Антиросійські санкції, які зараз запроваджує РНБО на підставі закону, ухваленого в травні минулого року, можна оскаржити лише у судовому порядку. Позивачам належить довести, що вони не підпадають під критерії санкційної політики держави: не вчиняли агресії, не підтримують її, не сприяють тощо.
Водночас конкретні підстави накладання санкцій на кожну окрему особу чи компанію засекречені та недоступні навіть тим, кого ці санкції торкнулися. Разом з тим, зняти санкції без рішення суду – теж можливо, за умови, що РНБО самостійно встановить помилковість їх застосування. Про нюанси скасування санкцій розповіли юрист Ростислав Кравець і нардеп з антикорупційного комітету ВРУ Ярослав Юрчишин.
“Загалом, закон визначає, які мають бути аргументи, щоб людина потрапила під санкції. Саме посилаючись на ці критерії, виписані в законі, РНБО, отримуючи інформацію від СБУ, від Мін’юсту та інших структур, ухвалює рішення про включення до списку.
Якщо підсанкційна компанія чи людина може довести, що включення було не аргументованим, тобто підстав не було, то це відбувається в Верховному Суді. Якщо судом буде визнано, що включення було не аргументоване – людина випадає зі списку санкцій, а всі заходи, які були вжиті до неї, скасовуються”, – розповів Юрчишин.
Разом з тим, сьогодні підстави накладання санкцій на тих чи інших осіб не розголошуються. Отримати від РНБО чи СБУ чіткий перелік аргументів, чому особу або компанію вносять у список, неможливо навіть через суд.
Так, в ухвалі Верховного Суду за позовом українського підприємця Володимира Крупчака, наприклад, який серед інших теж оскаржує санкції РНБО, суд відмовляє у задоволенні клопотання про витребування в РНБО та СБУ переліку підстав включення особи у санкційний список.
Та, як пояснює нардеп Юрчишин, вже у межах розгляду справи, суд має заслуховувати всі сторони.
“Прокуратуру, РНБО… А РНБО може як третю сторону залучати тих, хто готував аналіз, чому та чи інша компанія або особа потрапила. Мені здається, такі звернення вже були, колеги з ВСУ про них говорили. Однак це достатньо болючий механізм”, – сказав він.
Юрчишин не бачить необхідності у відкритті підстав накладання санкцій, але підтримує ідею щодо створення єдиного реєстру підсанкційних осіб та компаній. Такого наразі не існує, і тому дехто може навіть не знати, що перебуває під санкціями.
Юрист Ростислав Кравець каже, що крім оскаржувати санкції РНБО в суді, особа, яка вважає, що потрапила під санкції безпідставно, паралельно може звернутися з листом до РНБО.
“До суду потрібно звертатися та не зволікати. Також можна направити й листа до РНБО, і відповідно подати позов до суду щодо оскарження указу президента в частині фізичної чи юридичної особи, яку внесли в санкції. Розгляд справи в суді не зупиняє питання добровільного виключення зі списків. Тобто, якщо РНБО встановить, що це було здійснено помилково – вони можуть подати президенту подання. Президент своїм указом вносить зміни”, – пояснив він.
Визнання помилки вже після внесення особи до санкційного списку, наприклад, нещодавно зробили в Офісі генпрокурора. Там спростували своє попереднє твердження про нібито наявність у згаданого вище Володимира Крупчака російського громадянства. В РНБО, натомість, відповідні зміни в указ про санкції поки що не внесли.
