостерігачів, потрібно лише завчасно зайняти вільні місця «своїми» людьми.
13. Виклик до суду буде опубліковуватися в мережі Інтернет.
Відтепер виклик до суду осіб, чиє місцезнаходження невідоме, буде відправлятися навіть не на особисту електронну адресу Відповідача, а шляхом опублікування на сайті суду, тобто для того, щоб знати чи не виступає особа Відповідачем у суді, їй постійно необхідно моніторити інформацію на сайті суду.
Анна Мартиненко, адвокат
Ростислав Кравець, адвокат
Василина Воронецька, юрист
