19 грудня ввечері російські хакери заявили про атаку цифрових баз даних Міністерства юстиції України та виклали скрини інформації з них. А сам Мін’юст повідомив про масштабний збій у роботі держреєстрів, які не працюватимуть щонайменше до кінця доби. Але вже сьогодні вранці стало зрозуміло: ця проблема надовго, пишуть ЗМІ.
Міністр юстиції України Ольга Стефанишин підтвердила кібератаку на держреєстри. Вона пише, що це наймасштабніша атака останнім часом.
«Призупинено роботу єдиних та державних реєстрів, які перебувають у компетенції Міністерства юстиції», — пише Стефанишина.
За її словами, для відновлення перших трьох реєстрів (громадянських прав, юридичних та фізосіб-підприємців, а також реєстру нерухомого майна) потрібно два тижні.
“Насправді нас попередили, що процес може зайняти і місяць”, – сказав нам власник нотаріального бюро в Києві.
Тим часом більшість угод, які не встигли оформити, вже паралізована.
«Неможливо продати та купити квартиру, накласти чи зняти арешт з майна, оформити спадщину, одружитися, розлучитися, записати новонароджену дитину, зареєструвати чи закрити бізнес. Все зупинилося», — каже столичний юрист та рієлтор Ірина Луханіна.
Зупинили частину своїх операцій та українські банки. ЗМІ розбиралися, що сталося з держреєстрами і що це означає для людей та бізнесу.
«Реєстри були дірявими, а зараз усе посипалося»
Голова адвокатського об’єднання «Кравець та партнери» адвокат Ростислав Кравець каже, що ще вчора вдень їм не вдалося оформити арешт на майно.
«У ЦПАУ сказали, що реєстр тимчасово не працює, завис. І запропонували зачекати. Ми чекали, але нічого так і не запрацювало, тому просто пішли ні з чим. І лише потім дізнався про масштабну атаку на держреєстри Мін’юсту», – розповів Кравець.
Він також додав, що «підсумок його не здивував, оскільки про ризики масштабної діджиталізації в експертній спільноті попереджали вже давно, як і про слабку захищеність держреєстрів.
«Дивує реакція, точніше її відсутність. Фактично, крім Стафанишина, про це ніхто не говорить. Немає заяв від кіберполіції, Мінцифри, СБУ. Це наводить на думку, що атака могла йти за сценарієм «Київстару», тобто із залученням внутрішніх учасників та глобальним заходом до системи», — вважає Кравець.
«У чаті ріелторів пишуть, що нічого не працює: реєстри нерухомого та рухомого майна, обтяжень – все висить. Угоди не проводять другий день. Ходять чутки, що могла бути атака через працівників Мін’юсту. Про те, що реєстри діркаві, говорили вже давно, щоправда, потім намагалися посилити захист, зокрема, поставили проміжний сервер. Але, очевидно, це не допомогло», — розповів нам партнер інвестиційно-фінансової компанії у передмісті столиці, до структури якої входить будівельний бізнес.
Кравець додав, що Мін’юст періодично «прибирав баги».
«Наприклад, давно вже не було випадків несанкціонованих втручань у систему, скажімо, щоби з об’єкта прибрали кредитні обтяження чи переоформили об’єкт на інших людей. Але уразливості все одно залишалися», — каже Кравець.
За словами Ірини Луханіної, реєстр нерухомості і так працював «через раз».
“Постійно зависав, закривали час від часу на регламентні роботи”, – каже вона.
Зрозуміло, що насправді рівень захисту реєстрів не є повною гарантією, що їх не зламають. Але все ж таки, на думку експертів, «є кореляція з масштабами».
«Зупинилися операції по всій країні»
Наразі, за словами експертів, «ситуація катастрофічна, оскільки зупинилися практично всі угоди по всій країні».
«Не можна відкрити чи закрити бізнес, нічого продати чи купити, навіть одружуватися не можна. На останні 10 днів року традиційного припадає безліч угод: люди намагаються вирішити справи до Нового року. Тому, на мою думку, час для атаки було обрано невипадково», — зазначила Луханіна.
Власник нотаріального бюро у Києві каже, що поки що вони так і не дочекалися внутрішніх роз’яснень від Мін’юсту, як працювати за умови заблокованих реєстрів.
«Ми можемо робити, наприклад, довіреності, особливо якщо людині потрібно терміново їхати за кордон і, скажімо, вивезти дитину. Ця доручення матиме свій номер, який потім потрібно внести до держреєстру. Але хотіли б отримати роз’яснення, яким чином потім усе це синхронізуватиметься — потрібно вручну вносити або автоматично підтягнеться. Загалом, нотаріуси, якщо чесно, шоковані», — каже нам власник нотаріального бюро.
Через кібератаки на держреєстри та зламування баз даних українські банки теж звернули деякі свої операції. Насамперед йдеться про відкриття рахунків та видачу кредитів (відкриття кредитного ліміту) бізнесу. Банкіри пояснюють, що за таких дій потрібні виписки з реєстрів, до яких через злому зараз закрито доступ.
«Обов’язково потрібна виписка з ЄДРПОУ (Єдиного держреєстру підприємств та організацій України — ред.), документи, що підтверджують повноваження директора, та іншу звітність на поточну дату. Це потрібно від бізнесу для відкриття рахунку або виділення кредиту, це ж потрібно і для угод, що нотаріально засвідчуються. До цих даних зараз не дістатися, а банки, звісно, правила порушувати не будуть. Тому просто чекають на відновлення доступу до реєстрів, зупинили операції. Нічого не робимо», – розповіли журналістам в одному з банків.
Базовий перелік документів для бізнесу для банківських операцій є стандартним. Наприклад, у списку державного «Сенс Банку» це в тому числі:
- витяг з ЄДРПОУ (її формує співробітник банку);
- список розпорядників;
- витяги з реєстру платника податку на додану вартість, що діє на дату відкриття рахунку (якщо юридична особа є платником ПДВ).
- копія витягу з реєстру неприбуткових установ та організацій, завірена співробітником банку та ін.
У випадку із простими людьми (фізособами) проблеми виникають із нотаріально завірюваними угодами — наприклад, при видачі кредиту з передачею у заставу, скажімо, нерухомості, транспортних засобів. Для цього потрібний доступ до Реєстру прав на нерухоме або інше майно.
У зв’язку зі збоєм у роботі деяких державних реєстрів сервісні центри МВС з 20 грудня 2024 р. також були змушені призупинити надання окремих реєстраційних послуг з транспортними засобами, пов’язаними зі зміною власника:
- за договором купівлі-продажу, укладеним у сервісному центрі МВС, у суб’єктів господарювання, у нотаріуса, у ЦПАУ та через «Дію»;
- за договором дарування, міни, у спадок;
- за договором лізингу, біржовий угоді;
- вибраковування.
Що означає атака на держреєстри?
Ірина Луханіна каже, що ситуація вплине на всіх учасників процесу.
«Держава під кінець року недоотримає чималі суми. За угодами з нерухомістю з урахуванням нової ставки військового збору з другого-третього продажу це 11-23% податків. Люди, хоч і скаржилися на побори, але платили, угоди йшли», — каже Луханіна.
За її словами, теоретично зараз можна провести підготовчі роботи для оформлення угоди та укласти попередній договір.
Але ми не зможемо перевірити, хто реально прописаний, чи немає арешту, стягнень на майно, претензій з боку податкової. Це ризики для покупців», – каже Луханіна.
За її словами, в «цікавій» ситуації зараз покупці нерухомості за програмою «еселя».
«Там гроші одразу заходять на рахунок продавця, можуть перерахувати ще до оформлення угоди. Тобто, кредит на тобі вже висить, а прав власності ще немає. Люди нервують», – каже Луханіна.
За її словами, не можна також відкрити та закрити ФОП. Тобто навіть якщо бізнес вже фактично не працює, вам все одно нараховуватимуть податки.
«Не можна оформити угоди щодо комерційних об’єктів, землі, там можуть бути великі фінансові ризики у продавців і покупців (тим більше, що зростає курс долара, на який зазвичай орієнтуються сторони — Ред.)», — каже Луханіна.
«Вже з учорашнього дня йдуть відмови щодо реєстрації та перереєстрації транспортних засобів. У сервісних центрах МВС кажуть, що доведеться почекати 2-3 тижні», – зазначив керівник громадської організації SAVEФОП Сергій Доротич.
Він також сказав, що бізнес не може надати виписки з реєстрів, а це одна з умов для участі у тендерах із держзакупівель.
«Ризики великого хаосу з майном»
Але найбільше людей і бізнес лякають навіть не так зірвані угоди, як те, як триватиме процес відновлення реєстрів і що вони там зрештою побачать.
Чи не виявиться так, що в оновлених реєстрах у вас уже не буде майна, — ось головна страшилка, яку обговорюють у соціальних мережах.
«Пішли чутки, що реєстри не тільки покладені, а й у них можливе спотворення інформації. Ви уявляєте, що буде у разі реалізації такого сценарію по всій країні? У мене майно може зникнути, а у вас з’явитися. І як потім усе впорядкувати, якщо у війну багато хто втратив документи? Та й влада останнім часом заявляла, що паперу немає особливої потреби, адже є цифра», — каже керівник громадської організації SAVEФОП Сергій Доротич.
Зрозуміло, що майнові права теорії можна відновити (якщо є відповідні документи). Але, як показує попередній досвід рейдерських атак на бізнес (які йшли зокрема із залученням держреєстрів), на це може знадобитися багато часу, і не виключено, що відбивати активи доведеться через суд.
Щоправда, офіційно у Мін’юсті заявили, що витоку даних їхніх держреєстрів немає.
Нагадаємо, що 19 грудня хакери здійснили наймасштабнішу зовнішню кібератаку на держреєстри України. Припинено роботу Єдиних та Державних реєстрів.
Джерело: golos.ua
