Військовий облік за кордоном, облік військовозобов’язаних громадян роботодавцями та військовий квиток у “Дії”. Фокус з’ясував, які зміни чекають на українців у зв’язку із затвердженням Кабміном нового порядку військового обліку.
З нового року в Україні діє новий порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Відповідну постанову уряду від 30 грудня 2022 року №1487 опублікували 3 січня 2023 року.
“Мета такого нововведення чітко регламентована самим порядком. Якщо сформулювати лаконічніше, вона полягає в цифровізації процесу ведення військового обліку, його нормуванні та осучасненні та зборі повної інформації про наявні військові резерви”, — пояснює Фокусу Віолетта Монастирська, адвокатка адвокатського об’єднання Legal Strategy.
На думку Ростислава Кравця, адвоката, старшого партнера АО “Кравець і партнери”, насамперед зміни зумовлені бажанням створення електронного реєстру військовозобов’язаних та його інтеграції з сервісом державних послуг “Дія”, а також вирішенням питання щодо військовозобов’язаних жінок — яким чином і в які терміни їм потрібно стати на військовий облік. Водночас співрозмовник Фокусу в умовах війни вважає цифровізацію військового обліку небезпечною ініціативою, яку слід відстрочити.
Як уточнює Євген Артюхов, старший партнер ЮК “ASA Group”, кардинальне оновлення системи військового обліку почалося ще з початку агресії РФ проти України у 2014 році, коли перші хвилі часткової мобілізації оголили ключові проблеми у цій сфері. Першим результатом цієї роботи став Порядок організації та ведення військового обліку призовників та військовозобов’язаних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2016 р. № 921, який прийшов на заміну ще пострадянським правилам, затвердженим у 1994 році.
Співрозмовник Фокусу уточнює, що цей порядок діяв без змін протягом двох років, і лише 2019-2022 роки трансформувався. Відповідно, бажання уряду викласти лад у новій редакції замість запровадження чергових змін виглядає логічно.
“Зараз ми маємо свіжий, деталізований і зрозумілий майже будь-якому пересічному громадянину документ, який є результатом еволюції системи військового обліку за вісім років війни“, — робить висновок Євген Артюхов.
Військкомат у “Дії”. Як і коли цифровізація дійде до військовозобов’язаних
“Про залучення “Дії” до військового обліку говорять більше року — одразу після презентації послуги з реєстрації місця проживання, оскільки саме тут першою проблемою стало питання військового обліку. І, швидше за все, досить багато часу пішло на те, щоб інтегрувати всіх учасників та все необхідні дані в єдину систему”, — каже Євген Артюхов.
Почувши про цифровізацію військового обліку, в інформпросторі з новою силою почав циркулювати раніше поширений міф про те, що через Дію військовозобов’язаним будуть розсилати повістки. Проте опитані Фокусом експерти запевнили, що поки що про подібні дії не йдеться. Та й у Мінцифрі у відповідь на численні запити ЗМІ також спростовують чутки про повістки через сервіс “Дія”.
Разом з тим, у поточній редакції порядку Євген Артюхов вбачає такі функції, які будуть незабаром доступні через “Дію”:
- електронний військовий квиток;
- автоматичне повідомлення Територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) про зміни до даних військовозобов’язаного (народження дитини, одруження, розлучення, зміна місця проживання тощо);
- можливість стати на військовий облік дистанційно, не відвідуючи ТЦК та СП.
На думку Артюхова, остання функція є дуже актуальною, оскільки проблема потрапити на прийом до ТЦК та СП почалася під час пандемії ковіду. А після початку повномасштабного вторгнення для вирішення будь-якого питання військовозобов’язаним часто доводиться відстоювати в чергах протягом робочого дня, і неодноразово.
Для постановки на військовий облік у зв’язку зі зміною проживання відтепер не потрібно відстоювати черги та “зніматися” з обліку за старим місцем проживання. Достатньо стати на військовий облік у ТЦК та СП за новим місцем проживання протягом семи днів. У “Дії” стати на облік можна буде за кілька кліків“, – уточнює Артюхов.
Віолетта Монастирська додає: новий сервіс “електронний військовий квиток” буде зручно використовувати, наприклад, при прийнятті на роботу або навчання, де достатньо надати електронну версію відповідного військово-облікового документа.
Військовий облік за кордоном. Які нововведення стосуються тих, хто виїхав з України
Євген Артюхов зазначає, що ключові зміни порядку стосуються військовозобов’язаних, які виїхали за кордон, — вони будуть перебувати на військовому обліку в дипломатичних установах країни фактичного перебування.
Експерт уточнює, що обов’язок постановки на консульський облік у разі перебування за кордоном більше трьох місяців існував і раніше, але зараз непостановка на консульський облік розцінюватиметься як порушення правил військового обліку, за що військовозобов’язаного можуть притягнути до відповідальності. При цьому у посольств та консульств додатково з’являються такі обов’язки:
- інформування громадян України про початок чергового призову
- сприяння поверненню військовозобов’язаних в Україну під час мобілізації та у воєнний час
“Повноваження вручати повістки співробітники консульств і посольств не мають. Принаймні, новим порядком такого не передбачено, але однозначно виключати таку можливість теж не можна, — роз’яснює Євген Артюхов. — І найцікавіше, якщо певним військовозобов’язаним, що уникають постановки на облік, зацікавляться ТЦК і СП, з новими повноваженнями, дипломатичні установи зможуть “сприяти” скасування правових підстав для перебування в іноземній державі, тобто — анулюванню візи або статусу тимчасового захисту тощо — і тоді військовозобов’язаний буде змушений повернутися до України на зустріч із військовим комісаром“.
Однак поки що хвилюватися українцям за кордоном, що їх “повертатимуть” в Україну, не варто. Зазвичай, за кордоном у різних країнах не ведуться жодні реєстри українських громадян, понад те, цифровізація у багатьох країнах ЄС залишається на рівні української, але за моделлю початку 2000-х. “У Німеччині біженці реєструються у конкретній землі (земля — область), та інша земля нічого не знає про те, скільки і з яких країн біженців зареєстровано тут. До того ж, документообіг у відомствах, що пов’язаний із біженцями, ведеться через поштові відправлення — пошту, і не електронний, і часто папери губляться, контроль там за зареєстрованими “умовний”, а якщо людина взагалі не отримала статусу — посвідки на проживання, то неясно, яким чином Консульство України збирається дізнатися про її місце перебування”, — розповіла Фокусу киянка Ірина Осадча, яка тимчасово проживає в Німеччині. На її думку, у держвідомствах Німеччини таке безладдя, що “стукати” про військовозобов’язаних чоловіків українському консульству там точно ніхто не стане.
Жінки та діти. Кого ще стосуються нововведення військового обліку
Молодим хлопцям та їхнім батькам слід знати, що у новому порядку вік приписки хлопців до призовних ділянок знизили – ставати на облік тепер потрібно на рік раніше: з 16 років, а не з 17 років.
“Стати на військовий облік з 16 років можна буде за допомогою порталу “Дія”. Адже, згідно з новим порядком, військовий облік переводитимуть повністю в електронну форму, створивши та запустивши для цього протягом шести місяців “Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів“, — пояснює Віолетта Монастирська.
Новим порядком також додатково врегульовано питання військового обліку жінок, обговорення якого останнім часом набуло широкого резонансу.
Як зазначає Євген Артюхов, жінки, які здобули освіту за медичною чи фармацевтичною спеціальністю та не перебували на військовому обліку у відповідних районних (міських) ТЦК та СП та не отримали військово-обліковий документ, мають стати на військовий облік до кінця 2026 року.
“Механізм мобілізації жінок новим порядком не передбачений. До 2026 року всі жінки, навіть українки, які мають медичну спеціальність — єдину, за якою вони можуть підлягати мобілізації, можуть обходитися без обов’язкової постановки на облік. Представниці інших професій стають на облік лише добровільно”, — додає Віолетта Монастирська. Тобто жінки, як і раніше, йдуть до лав ЗСУ за власним бажанням.
Без приписного нікуди. Як змінюються правила прийому на роботу чи навчання
Віолетта Монастирська уточнює, що, згідно з положеннями нового порядку, військовий облік вестимуть:
- військкомати (ТЦК та СП) — персонально-якісний облік;
- органи місцевої влади — персонально-первинний;
- підприємства, установи, держоргани, навчальні заклади, де працює чи навчається військовозобов’язаний – персональний.
“Крім того, військовий облік військовозобов’язаних та резервістів ділитиметься на загальний та спеціальний, — продовжує Монастирська. — Загалом будуть перебувати військовозобов’язані та резервісти, які не заброньовані за державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями на період мобілізації та на воєнний час, тоді як заброньовані перебуватимуть на спеціальному військовому обліку”.
Монастирська уточнює, що за наявності на військовому обліку менше ніж 500 працівників обов’язки щодо ведення військового обліку покладаються на співробітника служби персоналу, якому встановлюється доплата у розмірі до 50% посадового окладу, а для держслужбовців — у межах економії фонду оплати праці. Але якщо йдеться про більшу кількість працевлаштованих призовників, військовозобов’язаних та резервістів, порядок визначає необхідну кількість осіб, відповідальних за ведення військового обліку. Наприклад, для обліку від 4001 до 7000 призовників обов’язкові три додаткові штатні одиниці.
Для роботодавців одним із ключових нововведень нового порядку також стає прийом на роботу або навчання лише після взяття військовозобов’язаного на військовий облік.
Тобто, як наголошує Євген Артюхов, тепер роботодавцям прямо заборонено приймати на роботу чоловіків, а з 1 січня 2027 року і військовозобов’язаних жінок, які не мають військово-облікового документа, оформленого відповідно до вимог законодавства.
“На мою думку, це досить спірна правова норма, оскільки не можуть постанови Кабміну звужувати та обмежувати обсяг прав і свобод громадян, визначений законами – зокрема трудових прав громадян та конституційного права на працю, – коментує Артюхов. – Тому не виключено, що найближчим часом цю норму порядку буде оскаржено в суді, але це залежить від того, чи знайдеться позивач-сміливець, оскільки його, з високою ймовірністю, можуть мобілізувати поза чергою — про всяк випадок”.
Роботодавцям юристи радять звернути увагу на інші важливі моменти. По-перше, відповідно до зміненої процедури оповіщення про виклик працівників до ТЦК та СП, роботодавець зобов’язаний видавати наказ (розпорядження) про повідомлення військовозобов’язаних, повідомляти таких осіб під особистий підпис щодо необхідності прибуття до відповідного ТЦК та СП, та надсилати копію вищезгаданого наказу у триденний термін у відповідний ТЦК та СП.
“Ознайомлення працівника з таким наказом допускається з використанням засобів електронних комунікацій з накладенням удосконаленого електронного підпису або кваліфікованого електронного підпису. А в період воєнного стану повідомлення навіть можна відправити у месенджер, – роз’яснює Євген Артюхов. – І тоді працівник, навіть якщо він працює дистанційно за кордоном, вважається повідомленим про необхідність явки до ТЦК та СП належним чином, а у разі неявки автоматично стає правопорушником і може притягуватися до відповідальності”.
Другий важливий момент – зміна регулювання проведення перевірок ведення військового обліку. Євген Артюхов уточнює, що перевірка проводиться з припису, форма якого затверджена порядком не частіше ніж раз на рік, згідно із затвердженим планом. Про проведення перевірки підприємству повідомляють не пізніш як за десять днів до її початку. Недоліки та порушення порядку ведення військового обліку, виявлені під час перевірки, доведеться усунути у 30-денний термін.
“Раніше ТЦК та СП проводили перевірки лише тих підприємств, які вели військовий облік і з власної ініціативи взаємодіяли з ТЦК та СП. Однак тепер такі перевірки для бізнесу можуть стати неприємним сюрпризом“, — попереджає Артюхов.
Відповідальність за порушення у сфері військового обліку не змінилася, але про неї також слід нагадати. Зокрема, військовозобов’язаним за порушення правил військового обліку загрожує:
- адміністративна відповідальність, передбачена ст. 210 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі від 510 до 850 грн (у мирний час) або від 850 до 1700 грн (під час дії воєнного стану або у особливий період або у разі повторного порушення);
- у разі ухилення від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником ТЦК та СП, військовозобов’язаний може притягуватися до кримінальної відповідальності за ст. 337 КК України. Санкція статті передбачає штраф від 5100 до 8500 грн. або виправні роботи строком до одного року.
Для роботодавців порушення порядку військового обліку може призвести до застосування санкцій: йдеться про адміністративну відповідальність, передбачену ст. 210-1 КУпАП за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію у вигляді штрафу від 3400 до 5100 грн. За повторне протягом року вчинення порушення, а також за порушення, скоєні в особливий період (включаючи воєнний стан) – штраф 5100 до 8500 грн.