З початку війни проти України західні країни заморозили значні активи РФ, але поки що невідомо, чи можна їх використовувати на відновлення країни.
Ще 3 березня, через тиждень з початку війни, президент України Володимир Зеленський закликав росіян вивчати слова “репарації” та “контрибуції”: “Ви відшкодуєте все, що зробили проти України. У повному обсязі”, — заявив він.
15 березня керівник Офісу президента Андрій Єрмак у відеозверненні сказав, що на відновлення України буде залучено кошти іноземних партнерів, провідних світових фінансових установ, а також репарації, які має виплатити Росія за її вторгнення в Україну 24 лютого 2022 р.
Наразі складно оцінити всі можливі джерела репарацій. Розглянемо один із них. Захід заморозив значні грошові активи РФ. Які гроші і як можуть піти на відновлення України, ми спробуємо розібратися.
“Ми не можемо їх використати…”
Приблизно половину золотовалютних резервів Росії було заморожено після запровадження санкцій Євросоюзом та його партнерами — країнами Великої сімки. Відомо, що обсяг міжнародних резервів ЦБ РФ станом на лютий 2022 р. становив $640 млрд. Майже половина цих коштів була розміщена в іноземних цінних паперах, решта — у готівковій валюті, депозитах та золоті. За даними самого Центробанку, на активи у Франції, Німеччині, США, Великій Британії, Австрії та Канаді припадало 38,6% від усіх резервів, 10% — на Японію. Отже, можна зробити висновок, що було заморожено половину, або близько $300 млрд золотовалютних резервів Росії, що й підтвердили в російському уряді.
“Це приблизно половина резервів, які у нас були. У нас загальний обсяг резервів близько $640 млрд, близько $300 млрд резервів тепер перебуває у стані, в якому ми не можемо їх використати”, — заявив міністр фінансів РФ Антон Силуанов в інтерв’ю ЗМІ.
Але є ще й приватні активи. За оцінкою економіста Нью-Йоркського університету Бранко Мілановича, приватні та державні російські активи, заморожені на Заході, можуть становити суму $600-700 млрд. Для порівняння: це близько 35-40% російського ВВП.
Кошти, необхідні для відновлення України, на середину березня оцінювалися українським урядом на рівні понад півтрильйона доларів.
“Попередні розрахунки кажуть, що прямі одноразові втрати для України становлять понад $500 млрд. Це ті гроші, які будуть потрібні, щоб відновлювати нашу країну за рахунок коштів репарацій РФ і за рахунок коштів наших партнерів”, — сказав прем’єр-міністр України Денис Шмигаль на зустрічі з головами урядів Польщі, Чехії та Словенії.
Над підрахунком та оцінкою втрат України працює урядова група, але приблизні масштаби загальної шкоди вже зрозумілі та зіставні з тими коштами РФ, які заморожені Заходом.
Фонд для України
16 березня під час телемарафону радник президента України Олег Устенко розповів, що $300 млрд, що знаходяться на зарубіжних рахунках РФ, зарезервовані для України. Вони можуть бути використані через спеціальний фонд.
“$300 млрд, які вже зарезервовані для нас, — це кошти Центрального банку Росії, які перебувають на рахунках за межами Росії і які надходитимуть до нас. Це кошти, які додатково надходитимуть до фонду, де будуть кошти від арештованого майна російської так званої еліти”, — розповів Устенко.
Також Устенко вважає, що для частини заморожених активів буде випущено бонди, боргові зобов’язання. Виручені від продажу кошти також надійдуть до фонду, який формується для відновлення України.
Ідею створення фонду для компенсації коштів українцям Устенко висловлював і в колонці для видання Politico, написаній у співавторстві з колишнім головним економістом МВФ Саймоном Джонсоном.
“США, ЄС, Велика Британія та інші країни мають створити міжнародний фонд для надання гуманітарної грошової допомоги українцям. Спочатку його розмір повинен дорівнювати $200 млрд. Цей фонд міг би випускати облігації під індивідуальні та спільні гарантії західних країн-учасниць. Потім ці країни мають вирішити, чи передавати у фонд заморожені російські активи, зробивши його одним із джерел покриття гарантій, так чи інакше, у світі знайдеться багато охочих купити такі облігації. У цього нового міжнародного фонду буде лише одне завдання: щодня перераховувати євро на карти українців. Конкретну суму треба обговорювати з українським урядом, але щоб зрозуміти масштаб перерахувань, можна відштовхуватися від суми $50 на день (близько 45 євро)”, — йшлося у статті.
Створення фонду та випуск облігацій є однією з форм фінансування на відновлення України, а також на гуманітарні потреби населення. Недарма Кабмін ще на початку березня оголосив про створення чотирьох подібних фондів. Один із них займатиметься відновленням зруйнованого майна та інфраструктури, другий – оновленням та трансформацією економіки, третій – обслуговуванням та погашенням боргу, четвертий – підтримкою постраждалого бізнесу. Можливо, саме вони співпрацюватимуть із міжнародним фондом, ідеї про який висловили у ОП.
Три формати відновлення України
11 березня в ефірі телемарафону заступник міністра економіки Денис Кудін заявив, що наша країна має намір отримати значно більшу суму, ніж озвучена раніше, — $415 млрд із валютних резервів Центробанку Росії, чого буде достатньо, “щоб перекрити одноразові втрати”. Чиновник, щоправда, не назвав джерела для таких оптимістичних оцінок, але вказав на два основні підходи до визначення шкоди. Це прямі втрати, тобто знищена та пошкоджена інфраструктура, житло, дитсадки, школи. Друге — це обсяг втрат валового внутрішнього продукту (ВВП), тобто, наскільки впаде економіка України у воєнний час. За оцінками Мінекономіки, у країні втрачено близько 50% ділової активності. До речі, раніше про те, що ВВП України скоротився вдвічі, заявляли у Національному банку України.
Денис Кудін назвав три способи, якими можна домогтися компенсацій від Росії:
- Претензійна робота проти РФ у судах, зокрема у Міжнародному кримінальному суді.
- Використання золотовалютних резервів ЦБ РФ. Механізм, яким ці гроші можуть надійти в Україну, буде знайдено спільно з урядами країн-партнерів України.
- Репарації у натуральній формі — енергоресурси, інші види матеріальних цінностей, необхідні Україні для постійного споживання.
Експерт-міжнародник Володимир Воля вважає, що для використання заморожених російських коштів на відновлення України потрібна низка технічних рішень. Він також вказує на три формати, за якими вестиметься відновлення.
“Я думаю, використовуватиметься кілька форматів, — каже експерт. — Це загальний фонд відновлення за рахунок залучення спонсорських коштів, пожертвувань від інших держав, компаній, корпорацій плюс заарештовані російські кошти. Ще один формат — це так званий План Маршалла. Це ширша програма паралельно з фондом відновлення. Відновлення інфраструктури та житла — це одне, а відновлення економіки України, промисловості — це вже щось подібне до згаданого плану. Ще один формат — це двосторонні цільові проекти, як, наприклад, заява Італії та Греції про готовність відбудувати театр у Маріуполі. Ось щонайменше три формати відновлення України”.
Як отримати компенсації
До створення фонду для поновлення України, куди увійдуть заморожені кошти російських олігархів, уже закликав прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький. Цю ж ідею, але з використанням російських міжнародних резервів, підтримав колишній міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус: “Майже половина золотовалютних резервів Росії — $300 млрд — заморожена. Правильний крок. Після війни вони мають бути конфісковані та використані для відновлення економіки та інфраструктури України”, — написав він у Twitter.
Справді, доля цих грошей вирішуватиметься після війни. Потрібні не лише заморожування чи арешт цих коштів, а й їхня конфіскація та відчуження.
“Заморожування активів не означає, що Україна або українські фізичні та юридичні особи, які постраждали внаслідок війни Росії проти України, автоматично зможуть скористатися цими активами для компенсації втрат, — коментує радник, адвокат компанії Arzinger Оксана Карел. — Нагадаю, що санкції є одним із інструментів ЄС для досягнення цілей Спільної зовнішньої політики та безпеки (CFSP): миру, демократії та дотримання верховенства права, прав людини та міжнародних законів. Санкції не є прямим інструментом для використання Україною активів РФ, відповідних фізичних та юридичних осіб. Не виключено, що буде укладено міжнародний багатосторонній договір, який стане правовою підставою можливості використання заморожених активів як компенсацію втрат”.
“Резерви так і залишаються власністю РФ, проте вона обмежена у їх використанні. Тому на сьогодні передати ці кошти Україні неможливо”, — зазначає головний юрист ЮК WINNER Максим Багнюк.
Те саме стосується й активів російських олігархів: “Використання будь-яких активів, що знаходяться на території інших країн, громадян та/або резидентів РФ, можливе лише у разі примусової конфіскації цих активів державою місця знаходження та подальшої їх передачі у вигляді допомоги Україні”, — каже Максим Багнюк. Втім, як повідомляло видання Bloomberg з посиланням на три свої джерела, офіційні особи Євросоюзу обговорюють можливість використання активів російських олігархів, які перебувають під санкціями, для фінансування відновлення України після війни
У термінах сучасного міжнародного права режим, у якому знаходяться російські активи, називається репресаліями. “Репресалії означають накладення обмежень, але не позбавлення прав на активи, — коментує партнер, керівник практики вирішення спорів Kinstellar Олександр Мартиненко. — Метою репресалій є спонукання держави-агресора до припинення правопорушення. У практичному аспекті сутністю застосовуваних репресалій є тимчасове обмеження осіб-бенефіціарів таких активів у їхньому праві володіти, користуватися та/або розпоряджатися на свій розсуд такими активами доти, доки державою-агресором не буде припинено правопорушення”.
Що ж до репарацій як терміна, всі вони накладаються на винуватця війни та руйнувань після укладання мирного договору чи іншого міжнародного акта. Цього поки що нема. Про контрибуції тут говорити не доводиться, оскільки це ті матеріальні активи, які платить сторона, що перемогла.
“За своєю природою репарації — це добровільне відшкодування збитків країною-агресором на підставі укладеного мирного договору або іншого міжнародного акту, що передбачає добровільне відшкодування заподіяної шкоди, — коментує Максим Багнюк. — Тобто у разі відсутності у РФ бажання здійснювати відшкодування заподіяної шкоди, стягнуи репарації, зокрема за рахунок заморожених активів, буде неможливо. Тому єдиним можливим варіантом відшкодування завданих збитків залишатиметься позов держави Україна на агресора до компетентних міжнародних судів щодо стягнення”.
Добра воля Заходу
На думку адвоката Ростислава Кравця, для того щоб заморожені російські кошти надійшли на відновлення України, потрібна добра воля країн, де зараз ці активи перебувають.
“Об’єктивно для цього потрібно укласти відповідні міжнародні угоди та оформити це як репарації в частині відшкодування збитків, заподіяних Україні, але для цього потрібна добра воля наших іноземних друзів, якої у них немає. Їм простіше заморозити ці гроші, щоб вони працювали на їхню економіку, але не віддавати їх Україні. Ці гроші ніби заарештовані, а надалі вони мають ухвалити рішення про передачу цих коштів на відновлення України, але, як ми бачимо ще з часів Павла Лазаренка, повернення назад мільярдів, які були вкрадені в Україні, на даний момент виглядає вкрай туманним. Для цього необхідна добра воля урядів цих країн, а поки що такої волі, на жаль, не видно”, — говорить Ростислав Кравець.
Юрист зазначає, щодо компенсацій можна звертатися до Міжнародного суду ООН, але без згаданої вище доброї волі механізму не існує.
Володимир Воля відзначає два нюанси. По-перше, для компенсацій потрібно буде провести інвентаризацію руйнувань та розписати кошторис. По-друге, працювати над отриманням російських коштів на відновлення України краще після закінчення війни.
“Загалом уже зараз можна говорити про міжнародний комітет з відновлення України, щоб цю технічну роботу вже розпочали. Щоб запустити ці фонди, я думаю, правильно було б створити такий міжнародний комітет. Під егідою якої міжнародної організації він має бути, тут питання. Було б правильним, якби такий фонд був створений під егідою ООН, — каже Володимир Воля.— Я не думаю, що варто очікувати, що до закінчення війни ці заарештовані кошти хтось спрямовуватиме на відновлення України. Арестованные средтва, а коли вони вилучаються, це підвищує градус напруги. Є такий політичний момент. Я думаю, що заарештовані кошти до завершення війни навряд чи спрямовуватимуться”.
Як виняток Україні можуть йти невеликі транші на гуманітарні потреби. Але загалом передача російських коштів Україні поки що виглядає проблематично. Знадобиться активна робота політиків та дипломатів, але головне — потрібен міжнародний акт, де буде зафіксовано права України та обсяги компенсацій. Цей процес може затягнутися, але може піти і дуже швидко, оскільки те, що Росія без жодних причин розв’язала війну, завдала величезної шкоди Україні і вчинила військові злочини, є цілком очевидним і прозорим. Є маса ретельно задокументованих доказів вже зараз.
“Україна не зможе швидко звернути заморожені активи Росії на свою користь, — каже юрист Олександр Мартиненко. — Це, можливо, не дуже хороша новина для всіх нас. Проте найкращою новиною в цьому є те, що у статусі репресалій ці активи можуть розглядатися як свого роду страховий фонд, який буде згодом наданий Україні для відновлення всього зруйнованого війною та відшкодування збитків, заподіяних державою-агресором нашій державі, людям та юридичним особам”.
