Добре відомим є те, що від розділового знаку – коми в тексті закону може багато чого змінитись, можуть бути кардинально змінені долі однією комою у вироці, але темою даного обговорення буде навіть не кома, а літера та її сприйняття випадковими людьми.
Так, постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (без України) від 05.11.2025 року по справі №910/16012/24 вирішувалось питання про застосування п.9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №3720-ІХ.
Цитований зміст п.9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №3720-ІХ є таким:
«На два роки з дня набрання чинності цим Законом вводиться мораторій на повернення страховикам, які припинили членство в МТСБУ, залишку базового та додаткового гарантійних внесків, сплачених такими страховиками до централізованих страхових резервних фондів МТСБУ, розрахованого МТСБУ відповідно до цього Закону та рішень органів управління та контролю МТСБУ».
Особливу увагу в даній нормі викликає саме слово «Закон», яке вжите з великої літери, загальноприйнятим є те, що якщо законодавець вживає слово «Закон» з великої літери, то мова йде про індивідуально визначений закон, а не закон в його широкому розумінні як форми нормативно-правового акту.
Тобто, мало б бути очевидним, навіть для студентів перших курсів правничих спеціальностей, що в нормі п.9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №3720-ІХ мова йде про мораторій на повернення залишку, розрахованого відповідно до Закону, а саме – Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №3720-ІХ.
Проте Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду (без України) (судді – Зуєв В.А. (головуючий), Берднік І.С., Міщенко І.С.) вважає по-іншому у справі №910/16012/24, встановивши, що предмет спору – повернення частинку залишку за Законом України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-IV (п. 5.3, 5.8 постанови), а не Законом України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №3720-ІХ, суд в п. 5.42. робить наступний висновок (цитовано):
«… По-друге, словосполучення “розрахованого МТСБУ відповідно до цього Закону” має функціональний, а не часовий характер. Його зміст спрямований на визначення саме предмета регулювання пункту 9 Розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” відповідного Закону, тобто об’єкта, щодо якого запроваджується мораторій (залишку гарантійних внесків, обчисленого МТСБУ у порядку, що відповідає вимогам закону)…»
Досить цікаво, коли суд під кінець речення вживає слово «закон» вже з маленької літери, а в кінцевому результаті робить висновок про поширення мораторію за Законом №3720-ІХ, на залишок, розрахований за Законом №1961-IV, адже і то, то – закон, тим більше, коли суд для власної зручності вживає його з маленької літери і поширює таким чином дію мораторію на залишок, розрахований за будь-яким законом, саме так одна літера змінила хід справи в руках Верховного Суду, який замість законодавця вирішив, що має бути саме «закон», а не «Закон».
Замість законодавця Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду (без України) придумав і виправдану мети прийнятого мораторію.
Так, в п. 5.41 постанови вказано (цитовано):
«…Суд звертає увагу, що законодавець свідомо виокремив пункт 9 Розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” №3720-ІХ як такий, що підлягає негайному застосуванню, адже його метою було запобігти дестабілізації фінансового балансу централізованих страхових фондів МТСБУ у перехідний період впровадження нового правового регулювання системи обов’язкового страхування…»
Так, сам Закон України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №3720-ІХ не містить мети його прийняття.
В пояснювальній записці до законопроекту, за яким було прийнято Закон України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №3720-ІХ йшлося про те, що метою законопроекту є вдосконалення системи обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі – ОСЦПВ), приведення норм законодавства щодо системи захисту потерпілих осіб у дорожньо-транспортних пригодах у відповідність із чинними положеннями Директиви 2009/103/ЄС, включаючи поступове збільшення страхових сум до розмірів, встановлених у країнах Європейського Союзу, вдосконалення механізмів відшкодування шкоди потерпілим особам, розширення можливостей застосування електронних технологій під час укладення та виконання договорів ОСЦПВ, а також удосконалення та осучаснення підходів в побудові системи управління МТСБУ та державного нагляду за його діяльністю.
https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/CardByRn?regNum=8300&conv=9
Тобто, звідки взялась мета – запобігти дестабілізації фінансового балансу централізованих страхових фондів МТСБУ у перехідний період, сам Верховний Суд (без України) не вказав, що ймовірно є його власним інтуїтивним розумінням законодавчих процесів в країні, за рахунок прав приватних осіб на повернення власних коштів.
В підсумку маємо постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (без України) від 05.11.2025 року по справі №910/16012/24, а також маємо вже добру традицію відступу від висновків Верховного Суду, тому кожен сам для себе прийме рішення – велика чи маленька літера має вирішити справу або знову застосує закляття з Гаррі Поттера вигадані непрофесійним суддею цієї є юрисдикції на кшталт – per incuriam аби виправдати чи то власну некомпетентність чи то зухвале ігнорування Закону в інтересах потрібної сторони спору.
Анна Мартиненко
Адвокат, партнер АО Кравець і партнери
Ростислав Кравець
Адвокат, старший партнер АО Кравець і партнери
