Підприємства, які для забезпечення безперебійної роботи змушені використовувати генератори, запитують, чи доведеться їм сплачувати екологічний податок. Фокус звернувся до юристів за роз’ясненнями.
Екологічний податок, якого сьогодні побоюються підприємці, які використовують генератори, в Україні стягується за викиди забруднюючих речовин, зокрема СО2, в атмосферне повітря. Проте важливий масштаб.
“Пунктом 240.1 ст. 240 Податкового Кодексу України передбачено, що суб’єкти, які здійснюють викиди двоокису вуглецю (СО2) в обсязі не більше 500 тонн на рік, не є платниками податку. Тобто якщо підприємство для забезпечення роботи генератора використовує сумарно менше 200 тонн пального на рік — платити екологічний податок не потрібно“, — пояснює Максим Боярчуков, керівний партнер юридичної компанії “Максим Боярчуков та Партнери”.
Щоб оцінити масштаби, візьмемо, наприклад, популярний серед малого та середнього бізнесу дизельний генератор 5 кВт, який за годину роботи споживає близько 1 літра пального (0,2 л на 1 кВт), що в перерахунку на кілограми складе близько 0,84 кг. Навіть якщо такий генератор працюватиме цілодобово, протягом року він використовує близько 7,4 тонн пального. Якщо використати потужний дизельний генератор на 220 кВт по вісім годин на добу протягом року — витрати становитимуть близько 108 тонн на рік.
Ростислав Кравець, адвокат, старший партнер адвокатської компанії “Кравець і Партнери” підтверджує, що на сьогодні стягнення екологічного податку з користувачів генераторів не передбачено законодавством, проте місцева влада може самостійно його запровадити.
Тут слід нагадати, як у грудні 2022 року українських підприємців налякало Головне управління ДПС у Волинській області, яке у своєму роз’ясненні уточнило, що за використання генераторів їхні користувачі мають сплачувати екологічний податок. Автори роз’яснення посилалися на пункт 14.1.230 статті 14 ПК України, де йдеться про оподаткування стаціонарних джерел забруднення. Саме до таких волинські податківці віднесли генератори.
Однак Максим Боярчуков зазначає, що пунктом 46 підрозділу 5 розділу XX ПК України передбачено, що тимчасово, на період дії воєнного стану на території України та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування не вважаються стаціонарними джерелами забруднення електрогенераторні установки, що класифікуються за кодом 8502 згідно з УКТ ЗЕД.
Понад те, із критикою згаданого резонансного роз’яснення ГУ ДПС у Волинській області виступив голова фінансового та податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев. У своєму телеграм-каналі політик зазначив, що у випадку, якщо платник використовує до 200 тонн пального на рік, платити екологічний податок не потрібно і пізніше додав, що непрофесійне роз’яснення одного з регіональних управлінь ГУ ДПС відкликано.
Як уточнює Максим Боярчуков, якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн на рік, тобто було використано понад 200 тонн палива, особа зобов’язана зареєструватися платниками податку у податковому (звітному) періоді, у якому відбулося таке перевищення, подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок у порядку, передбаченому ПК України. Однак у разі надходження неправомірної вимоги податківців сплатити такий податок співрозмовник Фокусу радить звертатися до суду.
Масове використання генераторів завдає шкоди довкіллю. За даними Всеукраїнської екологічної ліги, під час роботи дизель-генератора в атмосферне повітря потрапляють забруднюючі речовини — оксид вуглецю, речовини у вигляді суспендованих твердих частинок (сажа), азоту діоксид, вуглеводні С12-С19, діоксиду сірки. Ці сполуки негативно впливають на здоров’я людини та навколишнє середовище.
“Також створюється додаткове шумове навантаження, дизельні генератори створюють 88 дБ шуму, генератори, що працюють на бензині або газі, можуть перевищувати 95 дБ. Дані показники перевищують нормативний показник, що становить 55 дБ денний, а 45 дБ — у нічний час”, — відзначили об’єднанні.
Де-факто генератори — це двигуни внутрішнього згоряння з таким же принципом роботи, як і в автомобілях. Відповідно, в їх викидах містяться хімічні сполуки азоту, сірки, пил, сажа, що завдають шкоди екології та СО2, що надає негативний вплив на клімат. Окрім того, незручності створює шум від працюючих генераторів”, — розповідає Фокусу Олексій Рябчин, радник віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, заступник міністра енергетики та захисту довкілля у 2019-2020 році.
Ефект від масового застосування генераторів співрозмовник Фокусу порівнює з наслідками ввезення в країну та використання на дорогах відповідної кількості “євроблях”.
Олексій Рябчин додає, що зараз питання безпеки та виживання країни виступають попереду навіть таких важливих категорій, як екологія та захист довкілля. Однак у більш віддаленій перспективі експерт радить фокусуватися на розвитку в Україні децентралізованої моделі генерації, яка зменшить залежність від великих виробників електроенергії — атомних та теплових електростанцій, а з іншого боку — концентруватися на підвищенні енергоефективності та зменшенні енергоспоживання.
