На самому початку грудня низка українських ЗМІ, забувши про презумпцію невинуватості, почали публікувати, посилаючись на правоохоронні органи, масу новин із заголовками такого зразка: “Група вандалів намагалася викрасти у Гостомелі роботу Бенксі”. Втім, чи йдеться насправді про викрадення і вандалізм? І чи не є ця історія просто непорозумінням, учасники якої, маючи благі наміри, “вимостили собі дорогу до пекла”?
Справа відразу набула широкого розголосу, оскільки “посягнули” на графіті відомого англійського художника і політичного активіста під псевдонімом Бенксі, який зобразив у листопаді у Гостомелі (вул. Проскурівська, 2) жінку в протигазі з вогнегасником. Так як митця знають у всьому світі, то і ціна його робіт буде відповідною. Як переконаний артдилер Ігор Абрамович, початкова вартість муралу складатиме $1 млн.
Як повідомляють самі правоохоронці, 2 грудня на місці подій вони встановили восьмеро осіб, п’ятеро з яких (включно з організатором) були киянами, а решта – мешканцями Черкас. Роботу вилучили і помістили до кімнати зберігання речових доказів. Щодо затриманих відкрили кримінальне провадження за ч.2 ст. 194 “Умисне знищення або пошкодження майна”. Санкція – від 3 до 10 років позбавлення волі.
“Об 11:30 нам надійшло повідомлення на лінію “102” від місцевої мешканки. Вона повідомила, що з’явилися люди, які зрізують вказану картину… Одночасно виїхали наряди груп реагування патрульної поліції і слідчо-оперативна група. Вони (підозрювані, – ред.) встигли запакувати картину, але не встигли її транспортувати”, – розповідав опісля інциденту голова ГУ Нацполіції у Київські області Андрій Нєбитов.
Але Нєбитов відразу зізнався, що є велика проблема: це майно неоцінене, немає поки ні власника, ні заяви від нього, тому кваліфікація, на його думку, буде змінюватись. Треба дочекатися експертизи мистецтвознавців, надання оцінки муралу і звернення від місцевих органів влади про нанесення шкоди. Що ж до подальшого місця перебування малюнку, то тут визначатиметься місцева громада і органи влади.
Начальник Гостомельської селищної військової адміністрації Сергій Борисюк також стрімко відреагував на подію. На Telegram-каналі Гостомельської селищної військової адміністрації було опубліковано його звернення, в якому той пообіцяв, що “цю справу Гостомельська селищна військова адміністрація триматиме на контролі, аби вандали не могли знищити роботи відомого художника Бенксі”.
Сам заголовок був таким: “У військовому містечку в Гостомелі затримали злочинців, які намагалися викрасти графіті Бенксі”. Як бачимо, презумпції невинуватості не дотримуються подеколи навіть в державних органах.
Версія самих учасників подій
Учасники цієї історії знімали роботу Бенксі серед білого дня і привселюдно, фіксуючи ще й усе це на камеру. Вже зрозуміло, що навряд охочі викрасти відому роботу, бажаючи отримати власний зиск на перепродажі, поводилися б подібним чином. Протягом грудня будівлю, на якій Бенксі лишив свій мурал, мають знести. Знесенням має займатися французька компанія Neo-Eco з реновації житла.
“Будівлю буде демонтовано. Мені вдалося дуже акуратно зрізати роботу, графіті повністю збережене. Наші хлопці це діло ще й фільмували, як нас відразу “пов’язали”. Звісно, з моральної точки зору наша поведінка небездоганна. Треба було, можливо, зустрітися із громадою. Але ми вирішили взяти справу у свої руки, бо треба було поспішати через скоре знесення”, – розповідає нам один із затриманих Олександр Дувінський.
Протримали їх у відділку, за словами учасників історії, 11 годин, бо багато часу сплинуло взяття показів. “У поліції нам розповіли, що мурал перебуває під охороною як пам’ятка. Але ж жодних позначень, табличок не було, як це робиться зазвичай. Повторюсь: робота в ідеальному стані. Вона була на утеплювачі, який я акуратно відділив”, – додає він, дивуючись, про який вандалізм може йтися, коли з графіті повелися вкрай тендітно, ніяк не пошкодивши.
Учасники наголошують, що опісля хотіли продати роботу Бенксі на аукціоні, а виручені кошти направити на потреби ЗСУ. Організовував акцію Сергій Довгий – математик із Торонто, який з перших днів повномасштабної війни займається в Україні волонтерством.
“Сергій нас запевнив, що усе домовлено і злагоджено, що жодних проблем не буде. А коли поліція приїхала, з’ясувалось, що необхідних дозволів у нього немає. Коли нас затримали, то навіть не знали, що нам “шити”. Взяли паузу на кілька днів, щоб розібратись”, – розповідає delo.ua вже інший учасник історії.
Що каже організатор акції і чи були плани на Бенксі у влади
Ми негайно зв’язалися з організатором цієї акції волонтером Сергієм Довгий, який нам, як і поліції, підтвердив, що ініціатором цієї історії був саме він.
“Я просто не хотів, щоб графіті було знищене вже цього місяця. У ЗМІ є публічна інформація, що французька компанія буде відбудовувати усі шість зруйнованих будинків у цьому містечку. Так сталося, що через свою волонтерську діяльність я підтримую зв’язок з людиною з Neo-Eco. Саме ця людина і повідомила мені, в іншому контексті, що роботи по демонтажу цих будинків почнуться цього грудня”, – каже він.
Сергій Довгий знав, що часу на демонтаж графіті мало. Він підтвердив, що хотів продати його на аукціоні. І гроші витратити на волонтерські потреби, на потреби ЗСУ.
“Я не є публічною особою-волонтером, але у мене є люди, які можуть розказати, скільки я робив і роблю. Просто як найбільш нещодавній приклад, журналістка NYT Diana Alhindawi їздила в організовану мною гуманітарну поїздку на Херсонщину 18-20 листопада. Плюс збір для батальйону Крим, який триває зараз. Також я є офіційним волонтером одного благодійного фонду середніх розмірів”, – додав він.
На запитання про те, чи можна було організувати і погодити демонтаж з владою, Сергій Довгий відповів, що так. Наприклад, погодити цей процес з ОВА Гостомеля.
“Але. У мене немає довіри до ОВА Гостомеля. Можна приїхати у зруйноване містечко сьогодні ж і побачити, що місцева влада нічого не зробила для вирішення питання з житлом для жителів цього містечка з 1 квітня, за 8 місяців. Не почалася відбудова. Не збудоване модульне містечко”, – пояснив свою позицію волонтер.
Сергій Довгий зізнається, як представники ОВА Гостомеля сказали йому, що вони мали плани використати графіті на користь жителів містечка. Втім, він підкреслив, що у нього немає довіри цим словам.
“Чи було графіті якось захищене від актів вандалізму? Склом, охороною, табличкою біля графіті? Ні. Чи є вже прописана станом на 2 грудня стратегія щодо графіті? Якщо вона не озвучена публічно, то є підстави вважати, що її на 2 грудня просто не існувало. Як влада Гостомеля вже капіталізувала на користь жителів містечка популярність графіті в міжнародних ЗМІ, після публікації Бенксі від 17 листопада?” – запитує він.
Волонтер пояснює, що його позиція проста: графіті – це стріт-арт. “Стріт-арт, в моєму розумінні, не належить нікому персонально”.
“Бенксі не погоджував з ОВА Гостомеля свій приїзд у Гостомель і створення графіті. Згідно з українським законом, створення графіті – це акт вандалізму. Ми демонтували графіті зі зруйнованого будинку, в якому вже 8 місяців ніхто не живе. Згідно з українським законом, такий демонтаж – це акт вандалізму, плюс пошкодження майна у малих розмірах. Це насправді усе, що є у цих діях, як на мене”, – резюмував він.
Він розповів, що думає над тим, щоб публічно вибачитися саме перед жителями зруйнованого містечка. Довгий розуміє, що їхні почуття могли бути ображені. Але – не перед ОВА Гостомеля чи ким-небудь іншим.
Ми зв’язалися і з Гостомельською селищною військовою адміністрацію (ГСВА). Нам відповіли, що у місцевої влади щодо муралів Бенксі плани таки були. І озвучив їх начальник ГСВА Сергій Борисюк ще 18 листопада. На Telegram-каналі є відео, у якому той розповідає про перспективи відомих робіт (йдеться не тільки про мурал у Гостомелі, а й у Горенці).
“Ми вирішили ці малюнки зберегти. І ми продумали два варіанти, як це зробити. Перший – розмістити ці фрагменти на нових будинках, але для цього це треба погодити з забудовниками, проектантами. Другий варіант – розмістити їх у майбутньому в меморіалі пам’яті жертвам війни”, – розповідав Борисюк.
Як би це мало виглядати з точки зору букви закону
У розмові з нами керуючий партнер юридичної компанії “Кравець і партнери” Ростислав Кравець детально і неупереджено трактує ситуацію.
“Щоб визначити розмір завданої шкоди і те, чи був злочин взагалі, а якщо так, то який, наразі і проводиться експертиза. А від розміру завданої шкоди вже залежатиме кваліфікація: чи це крадіжка, чи це хуліганство, чи це вандалізм. Зараз навіть правоохоронці без експертизи не мають можливості зрозуміти, що насправді сталося”, – говорить Ростислав Кравець.
Адвокат цілком слушно згадує подібний випадок, коли власник магазину стер на своєму фасаді “Ікони Революції” на вул. Грушевського. І до відповідальності його не притягли. Це був такий же мурал, який мав певну історичну цінність як спогад про події, що розгорталися на вулиці в часи революції. Але експертиза за ними цінності не встановила, тому і власник крамниці покарання не поніс.
Що ж стосується робіт Бенксі, то у даному випадку, як зазначає юрист, значення те, кому належить будинок, формально немає. Значення має виключно сам мурал.
“Активісти, якщо вони переслідують благі цілі, мали б звернутися до органів місцевої влади з проханням передати їм цей мурал для його подальшого продажу на аукціоні. Вирішувати все самостійно вони права не мали, незалежно від того, будуть чи не будуть зносити будівлю. Власник тут – місцева влада, а Мінкульт не має до муралу жодного стосунку, бо його не було внесено у жоден реєстр”, – додає Кравець.
Як показують наші розмови з учасниками цієї акції, вони визнають за собою помилку. Можливо, навіть і вчинення дурниці з благих намірів, але не злочину. Втім, злочинцями їх вже охрестили до рішення суду. Як підкреслив у коментарі нам експерт з конституційного права Олександр Марусяк, відсутність презумпції невинуватості у суспільній свідомості українців – справа давня.
“Це все – спадок СРСР і відсутність культури. І в цьому ми від РФ далеко не відстали. Юристи постійно торочать, що обзивати так людей до суду не належить. Вони навіть не підозрювані, допоки їм не вручили підозру. У цивілізованому світі ти не винен, поки не доведуть протилежне. У нас же ти апріорі винен, поки адвокати не доведуть відсутність вини”, – резюмує Марусяк.
До слова, того ж самого дня ресурс з відповідною репутацією Страна.ua опублікував новину про згадану подію з усіма іменами учасників. Однак, наскільки це було законно, правоохоронці мали б з’ясувати теж, оскільки “злив” такої інформації відбувся, вірогідно, через представників тих самих правоохоронних органів.
