Люди роками не отримують коштів, гарантованих їм Законом, а рішення судів масово не виконуються, пише газета “Експрес”.
Що робити тим, хто, за законами України, має право на підвищену пенсію, надбавку, інші соціальні виплати, але роками їх не отримує? Судитися, скажете ви. Правильно. Але що робити далі, коли суд постановив виплатити заборговане, а цих виплат і далі ніхто не робить?
Приміром, Лідія Бурмич, Григорій Яремчук та Олег Варава відстоювали в українських судах “чорнобильські” субсидії за роботу у зоні з підвищеною радіацією. Рішення прийняли на їхню користь, але компенсації вони так і не отримали. Тому подалися до Європейського суду з прав людини.
І так вчинили не лише вони. За останні двадцять років громадяни України подали до Європейського суду з прав людини близько 29 тисяч звернень, вимагаючи перерахунку пенсій, надбавок та інших соціальних виплат. Бо отримати своє, гарантоване законом, не можуть роками.
Тож звернення до ЄСПЛ на невиконання рішень українських судів стало таким масовим, що восени минулого року він уперше в історії передав понад 12 тисяч нерозглянутих справ на виконання до Комітету міністрів Ради Європи, щоб той разом із українським урядом знайшов розв’язання цієї системної проблеми. У подальшому всі нові такі скарги від українських громадян одразу передаватимуть до Комітету міністрів.
Чому в Україні масово не виконують рішень судів? Чи можливо сьогодні домогтися, наприклад, перерахунку пенсії?
Про це говоримо з юристом, головою ГО “Діти війни столиці України” Валентином Сміхуном та адвокатом Ростиславом Кравцем.
— Щороку через суди сотні українців виборюють собі надбавки до пенсії, але так і не отримують їх. Чому?
В. Сміхун: — Наведу приклад. У 2006 році був ухвалений закон “Про соціальні гарантії дітей війни”, який встановлював доплату до пенсії на рівні 30% мінімальної пенсії. Нагадаю, що дитиною війни є особа, якій на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менш як 18 років.
В. Сміхун: — Проте тоді в бюджеті коштів на цю надбавку не знайшли, тому в 2006 році вона не виплачувалася. Потім Кабмін зменшив надбавку, встановивши фіксований розмір (10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність). Але рішенням Конституційного Суду ці зміни пізніше було визнано неконституційними, і “діти війни” знову повинні були отримати 30% надбавки до пенсії.
Та в 2011 році Кабмін ухвалив постанову, якою встановив надбавку “дітям війни” — 49,8 гривні, а з 2012 року — 7% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Тоді пенсіонери-“діти війни” масово стали звертатися до судів, відстоюючи своє право на 30% надбавку, гарантовану Законом від 2006 року. Бо це була доволі солідна сума до пенсії.
— І які рішення виносили наші суди?
В. Сміхун: — Переважно позитивні. До 2011 року гроші за рішеннями судів, що були у 2008 — 2009 роках, виплачувалися. Так, через силу, бо були апеляції управлінь Пенсійного фонду, але виплачувалися.
Але з вересня 2011 року виплати “дітям війни” згідно з рішенням судів було припинено по всій Україні. Бо гроші на них мали виділятися з держбюджету, але не виділялися. Ці гарантії так і залишилися на папері. Ми підрахували, що заборгованість лише перед “дітьми війни” становить приблизно 7 млрд гривень.
Зрозуміло, що “діти війни” подалися до Європейського суду з прав людини. Деяким присудили моральну сатисфакцію — від 1 до 2 тисяч євро в еквіваленті. Пам’ятаю навіть випадок, коли пенсіонер помер, а компенсацію ЄСПЛ отримала його дочка після оформлення спадщини.
— Чому багатьом людям досі не виплатили належні кошти?
В. Сміхун: — Причина банальна — не вистачає грошей. У бюджеті на цей рік закладено лише півмільярда гривень на виплати за усіма судовими рішеннями. Цих коштів занадто мало. Так, можна звернутися до суду й зобов’язати казначейство виконати ці судові рішення. Але поки що жодного такого позову нам не задовільнили.
Р. Кравець: — Приймаючи подібні закони, як-от про 30% надбавку “дітям війни”, парламентарі прекрасно розуміли, що Пенсійний фонд чи інші органи не будуть виконувати норм законодавства. Сьогодні це масове явище. Людям не виплачують надбавки, пенсії, усіляко намагаються затягнути виплати, направляючи їх до суду.
— Тобто “дітям війни” вже немає сенсу домагатися перерахунку пенсії, вимагаючи 30% надбавку?
В. Сміхун: — Сенс відстоювати своє право завжди є. Але якщо ті рішення, які накопичувалися роками, не виконуються, то нові теж не виконуватимуться. Ну й варто пам’ятати, що треба заплатити судовий збір, який достатньо великий (704 гривні), оплатити послуги адвоката. Судитися — недешево.
— Чи буде тепер ЄСПЛ розглядати позови від українців щодо перерахунку пенсій, надбавок та інших соціальних виплат? І що буде з тими 12 тисячами скарг? Люди отримають додаткову компенсацію від ЄСПЛ?
В. Сміхун: — Теоретично це мало би відбутися. Адже ЄСПЛ фактично визнав ці скарги такими, що підлягають задоволенню, за аналогією зі “справою Іванова” від 15 жовтня 2009 року. З практики ЄСПЛ, сума додаткових відшкодувань становить від однієї до двох тисяч євро за кожною конкретною справою.
Леся ЯСИНЧУК, Експрес
