«Собі вдягни намордника», «Не бійся, вона не чіпатиме, лише понюхає» та «Мій собака не кусається» — часто такі фрази можна почути від людей, чиї собаки гуляють без повідків та намордників. Але лише в Києві цього року заяви до поліції через напади собак подали 124 людини. Справжній масштаб проблеми оцінити важко, бо потерпілі в таких ситуаціях часто не звертаються до поліції або суду.
Що робити, якщо на вас на вулиці напав собака, яку відповідальність може понести її власник та як розв’язати проблему таких нападів загалом, розповідає hromadske.
«Повертаю голову, а на мене стрибає собака»
«Я йшов із пошти, вирішив дорогою додому зайти до магазину. Звернув на іншу вулицю, повертаю голову, а на мене стрибає собака. Я встигнув лише виставити руку, він її розірвав», — згадує Вадим Середа.
Декілька тижнів тому недалеко від його будинку на вулиці Заболотного, 138 у Києві на Вадима напав собака. Тварина була з власниками, чоловіком та жінкою, гуляла без повідка та намордника. Вадим каже, що господар не намагався стримати собаку, а навпаки — підійшов і почав сваритися на те, що постраждалий ішов цією вулицею.
«Я зрозумів, що він неадекватний, вирішив потроху відходити назад до магазину та викликати швидку з поліцією. А господарі разом із собакою тим часом зникли», — розповідає Вадим.
Вадим Середа одразу викликав «швидку» та поліцію. Лікарі приїхали першими та забрали його до лікарні.
«У “швидкій” мені сказали, що травма серйозна; треба їхати не в травмпункт, а в лікарню. Тоді я одразу зателефонував в поліцію, але за два тижні свого дільничного я так і не бачив», — скаржиться Вадим.
З ним ми зустрічаємося біля будівлі судмедекспертизи. Вадим своїм коштом робить експертизу з надією, що так справа зрушиться.
Потім ми разом із ним вирушаємо до поліцейського відділку. Дільничний, який із нами говорити відмовляється, кличе Вадима до себе в кабінет. Вже потім постраждалий розповідає, що правоохоронець пообіцяв найближчими днями навідатися до власника собаки.
«Сказав, що доведуть справу до суду. Якщо суд ухвалить рішення, то собаку заберуть. Однак зараз йому можуть лише виписати адміністративний штраф, тому що більше ніхто на нього в поліцію не скаржився», — каже Вадим.
У відділку зустрічаємо жінок, які прийшли писати заяву: вони також постраждали від сусідського собаки.
«На брата та на мого собаку напав сусідський собака. Спочатку він хотів стрибнути на брата, але потім накинувся на собаку», — розповідає Кароліна.
Господар собаки, за її словами, щодня у стані алкогольного сп’яніння вигулює тварину, за собакою не стежить. Кароліна каже, що це вже не перший випадок у їхньому дворі — раніше сусідський пес нападав на інших домашніх собак.
«На нього в поліції вже не одна заява. Ми налаштовані йти до кінця. Я не можу залишити це. У нас у дворі гуляє багато дітей, мій брат. Сьогодні пес нападає на собаку, а завтра на дитину», — каже Кароліна.
«Власник може сказати на суді: “Уперше бачу цю тварину”»
У Нацполіції кажуть, що в разі нападу собаки необхідно телефонувати «102». Далі там вирішуватимуть: на місце приїде патруль чи викличуть дільничного. Патруль фіксує порушення і потім передає справу до того ж таки дільничного.
Але адвокат Ростислав Кравець, до якого часто звертаються у таких випадках, розповідає: постраждалі рідко йдуть до поліції чи суду, а вирішують усе з власниками тварин самі.
Якщо все ж постраждалі звертаються до правоохоронців, то мінімальний штраф, який можуть стягнути з власника собаки — в межах 100-200 гривень. Якщо штрафуватимуть неодноразово, то тварину у власника можуть навіть відібрати. Якщо собака завдала серйозної шкоди здоров’ю або майну людини, то власника можуть притягнути й до кримінальної відповідальності.
Щоби власник собаки відшкодував потерпілому лікування, необхідно звертатися до суду. Однак гроші з нього зможуть стягнути лише в тому разі, якщо доведуть, що він справді є власником тварини.
«В цьому й полягає проблема, тому що в 90% випадків собака не зареєстрована, і довести в суді, що ця тварина належала тій чи іншій особі, вкрай важко. Людина може сказати: “Не знаю, вперше бачу цю тварину”», — пояснює Ростислав Кравець.
На думку адвоката, розв’язати проблему з нападами собак можуть не штрафи, а покращення контролю за ситуацією:
«Якщо сьогодні о 5 ранку вийде дільничний інспектор і почне підходити до тих, хто вигулює тварин без повідків, попереджувати їх, то я впевнений, що наступного дня всі будуть і з пакетами для сміття, щоб прибирати за своєю твариною, і з намордниками».
Ростислав Кравець каже, що головна проблема полягає в тому, що місцева влада не приділяє цій темі достатньо уваги. Правоохоронці не стежать за власниками тварин та не проводять з ними профілактичну роботу.
«Поведінка собаки — результат дії або бездіяльності людини»
Утім кінолог Володимир Вань переконаний, що такими справами має займатися зоополіція (якої в Україні поки немає) або принаймні профільний відділ поліції. Його працівники мають стежити за подібними ситуаціями та доводити справу до суду, щоб господар собаки ніс відповідальність.
«Треба розуміти, що будь-яка поведінка собаки — це результат дії або бездіяльності людини. Собака буде діяти лише в тих межах, які ми дозволяємо. Тому це провина господарева — отже, він дозволяє собаці таку поведінку. Лише у разі захворювання на сказ тварину не можна контролювати», — пояснює кінолог.
Собаку, каже Володимир, треба виховувати з дитинства. Її можна не дресирувати, однак треба вчити правильно поводитися. Якщо собаку виховувати в агресивному середовищі, він і буде поводитися відповідно.
«Собака у нього специфічна, але своїх не чіпає»
За декілька днів на Заболотного, 138 зустрічаємо чоловіка з собакою. Під час розмови з’ясовуємо, що він — сусід власника собаки, яка напала на Вадима. Євгеній (так звати сусіда) каже, що давно знайомий із тим чоловіком.
«Він порядна людина, ніколи нікому поганого слова не скаже, хіба якщо вип’ємо з ним. Так, собака у нього специфічна, але своїх не чіпає», — каже Євгеній. На запитання, як саме пес ставиться до чужих, знизує плечима.
Там само біля будинку зустрічаємося з Вадимом. Той ділиться свіжими новинами — дільничний вийшов на зв’язок із господарем собаки, той за містом.
«Правоохоронець сказав, що зі мною потім зв’яжуться — після того, як поспілкуються з господарем особисто. Поки ще ніхто не дзвонив. Сподіваюсь, що справа вирішиться», — каже Вадим.
Від моменту нападу минуло понад три тижні, через травму руки він не ходив на роботу. У перші дні, за словами Вадима, навіть одягнутися було важко. Зараз уже краще, рана поступово загоюється.
