За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення:
Справа № 910/10006/19
В цій справі Велика палата застосувала один з трьох перевірених способів відмови у позові, а саме відсутність порушеного права нового власника майна за договором іпотеки, що був укладений попереднім власником цього майна і фактично відновив свою дію. Велика палата за допомогою інструмента – “відсутність” порушеного права фактично позбавила власника майна права на захист і при цьому ще й цинічно вказуючи на ніби можливість оскарження.
Суд зазначив, що у разі дійсності іпотеки для набувача іпотечного майна особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця, має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором, відповідно може оскаржувати в суді дійсність цього договору, якщо він порушує її права або охоронювані законом інтереси як іпотекодавця іпотечного майна.
60. Натомість позивач оскаржує спірний договір з тих підстав, що він був укладений без погодження наглядової ради або загальних зборів учасників ПАТ «Європейський газовий банк», що може свідчити про порушення прав та інтересів цього банку як іпотекодержателя, проте ніяким чином не впливає на права або охоронювані законом інтереси позивача як іпотекодавця за спірним договором.
61. Велика Палата Верховного Суду в цій частині погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, викладеними в постанові від 14 вересня 2021 року, та зазначає, що відсутність порушення прав та інтересів позивача у зв`язку з укладенням договору іпотеки із заявлених позивачем підстав є самостійною підставою для відмови в позові про визнання цього договору недійсним, що обумовлює відсутність необхідності надавати оцінку іншим доводам касаційної скарги.
Крім цього, рекомендую звернути увагу на наступну судову практику і роз’яснення:
Огляд судової практики ВС-КАС за серпень 2022 року
В огляді вміщено низку важливих правових позицій КАС ВС, сформульованих під час розгляду адміністративних справ, зокрема, висновки об’єднаної палати КАС ВС щодо розподілу судових витрат і відшкодування судового збору для суб’єктів владних повноважень.
У справах щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів наведено висновки, зокрема, про:
✅ підстави для донарахування податку на прибуток іноземних юридичних осіб;
✅ вчинення дій із поновлення реєстрації платника податку на додану вартість та відновлення показників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість;
✅ підстави для незастосування сертифікатів EUR.1 з метою надання товарам преференційного режиму.
У справах щодо захисту соціальних прав звернено увагу, зокрема, на:
✅ безспірний порядок стягнення простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків на випадок безробіття на підставі рішення територіального органу Державної служби зайнятості;
✅ порядок підтвердження трудового стажу померлого годувальника за відсутності документів про наявний стаж його роботи;
✅ право військовослужбовця, звільненого в запас у зв’язку із закінченням строку дії контракту, на грошову компенсацію за належне йому для отримання жиле приміщення.
У справах щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян містяться правові позиції колегій суддів, зокрема, стосовно:
✅ підстав виключення відомостей про фізичну особу з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків;
✅ порядку встановлення вимог під час публічних закупівель до обґрунтування аномально низької ціни;
✅ правових наслідків невідповідності учасника торгів кваліфікаційним критеріям, установленим ст. 16 Закону України «Про публічні закупівлі».
Предметом розгляду КАС ВС були також інші питання застосування законодавчих норм, у тому числі процесуального характеру, щодо надсилання судом процесуальних документів до Електронного кабінету користувача, преклюзії повторного позову й наслідків звернення до адміністративного суду з позовом після закінчення строків, установлених законом.
Дайджест правових позицій ВП-ВС за серпень 2022 року
Серед них – позиції щодо:
✅ можливості застосування актів законодавства ЄС та повідомлень, які містяться в листах Секретаріату Енергетичного Співтовариства, при вирішенні спорів у сфері енергетики;
✅ порядку проведення оцінки майна у виконавчому провадженні;
✅ дійсності (оспорюваності, нікчемності) умов про комісію (інші подібні платежі) за обслуговування кредиту в кредитних договорах, укладених до 13 січня 2006 року;
✅ можливості застосування до органу Державної казначейської служби України санкцій у вигляді пені, передбачених абз. 2 п. 32.2 ст. 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»;
✅ звернення стягнення на предмет застави шляхом передачі рухомого майна у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпечуваного обтяженням зобов’язання;
✅ належного способу захисту прав кредитора й іпотекодержателя юридичної особи в разі скасування в Єдиному державному реєстрі записів про державну реєстрацію такої юридичної особи;
✅ переходу до нового власника за договором купівлі-продажу нерухомого майна прав на земельну ділянку, на якій розміщене таке нерухоме майно, за відсутності в попереднього власника цього нерухомого майна належним чином оформлених прав користування земельною ділянкою;
✅ державної реєстрації права власності на нерухоме майно за іпотекодержателем за наявності арешту цього майна тощо.
Огляд судової практики ВС-ККС за серпень 2022 року
Зокрема, ККС ВС звернув увагу на такі проблеми кримінального права України:
✅ ознаки, які відрізняють шахрайство (ст. 190 КК України) від цивільно-правових деліктів;
✅ розмежування суміжних складів кримінальних правопорушень, як-от посягання на життя працівника правоохоронного органу (ст. 348 КК України) і погроза вбивством щодо працівника правоохоронного органу у зв’язку з виконанням цим працівником службових обов’язків (ст. 345 КК України);
✅ що слід вважати злісною непокорою вимогам адміністрації установи виконання покарань (ст. 391 КК України).
Окрім цього, ККС ВС висловився щодо таких питань кримінального процесуального права України:
✅ чи свідчить про недопустимість як доказу протоколу слідчого експерименту заперечення обвинуваченим у судовому засіданні відомостей, які слідчий, прокурор перевіряли або уточнювали за його участю під час цієї слідчої дії;
✅ яке рішення повинен ухвалити апеляційний суд у разі надходження апеляційної скарги, яка вже була предметом перевірки цього суду й за наслідком розгляду якої було постановлено рішення, що набрало законної сили;
✅ чи можливо відмовитися від поданої апеляційної скарги в телефонному режимі.
Упродовж серпня 2022 року ККС ВС висловлював також інші, не менш актуальні правові позиції, які висвітлено в огляді судової практики.
Із часу внесення змін до КК України й КПК України Законом України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» від 6 грудня 2017 року № 2227-VIII ККС ВС сформував сталу практику щодо розгляду кримінальних проваджень про кримінальні правопорушення, пов’язані з домашнім насильством.
Тож в огляді вміщено правові позиції ККС ВС із таких питань:
✅ кваліфікація як злочину, пов’язаного з домашнім насильством, будь-якого кримінального правопорушення, обставини вчинення якого свідчать про наявність у діянні хоча б одного з елементів (ознак), перелічених у ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»;
✅ встановлення ознаки систематичності вчинення домашнього насильства, зокрема правова оцінка притягнення особи до адміністративної відповідальності за домашнє насильство при кваліфікації дій особи за статтями КК України, які передбачають відповідальність за кримінальні правопорушення, пов’язані з домашнім насильством;
✅ заборона закриття кримінального провадження щодо осіб, які вчинили злочин, пов’язаний із домашнім насильством, за умови, що слідчі органи пред’явили особі таке обвинувачення і вона мала можливість захищатися від нього.
Також огляд містить інші актуальні правові позиції, сформульовані при розгляді кримінальних проваджень про кримінальні правопорушення, пов’язані з домашнім насильством.
До огляду внесено низку важливих правових висновків КЦС ВС, які матимуть значення для формування єдиної правозастосовної практики. Серед цих висновків слід виокремити такі:
✅ у спорах між батьками про визначення місця проживання дитини зауважено, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток і належне виховання, тому передусім мають бути визначені та враховані інтереси дитини з огляду на об’єктивні обставини спору, а вже тільки потім права батьків;
✅ у спорах між батьками про відібрання дитини та про повернення її за попереднім місцем проживання акцентовано, що відібрання дитини в контексті ст. 162 СК України – це насамперед спосіб захисту прав та інтересів дитини, у зв’язку із чим у кожному випадку потрібно виявити й оцінити позитивний результат у долі дитини, який має настати, проте з урахуванням права кожного з батьків і їхньої добросовісної поведінки задля дотримання прав дитини та кожного з них;
✅ у спорах між батьками та бабою / дідом про визначення місця проживання дитини вказано, що баба / дід, які не є законними представниками малолітньої дитини, не мають права на звернення до суду з позовом про визначення місця проживання дитини з ними на підставі ст. 161 СК України. Водночас якщо буде встановлено, що батько був позбавлений батьківських прав під час судового розгляду / перегляду справи, а баба навпаки набула статусу законного представника дитини, а також з огляду на те, що дитина прижилася в баби та вважає її домівку звичайним місцем свого проживання, визначення місця проживання дитини разом із бабою, яка є їй близьким родичем, відповідатиме найкращим інтересам дитини;
✅ щодо врахування думки дитини при визначенні місця її проживання наголошено, що, визначаючи місце проживання дитини, суд може врахувати її думку щодо проживання з одним із батьків, проте згода дитини на проживання з одним з батьків не повинна бути абсолютною для суду, якщо вона не буде відповідати і сприяти захисту прав та інтересів дитини;
✅ стосовно участі органів опіки та піклування при визначенні місця проживання дитини зазначено, що рішення суду лише щодо розірвання шлюбу не є судовим рішенням, яке стосується визначення місця проживання дитини. Участь органів опіки та піклування обов’язкова при розгляді справ про визначення місця проживання дитини, інакше рішення суду, яким, зокрема, також вирішено питання місця проживання дитини, але без участі органів опіки та піклування, не може бути враховане як рішення про визначення місця проживання дитини.
Огляд рішень ЄСПЛ проти України за вересень 2022 року
В огляд, зокрема, увійшли:
– MEDVEDCHUK v. Ukraine: ЄСПЛ погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій стосовно наявності законних й обґрунтованих підстав для обрання заявникові – В. Медведчуку – запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у 2021 році. ЄСПЛ не вбачив ознак свавільності в мотивації рішень національних судів, як і політичного мотиву ухвалення ними своїх рішень. Заяву визнано неприйнятною.
– MAKOVETSKYY v. Ukraine: заява заявника стосувалася накладення на нього штрафу за відмову вдягнути маску в громадському місці в межах протидії COVID-19. ЄСПЛ акцентував на важливості наявності судового контролю в разі накладення штрафів адміністративними органами (в цій справі – органами поліції). Загалом ЄСПЛ наголосив на тому, що, по-перше, заявник мав можливість висловлювати свою позицію в суді, по-друге, ЄСПЛ не вбачив ознак свавільності чи явно необґрунтованості у висновку суду. Заяву визнано неприйнятною.
Окрім наведених висновків, огляд містить опис інших важливих для правової системи України правових позицій ЄСПЛ.
Справа №380/8136/22
Цим рішенням, суд фактично встановив, що особи які не підлягають мобілізації, можуть вільно перетинати кордон України не отримуючи при цьому жодних довідок чи дозволів від центрів комплектації (бувших військоматів).
Зокрема суд зазначив, що позивач, прибувши до міжнародного автомобільного пункту пропуску «Шегині» мав право на перетин державного кордону України як особа, яка згідно пункту 2-6 Правил перетинання державного кордону не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, а не як особа, яка згідно абзацу 3 пункту 2-1 Правил здійснює безпосередній супровід дитини-інваліда.
Посилання представника відповідача в судових засіданнях на те, що позивачем не було надано довідки з регіонального центру комплектування та соціальної підтримки про звільнення від призову суд до уваги не бере, адже ОСОБА_1 є звільненим від призову на військову службу під час мобілізації в силу прямої вказівки Закону №3543-XII.
Ба більше, жоден нормативно-правовий чи підзаконний акт не зобов`язує позивача з`являтись до центрів комплектування та соціальної підтримки для отримання такої довідки.
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що наведені вище мотиви вказують на протиправність прийнятого відповідачем 21.05.2022 року рішення про відмову у перетинанні державного кордону України громадянину України ОСОБА_3 , а тому, базуючись на сукупності встановлених дійсних обставинах справи, враховуючи підстави прийняття такого рішення, керуючись релевантними нормами законодавства, таке підлягає скасуванню.
Цей огляд зроблений з використанням системи ZakonOnline.com.ua Рекомендую її через дуже дружній та зручний інтерфейс із зазначенням всіх процесуальних документів по конкретній справі і великої кількості корисних перехресних посилань, а також пошуку конкретної постанови і правової позиції.
‼ Не забудьте підключитись на наші канали з останніми новинами і оглядами судової практики. Разом з описом історичних подій й цитатами на кожен день.
- в YouTube: Немного о праве от Ростислава Кравца
- в Viber: Правники, адвокати, судді
- в Telegram:
- в Tumblr: Правові позиції Верховного суду
- в LinkedIn: Law Firm Kravets & Partners
- в Reddit: Правники, адвокати, судді
- та в Instagram:АО «Кравець і партнери»
‼ Книги з таблицями судових рішень неоднакового застосування норм права за кредитними, сімейним, страховим і зобов’язальних правовідносин, банкрутства. Правові висновки ЄСПЛ Ви можете придбати тут.
Також раджу звернути увагу на:
