Боротьба з корупцією в Україні протягом останніх воєнних років набула дуже дивного публічно хайпового характеру. Скандали у ЗМІ, дискредитація тих чи інших державних органів влади або ж осіб замінили собою реальні антикорупційну діяльність.
В той час, як справи НАБУ, де дійсно є з чим працювати — заморожені, суспільству пропонують “яйця по 17 грн”, або ту ж “справу Гринкевичів” і роблять з них демонів. Але коли потім розбираються, то виявляється, що як одні, так і інші обвинувачення нічим підтвердити. Таку думку стосовно найгучніших закупівельних скандалів у коментарі висловив юрист Ростислав Кравець.
За його словами рушійною силою впливу на діяльність антикорупційних органів в Україні замість фактів стали професійні громадські активісти.
“Фактично всі ці очікування стосовно діяльності незалежного НАБУ і ще більш незалежної прокуратури, вони ґрунтуються на уявленні “професійних громадських активістів”, які нічого спільного не мають у своїх поглядах з реальністю. Тому що жодних підстав вважати, що були дані якісь хабарі чи були порушені якісь норми законодавства (у резонансних оборонних скандалах, – ред.), окрім ліричних публікацій осіб, що живуть коштом грантів, на сьогоднішній день, немає. І звинувачувати в якомусь злочині – знову ж таки підстав нема. Натомість ми бачимо що НАБУ дуже часто не розслідує злочини, в яких є ці підстави. Наприклад, та ж справа Оніщенка або справа Центренерго, які дивним чином знаходиться на паузі. І професійні громадські активісти на це не звертають увагу”, – сказав юрист.
За його словами, складається враження, що професійні громадські активісти використовують правоохоронців у своїх інтересах, маніпулюють різними органами досудового розслідування.
“У такій гучній історії з Гринкевичами, наприклад, я не виключаю, що наявні підстави вважати незалежному спостерігачу, що справа пов’язана з тим, що, мабуть оці професійні громадські активісти вимагали від Гринкевичів якісь хабарі – щоб мовчати і не писати гидких речей і не ламати їх бізнес. При чому бізнес, який працює легально. Мабуть, вони не погодилися, і от закрутилася ця історія – в пресі, необгрунтовані звинувачення. А коли почали розбиратися, виявилося, що там нічого немає. Ви ж бачили: МОУ розірвало з ними всі контракти, тобто професійні громадські активісти просто знищили їх бізнес. То питання – з кого відшкодовувати шкоду і відновлювати репутацію бізнесу? Тому що знаєте це як називається?: “в тебе донька повія, хоч в тебе син”. І такі ситуації непоодинокі, коли професійні громадські активісти волають, бізнес знищується, а потім жоден з органів не може знайти реальних підстав для притягнення осіб до відповідальності”, – вважає Кравець.
У якості схожого прикладу юрист також навів скандал з “яйцями по 17 грн”, коли МОУ звинувачували у переплатах постачальнику, а через рік виявилося, що таких закупівель не було. “Ті ж яйця по 17 грн якщо взяти для прикладу – чим закінчилася справа? Нічим. Так були ті яйця по 17 грн чи ні? З огляду з пресконференції, їх МОУ ніхто не постачав. От і питання”, – додав він.
Нагадаємо, у “справі Гринкевичів” ДБР прибрало статтю про розкрадання коштів, бо МОУ підтвердило відсутність авансових платежів у справі, а також наявність на складах усього поставленого за контрактами товару. За новою версією слідства, що виникла лише після затримання Ігоря Гринкевича, його компанії нібито поставили МОУ військову форму неналежної якості.
Наразі Ігор Гринкевич та його син Роман перебувать під вартою. Їм визначені застави у сумі майже 430 млн грн та 500 млн грн відповідно.
