Юристи кажуть, що антикорупційні норми не завадять приховувати бенефеціарів українських компаній.
Верховна рада 7 жовтня прийняла в першому читанні законопроект, що зобов’язує компанії розкривати кінцевих власників бізнесу.
У разі його прийняття підприємства, крім державних та комунальних, будуть зобов’язані розкривати свого кінцевого вигодоодержувача (бенефеціара), регулярно оновлювати і зберігати інформацію про нього та надавати її державному реєстратору.
Передбачається, що така інформаціє буде публічною. У випадку не подання інформації про кінцевого власника накладається штраф в розмірі від 17 до 34 тисяч гривень.
При цьому кінцевим власником компанії не може бути особа, яка має формальне право на 25% чи більше статутного капіталу, або право голосу в юрособі. Тобто, є номінальним власником.
Обов’язок підприємств розкривати своїх кінцевих власників стосуватиметься не тільки новостворених підприємств але і тих, що зареєстровані до набрання чинності цим законом. На внесення таких даних до реєстратора у них є шість місяців.
В цілому прийняти цей урядовий законопроект депутати планують 14 жовтня.
В Україні традиція реєструвати підприємство на номінального власника в офшорних зонах – один з найпоширеніших засобів приховати напівлегальні доходи та реального власника.
Дуже часто справжніми бенефеціарами є високопосадовці або нечистоплотні бізнесмени, які збагачуються завдяки державним підрядам. Проте в реєстраційних документах зазначається номінальний власник. Класичним випадком є історія з вчителькою йоги з Кіпру, яка була номінальним власником компанії “Альтком”, що отримала мільярдні підряди на будівництво проектів під “Євро-2012”.
Таких прикладів безліч. Майже кожний крупний український бізнесмен записує свої активи в офшорних зонах на “фунтів” – власників бізнесу на папері за винагороду. При цьому вони жодним чином не впливають на роботу компанії.
Компанії з Кіпру, Белізу, Панами, Віргінських островів, трастові фонди та “фунти” використовуються бізнесом та чиновниками для оптимізації податків та приховування доходів.
Нарешті влада вирішила прийняти закон, який має розкрити реальних власників всіх активів.
“У випадку прийняття даного законопроекту в тому вигляді в якому він є наразі, в Україні значно виросте попит на спеціалістів з реєстрації прав за офшорними компаніями”, – каже адвокат ЮК “Алєксєєв, Боярчуков та партнери” Егор Штокалов.
Юристи стверджують, що закон легко обійти, не порушивши його.
“Цей закон нічого не вирішує в плані розкриття кінцевого власника підприємства. Так, як і раніше буде можливо зазначити номінального власника, при цьому довести інше на практиці практично не можливо, – каже старший партнер ЮФ “Кравець та партнери” Ростислав Кравець. – Залишається можливість зазначити власником довірену особу без будь-яких наслідків. На практиці виконати умови цього закону і заставити вказати реального власника практично нереальні”.
Штокалов приводить, як приклад, одну зі схем приховання справжнього власника активу: власник підприємства з України – компанія з Кіпру, а її власник, інша компанія, зареєстрована на Белізі. Кінцевим бенефеціаром белізської компанії – номінальний власник (підставний директор) з Белізу. Як обійти вимоги законопроекту, який передбачає обов’язкову публікацію реального власника?
Юрист юридичної компанії Prove Group Антон Каганець дає один із варіантів як це зробити: “Номінальний власник – особа, яка від свого імені управляє корпоративними правами іншої особи, в інтересах останньої. Можна назвати його по народному “фунтом”. При цьому, в реєстрах власників корпоративних прав саме цей “фунт” вказаний як власник підприємства. Так от між “фунтом” та реальним власником укладається трастовий або подібний договір, яким передбачено відмову “номінального” від усіх прав на підприємство на користь реального власника”.
“Ось тут і криється головна проблема – про ці договори дізнатися дуже складно. Навіть якщо вони реєструються в державних реєстрах країн офшорів – доступ до них обмежений практично як до банківської таємниці. Таким чином, показуючи по документам “номінального власника” можна досить ефективно і довго приховувати реального власника. При цьому довести що-небудь буде практично неможливо”, – каже юрист.
Крім того, в законопроекті не прописаний механізм, як вже існуючі компанії зобов’язані будуть розкривати свої кінцевих бенефеціарів. “Що може змісити існуючу компанію розкрити своїх кінцевих власників? Що прокуратура буде ходити та всіх перевіряти?”, – запитує партнер юридичної фірми “Лавринович і Партнери” Олена Зубченко.
Однак закон має і позитивні сторони. “З прийняттям цього закону юридичні особи не зможуть користуватися послугами трастів/офшорів, які не мають право відкривати кінцевого бенефеціара. Українській компанії доведеться використовувати лише структури (офшори),які розкривають юридичних осіб”, – каже Зубченко.
Юрій Віннічук, INSIDER
