Поїздка радника глави Офісу президента Сергія Лещенка на Всесвітній економічний форум у Давосі обернулася гучним скандалом — через інтерв’ю, яке він дав швейцарському виданню Tages-Anzeiger. Заклик Лещенка до українських біженців повертатися на батьківщину, бо це, мовляв, безпечно, багато хто сприйняв як цинізм, особливо на тлі ракетної атаки, що сталася 23 січня.
NV розповідає, що сказав радник Андрія Єрмака швейцарській газеті і як коментують його вислови в Україні.
Лещенко — вимушеним переселенцям: «Ваші гроші відсутні в економіці»
Інтерв’ю у свого колишнього колеги провідні автори Tages-Anzeiger Катрін Босс і Клара Ліпковскі взяли у кулуарах Всесвітнього економічного форуму. Воно вийшло 20 січня, його можна прочитати за цим посиланням.
Поряд із запитаннями про ситуацію на фронті, підготовку до мобілізації, події на Близькому Сході і США та їх вплив на Україну, кореспонденти поцікавилися думкою Сергія Лещенка про українців, котрі виїхали на Захід від бойових дій. Відповіді приголомшили.
За словами співбесідника Tages-Anzeiger, зараз в Україні небезпечно перебувати хіба що за п’ять кілометрів від лінії фронту. Але в містах за 30−40 кілометрів від передової, до яких російська артилерія не може добити, наприклад у Краматорську, «зароджується нова економіка», сказав Лещенко.
«Такі міста є хабами для військових. Там госпіталь для бійців. Вони також хочуть мати можливість піти до перукарні, придбати ноутбук або смартфон у магазинах. Також є багато закладів харчування з шашликами, гамбургерами, суші та кавою, а також нові готелі, де, наприклад, зупиняються дружини солдатів чи офіцерів, які відвідують своїх чоловіків на кілька днів. Все це створює робочі місця», — виклав радник ОП свою теорію.
Наступний фрагмент інтерв’ю наводимо без купюр.
T-A: Одні люди втекли з України, інші залишилися. Це роз’єднує українське суспільство?
С.Л.: До певної міри. Все важче знаходити спільну мову. Тому що люди, які виїхали з України, ніколи не зрозуміють людей, які залишилися. Я вважаю, що приймаючі країни повинні припинити підтримку біженців, щоб вони могли повернутися додому (курсив NV).
Т-А: Як ви збираєтеся переконати цих людей, що вони будуть в безпеці в Україні?
С.Л.: У нас у Києві живе 3 мільйони людей, у тому числі сотні тисяч дітей. Аргумент про те, що це небезпечно, — нісенітниця (курсив NV). Тим, хто повернеться, не доведеться воювати в окопах. Але вони можуть купувати українські продукти в супермаркеті в Україні, платити за оренду квартири в Києві, користуватися поліклініками та аптеками, платити податки, щоб ми могли фінансувати школи. Ваші гроші відсутні в економіці. І ситуація стає дедалі складнішою.
Сергій Лещенко на цьому не зупинився і висунув біженцям ще одну претензію: «Українці, які живуть за кордоном, не беруть участі у підтримці армії через сплату податків і купівлю споживчих товарів. Що гірше, їхні діти тепер навчаються в європейських країнах і стають все більш інтегрованими. Тому ймовірність того, що вони повернуться, стає все меншою. І ми втрачаємо ціле покоління молоді».
«Вершина цинізму». Реакція в Україні
Фрагменти інтерв’ю з’явилися в українських медіа 22−23 січня. І не залишилися поза увагою.
«Ми з Сергієм Лещенком, мабуть, живемо в різних Києвах», — відгукнувся голова правління Українського кризового медіа-центру Валерій Чалий у коментарях до посту журналіста Сергія Руденка, який поцікавився, чи можна вважати слова радника офіційною позицією президента Володимира Зеленського.
«Не дуже зрозуміло, чому людина, яка нібито займається боротьбою з фейками, коментує досить чутливе та суперечливе питання про повернення українців з-за кордону», — зазначили в Русі Чесно.
Відомий юрист Ростислав Кравець обурився: «Якщо сьогодні його не буде звільнено з посади радника Офісу президента України та не звільнено з посади в Укрзалізниці і всіх інших посад, де він отримує кошти за рахунок платників податків, можна вважати, що і президент України підтримує таку політику».
За словами радника міського голови Маріуполя Петра Андрющенка, головним питанням повернення людей в Україну не є ракетна небезпека, а питання де жити.
«Це просто цинізм знущатися з людей, які позбавлені всього. Кожен маріуполець позбавився всього того, що він накопичував усе своє життя. Так само позбавились всього бердянці, мелітопольці. Велика кількість людей перебуває в країнах ЄС. Вони допомагають фронту більше, ніж деякі люди в Україні. А Сергій Лещенко виходить і каже, що треба повертатися додому, що люди не інтегруються. Це вершина цинізму», — сказав Андрющенко в ефірі Еспресо.
Депутат Запорізької міськради Андрій Согорін відреагував на слова про безпеку у прифронтових містах: «Якщо так прекрасно, то перереєструйтесь та перенесіть офіс Укрзалізниці та інших держпідприємств у Запоріжжя, покажіть приклад. Може, у містах і ситуація з бюджетом покращиться».
«Які такі права і свободи? Свобода пересування і право на обрання громадянства і місця для проживання? Свобода самим визначати свою долю? Дурня! Українці — це власність держави! Кріпаки, які належать чиновникам держапарату. І якщо вони втекли за кордон від своїх хазяїв, то чиновники інших держав повинні їх повернути законним власникам — українській владі», — перефразував вислів Лещенка політтехнолог Сергій Гайдай.
Журналіст Віталій Ковач вважає, що його ексколега «пробив нове дно», закликавши країни-партнери не допомогати переселенцям з України. «Якщо припинити підтримку — що робити жінкам і дітям, літнім? Багатьом просто немає куди повертатися, бо знищено все руснею. Але Сірожа про то не знає. Адже треба якось двигати ідею президента в європейські маси, що українці мають повертатися і або воювати, або працювати. Нє, ідея правильна. От тільки коли за неї беруться отакі виконавці — виходить як в тій приказці: „Застав дурного Богу молитися, то він і лоба розіб’є“», — написав він у Facebook.
Ще більше критики пролунало 23 січня після ранкової атаки РФ на Київ, Харків і Павлоград, коли загинуло дев’ять людей, десятки були поранені.
«Сергію, ти хочеш, аби нашим біженцям припинили виплати, хочеш повернути людей додому, аби вони піднімали економіку й купували смартфони у Краматорську? Розкажи про це родині з Харкова. Запитай думку маріупольців», — запропонувала журналістка і мисткиня Наталя Амірова.
«Передайте хтось в ОП, що жити в найбільш захищеному ППО місті, працювати в найбільш захищенному ППО місці та проводити дозвілля в нічних клубах, — то не вся Україна. Вкурвило, вибачте», — написав волонтер Роман Донік.
Науковець Антон Сененко зауважив, що «поради іншим людям, як чинити в безпековому плані, інколи можуть закінчитися смертю цих людей».
«Я не знаю, яких саме біженців бачив Лещенко, в яких нічних клубах з ними тусувався, як давно він приїздив хоча б у Харків, чи він взагалі розуміє, що це таке — виживати, гарувати на роботі і двох підробітках, не мати вихідних, не мати домівки і жодних перспектив при поверненні. Я розумію, що він сказав цю дичину через призму своїх відчуттів і оточення. Що йому дійсно ніщо, ніде і ніколи не загрожувало. Що він нікого не ховав і не оплакував. Що він просто відробляє потрібну повєсточку, — написав він у Facebook. — Але коли країни-партнери вимушені будуть скорочувати і припиняти допомогу біженцям, ці біженці почнуть повертатися на згарища і під ранкові обстріли, всі пам’ятатимуть, що владні голови України самі ж про це просили. Замість того, щоб, навпаки, подякувати і попросити продовжити програми підтримки».
Що каже Лещенко
Чиновник, чиї слова викликали резонанс, увечері 23 січня опублікував у Facebook допис, який назвав «постом подяки».
Лещенко дякує співвітчизникам, які платять податки і купують товари, книги, одяг, квіти та квитки на потяг та в кіно в Україні. З українців за кордоном він шанує тих, хто «пересилають кошти додому, не забувають національну культуру, є амбасадорами України, донатять на потреби українського війська, українського суспільства, допомагають берегти українське за кордоном і памʼятають, що у нас є лише одна Україна — тут, куди ми всі маємо повернутись і повертаємось».
«А тим, хто влаштував сьогодні черговий спалах ненависті, ніхто дякувати не хоче і не буде. Ті, хто почав моїм словам давати токсичні інтерпретації або взагалі вигадувати дурість. Тим, хто намалював яскраві картинки з цитатами, висмикуючи мої слова з контексту. Тим, хто роками живе, примножуючи хіба що хейт та переводить будь-яку дискусію в розвішування ярликів», — заявив радник Єрмака.
Не перший скандал Лещенка
Сергієві Лещенку 43 роки. Він здобув популярність як автор Української правди, з якою співпрацював з 2000 по 2016 рік. Відомий розслідуваннями щодо корупції в українській політиці.
2014 року був обраний до Верховної Ради від Блоку Петра Порошенка. У 2019 році вийшов із фракції, хоча ще задовго до того висловлював незгоду з її політикою.
Того ж року став членом наглядової ради Укрзалізниці.
З 28 лютого 2022 року — радник керівника ОП Андрія Єрмака. Проводить регулярні брифінги в Офісі, спеціалізуючись на розвінчанні російських фейків.
Гучна скандальна історія, пов’язана з Лещенком, датована 2016 роком. Він придбав квартиру в новобудові в центрі Києва площею 192 м² за 7,5 млн грн (понад 300 тис. доларів за тогочасним курсом). За словами політика, половину суми внесла як позику засновниця Української правди Олена Притула, частина коштів — його заощадження, а решта — гроші його тодішньої нареченої, DJ Анастасії Топольської. У 2017 році Національне агентство з питань запобігання корупції закрило справу «за відсутністю складу адміністративного правопорушення».
У 2021 році Лещенко виправдовував гастролі своєї дружини Топольської у Москві тим, що вона популяризувала Україну. Невдовзі після повномасштабного вторгнення подружжя розлучилося.
