Майже 20 тисяч українських дітей були депортовані в Росії минулого року, але реальні цифри можуть бути більшими в 15 разів. Тобто йдеться про майже 300 тисяч дітей.
Парламентська Асамблея Ради Європи (ПАРЄ) ухвалила резолюцію, в якій визнала геноцидом депортацію українських дітей та дорослих на територію росії. За словами президента України Володимира Зеленського, відомі дані 20 тисяч дітей, вивезених та розпорошених по Росії. Але таких дітей може бути набагато більше, запевняє він. Що означає ця резолюція? Чи справді вона допоможе притягнути Росію, її керівника, а також самопроголошеного президента Білорусі (Лукашенка, як і Путіна, визнали причетним до цього геноциду), до відповідальності? Видання “Коментарі” із цими питаннями звернулося до експертів, повідомляє АНТИРЕЙД.
Репатріація дітей, їх реабілітація та створення умов для возз’єднання сімей тепер мають стати пріоритетом для держав – членів Ради Європи
Народний депутат України IX скликання (фракція “Слуга Народу”), заступник члена Постійної делегації в ПАРЄ Олена Мошенець зазначає, що під час дебатів на тему “Положення українського цивільного населення, включаючи дітей, які примусово переміщуються або переводяться в Росію чи українські території під фактичним контролем росії”, які провели 27 квітня в рамках весняної сесії Парламентської асамблеї Ради Європи, звучали такі слова: “Діти мають відпочивати в літніх таборах, а не наражатися на тортури у фільтраційних!”.
Підписуйтесь на наш Канал у Telegram та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook, щоб бути в курсі найважливіших подій.
Вона наголошує, що згідно з офіційними даними (верифікованими), майже 20 тисяч українських дітей були депортовані в Росію минулого року. Реальні цифри можуть бути більшими в 15 разів. Тобто йдеться про майже 300 тисяч дітей!
“Під час депортації дітей з окупованих територій до Росії, їх розлучають із рідними у так званих фільтраційних таборах, – наголошує нардеп. – Навіщо росіянам українські діти, якщо вони не можуть нормально дбати про своїх? Російська влада констатує зростання рівня дитячої злочинності, суїцидів серед дітей та злочинів проти статевої недоторканності неповнолітніх у своїй країні: у 2022 році офіційно в Росії кількість таких злочинів збільшилася на 20%, потерпілими визнали понад 840 дітей, з яких половина – діти до 14 років” .
Олена Мошенець акцентує, що за результатами дебатів ПАРЄ визнала геноцидом примусове переселення українських дітей до Росії.
У резолюції, ухваленій 27 квітня, ПАРЄ закликала Міжнародний кримінальний суд (МКС) розглянути можливість кримінального переслідування за цей злочин. Нагадавши, що насильницьке переміщення дітей з однієї групи до іншої з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову чи релігійну групу вважається злочином геноциду відповідно до пункту (е) статті 2 Конвенції про геноцид 1948 року.
За словами нардепа, також схвалено рекомендації, в яких ПАРЄ:
– підтримала комісара з прав людини у питанні необхідності терміново визначити та використовувати конкретні механізми та рішення, щоб возз’єднати з рідними, повернути всіх українських дітей, примусово переміщених до Росії;
– вітала ініціативи Комітету міністрів, щоб Рада Європи сприяла встановленню відповідальності Росії за агресію проти України – із притягненням до відповідальності всіх винних у депортаціях, включаючи створення реєстру, в якому зафіксують докази та заяви про шкоду, втрати чи каліцтва внаслідок російської агресії;
– закликала Комітет міністрів забезпечити ефективний захист мігрантів і біженців, які перебувають у вразливому становищі, особливо жінок і дітей, які залишили Україну через війну.
“Репатріація дітей, їхня реабілітація та створення умов для возз’єднання сімей, щоб зберегти ідентичність дітей України, тепер мають стати пріоритетом для держав – членів Ради Європи!” – констатує Олена Мошенець.
Поступово кільце відповідальності, звинувачень навколо осіб, причетних до агресії щодо України, актів геноциду, стискається
Голова профспілки Українська незалежна фундація правників, голова АО “Кравець та партнери”, адвокат Ростислав Кравець пояснює:
“Фактично, резолюція ПАРЄ підтвердила звинувачення, які у березні висунув Міжнародний кримінальний суд (МКС) стосовно російського президента Путіна та омбудсмена країни-агресора з прав дитини Марії Львової-Бєлової, які підозрюються у незаконній депортації дітей з території України. Тепер ПАРЄ додав до цієї компанії ще й самопроголошеного президента Білорусі – Лукашенка”.
На думку експерта, надалі такі рішення можуть бути використані (і будуть використані) у міжнародних судах для притягнення цих осіб до кримінальної відповідальності за фактом злочинів, пов’язаних із геноцидом українського народу. Що підтверджено примусовим вивезенням дітей і на окуповані території, і на територію Росії (з використанням для цього можливостей Республіки Білорусь).
“Поступово кільце відповідальності, звинувачень навколо осіб, причетних до агресії щодо України, актів геноциду, стискається. Слід розуміти і росіянам, і білорусам, що їхніх лідерів обов’язково буде притягнуто до міжнародної кримінальної відповідальності, – наголошує Ростислав Кравець. – Думаю, це станеться вже найближчим часом. Адже та сама Росія як держава, на мій погляд, вже не існує. Це окремі регіони, які в найближчому майбутньому почнуть боротися за свою незалежність”.
З такими рішеннями міжнародних організацій можна точно сказати – винні відповідатимуть за ці злочини за всією суворістю
Політолог, доброволець ЗСУ Кирило Сазонов вважає дуже важливим, що ПАРЄ визнала факт геноциду з боку Росії.
“Збройна агресія, порушення норм міжнародного права – також важливо. Але визнання геноциду – це вирок у власних очах світового співтовариства. Це не прощається. Це за тією “червоною лінією”, яку визнає весь світ. І те, що Лукашенко теж визнається винним у геноциді – також важливо. Невизнаному диктатору Білорусі не вдалося відсидітися в кущах. Отже, є всі підстави для переслідування російського та білоруського політичного керівництва, нових санкцій щодо цих держав”, – пояснює експерт.
Більше того, причетними до геноциду вважатимуться не лише керівники, а й усі їхні посібники, наголошує він. Від голів спецслужб та військових до тих маленьких гвинтиків системи, які брали участь у крадіжці українських дітей.
“І не забуваємо про вбитих дітей, про зниклих безвісти. Як пише радник глави Офісу президента з комунікацій Дар’я Зарівна, понад 470 дітей загинули, 949 поранені та 406 зникли безвісти. Страшні цифри. І це лише за офіційними підтвердженими даними, – наголошує Кирило Сазонов. – Президент правильно говорить про те, що реальні цифри можуть бути більшими. Якраз кілька днів тому голова ОП Андрій Єрмак проводив зустріч із представниками ЮНІСЕФ із цієї проблеми. Завдання – повернути всіх. Наразі вдалося повернути в Україну 361 дитину. А з такими рішеннями міжнародних організацій можна точно сказати – винні відповідатимуть за ці злочини за всією суворістю”.
