14 липня, тобто вже через тиждень, буде повною мірою введений в дію закон про колекторів. Його прийняли 19 березня, 14 квітня він набрав чинності, але протягом трьох місяців компанії зі стягнення заборгованості працювали в умовах перехідного періоду. Вже скоро положення запрацюють повністю, але чи стане від цього легше споживачам фінансових послуг?
Етика, реєстр і штрафи
Закон забороняє колекторам:
- дії, що посягають на права, свободи та власність;
- дії, які ставлять під загрозу життя, здоров’я, честь, гідність і ділову репутацію;
- погрози, шантаж, образи;
- введення в оману як про сам борг, так і про наслідки його несплати;
- контакт зі споживачем, його представником, спадкоємцем, поручителем та іншими особами, взаємодію з якими допускає кредитний договір, з восьмої вечора до дев’ятої ранку, а також у вихідні, святкові або неробочі дні;
- контакт частіше двох разів на добу. Тут важливо врахувати, що озвучений обсяг боргу, неустойок і інших платежів уже вважається взаємодією;
- дзвінки із засекреченого номера;
- використання автодозвону більше півгодини на добу;
- розміщення в листах і на конвертах погроз, інформації про борг, використання написів “виконавчий документ”, “рішення про стягнення”, “повідомлення про виселення” і т.д .;
- повідомлення про борг стороннім;
- вимоги у когось, щоб він взяв на себе зобов’язання боржника;
- вимоги погасити борг в інший спосіб, ніж передбачений в договорі;
- тиск на боржника, якщо у нього є законний представник.
Також не можна в будь-який спосіб взаємодіяти з людьми (крім самого боржника, його представника, спадкоємця, поручителя), які свою згоду на це не давали.
Нормами закону з 14 липня спілкування з боржником або третіми особами щодо проблемної заборгованості повинні записувати, а співрозмовника про це попереджати. Скарги на зловживання приймає Нацбанк. Звернутися можна:
- в контакт-центр за номером 0 800 505 240 з понеділка по четвер з 9:00 до 18: 00, в п’ятницю з 9:00 до 16:45.
- відправити лист за адресою: 01601, г. Киев, вул. Інститутська, 9
- оформити звернення онлайн на сайті НБУ
- написати на електронну пошту – [email protected]
- поспілкуватися з чат-ботом у Viber, Telegram або у web-чаті на сайті НБУ. Для пошуку в месенджерах ввести “НБУ Контактний центр”.
Але питання в тому, як колекторів змусять підкорятися і як покарають за порушення. За умовами законодавства, ці компанії включають до реєстру, який з 14 липня і повинен запустити НБУ, а завершиться реєстрація 13 серпня.
Градація відповідальності така:
- вихід за межі допустимого законом при стягненні заборгованості – попередження, штраф, тимчасова заборона для компанії на роботу зі стягнення;
- два і більше штрафів або тимчасових заборон – і у НБУ буде право, але не обов’язок, виключити колекторську компанію з реєстру.
Штрафи варіюються в залежності від порушення:
- за те, що споживачу фінансової послуги не повідомили про відступлення права вимоги, якщо таке передбачено законом (а про продаж боргу колектору повідомляти зобов’язані) – штраф від 300 до 600 неоподатковуваних мінімумів (5100-10200 грн);
- порушення вимог щодо взаємодії зі споживачами при врегулюванні простроченої заборгованості (етичної поведінки) – штраф від 3000 до 6000 неоподатковуваних мінімумів (від 51 тис. до 102 тис. грн);
- залучення до врегулювання заборгованості колектора, який не включений до реєстру Нацбанку – штраф від 5000 до 8000 неоподатковуваних мінімумів (від 85 тис. до 136 тис. грн);
- порушення вимоги закону щодо договору про споживчий кредит (можливість поступки боргу колектору там повинна бути прописана) – штраф від 5000 до 7000 неоподатковуваних мінімумів (від 85 тис. до 119 тис. грн).
Тобто замість статті 355 Кримінального кодексу – про примушення до виконання цивільно-правових зобов’язань з можливістю позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років, колектори можуть отримати тільки штраф. Також є ст. 189 КК про вимагання та відповідальність при змові групою осіб – позбавлення волі від трьох до семи років. І замість неї теж можливий штраф і виключення з реєстру. Довести ж до суду справу за нормами КК складно, але можливо, кажуть юристи. Хоча колекторським законом їх зловживання і намагаються декриміналізувати.
Як спілкуватися з колекторами?
Nash.Live запитав у експертів, наскільки ефективним буде введений в дію закон, як з 14 липня правильно спілкуватися з колекторами і куди варто на них скаржитися?
Михайло Стрельников, адвокат, президент Всеукраїнської асоціації “Фінансова грамота України”:
– Закон буде неефективним. Спочатку Нацбанк натягнув на себе, причому незаконно, посаду захисника прав споживачів фінансових послуг. Незважаючи на ухвалені закони, ніхто в захисті прав споживачів законодавчу колізію не усунув. У законодавстві написано, що нею займається спеціальний державний орган. Тобто не управління в НБУ і не управління житлокомунгоспу, а окремий держорган, і цю норму із закону так і не прибрали. Нашим законодавцям немає коли, вони в турборежимі. Сьогодні управління із захисту прав споживачів у складі НБУ і ті закони, які прийняті, в тому числі про колекторів, прямо суперечать спеціальному закону про захист прав споживачів.
Чому це важливо? Спеціальний закон про захист прав споживачів безпосередньо кореспондується з Європейською конвенцією про захист прав людини. А Конвенція, яку Україна підписала, має вищий пріоритет відносно наших законів. Якщо європейцям захочеться заблокувати нас законодавчо, їм буде досить того, що ми масово і постійно порушуємо Конвенцію. Це факт, який зареєстрований на найвищому рівні в Європейському суді з прав людини. Зараз ЄСПЛ перетворився на філію українських судів – кількість скарг з України становить, вдумайтеся, до 75% від загальної кількості. Решта країн – 25%. Ми йшли в Європу, і місцями і вельми несподівано прийшли.
У мене є інформація про те, як колектори готуються до введення закону в дію і дотримання етичних норм: вони в масовому порядку набирають виїзні бригади, які будуть кошмарити споживачів. І перспективи у споживачів плачевні. НБУ – це Пілат, який умиває руки. Зараз там займаються статистикою: контролюють, скільки звернень громадян, скільки порушень. Але ніяких дій щодо припинення. Цікаво, що у НБУ вже є досить великий інструментарій, щоб їх припиняти. Але позивів немає. Коли закон пропихували, вже було зрозуміло, що в Нацбанку просто беруть цей вид діяльності під своє крило.
Що робити громадянам. Оскільки ситуація виходить на більш неприємний рівень, захищатися потрібно активніше. Спілкуючись з колекторами, звертатися до правоохоронців і до судів, порушувати кримінальні справи. Природно, доведеться звертатися до юристів. Часто наші громадяни самі рубають сук, на якому сидять. Коли вони пишуть заяви, часто безграмотні, їм відмовляють у відкритті справи і прийнятті заяви до суду. А повторно це зробити не можна. Не можна сказати, що я сходжу, виправлю помилки, і повернуся. Якщо починаєш боротися, то роби це професійно.
З огляду на те, що професійно з колекторами борються, напевно, 2-3% громадян, їх обходять. Коли юрист готує заяву, він буде акцентувати увагу на тому, щоб справа не зісковзнула на штраф, щоб все зачепилося саме на кримінальних статтях. Природно, колектори будуть відбиватися і переводити все на штрафні санкції, які при їх оборотах – як дробинка слону. Але все можливо, і все впирається в юридичну обізнаність. Колектори – це бізнес. Так, бандитський. Але в цьому бізнесі вони не прагнуть до додаткових витрат. Якщо вони бачать, що їх спілкування зі споживачем переростає в додаткові, а іноді і багатотисячні, витрати, вони їх обходять.
– Закон принесе більше шкоди, ніж користі, ним фактично легалізована колекторська діяльність, і він позбавляє колекторів кримінальної відповідальності. У законодавстві, у КК для того, чим займаються колектори, передбачені дві статті. Перша – вимагання. Друга – примушування до виконання цивільно-правових відносин.
Думаю, що краще не буде, і закон носить декларативний характер. Розуміння колекторської діяльності в ньому розмите. Фактично, колекторські компанії – це ті, які будуть найматися фінансовими компаніями на аутсорсинг. При цьому і фінансові компанії самі можуть займатися вибиванням боргів, і ліцензії на колекторську діяльність їм не потрібні. Вони можуть наймати “чорних” колекторів, які можуть займатися тим же, що і колектори звичайні, тільки без дозволу. При цьому фінкомпанію, яка передала їм персональні дані, притягнути до відповідальності буде практично нереально.
У НБУ, де приймають скарги, немає інструментів перевірки. Наприклад, подзвонить компанія. Скаже, що колекторська, писатимуть листи, робитимуть порнографічні колажі, шантажуватимуть. Ви поскаржитеся в НБУ, звідти напишуть кредитору, а він скаже, що нікого не наймав. І що далі? Усе. Немає можливості зафіксувати дзвінки, провести розслідування. Просто буде купа паперової роботи, яка ні на що не вплине.
Колекторські компанії, які займалися жорстким стягненням, так і будуть це робити. Кредитори, банки, які їх наймають, відповідальність нести не будуть. Вони можуть зареєструвати собі для проформи “білу” колекторську компанію і показувати, що їм дані передали, вони один раз культурно зателефонували, представилися, запитали, коли гроші повернуть, їм сказали, що ніколи, і вони більше не дзвонили. А хто там далі займався вимаганням – невідомо.
Як себе захистити? Як до, так і після введення закону в дію, цим займається Нацполіція, хоча з недавнього часу цим займається і СБУ. Я рекомендую всім, хто страждає від колекторів, брали вони кредит чи ні, звертатися в поліцію або СБУ із заявою. Або за статтею про вимагання, якщо ви кредит не брали, або за статтею про примус до виконання цивільно-правових відносин, якщо ви кредит брали. Ці два інструменти – єдині, які можуть ефективно захистити порушені права. Всі ці скарги в Нацбанк – трата паперу і часу.
На жаль, навіть за статтею за вбивство важко довести справу до суду. Поліція у нас не працює і нічого не робить для розкриття злочинів. Тому необхідно буде звертатися в суд і з вимогою зареєструвати заяву і внести її до реєстру досудових розслідувань, і за примусом до виконання обов’язків поліцією або СБУ. Але саме в межах кримінальної справи є шанс захистити свої права і хоч якось змусити колекторів від вас відчепитись.
