Володимир Зеленський підписав закон, яким скасовується довічний фінмоніторинг для чиновників. Його проголосувала Верховна Рада 4 листопада. А ухвалення було однією з умов для вступу України до Європейського Союзу. Згідно з документом, держава й банки не зможуть контролювати доходи політиків і високопосадовців після їхнього звільнення. Тепер, упевнені в українській громадській організації “Центр протидії корупції”, про переговори України з ЄС можна забути.
Суть закону та “небезпечні” виправлення
На сайті Кабміну йдеться, що закон допоможе убезпечити цілісність фінансової системи України від дій Росії та Білорусі. Він, за заявами Мінфіну, реалізує рекомендації Єврокомісії щодо заявки України на членство в Європейському Союзі та націлений на відповідність національного законодавства міжнародним стандартам. Так, росіяни та білоруси більше не зможуть бути допущені до керівництва й управління суб’єктами первинного фінансового моніторингу. Крім того, політики та чиновники повинні обов’язково звітувати до Держфінмоніторингу про порогові операції (400 тисяч гривень і більше) із суб’єктами, пов’язаними з Росією та Білоруссю.
Але схвальні відгуки уряду поділяють не всі. Як заявляють у ЦПК, до закону потрапили “небезпечні” правки, внесені депутатами від “Платформи за життя та мир” та “ЄС” Григорієм Мамкою та Артуром Герасимовим. Нібито вони заклали скорочення терміну перебування чиновників у статусі “національного публічного діяча” до трьох років після звільнення з посади. За словами голови ЦПК Віталія Шабуніна, цією правкою політики знищили систему фінансового моніторингу “себе улюблених”.
“Знаєте, я не відчуваю на собі жодних атак цих антикорупціонерів, я просто не читаю Шабуніна. Є закон і загальноприйняті норми. Світова банківська система видає загальну інструкцію щодо критеріїв ризиків у цьому питанні. А вже кожна держава окремо у боротьбі з легалізацією коштів, одержаних злочинним шляхом, сама вдосконалить свої правила. Я просто не розумію, із чим або з ким борються ці активісти. Гадаю, проблема у мізках”, – заявляє Григорій Мамка, депутат “Платформи за життя та мир”.
Варто зазначити, що насправді редагування було внесено не лише двома згаданими ЦПК депутатами, на сайті Верховної Ради ще згадується прізвище нардепа Ростислава Павленка (ЄС) а на профільному комітеті свої зміни до документа пропонували Ольга Василевська-Смаглюк (“Слуга народу”) та Ніна Южаніна (ЄС). У результаті парламентарі дійти згоди так і не змогли, і щодо спірного питання вирішили голосувати. Дилема була в тому, скільки має тривати фінмоніторинг чиновника після його звільнення: три роки чи довічно.
“О, диво, за правки проголосувала більшість депутатів – представники всіх політичних сил у Раді. Зокрема й окремі депутати “Голосу”. І правка проходить до сесійної зали, жодного голосу “проти”. Ніхто тоді не обурювався. Отже, відповідальність несуть усі парламентарії. Є й інший цікавий момент, ще одну правку щодо скасування фінмоніторингу олігархів також підтримали всім комітетом, а вона була внесена Герасимовим і Павленком, обидва з “Європейської солідарності” Порошенка”, – поділився юрист та аналітик Андрій Вігірінський.
Дуже зручно, каже Шабунін, наприклад, для депутатів, яким потрібно легалізувати кеш, що кілька років отримують у конвертах. Проте, за словами юристів, суть закону головою ЦПК перекручено, оскільки не лише парламентарі внесені до категорії ПЕП (фізична особа, яка відіграє визначну громадську роль усередині країни або на міжнародному рівні). До цього списку також включені представники міжнародних організацій або суб’єкти, які представляють інтереси таких організацій. І ще одна маніпуляція від ЦПК, додають юристи, бо далеко не кожен чиновник в Україні є корупціонером, тож під такий контроль потраплять одиниці.
“Є офіційна статистика від Нацбанку. Вони вказують кількість порушень щодо фінансового моніторингу чиновників, які виявляє НБУ. Так от серед 100% порушень усієї банківської системи штрафують лише 1-4% окремих фінансових установ”, – розповідає Вігірінський.
Крім того, Шабунін наполягає, що довічний фінансовий моніторинг діє практично у всьому світі. Він наводить як приклад Австрію, Бельгію, Данію, Грецію, Іспанію та Британію. Насправді ж, за словами юристів, схожої практики немає в жодній із цих країн. У Австрії цей термін становить 12 місяців. Тому трьох років в Україні цілком достатньо, щоб відповідні органи змогли притягнути винного до відповідальності у разі, наприклад, виявлення надхмарних доходів.
“Це вигадка найчистішої води, насправді такої практики у світі немає і не може бути. Довічно звітувати про свої прибутки – це нонсенс. На мою думку, це фантазії наших антикорупціонерів. До цього не варто навіть дослухатися. Жодного смислового та юридичного навантаження у цьому не знайдете”, – каже юрист та адвокат Ростислав Кравець.
Сім вимог України від ЄС
23 червня Європейська рада надала Україні статусу кандидата в члени ЄС. Тепер для того, щоб розпочати переговори, Київ має виконати низку рекомендацій Єврокомісії, а їх на сьогодні сім. Це посилення боротьби з корупцією, проведення реформи Конституційного суду, продовження судової реформи, антиолігархічний закон, боротьба з відмиванням грошей, закон про медіа (приведення медіазаконодавства у відповідність до європейського), а також зміна законодавства про національні меншини.
У ЦПК впевнені, що підписаний Зеленським документ шкодить європейському майбутньому України. Закон, кажуть вони, суперечить стандартам Міжурядової комісії фінансового моніторингу та директивам ЄС. Також, запевняють, це була одна із семи умов для вступу України до Європейського Союзу.
“Вони можуть публічно не коментувати і не критикувати через ситуацію в країні. Але це дуже сумний крок. Результатом цього може бути просто затягування переговорів щодо вступу України до ЄС”, – кажуть у ЦПК.
Що стосується конкретно відмивання грошей, то, як ідеться у рекомендаціях ЄС, Україні потрібне вдосконалення законодавства про Державну службу фінансового моніторингу: розширити її повноваження та надати більше прав. Про конкретні терміни жодного слова.
“Наші антикорупціонери влаштували бурю у склянці води. У фінансових системах світу поняття довічного контролю за публічно значущими особами після того, як вони закінчують активну фазу своєї трудової діяльності, немає. Кожна країна має чітко встановлені терміни. У Європі це від трьох до п’яти років. Тому було логічно запозичити українському законодавству норми європейського. Абсолютно нормальна логічна практика”, – поділився економіст Олег Пендзин.
Антикорупціонер Шабунін
Віталій Шабунін – один із засновників Центру протидії корупції, української громадської організації, створеної 2012 року. Вона фінансується завдяки підтримці міжнародних донорів. На своєму офіційному сайті антикорупціонери звітують про успіхи в роботі: збережено 4,8 млрд грн державних коштів, до НАБУ направлено 879 справ, а чиновниками подано 6,5 млн декларацій.
У вересні 2020 року Печерський районний суд Києва визнав Шабуніна винним у несвоєчасному поданні щорічної декларації, його оштрафували на 850 грн. А у 2017-му суд розпочав розгляд справи про побиття Шабуніним відеоблогера Всеволода Філімоненка. У липні 2020 року в будинку антикорупціонера під Києвом сталася пожежа. Сам Шабунін та очолюваний ним ЦПК розцінили підпал як “посягання на його життя та членів його родини”. Представництво ЄС в Україні висловило стурбованість і закликало до об’єктивного розслідування. У результаті активіст оголосив збір коштів на ремонт будинку, зумівши зібрати понад 42 тис. доларів від своїх прихильників.
“Я впевнений, що історія з ЦПК про фінмоніторинг фінансується іноземними донорами. Хто б казав узагалі… Шабунін сам собою корупціонер, він свого часу порушив закон. І лише за втручання та тиску на судову систему його змогли виправдати. Зараз це сто відсотків замовна кампанія – просте бажання різних іноземних розвідок впливати на владу в Україні”, – висловив думку юрист і адвокат Ростислав Кравець.
