Протягом І кварталу 2023 року НБУ оштрафував українські банки сумарно на 225,5 млн грн. За підсумками усього минулого року цей показник складав 175,6 млн грн. Інакше кажучи, тільки за три місяці 2023-го обсяг штрафів по системі перевершив минулорічний показник у майже 1,3 рази.
Про це повідомляє АНТИРЕЙД з посиланням на портал delo.ua.
Для порівняння, протягом 2021 року НБУ виписав банкам штрафів усього лише на 13,8 млн грн, наклавши такі санкції на вісім банківських установ. Протягом перших трьох місяців цього року таких санкцій встигли зазнати вже 20 банків (протягом усього 2022-го – 25 установ).
“Переважна кількість рішень про застосування заходів впливу до банків у 2022 році стосувалася порушень банківського законодавства та законодавства щодо фінансового моніторингу, протягом І кварталу 2023 року – порушень банківського законодавства”, – відповіли нам у Нацбанку на запит.
Штрафами банків займається саме Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності банків НБУ. Але схожі повноваження мають як Антимонопольний комітет (АМКУ), так і Державна податкова служба (ДПС).
Підписуйтесь на наш Канал у Telegram та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook, щоб бути в курсі найважливіших подій.
“Якщо є відділення, яке невчасно сплатило податок на землю до місцевого бюджету, йому нараховуються штрафи. А якщо таких тисяча, можна уявити масштаби. Це для прикладу. Що ж до НБУ, то великих штрафів він нам не виписував”, – пояснив в коментарі delo.ua прессекретар Приватбанку Олег Серга.
Якщо повертатися до політики регулятора, то тут виникає запитання, чому він так жорстко взявся за банки від недавнього часу і невже самі установи почали настільки легковажно ставитись до його вимог.
На поверхні відповіді три: по-перше з початком війни для банків з’явилась низка нових правил. По-друге, Нацбанк справді після відносної стабілізації на фронті і в економічному житті держави загалом почав відновлювати колишні підходи до нагляду за системою, що й обумовило таке зростання штрафів.
По-третє, Нацбанк почав заробляти відчутно менше, тому, вірогідно, йому просто необхідно додатково насичувати свій бюджет. Якщо раніше на рефінансуванні (кредитуванні самих банків) НБУ мав непоганий заробіток, то – внаслідок підвищення вартості – банки ще в минулому році почали масово від цього інструменту відмовлятися.
Причини штрафів, про які офіційно ніхто не розповість
Попри причини, що лежать на поверхні, учасники ринку і юристи називають ще одну, а саме – вимоги міжнародних партнерів стосовно підвищення стандартів роботи банківського сектору. Хоча ця причина існує поки тільки на рівні чуток.
“Зараз на ринку справді багато чуток, що Нацбанк почав штрафувати банки на вимогу наших європейських і американських спонсорів”, – говорить керуючий партнер адвокатського об’єднання Suprema Lex Віктор Мороз.
З такою гіпотезою солідаризувався у розмові з delo.ua і керуючий партнер юридичної компанії “Кравець і партнери” Ростислав Кравець.
“Так, я теж чув про те, що може йтися про тиск міжнародних партнерів, які вимагають посилення санкцій до системи. Але якщо це правда, в такому випадку може бути мова хіба що про тих партнерів, що бажають зробити Україну жебраком і повністю від них залежною”, – додав він.
Від себе додамо, що такі чутки були б вигідними і самому Нацбанку, який би вам в такому разі можливість перекласти відповідальність на інші плечі. Однак, Кравець також переконаний у наявності ще однієї причини – відчуття безкарності з боку НБУ.
“Зростання штрафів пов’язано з безкарністю. Нацбанк чудово розуміє, що на сьогоднішній день ліквідовано Окружний адміністративний суд Києва (ОАСК). Київський міський адміністративний суд (КМАС) просто з позовами не справляється”, – підкреслює адвокат.
В кращому випадку позови, що стосуються оскарження штрафів регулятора, будуть розглянуті аж за кілька років. До того моменту ті посадові особи, які ухвалювали рішення про накладення штрафів, можуть уже давно залишити НБУ.
“Однак, на сьогоднішній день керівництво НБУ бажає показати, як воно очищує ринок і наводить на ньому лад. І поки йтимуть суди, деякі з оштрафованих установ, можливо, просто збанкрутують, тому питання відпадуть самі собою”, – додає Ростислав Кравець.
Чому за порушення етики найбільше перепало Сенс Банку
Наприкінці березня і всередині квітня Нацбанк опублікував на своєму сайті дві новини, якими ошелешив багатьох експертів і учасників ринку, а саме – про накладання штрафу на банк за порушення вимог етичної поведінки. Цим банком виявився Сенс Банк (колишній Альфа-Банк).
Саме навколо Сенс Банку зараз якраз і точиться основна боротьба на ринку. НБУ сприяє розробці законодавчих змін, які б уможливили націоналізацію установи, з огляду на наявність у ній російського коріння (бенефіціарами банку є громадяни РФ, зокрема Михайло Фрідман та Герман Хан).
“Національний банк застосував до АТ “Сенс Банк” заходи впливу у вигляді штрафів за порушення вимог щодо етичної поведінки за двома встановленими фактами порушення у розмірі 102 тис. грн за кожним порушенням”, – вказано на сайті регулятора.
Останній штраф так само склав 102 тис. грн. При цьому НБУ наприкінці свого офіційного повідомлення дорікнув установі, що та вчиняє такі порушення занадто часто – втретє протягом календарного року.
Як пояснили delo.ua в самому Сенсу Банку, там щиро здивувались, що, наприклад, у інших системних банків, які активно працюють на ринку споживчого кредитування, в тому числі державних, таких порушень НБУ не знайшов. Складається враження, що до банку зараз не просто підвищена увага, а упереджене ставлення.
“Перші штрафи ми отримали за порушення з приводу інформування клієнтів за їхніми зверненнями. За те, що їхні запити отримано і нарахування відсотків зі штрафами припинено. Нацбанк вважає, що такими смс-повідомленнями ми порушили права споживача, начебто ввели його в оману при врегулюванні простроченої заборгованості, хоча ці СМС не були направлені на це”, – кажуть у банку.
Другий штраф, як нам пояснили в установі, регулятор виписав банку за не здійснення запису розмови зі споживачем. “Відбувся технічний збій, про що ми повідомили регулятору”, – розказали фінансисти.
“Цікаво, що інформацію про штрафи Нацбанк публікує раніше, ніж ми отримуємо його рішення”, – дивуються в Сенс Банку. Що ж до планів оскаржувати штрафи НБУ в суді, то в Сенс Банку нам не надали чіткої відповіді, але зауважили, що для цього час ще є.
Реальний тиск чи показове покарання заради піару?
Як засвідчує практика, декому таки вдається успішно оскаржити штрафи НБУ в суді. Наприклад, наприкінці лютого Верховний Суд ухвалив постанову, якою залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій щодо скасування рішення НБУ про накладення штрафу на АТ “РВС Банк”.
Ще у березні 2020 року Нацбанк оштрафував РВС Банк на понад 3 млн грн за порушення у сфері фінансового моніторингу. Як видно, сума була вельми відчутною, аби змагатися з регулятором у судовому порядку.
Так само зараз Нацбанк добивається стягнення 204 тис. грн з ТОВ “БІЗНЕС РІТЕЙЛ ГРУП”. Справа дійшла до касації, бо перші дві судові інстанції стали на бік компанії. Ще на початку лютого 2022-го НБУ застосував щодо неї два заходи впливу: письмове застереження і той самий штраф.
У той же час, на запитання про ймовірність виграшу в суді Сенс Банку деякі юристи висловлюють глибокий скепсис, оскільки сьогодні жоден суд не прийме рішення на користь компанії, пов’язаної з країною-агресором.
“У Сенс Банку (а тоді ще в “Альфі”) колекторські служби справді працювали і працюють неадекватно. І, мабуть, за останні вісім років на Сенс було більше скарг, ніж на Приватбанк. Але Нацбанк закривав на це очі і ніяк не реагував. А тут вирішили відреагувати. І я переконаний, що це пов’язано з піаром. Ми, мовляв, ліцензію у них не забираємо, але показово караємо. Можливо, це все було навіть за домовленістю з самим банком”, – припускає адвокат.
Він також висловлює думку, що регулятор не забирає у Сенс Банку ліцензію якраз тому, що “насправді у нас в Україні є безліч впливових осіб, які мають з країною-агресором бізнесові стосунки”. Словом, нічого особистого, виключно бізнес. Але заради справедливості підкреслимо, що з огляду на показники діяльності Сенс Банку таких підстав сьогодні немає.
“Давно відомо, що НБУ і управлінці Сенс Банку завжди перебували і лишаються в чудових стосунках. Варто лише поглянути, з яким запалом чиновники Нацбанку завжди відвідували організований банком Jazz Fest у Львові. Всі все чудово розуміли”, – нагадує один із учасників з банківського ринку, який попросив не називати його ім’я. Довідково: засновником та головним спонсором фестивалю до 2017 року виступав “Альфа-Банк Україна”, тому фестиваль мав назву Alfa Jazz Fest.
Співрозмовник delo.ua також глибоко переконаний, що Нацбанк із Сенс Банком тримає контакт. Експерт вважає, що отримавши завдання від РНБО, НБУ намагається з установою боротись. Але ця боротьба, якщо поглянути пильніше, схожа більше на гру в імітацію.
