Чому від корупції не рятують прозорі конкурси та перевірка розумових здібностей суддів. Нещодавно стало відомо, що для суддів, можна сказати, елітного, Вищого антикорупційного суду скасують вимогу про 75%-й прохідний бал для когнітивного тестування (IQ тест).
Таку рекомендацію дав профільний комітет Верховної Ради. Фактично, тест залишиться, а ось яким він буде і яким буде прохідний бал – визначатиме Вища кваліфікаційна комісія суддів. І тут навряд чи варто очікувати підвищення вимог, скоріше навпаки. Але чи допомагає існуюча вимога до рівня IQ роботі ВАКС і чи поводяться судді розумно, виходячи з державницької позиції? УНН вирішив дослідити це питання.
Вищий антикорупційний суд почав свою роботу у вересні 2019 року. Суд розглядає справи, відкриті НАБУ та САП проти призначених високопосадовців (зокрема, міністрів, їхніх заступників, членів парламенту, керівників державних органів, суддів, прокурорів і керівників державних підприємств) за вчинення злочину, визначеного переліком корупційних злочинів, завдана шкода від вчинення якого перевищує встановлену грошову суму, яка у 500 і більше разів перевищує прожитковий мінімум для працездатних осіб (наразі це трохи більше ніж 1,5 млн грн). Перший рік суд фактично вивчав передані їм матеріали, а перший вирок із реальним позбавленням волі був винесений стосовно одного депутата Київської облради у червні 2020 року. Отже, з цього року і почнемо наше вивчення роботи ВАКС. У матеріалі ми наведемо тільки окремі, примітні, на нашу думку, моменти в роботі суду, які порушують питання досконалості відбору суддів та збалансованості у функціонуванні органу.
2020 рік
У липні 2020 року розгорівся скандал: трьох суддів ВАКС звинуватили в ангажованості на користь НАБУ. Тоді трійка суддів на чолі з Лесею Федорак відмовила представникам екснардепа Миколи Мартиненка (справа про розкрадання на ДП “Енергоатом” та ДП “СхідГЗК”) у відводі суддівської колегії. І це попри те, що в суді були наведені факти особистого спілкування судді Федорак з тодішнім керівником Національного антикорупційного бюро. Окрім того, захисники тоді звернули увагу на те, що судді змінили процедуру дослідження доказів у справі на користь сторони обвинувачення в особі НАБУ. Судді після таких заяв адвокатів теж почали діяти і звернулися до Вищої ради правосуддя та Генпрокурора з заявою про нібито порушення з боку захисників. Останні ж, своєю чергою, заявили, що адвокатів просто залякують кримінальною відповідальністю. Врешті, у 2023 році, одного з адвокатів екснардепа притягли до дисциплінарної відповідальності за затягування розгляду справи, яка і досі слухається в суді. І вся б ця історія і справді виглядала, як звичайна спроба захисту затягти час для свого клієнта, який після внесення застави перебуває на волі. Однак, є в ній одне “але”, про яке ми згадували вище: спілкування судді Федорак з керівником НАБУ – тоді ним був Артем Ситник. І хоча сама суддя заперечувала неформальне спілкування із Ситником, постає питання: чи не було б логічним хоча б розглянути клопотання про відвід суддів, якщо вже такі закиди на їхню адресу пролунали? Окрім того, Федорак, як і багатьох інших суддів, неодноразово підозрювали у підіграванні НАБУ та Спеціальній антикорупційній прокуратурі у різних справах. Врешті ця ситуація виплеснулась у незадоволення з боку європейських партнерів, на що звернув увагу директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров після публікації у 2024 році Тіньового звіту Європейської комісії.
За його словами, замість того, щоб бути незалежним від НАБУ та САП, Вищий антикорупційний суд усе частіше підігрує їм, спотворюючи засади правосуддя. Отже, ситуація з трійкою суддів у 2020 році, імовірно, була лише першим дзвіночком, що сповіщав про погану тенденцію узалежнення ВАКС від НАБУ та САП.
Тоді ж стало відомо, що суддів ВАКС забезпечили службовим житлом – усім суддям були придбані та надані службові квартири. І це на тлі того, що суддя апеляційної палати ВАКС пан Віктор Пакулич зізнався на співбесіді до Етичної ради, що кожен суддя ВАКС має заміський будинок і фактично забезпечені житлом, але все одно просили й отримали квартири.
2021 рік
15 вересня 2021 року колегія суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у справі № 711/3111/19 скасувала вирок Вищого антикорупційного суду та ухвалу Апеляційної палати ВАКС та закрила кримінальне провадження за обвинуваченням особи у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України (одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави). Тоді ВС дійшов висновку, що скерування обвинувального акту до суду після закінчення строку досудового розслідування є істотним порушенням вимог кримінального процесуального законодавства, яке має наслідком скасування вироку та закриття провадження у справі. Отже виходить, що судді ВАКС порушують прописні істини процесуального законодавства?
2022 рік
Експерший заступник начальника Головного управління Державної податкової служби в Києві Микола Ільяшенко звернувся у жовтні 2022 року до в.о. директора НАБУ Гізо Углави з заявою, у якій повідомив, що через посередника йому була висловлена вимога щодо передачі неправомірної вигоди обсягом 50 тис. доларів США певним особам, серед яких чоловік, який представлявся помічником судді Вищого антикорупційного суду на ім’я Олександр, за ухвалення рішення колегією суддів ВАКС про виділення матеріалів стосовно нього (ідеться про справу колишнього міністра екології Миколи Злочевського) в окреме кримінальне провадження та вирішення питання про звільнення від відповідальності. Згодом, за його словами, він мав передати ще 50 тисяч доларів США.
“На момент передачі іншої частини грошових коштів Ільяшенко знав, що знайомий буде вирішувати його питання через заступника голови суду ВАКС Євгенія Крука.
Згодом, під час зустрічі Миколи Ільяшенка з посередником, останній повідомив, що суддя ВАКС Віктор Маслов, який є головуючим суддею у кримінальному провадженні щодо Ільяшенка, вимагає невистачаючої суми коштів до 1 200 000 грн, та лише після отримання усієї суми суддя Маслов буде приймати рішення.
На початку осені 2021 року знайомий повідомив, що він влаштує зустріч Ільяшенку з заступником голови ВАКС Євгенієм Круком, але на саму зустріч приїхав чоловік на ім’я Олександр, який представився помічником судді Крука. Під час особистої розмови Олександр повідомив Ільяшенку, що питання буде вирішено та кримінальне провадження відносно нього буде виділене в окреме провадження, на підтвердження пред’явив проект ухвали колегії судді ВАКС. Під час розмови Олександр володів всією інформацією по справі, зокрема й тією, яка не була відома заявнику (показаннями співучасника Олени Мазурової). Олександр повідомив, що рішення колегії щодо Ільяшенка буде прийнято відразу після передачі коштів (200 000 доларів США)”, – зазначається у клопотанні до Верховного Суду, яке було пізніше подане представником Ільяшенка.
Розпочалося розслідування. Та попри це всі судді, які підозрювались у зловживанні, не були відсторонені, а продовжували здійснювати правосуддя, а згодом стало відомо, що НАБУ, яке проводило розслідування, зосередилося виключно на посередниках та навіть не перевіряло суддів чи їхніх помічників, які могли бути причетні.
Цей же рік ознаменувався новими процесуальними порушеннями, наприклад, Апеляційна палата ВАКС вирішила, що не було потреби відкривати стороні захисту матеріали, які стали підставою проведення негласних слідчих дій щодо обвинуваченого. Як наслідок, іноземцеві, якого визнали винним у наданні хабаря військовому прокурору Південного регіону України за зняття арешту з судна Sky Moon, Верховний Суд скасував вирок. Загалом же того року ВС скасовував кілька вироків ВАКС.
2023 рік
Тоді довкола ВАКС розгорівся новий скандал: виявилося, що одному зі суддів під час ухвалення рішень у резонансних справах допомагала дружина-адвокат. Журналісти-розслідувачі зі “Слідство.Інфо” з’ясували, що слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) Андрій Біцюк, який на той момент уже понад чотири роки працював на цій посаді, під час ухвалення рішення щодо експрокурора Одеської області скористався допомогою своєї дружини – адвокатки Ганни Надточиєвої. Рішення стосується експрокурора Одеської області Олега Жученка, який у перші дні повномасштабного вторгнення звернувся до ВАКС з проханням переказати заставні кошти на потреби ЗСУ. Слідчий суддя Біцюк задовольнив клопотання і послабив запобіжний захід для експрокурора. Однак, як з’ясували журналісти, сформулювати рішення судді ВАКС, очевидно, допомагала його дружина-адвокатка. До такого висновку вони дійшли, вивчаючи документ із назвою “СправаЖуч”, автором якого в метаданих фігурує Біцюк, але правки до нього вносила Ганна Надточиєва. Відредагований документ було надіслано з електронної пошти, яку використовувала дружина судді.
Отримані та опрацьовані журналістами документи свідчать також про те, що Надточиєва могла мати доступ до матеріалів інших справ, які веде її чоловік.
Окрім того, вони стверджували, що суддя Біцюк міг ділитися з дружиною не лише текстами майбутніх судових рішень, але й конфіденційною інформацією (копії паспортів, адреси проживання, банківські дані тощо) стосовно підозрюваних Андрія Гавриленка та Бориса Родіна.
Зокрема, у справі іншого підозрюваного в корупційних діях Олега Бриндака, запевняли розслідувачі, слідчий суддя Біцюк надіслав дружині низку документів – копії платіжних доручень, заяви людей, які внесли заставу за Бриндака, клопотання про зміну запобіжного заходу тощо.
У коментарі журналістам суддя Біцюк наполягав, що йому ніхто не допомагає вершити правосуддя. Надточиєва теж спершу наполягала, що ніколи не втручалася в роботу чоловіка-судді, але згодом зауважила: “Тоді почалася війна, я була на Закарпатті. Він (суддя Біцюк – ред.) працював і жив у суді. Можливо, він просив мене трохи підкоригувати якийсь текст, тому що він не встигав, але я не пам’ятаю жодних деталей. Чисто теоретично могло бути, що мені дали шаблон, сказали, що треба щось підкоригувати… Він мене ніколи не просить ні про що більше. Я вважаю, що його знання вищі за мої”, – розповіла адвокатка.
У виданні “Слідство.Інфо” тоді заявили, що таким “сімейним підрядом” суддя порушив базові принципи правосуддя. Зауважимо, що суддя Біцюк не лише досі працює у ВАКС, але й його дружина, мабуть, надихнувшись набутим досвідом редагування судових документів, двічі (у 2023 та 24 рр.) претендувала на посаду судді цієї ж установи.
Окрім того, того ж таки 2023 року стало відомо, що Ганна Надточиєва стала власницею будинку неподалік від Києва, вартість якого на момент придбання оцінювалась у понад 100 тисяч доларів. Примітно, що адвокатка заявила, що будинок було придбано за спільні кошти подружжя у 2020 році, але в декларації її чоловіка за той рік він був відсутній. Та й дата набуття права власності припадає на 22-й рік.
Того ж року стало відомо, що суддя Вищого антикорупційного суду Валерія Чорна ще у вересні 2022-го року стала власницею елітної автівки BMW Х6 з салону, вартість якої може сягати 100 тисяч доларів. Окрім того, у грудні 2023 року суддя придбала земельну ділянку та невеликий будинок у Борисполі, що під Києвом.
“Я тут, я не виїжджала за кордон і не припиняла свою роботу. У мене є заощадження, вони накопичуються, тому що я їх не витрачаю, окрім допомоги на ЗСУ та покриття витрат на проживання. Має бути якесь особисте задоволення, вважаю, я заслужила на це і маю право на цю автівку”, – пояснила тоді журналістам суддя Чорна причину придбання нею дорогої машини під час повномасштабного вторгнення.
2024 рік
Окрім того, що, як ми згадували вище, у 2024 році навіть європейські чиновники стали звертати увагу на залежність ВАКС від НАБУ та САП, цей рік став, мабуть, найбільш “урожайним” для цієї установи в питанні привернення до себе уваги через різного роду порушення та зашквари.
Наприклад, суддя Вищого антикорсуду Катерина Сікора, яку НАЗК і так підозрює у незаконному збагаченні, через суд “вибила” собі з бюджету пів мільйона гривень.
“Суддя ВАКС через колег віджала в держави пів мільйона гривень. Катерина Сікора, яку НАЗК підозрює у незаконному збагаченні (!), через суд “вибила” собі з бюджету пів мільйона гривень. Це відкрита інформація, відображена у декларації судді. Так, “служителька феміди” вирішила, що Кабмін незаконно обмежив багатотисячні зарплати топчиновникам та суддям в епідемію коронавірусу у 2020 році. Тепер 505 тисяч мають піти умовно не на закупівлю дронів для ЗСУ, а в кишеню судді ВАКС. Не наїлася у ковід – доганяє у війну. Що це, як не корупція?” – написав політичний експерт Олег Постернак.
На думку експерта, це суперечить основній функції ВАКС, який покликаний охороняти державні кошти від зазіхань.
“Вищий антикорупційний суд шкодить Україні на мільйони, хоча мав би берегти державні кошти. У мережі з’являється багато інформації, що його працівники “освоюють” державні гроші, показуючи приклад, як можна “роздягати” країну. На переконання правників, суддя Сікора створила небезпечний прецедент: тепер тисячі чиновників та суддів покладуть собі в кишені “недозароблені” в ковід мільйони гривень. Тягтимуть з бюджету воюючої країни”, – наголосив він.
Він нагадав, що це збагачення – лише один з небагатьох скандалів навколо ВАКС.
“Буквально нещодавно зʼявилась інформація про суддю Маркіяна Галабалу, який незаконно отримав службове житло та ще низку відомостей не зазначив у декларації (про це пише у своєму тг-каналі адвокат Ростислав Кравець). Інший суддя Вищого антикорсуду – Віталій Крикливий, помічений у махінаціях із житлом за допомогою своєї дружини, яка за збігом – теж суддя ВАКС! Про це писав адвокат-волонтер Артем Крикун-Труш у своїй колонці на УП”, – повідомив Постернак.
На його думку, НАБУ та САП заплющують на все це очі, доки ВАКС штампує справи на їхнє замовлення.
Цього ж року Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду (ВАКС) пом’якшила запобіжний захід для тестя Романа Насірова, власника групи компаній “Альтіс” Олександра Глімбовського, встановивши для нього заставу обсягом 45 млн грн замість цілодобового домашнього арешту. Глімбовського підозрюють у відмиванні коштів з незаконної вигоди, яку отримав Насіров обсягом 21 млн євро.
Висновки
Як бачимо, навіть з наведених прикладів ВАКС зібрав повний набір типових суддівських гріхів: процесуальні порушення, незаконне збагачення, недостовірне декларування, хабарництво, підігрування одній зі сторін справи (у випадку з ВАКС стороні обвинувачення) тощо.
Але, повертаючись до проблеми скасування вимог до результатів тесту на IQ, можемо зробити висновок, що навіть підвищення цих вимог навряд чи виправить систему – на посади суддів, можливо, й потраплятимуть розумніші, але чи будуть вони чеснішими та відповідальнішими? Чи будуть вони обстоювати інтереси держави та дотримуватися принципів правосуддя? Чи продовжать діяти на догоду власним інтересам чи інтересам третіх осіб, просто вдаючись до більш вигадливих схем, щоб приховати зловживання?
Імовірно, відповідь на ці та інші питання криється не лише в тестах на когнитивні здібності, а в очевидних принципах – невідворотності покарання для суддів, на рівні з іншими громадянами, та у справжній незалежності ВАКС. А інакше у нас і надалі корупціонери судитимуть за корупційні злочини.
Джерело: unn.ua
