У Верховній Раді мають намір усунути дублювання функцій у судах.
Про розгалуженість української судової системи не говорить лише лінивий, а вже в самоврядуванні суддів з першого разу розбереться не кожен рядовий український громадянин. У Верховній Раді вирішили систему взяти і спростити. Експерти застерігають – як би не вийшло гірше, зокрема й пересічним українцям. У чому суть і чому апгрейд судів викликає питання, розбиралися Vesti.ua.
Не три, а два
Народні депутати Анастасія Радіна, Олександра Устинова, Ярослав Юрчишин та Роман Грищук вважають, аж надто багато в судовій сфері посад та структур. Вони дублюють один одного та створюють корупційні ризики. Парламентарі пропонують зайве прибрати, і розпочати з Ради суддів України. Про це внесений ними законопроект правок до Закону України “Про судоустрій та статус суддів України” та деяких інших законів про ліквідацію посад голів судів, їхніх заступників, а також ліквідацію Ради суддів України. Іншим законопроектом пропонуються відповідні виправлення до Кримінального процесуального кодексу України.
У пояснювальній записці до проекту співавтори розкривають суть: зараз суддівське самоврядування здійснюють три органи, це Вища рада правосуддя (ВРП), Вища кваліфікаційна комісія суддів України (ВККСУ) та Рада суддів України (РСУ). Більшість членів ВСП та ВККСУ – це судді чи судді у відставці, функціонал ВРП та РСУ дублюється. Наприклад, ст. 131 Конституції України – ВРП вживає заходів щодо забезпечення незалежності суддів. Аналогічне завдання стоїть і перед РСУ.
Євростандарт та мінімалізм
Перед Україною також стоїть завдання – спростити суддівське самоврядування. Принаймні до цього закликає Європейська комісія “За демократію через право” у своїх висновках. Згідно з євростандартами, самоврядування має здійснюватися органами, які хоча б наполовину складаються з суддів, однак немає вимог до кількості таких органів.
Тим часом до Ради суддів України є претензія – Рада формується самими суддями, заходи судової реформи на цей орган не поширюються. Тому, вважають народні депутати, і громадський контроль неможливий. Отже, орган треба ліквідувати, а його функції передати ВРП.
Одна голова добре, а багато – краще
Якщо десь зменшується, то десь додається. Ліквідуючи РСУ, автори законопроекту пропонують прибрати й адміністративні посади голів судів та їх заступників, передавши функції зборам суддів (голова) та керівнику апарату суду (заступник), а також судді-спікерові або уповноваженому судді. Голова залишиться лише у Верховному суді України.
Логіка така: справи і так розподіляються в автоматичному режимі, більшість повноважень голови передано зборам суддів, проте саме голови судів найчастіше фігурують у кримінальних розслідуваннях НАБУ про неправомірну вигоду. “Скасування посади сприятиме зменшенню кількості випадків отримання суддями неправомірної вигоди“, – йдеться у пояснювальній записці. Не зможуть більше голови “тиснути” на суддів та суди, якщо перестануть бути головами.
Розділ спадщини
Після ліквідації Ради суддів України (РСУ), за задумом народних депутатів, новими повноваженнями збагатиться одразу кілька органів.
Вища рада правосуддя (ВРП) зможе покращувати організацію діяльності судів, правовий та соціальний захист суддів та їхніх сімей, а також контролювати діяльність суддів. Також саме ВРП стежитиме за дотриманням законності у конфлікті інтересів між суддями, головою та членами ВККСУ, Державної судової адміністрації, І, нарешті, ВРП скликатиме З’їзд суддів України.
Пленум Верховного Суду від РСУ успадкує призначення осіб до складу Етичної ради, яка оцінює кандидатів у члени ВРП. Водночас сам ВРП отримає можливість призначати членів Дорадчої групи експертів (Дорадчої групи експертів), яка бере участь в оцінюванні кандидатів на посади суддів Конституційного Суду України.
Вовки – на вихід
Так збіглося, що законопроект депутати внесли напередодні З’їзду суддів, що стартував 11 січня. З’їзд екстрений та скликаний для обрання 8 членів ВРП, який з лютого 2022 року через відсутність кворуму не повноважний працювати. Співавтор законопроектів, народний депутат Ярослав Юрчишин у соціальній мережі не виключав, що суддівська мафія зірве голосування, бо їй невигідні “перезапуск ВРП та створення нової ВККС”. А вигідно й надалі бути тільки з повноважною Радою суддів, яка, наголошує парламентар, на чолі з ймовірним ставлеником Павла Вовка – Богданом Моничем – не виконує жодної унікальної для судової влади функції, крім скликання з’їзду суддів, і системно перешкоджає судовій реформі “і, здається, не збирається зупинятися”.
Побоювання не виправдалися, у перший день роботи З’їзд суддів обрав 5 із 8 своїх представників у ВРП.
Хто – оборона, а хто – навпаки?
Як випливає із коментарів у соцмережах, є й інші думки. Рада суддів України розглядається як єдина опора незалежності українських суддів, адже якщо повноваження Ради перейдуть ВРП, посиляться позиції Ради доброчесності та Етичної ради, нехай навіть і як дорадчих органів.
У пересічного українця від цих пристрастей, особливо на тлі збройної агресії, може голова піти кругом. Але від результату сутички за владу в суддівській сфері залежить, зрештою, доступ громадян до правосуддя та його справедливість, стверджує голова Української незалежної фундації правознавців (“Українська незалежна фундація правників”) Ростислав Кравець.
З одного боку, ми мусимо дотримуватись рекомендацій Венеціанської комісії, зазначає в коментарі Vesti.ua кандидат юридичних наук та керуючий партнер “Адвокатського бюро Анни Даніель” Анна Даніель, але ключове поняття тут “послідовно”, а не двома законопроектами зруйнувати архітектуру судового самоврядування в цілому.
“У цій ситуації треба чітко враховувати норми Конституції України щодо незалежності суддів, що є невіддільною складовою їхнього статусу та професійної діяльності та пов’язано з принципом поділу державної влади. Конституційний Суд України неодноразово вказував, що конституційний принцип незалежності судів забезпечує важливу роль судової влади у механізмі захисту прав і свобод людини та громадянина та є запорукою реалізації права на судовий захист”, – пояснила експерт.
Спрощення виллється в узурпацію?
Ростислав Кравець нагадує – у законодавстві чітко розмежовані повноваження Ради суддів, Вищої ради правосуддя та безпосередньо голови Верховного Суду.
“Фактично, є взаємний контроль та баланс. Якщо цей законопроект ухвалять, баланс буде порушено і відбудеться узурпація влади, що дасть змогу керувати судовою гілкою влади однією особою, на яку матимуть вплив якісь громадяни як в Україні, так і за кордоном”, – вважає Ростислав Кравець.
Теоретично ВРП, як і РСУ, також колегіальний орган, проте блокувати один колегіальний суддівський орган легше, ніж два.
Не посади скасовувати, а повноваження надавати
Інша новація – ліквідація адміністративних посад голів та заступників судів – також сприймається неоднозначно.
“Посада голови суду завжди була виключно політичною”, – аргументує новацію співавтор законопроекту Ярослав Юрчишин. А в суді немає місця емоціям та політичним пристрастям. Справи розподіляються автоматично.
Розподіл справ між суддями автоматизований, однак має бути поточний контроль трудової дисципліни та інших аспектів роботи суду, наголошує адвокат Максим Дзіковський.
“Такий контроль має бути покладений на голову суду і тут у принципі не може йтися про якусь корупційну складову, бо такі посади – виборні. Голови судів обирають самі судді, і на короткий термін. Якщо людина не виправдає довіру суддівського колективу, безумовно, її на другий термін ніхто не обере. Тому в цій частині законопроект не дуже коректний з урахуванням характеру роботи, яку виконують голови судів”, – вважає експерт.
Якщо посади скасувати, це може призвести до розвалу судової гілки влади, вважає Ростислав Кравець: “Сьогодні якраз треба віддати на місця повноваження з дисциплінарних проваджень. Це ефективно працювало довгий час, коли кваліфікаційні комісії функціонували у регіонах. Натомість повноваження передаються від суддів – клеркам. Наприклад, Державна судова адміністрація. Це вкрай небезпечна ініціатива”.