23 липня набуло чинності рішення РНБО щодо повернення мораторію на перевірки бізнесу та будь-яке втручання у господарську діяльність з боку держструктур.
Такий крок покликаний забезпечити економічну безпеку, стимулювати зростання виробництва, створення нових робочих місць та залучення інвестицій.
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко впевнена, що річний мораторій на перевірки «дасть бізнесу більше свободи». Плюс, уже розпочато аудит кримінальних справ проти бізнесу, за підсумками якого обіцяють закрити «безпідставні», а нові справи санкціонуватимуть виключно генпрокурор чи керівники обласного та районного рівнів.
Також влада обіцяє підприємцям суттєво обмежити перевірки податкової та митної служб. — Вони будуть лише щодо високоризикових платників/секторів.
Проте насправді широко розрекламоване замороження перевірок має низку застережень. Так, депутат Ярослав Железняк опублікував у своєму телеграм-каналі лист керівництва ДСНС до регіонів із інструкціями щодо нових перевірок та штрафів.
Як пояснили «Мінфіну» юристи, багато видів перевірок залишаться і під час дії. Безумовно, навіть скорочення ревізій уже полегшить життя бізнесу, який скаржиться останнім часом на «закручування гайок» контролерами. Але може виникнути інша проблема.
«Відсутність перевірок ненайкращим чином позначиться на захисті прав українських споживачів. Адже, як показує практика, далеко не весь бізнес за відсутності контролю готовий працювати чесно. Крім того, мораторій дозволяє контролюючим органам відмовляти громадянам, які скаржаться.
Під час дії попереднього мораторію (він діяв на початку війни — ред.) були прецеденти, коли поза увагою залишалися заяви людей про порушення їхніх трудових прав роботодавцем”, — каже голова адвокатського об’єднання «Кравець та партнери» адвокат Ростислав Кравець.
«Мінфін» розбирався, як в Україні працюватиме мораторій на перевірки бізнесу.
Мораторій 2.0: як він працюватиме
Перший мораторій, нагадаємо, почав діяти у 2022 році, але вже з 2023 року його почали плавно скасовувати. Так, першою зняли заборону на проведення документальних планових та позапланових перевірок, а минулого року скасували й обмеження на документальні перевірки ФОП першої та другої груп, та компаній із податковою адресою на територіях, охоплених воєнними діями.
І буквально відразу ж бізнес почав скаржитися на те, що контролери «викручують їм руки», ускладнюючи і так непросте завдання вижити в умовах війни.
Жорсткі та далеко не завжди справедливі перевірки та надмірна увага силових структур останнім часом лідирували у опитувальниках головних проблем українського бізнесу. Підприємці також активно скаржилися владі на контролерів, які «розперезалися». За підсумком з’явився, наприклад, «Клуб білого бізнесу», куди увійшли благонадійні платники податків — їх перевіряють у щадному режимі і загалом рейдів небагато.
Але більшість підприємців до цього клубу не потрапили, тож проблема із перевірками для них залишалася.
21 липня РНБО прийняла рішення про запровадження мораторію на перевірки бізнесу та після його підписання Президентом документ оперативно набув чинності. Як заявив у зверненні Президент Володимир Зеленський, «впроваджуємо мораторій — заборону на перевірки бізнесів та взагалі будь-яке втручання правоохоронних органів, контролюючих, різних державних структур у діяльність бізнесу. Звісно, окрім дуже ризикових «тіньових» галузей, таких як сфера підакцизних товарів — алкогольних, тютюнових. Щоб там не було нових «сірих схем».
Що написано у рішенні РНБО щодо перевірок бізнесу?
Як і більшість рішень Ради нацбезпеки, воно містить, радше, список рекомендацій, аніж перелік конкретних норм.
Так, Кабміну з Нацполіцією, СБУ, Фондом держмайна, БЕБ, ДБР та іншими профільними структурами протягом трьох місяців необхідно вжити додаткових заходів щодо встановлення та ідентифікації активів осіб, щодо яких діють санкції.
У ці ж строки уряд має забезпечити заходи щодо захисту прав та законних інтересів іноземних інвесторів. Ще один пункт — терміново вжити заходів щодо підвищення ефективності роботи ДПС та Держмитслужби, а саме:
обмежити перевірки авторизованих економічних операторів та суб’єктів із незначним ступенем ризику, за винятком тих, чия діяльність пов’язана з обігом підакцизних товарів (алкоголь, тютюн, автомобільне паливо тощо);
удосконалити методику застосування ризик-орієнтованого підходу під час прийняття рішення щодо доцільності перевірки.
Державна регуляторна служба повинна у місячний строк проаналізувати нормативні документи щодо державного нагляду, щоб «мінімізувати їх можливий негативний вплив на суб’єктів господарювання». Також протягом місяця це відомство має підготувати пропозиції щодо дерегуляції ліцензійної та дозвільної системи.
Рекомендації парламенту стосуються переважно прискорення прийняття низки законопроєктів:
№ 12439 (обумовлює зміни до Кримінального кодексу щодо гарантій захисту суб’єктів господарювання);
№ 13414 та № 13415 (зміни до Митного та Податкового кодексів щодо компенсацій інвестицій через податки);
№ 5837 (про держнагляд);
№ 13268 (про справедливе використання заарештованих активів рф та її резидентів) тощо.
Офісу Генпрокурора, БЕБ, ДБР, СБУ, Нацполіції рекомендовано у місячний строк завершити перегляд матеріалів кримінальних справ, за якими в рамках досудового розслідування дається оцінка законності дій суб’єктів господарювання, та, за його результатами, ухвалити рішення щодо доцільності подальшого розгляду таких справ.
Також силовикам доручили посилити контроль за дотриманням норм захисту бізнесу.
Тобто, як бачимо, поки що йдеться лише про рекомендації. Зрозуміло, що ані з кінця липня, ані з початку серпня мораторій повноцінно не почне працювати — на його запуск знадобиться щонайменше три місяці.
Прем’єр Юлія Свириденко заявила, що уряд уже готує своє рішення щодо річного мораторію на перевірки бізнесу. Затверджено план заходів (він фактично дублює пункти рішення РНБО), який почав діяти з 24 липня.
«Що змінилося станом на зараз? Поки що нічого. Рішення РНБО стосується впровадження правових та організаційних заходів щодо мораторію на безпідставні перевірки та втручання державних органів у діяльність бізнесу. Але законодавство України не передбачає можливості проведення «безпідставних перевірок».
Для будь-якої перевірки завжди є підстава. Якщо це планова перевірка, то контролюючі органи знаходили причину включення суб’єкта до плану. Якщо позапланова — законодавство також прописує перелік підстав для її проведення. Інше питання, що ці підстави могли бути формальними. І, зважаючи на все, саме цей аспект зараз вирішили врегулювати”, — пояснив «Мінфіну» радник, адвокат АО «LESHCHENKO & PARTNERS» Сергій Заянчуковський.
Які перевірки обмежать, а які — залишаться
Як працюватиме мораторій на перевірки бізнесу, і які перевірки можуть скасувати, а які — все ж таки залишаться?
Заянчуковський каже, що у рекомендаціях РНБО Кабміну згадки про перевірки з’являються лише у третьому підпункті: уряду доручено вжити заходів щодо встановлення обмежень на перевірки суб’єктів, які мають статус авторизованих економічних операторів та суб’єктів із незначним ступенем ризику.
«Напевно, цей пункт вже можна вважати виконаним, оскільки прем’єр-міністерка повідомила, що заходи вже почали вживати. Інше питання, що вони мають бути підкріплені щонайменше проєктом урядового нормативно-правового акта щодо внесення змін до чинних порядків проведення перевірок. Від розробки до ухвалення такого акту може минути й декілька місяців», — каже Заянчуковський.
Керуючий партнер адвокатського об’єднання EvrikaLaw, голова комітету Національної асоціації адвокатів з питань інвестиційної діяльності та приватизації Андрій Шабельников сказав «Мінфіну», що жоден мораторій на перевірки бізнесу не варто сприймати як абсолютний (тобто такий, що стосується всіх перевірок).
«Згідно з указом Президента, обмеження стосуватимуться перевірок авторизованих економічних операторів та бізнесу з незначним ступенем ризикованості.
Водночас на позапланові перевірки суб’єктів господарювання зі значним ступенем ризикованості та перевірки в інших невідкладних випадках (у разі виявлення порушень) мораторій не поширюватиметься. Але мораторій все одно є важливим кроком з боку держави щодо підтримки бізнесу в умовах воєнного часу. Для підприємців він означатиме тимчасове зменшення адміністративного тиску та зменшення ризиків втручання держорганів без вагомих правових на те підстав”, — вважає Шабельников.
Юристи назвали перевірки, які триватимуть, попри мораторій. Це, зокрема, планові документальні перевірки (щодо звітності, сплати податкових зобов’язань тощо), перевірки РРО, і навіть цільові позапланові перевірки (наприклад, за зверненням громадян).
Водночас має скоротитися кількість планових перевірок малого бізнесу, а самі контролери, як очікують адвокати, з якими поспілкувався «Мінфін», надаватимуть перевагу консультативному, а не каральному методу, тобто може зменшитися вал штрафних санкцій.
«Зрозуміло, що підстави для перевірки можна знайти навіть під час мораторію. Скажімо, позапланова перевірка за заявою споживача під обмеження не підпадає. Але ж „заяву споживача“ можуть ініціювати і самі контролери, і, як показує практика, такі прецеденти — не рідкість. Але, якщо є політичне рішення зняти тиск на бізнес, найімовірніше, перевіряльники його виконуватимуть», — вважає Ростислав Кравець.
Мінуси мораторію
Водночас чимала частина експертної та бізнес-спільноти налаштована щодо мораторію досить скептично.
Так, голова Advanter Group та Коаліції бізнес-спільнот за модернізацію України Андрій Длігач у своєму Телеграм пише, що держава робить все, щоб витиснути інвесторів, це викликає багато питань у громадянського суспільства, і тоді влада йде на показові заходи, які, на її думку, мають сподобатися бізнесу.
«Виникає ідея запровадити мораторій на перевірки. Але бізнес у нього не вірить. Під час мораторію розквітне сірий бізнес та контрабанда, а добропорядний бізнес все одно страждатиме від перевірок. Нам потрібна реформа кримінально-процесуального кодексу, перезапуск лержавної митної та податкової служб та подальша дерегуляція», — вважає Длігач.
Депутат Ярослав Железняк у своєму телеграм-каналі написав, що 21 липня було рішення РНБО щодо мораторію на перевірки бізнесу. А вже 22 червня перший заступник голови ДСНС запускає по регіонах окреме доручення із вказівками все перевіряти та штрафувати (Желєзняк також опублікував копію цього листа).
Тобто поки що, попри політичне рішення зняти тиск на бізнес, перевіряльники не тільки не знизили, а й, навпаки, посилюють тиск.
Доки мораторію офіційно не дали старт, контролери можуть навідуватись до підприємців ще частіше, ніж раніше.
З іншого боку, мораторій, навіть за умови збереження частини перевірок, може негативно вплинути на захист прав споживачів, — каже Кравець.
Керівник спеціальних проєктів НТЦ «Психея» Геннадій Рябцев зазначає, що під час попереднього мораторію було фактично припинено окремі перевірки на паливному ринку (хоча він фактично потрапляє до винятків, оскільки стосується підакцизної продукції), зокрема, щодо контролю якості бензину, дизеля та автогазу.
«Це призвело до того, що недобросовісні заправники отримали можливість „експериментувати“ з паливом, додаючи до нього все, що вважають за потрібне. Те, що раніше вважалося „бодяжництвом“ та каралося за законом, стало фактично дозволеною діяльністю. Зрозуміло, що споживачам це не йде на користь. Як і „підкручування“ лічильників бензоколонок, за рахунок чого йде недолив палива в баки», — каже Рябцев.
Кравець зазначає, що в період дії мораторію контролюючі органи можуть відмовлятися виїжджати навіть на «дозволені» перевірки.
«Якщо у них немає зацікавленості у конкретному рейді, можуть відмовитись на підставі мораторію. Це стосується, зокрема, перевірок за скаргами громадян. Під мораторій вони не підпадають, але, наприклад, під час дії попереднього мораторію були прецеденти відмов виїжджати на перевірки за скаргами людей на роботодавця за порушення трудових прав», — вважає Кравець.
Джерело: minfin.com.ua
