Український гемблінг досі не може оговтатись від новини про санкції проти одного з найбільших організаторів. Напружену атмосферу немає чим розвіяти: здається, що «під удар» можуть потрапити навіть ті, хто не співпрацював із росією.
Чому навіть через два роки після легалізації прийняті не всі закони, які дозволяють існувати операторам без порушень? І хто може опинитися наступним у черзі на санкції
Партнер «Ювентусу», «Лестера», «Евертона», очевидний приятель Конона Макгрегора, Майка Тайсона, Олександра Усика… Після публікації фото, на якому Володимир Зеленський дякує амбасадору Усику і Паріматч за допомогу Україні для цієї компанії, здавалось, відкриті усі двері. Логотипи прикрашають всі станції метро, саме Паріматч підтримує засновану президентом платформу United24, а влітку гучно трубить про скандальний Меморандум про співпрацю з Міносвіти…
Букмекерську діяльність та азартні ігри компанія Parimatch організовує в інтернеті. Бренд присутній у Великій Британії, Індії, Бразилії, Танзанії, Казахстані та ще у 20 країнах. В Україні бренд представлено з березня 2021-го, коли ТОВ “Паріматч” отримало ліцензії на провадження букмекерської діяльності та онлайн-казино.
НЕСПОДІВАНКА РОКУ
В ніч на 11 березня на сайті президента з’явився указ про введення санкцій проти 120 фізичних осіб і 287 компаній. Серед російських ТОВ “Спортлото”, ТОВ “Перша міжнародна букмекерська компанія”, ТОВ “Бет.Ру”, ТОВ “КредитСервіс” та українських фінансова компанія “Лео” і ПокерматчUA опинився і ТОВ “Паріматч”.
Рішення президента і РНБО підтримали голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев та його заступник Ярослав Железняк. До речі, з початку року ані Данило, ані Ярослав не відповідали на прохання Gaming Capital про коментар щодо ситуації з масштабними перевірками казино по країні. Останнє інтерв’ю Данило Гетманцев давав журналістам нашого ресурсу ще у листопаді, але вже тоді обіцяв штрафи і кримінальні справи для більшості операторів за несплату податків. До слова, за даними Паріматч, компанія за два роки роботи сплатила 850 млн грн податків. Але, судячи з усього, вирішальним став саме факт співпраці з росією, про що після накладення санкції писав і Гетманцев у своєму Телеграмі.
«Безперечно, не можна не вітати введення санкцій відносно операторів азартних ігор, фінансових компаній та фізичних осіб, які співпрацювали з росіянами, одночасно організовуючи масштабну схему з ухилення від оподаткування в Україні», – з Телеграму Данила Гетманцева.
Президент назвав рішення про санкції таким, яке готувалось довгий час і грунтовно пропрацьоване.
У Паріматч до санкцій готові не були, хоч і заявили про постійний тиск з боку працівників СБУ і інформаційні атаки з боку ЗМІ ще з літа. Компанія повністю припинила свою роботу, її сайт заблоковано, а на рахунках заморожені 250 мільйонів гривень клієнтів компанії. Під час брифінгу для преси генеральний директор холдингу Parimatch Максим Ляшко відкинув усі звинувачення в бік компанії про несплату податків і співпрацю з країною-агрессором. І натякнув на економічні переслідування.
«Все вказувало на те, що можливо нас до чогось схиляють. До чогось розчищають», – Максим Ляшко, генеральний директор холдингу Parimatch.
Вже більше тижня суперечки між експертами щодо реальних причин накладення санкцій не вщухають. Публічно доказів вини Паріматча ніхто не оприлюднив. Тому, за словами експертів, немає гарантії, що завтра на його місці не опиниться хто-небудь ще.
ПРОВАЛЕНА ЛЕГАЛІЗАЦІЯ ЧИ ПОШУК КРАЙНЬОГО?
Маніпулювати делікатною темою грального бізнесу просто. Тим паче, коли за цей рік ситуація з накладенням санкцій на компанію, що обслуговувала 50% українського ринку ставок – не перша резонансна.
Усе почалося в січні, коли правоохоронці раптом викрили масштабну схему міскодингу, яка допомагала обходити податки. Там були замішані оператори грального ринку разом із банками. На початку березня боротьба з нелегальним гемблінгом докотилась до криптовалютних бірж. Учасники торгових майданчиків втратили можливість поповнювати свої торгові рахунки та безпосередньо знімати з них кошти…
80% українського інфопростору щодо грального бізнесу займають повідомлення про викриття злісних порушників галузі азарту. Або новини щодо «затягування пасків» неслухняних учасників ринку.
Пригадати лише історію про скасування права операторів грального бізнесу перебувати на спрощеній системі оподаткування. Така можливість дивним чином з’явилась у представників бізнесу на початку повномасштабного вторгнення. За тогочасними підрахунками, казна втрачала близько 160 тисяч гривень на день недоплачених податків. Вже у січні новинна стрічка майоріла «переможними» заголовками: спрощенки для гемблінгу більше не буде завдяки Верховній Раді. От тільки кому саме з депутатів прийняття спрощенки на початку повномасштабної війни було вигідно – історія приховує. Як і ті факти, що перебували на ній усього четверта частина тих, хто міг скористатися правом. В тому числі і через відсутність того самого прибутку, з якого мав платити податок український гральний бізнесу.
Доречно тут пригадати і історію з накладенням санкцій на скандального російського букмекера 1xbet, у причетності до якого підозрювали навіть близьких осіб до Президента Володимира Зеленського. Правоохоронним органам, які розслідували справу щодо російського сліду, було куди важче у нього повірити. Не поспішають притягати до відповідальності і членів Комісії з регулювання азартних ігор і лотерей, які видали ліцензію на роботу тут бізнесу із країни-агресора.
Так же мирно, як і 1xBet в Україні перші шість місяців, функціонують без жодних дозволів і сплат податків чорні зали. Ті, які за заклеєними вікнами обслуговують тисячі гравців за ніч, возять кеш у сумках без жодних тобі GGR-ів, працюють в комендантську годину. За подачку. Раз на місяць. Потрібній людині у органах. За словами таємного інформатора Gaming Capital, який працює у одній з найбільших мереж нелегальних гральних залів столиці, вказівка від керівництва менеджерам закладів конкретно зараз: мінімум провокацій, максимум обережності. За кілька місяців у «чорнушників» очікують повний штиль і максимально сприятливі умови для заробітку. Бо вже навіть приймають на роботу нових співробітників…
Тим часом експерт в сфері антикорупційної політики Олександр Лємєнов на своїй сторінці у Фейсбук пише про роботу над звітом про функціонування нелегальних гральних закладів.
«В ході проведення слідчих дій за адресами незаконного надання послуг у сфері грального бізнесу встановлено, що заклади працюють в автономному режимі, підключення до мережі Інтернет здійснюється через систему Starlink. Чому про це пишу? Готую грандіозний звіт про роботу окремих органів правопорядку, включаючи тематику протидії незаконній «ігорці», – зі сторінки у мережі Facebook Олександра Лемєнова.
«Правоохоронні органи отримують з того відповідні грошові вигоди. Це ні для кого не секрет. Ми бачимо, що раз на півроку якісь активісти прийдуть, щось, погромлять. Ми чули всі ці історії, коли накривали гральні термінали, а потім вони за 20 чи за 10 тисяч доларів викупали це обладнання назад. Правоохоронці не скриваючи цього заробляють на чорних залах кошти. І поки не буде єдиного рішення у державі – нічого не зміниться. Народні обранці, які думають більшістю, говорять, що потрібні закриття всіх гральних закладів… Я вважаю, що скоріше всього вони і є ключовими особами, які отримують вигоди від роботи гральних закладів», – розповідає для Gaming Capital правозахисник Ростислав Кравець.
ЗАБУТИ НЕОБХІДНЕ ЧИ НЕОБХІДНО ЗАБУТИ?
Але всі вищезгадані «зашквари» по важливості поступаються історії, яка такого резонансу не мала. Саме податки стали головним аргументом, через який гемблінг в Україні виводили у білу. Тоді, ще 2019-го, ініціатори законопроекту №2285-д про державне регулювання діяльності з організації та проведення азартних ігор писали в пояснювальній записці, що прямі втрати державного бюджету через заборону казино та тоталізаторів становлять близько 10 млрд грн на рік. Антимонопольний комітет, аналізуючи ситуацію з підпільними азартними іграми у 2018 році, взагалі називав цифру в 30 млрд грн. Дивно, що такі уявлення про тіньові обороти бізнесу не спонукали до якомога швидшого врегулювання механізму сплати податків. Адже на цьому поприщі досі у галузі гемблінгу справжня плутанина.
Податкове законодавство, що зараз діє для грального бізнесу, написане ще в 2012 році. Це – загальні підстави – за ставкою податку на прибуток у розмірі 18%. Після легалізації ринку у 2020-му податкові правила потрібно було оновити: ввести поняття «онлайн-казино» (його немає в старому податковому кодексі), вирішити питання із податком на виграш, а також встановити рівний для всіх видів діяльності податок із GGR (податок на суму ставок гравців за вирахуванням виграшів розміром у 10%). Лишати все як є для грального бізнесу означало свідомо дати волю операторам платити податки, як вони самі вважають за потрібне. Другий рік їхні прохання врегулювати хоча б деякі норми – ігноруються. По-перше, невизначеність із податками – це чудова можливість «тримати на гачку» тих, хто придбав дороговартісну ліцензію. По-друге, залізний захист від появи на ринку конкурентів з-за кордону, які б вже давно могли зайти на ринок і платити податки за зрозумілою формулою, тим самим наповнюючи казну чесно.
«Я думаю, ніхто найближчим часом 2713-д не проголосує. Тому що це не вигідно, це ж легалізує гральний бізнес і від цього постраждають оці тіньові особи, які мають зиск від цих тіньових закладів. Зараз бізнес свідомо не до кінця легальний», – вважає правозахисник Ростислав Кравець.
Ще один доказ слів правозахисника Ростислава Кравця – гра у мовчанку влади з бізнесом після викриття схеми з міскодингом. Експерти певні: ті, в кого були подібні схеми давно їх прикрили, але як діяти далі, якщо закону про податки – немає?
САНКЦІЇ: ХТО НАСТУПНИЙ?
Експерти досі не вірять у російський слід і ухилення від податків, як в єдину причину для вигнання Паріматч. Вже є кілька версій, чим він міг заважати силам “вищим”, що ще раз доводить: у нашій країні поки важко говорити про системний підхід вирішення проблем особливо у “грошових” галузях, з яких “годуватись” не проти всі, кому не лінь.
Громадськість не втішна з іншого приводу: хоч санкції РНБО і очистили на якийсь час гральний ринок від сірих букмекерів, але не повністю. Натякають на тих, у кого “рильце в пушку”, а заробіток – на повну. Через зникнення головного конкурента.
Водночас, голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев вже озвучив назву компанії, яка фігурує у наступному санкційному списку від РНБО.
«Є ціла низка компаній, які за якимось дивним збігом обставин не потрапили до списку. Такі, як фінкомпанія Hunter чи гральна компанія Pin-Up, яка, згідно з розслідуванням журналістів, має російське коріння. Ми в ТСК уважно стежимо за тим, що відбувається, і не допустимо, щоб ті люди, які ініціюють списки санкцій, звільняли ринок від одних шахраїв на користь інших», – заявив Гетманцев у коментарі виданню Mind.
У компанії PIN-UP на заяви (попередження?) головного податківця відреагували моментально, звинувативши у всьому… конкурентів, які замовляють статті з викривленням змісту. За декілька годин після публікації щодо можливих санкції інтернетом поширилась інформація про сплачені компанією податки – 300 млн гривень від загальної суми 730. Неперевершена тактика для публічних торгів за право лишатись «під сонцем». А якщо раптом вдасться домовитися про викреслення зі списку РНБО – звинуватити у всьому ЗМІ, які просто не перевіряли джерел інформації щодо можливих підсанкційних компаній…
Ексклюзивно для Gaming Capital
