Днями Міноборони повідомило, що спільно з Державною митною службою зафіксувало понад 650 випадків зникнення гуманітарної допомоги для військових лише з початку цього року.
Про це пише АНТИРЕЙД з посиланням на СТРАНА.
“Протягом січня-травня 2023 року Міноборони та Держмитслужба здійснили спільні перевірки понад 5 тисяч фактів переміщення товарів гуманітарної допомоги близько 100 військових частин. У 653 випадках отримання такої гуманітарної допомоги не було підтверджено. Йдеться, зокрема, про пластини до броні прилади нічного бачення, тепловізори, дрони, автотранспорт та інші товари та засоби”, – йдеться в повідомленні департаменту внутрішнього аудиту Міноборони.
І не виключено, що це лише вершина айсберга, оскільки перевірки ще продовжуються.
Нагадаємо, це далеко не перший скандал із гуманітарною допомогою. Ми вже писали про історію продажу через відомі торгові мережі продуктів харчування, які, як підозрюють, зайшли в країну як гуманітарний вантаж. А у квітні цього року Бюро економічної безпеки виявило великий підпільний склад із гуманітаркою у Львівській області. Детективи БЕБ перевіряють, чому товари не були розподілені, а також вивчають факти можливого продажу гуманітарки.
“Продажу гуманітарки давно поставили на потік. Ідіть на базари та вивчіть асортимент на торгових майданчиках в інтернеті – виявите масу цікавого. Масово продаються товари з гуманітарки, зокрема, обмундирування. На деяких речах навіть є бірки “не для продажу”, – каже голова. Економічного дискусійного клубу Олег Пєндзін.
Про те, що зауважили присутність гуманітарки на ринку, нам розповіли і в профільній асоціації “Укрлегпром”.
Тобто, зважаючи на все, працює ціла схема зі збуту гуманітарної допомоги, коли товари заводять без податків і мит під виглядом гуманітарних, а потім не поставляються у військові частини, а продаються на відкритому ринку.
Крім того, один із волонтерів, з яким поспілкувалася “СТРАНА”, розповів нам, що частина товару, який завозиться як гуманітарка, в тому числі для армії, залишається на кордоні як плата за прискорення оформлення вантажу, а частину доводиться залишати на пропускних постах. по дорозі як “допомога”. Він не виключив, що згодом такі товари також потрапляють на комерційний ринок.
“Навіть на ОЛХ продаються. Їх потім купують самі ж волонтери, щоб закрити термінове замовлення військових”, – каже волонтер.
Розбиралися, куди зникає гуманітарка та хто на ній заробляє.
“Продається на базарах та в інтернеті”
За даними Міноборони, пропадає у невідомому напрямку понад 10% гуманітарних товарів, призначених для армії.
При цьому військові скаржаться на брак коштів. У The Guardian вийшла стаття про те, що солдати змушені купувати дрони та запчастини зі своєї зарплати. Видання поспілкувалося з українськими військовими, зокрема, військовослужбовцем із позивним Шведом, чий загін 1-ї української мехбригади знаходиться на Запорізькому напрямі.
“Ми платимо до 70% нашої зарплати на купівлю дронів”, – розповів журналістам Швед.
Інший військовий із позивним Спілберг каже, що на фронті дрони використовуються як бомбардувальники, а не камікадзе, “бо немає грошей постійно їх замінювати”.
“Але найдивовижніше з огляду на те значення, яке українські військові надають безпілотникам, полягає в тому, що самі солдати повинні фінансувати зусилля, тому що армія не може собі їх дозволити”, – пише The Guardian.
Українські військові також розповідали “СТРАНА” про дефіцит обмундирування, бронежилетів, дронів та ін.
Тобто в армії склалася ситуація, коли буквально кожен бронежилет на рахунку. І при цьому, якщо вірити Міноборони, великі обсяги товару просто не доїжджають на фронт.
Куди вони пропадають?
“Надходять у комерційний продаж. На базарах і в інтернеті можна знайти і обмундирування, і інші армійські товари. На деяких навіть написано, що вони не для продажу, тобто явна гуманітарка. Люди шукають спосіб заробити під час війни. Ситуація справді проблемна, і правоохоронцям є чим зайнятися”, – каже Олег Пензін.
На ОЛХ тільки по бронежилетах та захисних плитах десять оголошень про продаж.
Наприклад, плитоноска за “стандартами НАТО” пропонується за 5390 гривень. Хтось Петро, який торгує на платформі з 2012 року, продає бронежилет зі знижкою – за 4 900 гривень замість 6 300 гривень. Також є тактичні костюми від 1 800 гривень, військовий літній костюм за 2 тисячі з торгом, дрони по 130-200 тисяч, приціли від 20 тисяч гривень та багато іншого. Примітно, що багатьма армійськими товарами торгують приватники, які зареєстровані на платформі вже давно займалися зовсім іншим, “мирним” товаром. Але доказів, що виставлена продаж продукція – це частина тієї самої гуманітарки, яка не доходить до армії, немає.
На питання про походження товару один із продавців Петро, з яким зв’язалася “СТРАНА”, сказав, що це “постачання з Європи”, але “не гуманітарка”. Саме питання, зауважимо, сильно йому не сподобалося. А на повторні дзвінки чоловік уже не відповідав.
Про те, що “чули про продаж гуманітарки на ринку”, нам сказала і керівник “Укрлегпрому” Тетяна Ізовіт.
“Але детально в цьому не розбиралися, не до цього”, – каже Ізовіт.
Зазначимо, що у продажу є не лише військові товари. На базарах можна знайти і продукти харчування, засоби гігієни імпортного походження, які не мають українського маркування. Що дозволяє експертам припустити, що реалізується саме гуманітарна допомога.
Ми запитали про походження консервів та їжі швидкого приготування, які продавав біля ринку на Оболоні мешканець Ірпеня Михайло. На упаковках написи німецькою. Банки з тунцем Михайло продавав по 30 гривень, що дешевше, ніж у середньому по ринку (ціна на такі консерви у продуктовому роздробі стартує з 50 гривень). Михайло зізнався, що продає гуманітарку, але ту, що видали особисто йому.
“Маю на це повне право, хочу – з’їм сам, хочу – продам”, – каже чоловік.
Втім, зважаючи на все, справа не лише у приватних продажах “своєї” гуманітарки.
Нещодавно в БЕБ відзвітували, що знайшли у Львівській області великий підпільний склад із гуманітаркою. На площах 1600 квадратів зберігалися продукти харчування, дитячі товари, постільна білизна, ковдри, засоби гігієни, побутова хімія, одяг. Загалом детективи виявили близько тисячі піддонів товару. Передбачається, що для того, щоб його завезти, знадобилося приблизно 60 фур, і незрозуміло, як подібні рухи могли залишитися непоміченими. Одних консервів на складі було 74 тонни, на 20 млн. гривень.
“Зараз ми з’ясовуємо, як ці товари потрапили на територію України, чому не були розподілені, та перевіряємо інформацію про можливий продаж гуманітарної допомоги”, – зазначив в.о. керівника територіального управління БЕБ у Львівській області Валерій Тацієнко.
Про великі склади із гуманітаркою на Західній Україні нам розповів волонтер Тарас.
“Я був на одному з таких складів біля Львова. Видовище жахливе: тонни простроченої їжі, бігають щури, жахлива антисанітарія. Мене туди повели вибрати, що потрібно. Але вибирати там було особливо нема з чого, багато продуктів зникли. Я так розумію, спочатку хотіли пустити цю гуманітарку на продаж, але не змогли знайти канали, їжа почала приходити в непридатність, тому згадали про волонтерів та почали роздавати все, що ще не згнило”, – розповів Тарас.
З продажем гуманітарки через відомі торговельні мережі, нагадаємо, ще минулого року був величезний скандал. Щоправда, продовження він так і не одержав.
Як гуманітарка отримує цінник
Як працює схема, за якою гуманітарний товар стає комерційним та потрапляє у продаж?
Насправді схем кілька.
Перша – це “гуманітарка навпаки”. Тобто йдеться про комерційні вантажі, які завозять до України під виглядом гуманітарної допомоги, щоб уникнути оподаткування, розповів нам голова Асоціації постачальників продуктових мереж Олексій Дорошенко.
Саме за такою схемою могли заходити партії товару, які потім випливали в торгових мережах і не доходили до армійських частин, для яких вони були призначені за документами.
Тут йдеться просто про податкову мінімізацію.
Волонтер, з яким поспілкувалася “СТРАНА”, розповів, що і зараз практикується схема ввезення комерційного товару під виглядом гуманітарки з боку псевдоволонтерів.
“Проблема в тому, що практично нереально перевіряти всі обсяги товарів, які декларуються як гуманітарні за постановою Кабміну №174. Відповідно до неї митним органам та Держприкордонслужбі доручено забезпечити невідкладну перепустку через кордон таких вантажів”, – каже наше джерело.
Друга схема – продаж гуманітарки через контролюючі структури.
Один із волонтерів, з яким нам вдалося поспілкуватися, розповів, що на кордоні вже увійшло до практики “брати десятину”.
“Тобто везеш, наприклад, 10 прицілів, один доводиться віддати, а ціна на нього може і до 200 тисяч гривень доходити. В Україну йде потік фур із гуманітаркою, тобто можна зібрати за рахунок такої “десятини” цілком комерційну партію. Якщо піти” у відмову і не давати, створюють проблеми із ввезенням товару, можна цілодобово стояти, а нас на фронті чекають”, – каже волонтер.
Також він розповів, що нерідко доводиться ділитися товаром та шляхом доставки до місця призначення.
“Просять на постах, військові та поліція, нібито їм теж потрібно”, – розповідає волонтер.
Він каже, що неодноразово бачив продаж свого товару через інтернет-майданчики.
“Деякі родичі особливо заповзятливих митників раптом розпочинають бізнес на торгівлі, наприклад, військовим обмундируванням”, – каже волонтер.
При цьому волонтери потрапляють у проблемну ситуацію, адже за документами, що входять до країни, заїжджає певна партія товару, і списати його на роздачу на кордоні та постах нереально. Саме цим волонтер пояснює дані про розбіжності у цифрах завезення гуманітарки та того, що фактично отримує армія.
Окрема тема – автотранспорт, який завозиться як гуманітарка для армії. Податки з нього не платять, що після скасування нульового розмитнення для всіх зробило такий транспорт вельми привабливим для комерційного ввезення. Адже на податках можна заощадити до 30% вартості авто.
Зазначимо, що згідно з правилами ввезення гуманітарного транспорту водій, оформлюючи авто, має заповнити спеціальну декларацію, в якій вказати дані – свої, транспортного засобу, відправника та одержувача (тобто конкретну військову частину). Також декларант має зняти транспортний засіб з обліку.
Але насправді контроль за подальшими переміщеннями таких авто є вкрай слабким, визнають волонтери. Чи доїжджає машина до армії, ніхто особливо не відстежує, тим більше, що нерідко минає досить багато часу з моменту ввезення до моменту запланованої передачі військовим – авто ремонтують, переобладнують і т.д.
У результаті з’явилася схема із ввезення авто як гуманітарних, які насправді потім продаються. Але не через ринки і без переоформлення (під час якого за VIN-кодом може випливти гуманітарний статус машини), а між своїми. Особливо багато таких авто із сільської місцевості, де мінімальні ризики того, що поліцейські зупинять та проб’ють авто по базі. Крім того, “гуманітарні” авто йдуть на розбирання, каже “гонщик” Іван із Івано-Франківської області.
“Наїзд на волонтерів”
Втім, як каже Ростислав Кравець, насправді зловживання з гуманітаркою часто мають технічний характер.
“У багатьох випадках йдеться не про махінації з гуманітаркою, а з різними технічними моментами. Наприклад, коли військові частини отримують партію товару, але не ставлять його на баланс. Деякі просто не знають, як це правильно зробити, іншим не до цього. Але на передовий товари військового призначення довго не живуть, наприклад, ті ж авто знищуються під час бойових дій, якщо машина знищена до того, як її встигли поставити на баланс, то зрозуміло, що її вже ніхто й не ставить. за документами, хоча була доставлена на фронт”, – зазначив Кравець,
За його словами, “відкриття” Міноборони з гуманітарки може стати приводом для “чергового наїзду на волонтерів”.
Останнім часом триває тиск на активістів, які працюють на армію. Нещодавно податківці заявили, що з карток, на які йдуть перерахування благодійних внесків, потрібно сплачувати податки – 18% ПДФО та 1,5% військового збору (якщо волонтери не зареєстровані у спеціальному реєстр. – Ред. ).І тільки після того, як піднялася хвиля обурень у суспільстві, Мінфін пішов назад, заявивши, що “всі неправильно зрозуміли”. Думаю, що і заяви від Міноборони можуть бути спробою очорнити волонтерів”, – зазначив Кравець.
