За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення:
Постанова ВП-ВС щодо відсутності судового механізму примушування до виконання окремої ухвали суду
Велика палата зазначила, що за своєю суттю окрема ухвала є формою реагування суду на виявлені порушення вимог законодавства та інструментом для їх усунення шляхом надання відповідних вказівок особі/особам, до компетенції та/або обов`язку яких відноситься усунення виявлених порушень.
Самою окремою ухвалою суду встановлено строки та порядок її виконання, законодавчо встановлена її обов`язковість до виконання та відповідальність за невиконання чи неналежне виконання, то така ухвала не потребує додаткових інструментів примусу до виконання, а зобов`язання до виконання такої ухвали не може бути самостійним предметом позову.
Постанова ВП-ВС щодо адміністративної юрисдикції спору про оскарження штрафу за невиконання судового рішення з зобов’язання поновлення на посаді
Велика палата зазначила, що до юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.
Постанова ВП-ВС щодо цивільної юрисдикції спору про звільнення директора школи з посади
Велика палата зазначила: що на правовідносини з директором загальноосвітньої школи не поширюються норми, що регулюють публічно-правові відносини, оскільки позивачка оскаржує наказ про своє звільнення із займаної посади, що є суто трудовими відносинами між роботодавцем і працівником і підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Постанова ВП-ВС щодо цивільної юрисдикції спору про стягнення надмірно сплаченої субсидії та необхідність її повернення при неповідомленні місця проживання
Велика палата зазначила, що оскільки у справі, що розглядається, спір виник щодо правомірності набуття ОСОБА_1 права власності на бюджетні кошти у вигляді субсидії, наданої йому Управлінням соцзахисту у розмірі 14 658,39 грн, та стягнення з відповідача згаданої суми як набутої без достатньої правової підстави, то цей спір має приватноправовий, а не публічно-правовий характер.
Щодо суті спору, Велика палата вирішила просто дотриматись норм закону, а не справедливості і зазначила, що абзацом восьмим пункту 20 Положення передбачено, що сума субсидії, перерахованої (виплаченої) надміру внаслідок свідомого подання громадянином документів з недостовірними відомостями або неповідомлення громадянином про зміни, зазначені у пункті 14 цього Положення, повертається ним за вимогою органу, що призначив субсидію.
Постанова ВП-ВС щодо адміністративної юрисдикції спору про ненаданні відповіді судом обвинуваченному щодо часу розгляду справи
Велика палата зазначила, що Комінтернівський районний суд Одеської області порушив приписи Закону № 393/96-ВР Про звернення громадян, а тому є усі законодавчо передбачені підстави для задоволення адміністративного позову у відповідній частині.
Постанова ВП-ВС про неможливість в судовому порядку оскаржити порушення регламенту ВР апаратом ВР при реєстрації законопроектів
Велика палата легалізувала безкарність апарату ВР та зазначила, що реєстрація законопроєкту або відмова у прийнятті законопроєкту на реєстрацію не є управлінськими діями, а тому не підпадають під контроль суду адміністративної юрисдикції, що свідчить про помилковість висновків судів першої та апеляційної інстанцій про те, що цей спір є публічно-правовим і належить до юрисдикції адміністративних судів.
Постанова ВП-ВС про цивільну юрисдикцію спору щодо оскраження адвокатом наказу регіонального центру БВПП про розподіл справ
Велика палата зазначила, що відповідач у цих правовідносинах виступає як роботодавець, з рішенням якого не погоджується позивачка, оскільки вважає, що у зв`язку з прийняттям оскаржуваного наказу відбувається втручання посадової особи державної установи в цивільно-правові відносини позивачки, що порушує її професійні права та умови контракту.
Постанова ВП-ВС про господарську юрисдикцію спору за позовом прокуратури про стягнення штрафу за проїзд великовагового транспорту
Велика палата зазначила, що позов Прокуратури в інтересах держави до Товариства про стягнення з нього в дохід Державного бюджету України плати за проїзд великовагового транспортного засобу автомобільними дорогами загального користування підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, оскільки не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин, а пов`язаний з вирішенням питання щодо стягнення коштів.
Постанова ВП-ВС про господарську юрисдикцію спору між комунальним підприємством та його засновником
Велика палата зазначила, що спір у цій справі є спором між комунальним підприємством та його засновником і пов`язаний, серед іншого, із захистом речових прав позивача на рухоме та нерухоме майно, таким чином цей спір не є публічно-правовим і має вирішуватися судами за правилами господарського судочинства.
Постанова ВП-ВС щодо обчислення строків оренди земельної ділянки та підстави його розірвання
Велика палата зазначила всі підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки. Стосовно самого спору суд зазначив, що сторони узгодили у пункті 3 договору строк його дії – 10 років, у пункті 9.4 передбачили обов`язок орендаря приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку, та у пункті 14.1 визначили, що цей договір набирає чинності після підписання його сторонами та його державної реєстрації.
Отже, момент укладення договору, а відтак і початок перебігу строку його дії сторони визначили та пов`язали з моментом державної реєстрації договору. Інших строків чи термінів початку перебігу чи закінчення дії договору його текст не містить.
При цьому, позивач не позбавлений можливості звернутися до суду з таким позовом у разі, якщо є об`єктивні обставини, що вказують на наявність значної міри позбавлення того, на що орендодавець розраховував при укладенні договору оренди земельної ділянки, зокрема: чи мав орендодавець можливість контролювати дії орендаря з державної реєстрації договору оренди земельної ділянки, оскільки передача земельної ділянки відбулася у день підписання договору оренди, а державна реєстрація лише через чотири роки, та чи мав орендодавець підстави розраховувати, що строк дії договору оренди закінчиться саме у 2017 році.
Постанова ВП-ВС щодо порядку оскарження виконавчих написів нотаріуса на нерухоме та рухоме майно, та встановлення безпірності заборгованості
Ця постанова є яскравим прикладом повного провалу судової реформи та дуже низьким рівнем знань суддів Великої палати Верховного суду, не говорячи вже про можливу наявність умислу у перекручуванні фактів суддею Пророком.
Відходячи від раніше сформованої позиції щодо безспірності заборгованості й зазначаючи, що наявність спору не є підтвердженням безспірності заборгованості, а для визнання виконавчого напису на нерухоме майно таким що не підлягає виконанню потрібно встановити: що її розмір не відповідає розміру зазначеному у виконавчому написі перевертає все з ніг на голову. Судячи з усього судді не розуміють різницю між позасудовим і судовим стягненням.
Крім того, з метою залишення незаконних на мій погляд рішень у силі, суддя-доповідач забувся надати відповідь щодо підстав визнання таким що не підлягає виконанню виконавчий напис на рухоме майно у зв’язку з тим, що такий спосіб не був передбачений законодавством і з цього приводу також існує правовий висновок Верховного суду України.
Постанова ВП-ВС про порядок відшкодування судових витрат при розгляді справи про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання
Велика палата зазначила, що механізм повернення обвинуваченому витрат, пов`язаних з розглядом кримінальної справи, чинний КПК України не передбачає. Проте такі витрати можуть бути повернуті на підставі пунктів 3 і 4 частини першої статті 3 Закону № 266/94-вр у випадках, передбачених цим законом.Тому вимогу позивача про відшкодування йому витрат, понесених у кримінальному провадженні під час розгляду заяви про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, треба розглядати за правилами за правилами цивільного судочинства.
Крім цього, рекомендую звернути увагу на наступну судову практику і роз’яснення:
Огляд рішень ЄСПЛ період з 17.02.2020 по 21.02.2020
В черговому огляді практики Європейського суду з прав людини варто звернути увагу, окрім іншого, на рішення у справі ANTONENKO AND OTHERS v. UKRAINE, яким ЄСПЛ, з огляду на свою попередню практику у справі ZELENCHUK AND TSYTSYURA v. UKRAINE, знову визнав порушення Україною ст. 1 Першого протоколу до Конвенції (захист права власності) у зв’язку із загальною забороною на законодавчому рівні продажу чи будь-якої іншої форми відчуження земель сільськогосподарського призначення.
ЄСПЛ також констатував порушення Україною вимог ст. 5 Конвенції у справі POVAROV v. UKRAINE у зв’язку з незаконним триманням під вартою заявника.
Цікавою є і справа MARILENA-CARMEN POPA v. ROMANIA, в якій касаційний суд, розглядаючи справу заявниці, змінив обвинувачення проти неї. Так, заявниця була обвинувачена в декількох епізодах підробки договорів та виправдана судами попередніх інстанцій. Суд касаційної інстанції, посилаючись на висновок експерта, визнав останню винною у вчиненні одного епізоду підробки договору. ЄСПЛ констатував відсутність порушення п. 1 ст. 6 Конвенції (право на справедливий суд), за яким заявниця скаржилась на несправедливість провадження проти неї.
Свідомо не правосудна постанова ВС-КГС щодо можливості продажу боргу за кредитним договором фізичній особі
На жаль заробітна плата суддів Верховного суду дуже часто грає з ними зли ігри, замість побудови правової держави та підтримки правової визначеності деякі судді зі сподіванням уникнути відповідальності приймають свідомо не законні рішення.
В цій справі судді без якогось навіть найменшого обґрунтування просто зазначили, що можливо змінити сторону виконавчого провадження на кредитора фізичну особу при стягненні заборгованості за кредитним договором.
Рішення Білоцерківського суду щодо скасування права власності на квартиру за Кредитними ініціативами
Це наша справа. Суд скасував перереєстрацію права власності на квартиру у зв’язку з тим, що на сьогодні вже було звернуто стягнення на предмет іпотеки за рішенням суду, окрім цього діє мораторій під час якого переоформлення права власності на єдине житло що придбано за валютними кредитами є неправомірним.
Цей огляд зроблений з використанням системи ZakonOnline.com.ua Рекомендую її через дуже дружній та зручний інтерфейс із зазначенням всіх процесуальних документів по конкретній справі і великої кількості корисних перехресних посилань, а також пошуку конкретної постанови і правової позиції.
‼ Не забудьте підключитись на наші канали з останніми новинами і оглядами судової практики. Разом з описом історичних подій й цитатами на кожен день.
- в YouTube: Немного о праве от Ростислава Кравца
- в Telegram:
- в Tumblr: Правові позиції Верховного суду
- в LinkedIn: Law Firm Kravets & Partners
- в Viber: Рада адвокатів України
- та в Instagram: АО «Кравець і партнери»
‼ Книги з таблицями судових рішень неоднакового застосування норм права за кредитними, сімейним, страховим і зобов’язальних правовідносин, банкрутства. Правові висновки ЄСПЛ Ви можете придбати тут.
Також раджу звернути увагу на:
