Держава повинна гарантувати і підтримувати, в першу чергу, національну валюту, заявив директор-розпорядник Фонду гарантування вкладів фізосіб Костянтин Ворушилін. Тому потрібно відмінити відшкодування за валютними вкладами. Але для цього необхідно внести зміни до законодавства.
Gazeta.ua запитала в експертів про наслідки позбавлення гарантій валютних вкладів та яких змін потребує робота самого Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Олександр Сєдих, 32 роки, фінансовий директор “Простобанк консалтинг”:
Восени курс почне знову зростати. Тому треба зменшувати попит на долар, зокрема зі сторони населення. Крім цього, значення має низький рівень резервів Фонду гарантування вкладів у порівнянні до зобов’язань банків України. Відмова від відшкодування по валюті покращить фінансову ситуацію у Фонді. Однак, на мою думку, цей сценарій може призвести до негативних тенденцій. Адже населення навряд чи перестане купувати валюту. Просто менше зберігатимуть її у банках, а більше -“під матрацом”. Таким чином, валюта випадатиме з банківської системи України і менше працюватиме на економіку.
Сьогодні сума гарантування вкладів складає 200 тисяч гривень. Її треба збільшити в 1,5-2 рази. Щоправда не впевнений, що у Фонду достатньо резервів для такого зростання.
Якщо гарантії по валютних вкладах відмінять, люди почнуть забирати вклади з банків
Олексій Лупоносов, 38 років, фінансовий експерт:
Якщо гарантії по валютних вкладах відмінять, люди почнуть забирати вклади з банків. Водночас зараз і так не багато депозитів. Адже виходячи з курсу національної валюти, сума у 200 тисяч гривень, яку гарантує Фонд, замала. У Європі гарантують від $200 до $500 тисяч. Зараз всі говорять про захист інвесторів. Справжні ж інвестори — це вкладники. А не банки, які у борг дають не власні кошти, а гроші людей, що залучили раніше. Тому збільшення гарантій, збільшить кількість грошей, які прийдуть в економіку у вигляді депозитів.
Крім того, Фонд гарантування вкладів формувався як страхова компанія, яка може витримати банкрутство максимум 5 банків. Зараз бачимо, що можуть банкрутувати 80-90 банків. Принцип такої страхової поруки не відповідає дійсності. Фонд потрібно закривати і змінювати розуміння того, як його наповнювати. Це можна зробити за рахунок податку на депозити. Щоб була якась страхова сума, яку кожен відраховував би у новий фонд гарантування.
Ростислав Кравець, 44 роки, адвокат:
Якщо поглянути на портфель українських банків, то там переважають валютні вклади. Лише у голови Нацбанку практично 90 відсотків заощаджень знаходиться у валюті. Водночас на Фонд гарантування вкладів покладені обов’язки підвищення довіри громадян до банківської системи. У діях же пана Ворушиліна я вбачаю не лише непрофесіоналізм, а й навмисні дії, які підривають стабільність та економічну безпеку України. Без гарантій, люди відмовляться від депозитів. Крім того, за словами заступниці голови Фонду, вартість активів, які були передані Фонду, складає 500 мільярдів гривень. Фактично їх продали з дисконтом 87 відсотків. Заборгованість Фонду гарантування перед міністерством фінансів і Нацбанком – 72 мільярди гривень. Крім того, до 2031 року Фонд має сплатити 85 мільярдів гривень відсотків за кредитами, які отримав від мінфіну та НБУ. Очевидно, що Фонд гарантування вкладів — банкрут. Щоб зняти із себе відповідальність і призвести до ще більшої кризи в банківській системі, його керівництво виголошує подібні заяви.
Якщо у Білорусі банк отримує рефінансування від Національного банку, то його акціонерам забороняють виїжджати за кордон. Щоб ті не могли втекти з країни і уникнути відповідальності
В Україні потрібно ввести 100 відсоткове гарантування як гривневих, так і валютних вкладів. Це дозволить залучити більше коштів від населення. Крім того, необхідно припинити постійні позики у Міжнародного валютного фонду. Ввести більш жорстку відповідальність для акціонерів банку, чиновників Нацбанку, Фонду гарантування. Адже 90 відсотків банків, яких віднесли до категорії неплатоспроможних за останні 4 роки, фактично такими були з 2009 року. Тобто Нацбанк безпосередньо їм давав кошти, які в подальшому виводили за кордон. Це призвело до різкої девальвації і підриву економічної ситуації в Україні. Якщо у Білорусі банк отримує рефінансування від Національного банку, то його акціонерам забороняють виїжджати за кордон. Щоб ті не могли втекти з країни і уникнути відповідальності.
Олексій Кущ, 43 роки, фінансовий експерт:
Якщо розглядати ситуацію за стабільної фінансової системи, то ідея позбавити валютних вкладників гарантій заслуговує на увагу. Умовно кажучи у 2005-2006-му чи 2010-2012 роках це можна було робити. Сьогодні подібні ідеї свідчать, що держава немає належних ресурсів, щоб гарантувати валютні вклади у випадку паніки на фінансовому ринку. Зараз у банках знаходиться близько $8 мільярдів депозитів. Половина – у державних банках. Якщо почнеться криза, держава не зможе надрукувати стільки грошей, щоб виплатити людям еквівалент у гривнях.
Держава немає належних ресурсів, щоб гарантувати валютні вклади у випадку паніки на фінансовому ринку
Сьогодні Фонд гарантування обіцяє абсолютно мізерну суму відшкодування — 200 тисяч гривень. Враховуючи інфляцію та девальвацію гривні, її необхідно підвищити до 500-600 тисяч гривень. Це можна зробити, якщо матимемо ринкову деконцентровану банківську систему. Вона працювала під час кризи 2014-2016 років, коли збанкрутіли близько 100 банків. Тоді за кожним рахувалися виплати, а Фонд гарантування встановлював певні графіки. Зараз маємо іншу ситуацію. Близько 60 відсотків депозитів сконцентровано у трьох державних банках. Так, криза 2008 року була амортизована банками з іноземним капіталом. Криза 2014-2016 років — банками з українським капіталом. Наступна торкнеться державних банків. Декілька років тому пропонував, щоб Нацбанк половину свого прибутку направляв у Фонд гарантування вкладів. Зараз цей прибуток надходить у дохідну частину держбюджету. Далі не можемо прослідкувати ефективність його використання. Кожного року ця сума дорівнює близько 20 мільярдів гривень. За три-чотири роки мали б 60-80 мільярдів гривень. За рахунок цих грошей підняти гарантовану суму вкладів навіть до 1 мільйона гривень.
Олександр Охріменко, 54 роки, президент Українського аналітичного центру:
Якщо в Україні відмінять гарантії за валютними вкладами, то однозначно отримаємо відтік валютних депозитів. З точки зору теорії, це зробити можна. Але тоді в банків може виникнути проблема з валютою. Це небезпечно. Крім того, бажано, щоб Фонд гарантував 500 тисяч гривень. Однак він не витягне цю суму. Тому гарантії потрібно піднімати поступово. Спочатку хоча б до 300 тисяч гривень.
Гарантії потрібно піднімати поступово. Спочатку хоча б до 300 тисяч гривень
Борис Кушнірук, 52 роки, економічний експерт:
При рівних правилах до страхування депозитів у гривні та доларах ми фактично стимулюємо суспільство тримати власні кошти в іноземній валюті. Держава має бути зацікавлена, щоб громадяни і бізнес не мали звички зберігати гроші у валюті. Більш того, якщо згадати кризу 2008 року, то одна із ключових причин – гривневі депозити були значно дорожчі. Люди брали валютні кредити. Обвал курсу автоматично підрізав можливість повернення кредитів. Взагалі я прихильник політики низьких відсоткових ставок. Населення не повинно сприймати депозити, як джерело доходів. Банки – лише місце зберігання грошей. Ставки мають бути не більше 4-5 відсотків річних. При цьому валютні депозити не в один день, але з перехідним періодом, потрібно позбавляти гарантій. Щоб взагалі зменшити їх кількість.
Майже 90 тис. українців у банках на депозитах сумарно зберігають 161,833 млрд грн. Депозити на суму понад 500 тис. грн мають 89,8 тис. українців. Загальна сума їх заощаджень складає 161,8 млрд грн. У середньому це 1,8 млн грн на особу. Найбільше, 23,4 млн вкладників з депозитами 10-100 тис. грн. Це 58% від усіх вкладників. Щоправда на депозитах вони тримають менше, ніж заможні українці – 100 млрд грн проти 161,8 млрд грн.
Автор: Маргаріта ДИКАЛЮК, Gazeta.ua