Нещодавно парламент ухвалив в цілому закон №10337 “Про доброчесне лобіювання”. Тепер бізнес чи громадськість можуть відстоювати свої інтереси легально: найняти лобістів, заплатити їм гроші й чекати результату.
А традиційний український лобізм, коли депутатам просто заносять гроші під обіцянку “голосувати як треба”, має відійти в минуле. Та як буде насправді — питання поки відкрите.
“Над законом про лобізм добре попрацювали самі лобісти. Тож шпарини залишилися”, — каже голова адвокатського обʼєднання “Кравець і партнери” Ростислав Кравець.
“Бізнес- Телеграф” розбирався, як новий закон змінить лобізм в Україні.
Лобізм по-чесному
Ухвалення закону про лобізм — одна з рекомендацій Єврокомісії, яку Україна мала виконати до березня. Формально терміну дотрималися. Документ ухвалили в кінці лютого. Та спочатку закон хотіли прийняти ще до кінця 2023 року. Загальмували процес, як підозрюють експерти, з якими поспілкувався “Бізнес- Телеграф” самі лобісти. Вони до останнього намагалися переписати окремі норми “під себе”.
В результаті в закон вносили багато змін, тож, що потрапило в фінальну версію, залишалося загадкою навіть для багатьох лобістів. “Ще вивчаємо його”, — відповів “Бізнес Телеграфу” президент Конфедерації роботодавців України Олексій Мірошниченко на прохання прокоментувати новий закон. А згодом сказав, що поки не може поділитися враженнями, тож візьме паузу.
Схоже, паузу взяв і президент. Бо поки що він не підписав новий закон.
На перший погляд, у законі про лобізм немає ніяких підводних каменів. Він фактично легалізує процес відстоювання своїх інтересів для бізнесу чи громадськості.
Ті зможуть укладати контракти з професійними лобістами, а вже вони будуть займатися просуванням ініціатив, потрібних клієнтам. Звісно, за гроші.
Лобіювати зможуть не всі. Як прописано в законі, це заборонено представникам влади, фізособам, що мають непогашену судимість чи притягалися до відповідальності за корупцію, резиденти країни-агресора та ін.
Лобісти зможуть брати участь у підготовці та написанні законопроектів. Це не український винахід. За схожими схемами працюють лобісти, наприклад, у США чи Європі.
Щоб контролювати грошовий потік, а головне — схеми та зв`язки лобістів — НАЗК має створити Реєстр прозорості. І лише через два місяці після цього (але не пізніше 1 січня 2025 року) закон має запрацювати на повну силу.
“Український реєстр відповідатиме тим, які діють у Європі. Зокрема, має містити базу лобістських організацій, що взаємодіють з владними інституціям, долучаються до роботи над законодавчими актами. Це повинно забезпечити прозорість та етичність при відстоюванні інтересів тих чи інших бізнес-структур чи інших зацікавлених груп”, — каже голова секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський.
Ознайомитися з Реєстром прозорості зможе кожен бажаючий. Він буде відкритим. А лобісти мають регулярно звітувати про свою роботу (один з елементів звіту — повне розкриття інформації про клієнтів). Та головне, і лобісти, і ті, з ким вони будуть працювати, “мають уникати матеріально-фінансової залежності і конфлікту інтересів”. Якщо лобіста впіймають на порушенні, його виключать з реєстру. Моніторити ситуацію буде НАЗК.
Тож, здавалось би, новий закон має закрити старі схеми з лобіювання, коли в хід йшли потрібні звʼязки, а з чиновниками чи депутатами просто “домовлялися” про потрібні рішення. Не випадково законодавче регулювання лобізму передбачене не лише рекомендаціями Єврокомісії, а й Державною антикорупційною програмою та рекомендаціями Групи держав проти корупції GRECO. Бо традиційний український лобізм довгі роки суттєво підживлював корупціонерів.
Чи зміниться щось насправді?
Сюрприз для бізнесу
Організації, що задовго до появи нового закону займалися “офіційним” лобізмом (наприклад, бізнес-асоціації, профільні групи та ін), не випадково все ще “не можуть сформувати враження” від нового закону.
Бо знайшли в ньому доволі неприємний для себе нюанс.
“Буквально перед прийняттям проєкту, його текст суттєво змінили. Зокрема, переписали норму щодо бізнес-асоціацій. Вони тепер теж стали субʼєктами лобізму, а не субʼєктами адвокації (як це передбачалося однією з попередніх версій проєкту). Це означає, що бізнес-асоціації (а також співробітники певних департаментів окремо) теж повинні будуть реєструватись у Реєстрі (як асоціації загалом, так і співробітникам відповідного департаменту)”, — зазначили у Європейській бізнес-асоціації.
В ЄБА додали: “щиро сподіваємося, що нове регулювання дійсно працюватиме, а не стане перешкодою в роботі організацій, що ведуть доброчесну діяльність”.
Насправді, це дуже коректне формулювання. Бо деякі бізнес-асоціації, з якими поспілкувався “Бізнес-Телеграф”, в коментарях “не для преси” не стримують роздратування.
“Бізнес-асоціації від початку створюються для захисту інтересів своїх членів. Це адвокація, а не лобіювання, бо ми ж не стороння організація. Тепер нас внесуть до Реєстру й посадять “під ковпак”, доведеться працювати лише на звіти, або суттєво розширювати штат працівників. І ще не зрозуміло, чи не знайдуть контролюючі органи “конфлікту інтересів”, бо, за логікою закону, і лобісти (тобто ми), і наші клієнти будуть перебувати в “матеріально-фінансовій залежності”, бо ж асоціація існує на членські внески своїх учасників. Таким чином, дуже швидко можна “нейтралізувати” будь-яку профільну асоціацію. І як тоді компаніям відстоювати свої інтереси — йти до професійних лобістів, які, я впевнений, скоро з`являться в великій кількості й з великими прайсами, чи до “тіньових посередників”, а вони, скоріш за все, нікуди не зникнуть”, — каже керівник однієї з бізнес-асоціацій.
Шпарина для “своїх”
Головне питання — чи зможе новий закон побороти традиційну модель лобізму. Коли для того, аби протягнути потрібне рішення, не треба ніяких офіційних договорів з професійним лобі, варто лише знайти “потрібних людей” та домовиться з ними напряму, звісно, за “чорний” кеш.
У новому законі про такий тіньовий лобізм не має жодної згадки. Вказано, що представники влади не можуть ні пропонувати послуги з лобізму, ні замовляти їх самі. Та про моніторинг чи покарання для порушників — ані слова.
Більш того, різного роду “домовленості” навіть не підпадають під визначення лобізму, прописане в новому законі.
На це звернуло увагу Головне юридичне управління Ради. “Сфера дії закону про лобіювання охоплюватиме досить вузьку сферу суспільних відносин і стосуватиметься лише проєктів нормативно-правових актів і лише у випадку, якщо спроба впливу на субʼєкт правотворчої діяльності буде повʼязана з комерційним інтересом особи”, — зазначається у висновках Головного юридичного управління до проєкту.
А ось наприклад, спроби впливу на законотворців у розрізі надання (чи не надання) певних пільг під це визначення вже не підпадають. Не вважається лобізмом і, скажімо, утримання від якихось дій, а зиск від цього для зацікавлених осіб може бути не меншим, ніж від потрібного закону.
“Варто нагадати, що Венеційська комісія визначає лобіювання як “усну чи письмову комунікацію приватних осіб чи груп з державним посадовцем з метою впливу за законодавство, політику чи адміністративні рішення”, — нагадують у Головному юридичному управлінні.
Втім, депутати ці зауваження проігнорували.
Тому, як вважає Забловський, традиційних лобістських схем новий закон не зламає.
“Ті, хто лобіював легально, й далі будуть це робити, та для них умови навіть погіршаться. А от ті, хто практикував “тіньовий лобізм”, як і раніше, не потрапляють у сферу впливу законодавства, тож для них нічого не змінюється”, — каже Забловський.
Як зазначили в Центрі протидії корупції, посадовці, на відміну від зареєстрованих лобістів, не змушені будуть публічно звітувати про проведені зустрічі з зацікавленими сторонами. Ба більше, новий закон ніяк не стосується армії радників високопосадовців, які офіційно навіть не перебувають на держслужбі та не повинні заповнювати декларації, — каже Кравець. А якраз через різного роду “радників” та “консультантів” зараз і працюють лобісти.
