Скільки податків доведеться сплачувати з доходів від криптовалюти. Верховна Рада зрушила з мертвої точки щодо питання оподаткування крипторинку та його реальної легалізації в Україні.
В першому читанні за основу було прийнято законопроєкт № 10225 “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо врегулювання обороту віртуальних активів в Україні”. Сталі зрозумілі основні засади, що пропонуються для виводу з тіні того, що називають віртуальними активами й токенами, які вже потроху аналізують фахівці. “Телеграф” зібрав думки експертів.
Не лише криптовалюти. Що описує законопроєкт
Хоча в повсякденному вжитку законопроєкт охрестили криптовалютним, він оперує більш загальним поняттям — “віртуальні активи” (ВА). Це активи, які “визначені індивідуальними ознаками у вигляді унікального, незамінного цифрового контенту, що можуть передаватися та зберігатися з використанням технології розподіленого реєстру або іншої подібної технології та які можуть містити цифрове відображення об’єктів інтелектуальної власності або посилання на нього”. Таке офіційне визначення.
Згідно з законопроєктом, віртуальні активи поділяються на три види:
- Токени з прив’язкою до активів.
- Токени електронних грошей.
- Інші токени, які не входять у два перших пункти, види для яких згодом будуть визначені регулятором ринку ВА.
5% на перехідний період та врегулювання обігу NFT. Як пропонується оподатковувати
Для приватних інвесторів (фізосіб) передбачена податкова пільга по ПДФО на першому році. Як відомо, базова ставка з податку на прибуток фізичної особи становить 18%, але для крипти її попервах знижують до 5% на перехідний період — на 2026 рік. Водночас ніхто не скасовує воєнний збір в 5%. Тож загалом людині з доходу доведеться сплатити 10%.
Та вже з наступного, з 2027 року, все повернеться до повного оподаткування: 18% ПДФО + 5% воєнного збору, тобто 23% загалом.
“Кращим варіантом для легалізації криптовалютного ринку була б нульова декларація, від якої можна було б відштовхуватися. Й 10% на початку — це багато, а потім взагалі 23%, якщо нічого не зміниться. За таких умов, думаю, менше вдасться легалізувати”, — дав “Телеграфу” першу оцінку податковій пропозиції фінансовий аналітик Андрій Шевчишин.
При цьому всі податкові обов’язки покладаються на людину. Криптовалютні біржі не будуть адмініструвати ці податки: обраховувати, стягувати й відправляти звіти до Державної податкової служби. Власникам віртуальних активів все доведеться робити самотужки через подачу стандартної майнової декларації до 1 травня року, наступного за прибутком.
“Обов’язок сплати податків покладається на користувача, біржа не є податковим агентом, тобто не утримує і не сплачує податки за них, а отже, користувач самостійно визначає свої зобов’язання з декларування та сплаті податків. При цьому важливо, що оподатковується тільки прибуток, тим самим при збитках по операціях з криптовалютою податок с користувача не буде стягуватися. Це може бути додатковим стимулом для виходу учасників з тіні”, — зазначив “Телеграфу” керуючий партнер адвокатського об’єднання “Етернікс” Олександр Ромасєв.
Податки сплачуватимуться з чистого прибутку. Тобто можна буде вирахувати з загального доходу витрати й не платити податки зі збиткових операцій. До того ж збитки минулих періодів враховуються до повного погашення — обрахуєте всі витрати по роках і почнете платити податки, тільки коли вийдете в плюс.
Водночас не вдасться вести бізнес з ВА на спрощеній системі оподаткування. Вона забороняється як для криптобірж, обмінників й інших профучасників, що обслуговують угоди з віртуальними активами, так і для приватних інвесторів — ФОП (фізособи-підприємці) не зможуть здійснювати покупки/продажі токенів.
Є й інші виключення й пільги:
Не будуть оподатковуватися доходи від продажу криптовалюти в розмірі однієї мінімальної зарплати, яка на тепер становить 8 тис. грн.
Не будуть оподатковуватися доходи від обміну одного активу на інший, тобто коли не відбувається обміну через гривню чи долар/євро, іншу класичну валюту. Виключення робиться тільки для NFT-токенів, які можуть виступати в формі картинок, пісеньок тощо.
Не буде оподатковуватися майнінг, тобто видобуток віртуальних активів.
Щодо оподаткування юридичних осіб лишаються питання. Для них поки не передбачається жодних пільг, тож заробітки на ВА, якщо вони раптом виникнуть, мають оподатковуватися за загальною ставкою податку з прибутку підприємств — 20%.
“Виходить, що доходи з операцій з ВА мають оподатковуватися на загальних підставах. Але донині юрособи ще не ставили віртуальні активи на баланс, тому до кінця не зрозуміло, як це робити. Треба проробляти основні засади й регламенти”, — переконаний Андрій Шевчишин.
Біржі й обмінники. Офіційна реєстрація та відповідальність за ухилення від обов’язків
Згідно з законопроєктом № 10225, всі постачальники послуг ВА, що працюють в Україні, мусять офіційно зареєструватися у регулятора — біржі, обмінники й інші фінансові організації. А потім подавати звіти й проходити перевірки, як це тепер роблять банки та небанківські фінансові установи. Якщо хтось спробує ухилятися від цих обов’язків, то передбачена низка штрафів, яка прописана в документі з перших кроків.
Також профучасники мають слідкувати, щоб кожен віртуальний актив належним чином описувався для користувачів для усунення зловживань і шахрайства.
“Новим для учасників ринку є запровадження білої книги, яка є обов’язковим документом для публічної пропозиції. Це орієнтований на користувача документ, у якому міститься інформація щодо віртуального активу, його характеристик, та ризиків пов’язаних з його придбанням. Таким чином користувачі будуть мати гарантований доступ до всієї необхідної інформації про розміщувані віртуальні активи, що є дуже важливим враховуючи наші реалії”, — підкреслив Олександр Ромасєв.
А ще додав, що законопроєктом встановлюються вимоги щодо реклами ВА.
“Що має на меті мінімізацію ризиків щодо введення в оману потенційного користувача. При цьому варто зауважити, що ризики залишаються все ж таки за користувачем”, — заявив Ромасєв.
Розкриття інформації та фінмоніторинг: як контролюватимуть власників крипти
Повна регламентація й розкриття інформації передбачена не тільки для профучасників крипторинку, але й для інвесторів, попри всю їх любов до анонімності. Оскільки в законопроєкті передбачений обов’язковий фінансовий моніторинг при переказі ВА.
“Фінмоніторинг — ну куди ж без нього? Це частина нашої синхронізації зі світовим законодавством, хоча процедури ще потребують уточнень до другого читання законопроєкту. Як зараз розумію, поточні вимоги: фінмоніторинг виникає в момент переходу гривні в криптовалюту й навпаки. Решта лишається поза моніторингом”, — розповів Андрій Шевчишин.
Фінмоніторинг під час операцій з ВА майже повністю повторює поточний банківський. Встановлюються всі дані власників криптогаманців при переказах:
- прізвище, ім’я та по батькові;
- місце проживання або фактичного перебування;
- дата, місце народження або номер та серія паспорта;
- адреса розподіленого реєстру відправника (ініціатора);
- номер рахунку віртуальних активів відправника (ініціатора).
Ці дані будуть в біржі, й вона мусить ними ділитиметься за відповідними рішеннями суду й не тільки. Приміром, Службі безпеки Україні достатньо буде надіслати листа — письмову вимогу СБУ, якщо йдеться про розслідування справ щодо боротьби з тероризмом і фінансуванням терористичної діяльності.
“Банківську таємницю в Україні вже помножили на нуль — правоохоронні органи в межах кримінальних справ вільно отримують всю потрібну інформацію від банківських і небанківських установ без рішень судів. А тепер те саме планують запровадили й для криптовалютних інструментів, хоча однією з переваг, що в них цінилися високо, була саме анонімність. Ліквідується право на приватність і прибирається судовий контроль, що є в правових державах”, — відзначив у розмові з “Телеграфом” старший партнер адвокатської компанії “Кравець та партнери” адвокат Ростислав Кравець.
Відкритість даних про власників криптогаманців пов’язують із міжнародними вимогами.
“Коли адвокат зараз в межах справи в інтересах клієнта робить інформаційний запит до західної біржі, то йому надається повна інформація про власників криптогаманців. Дійсно розкриваються всі дані про людину, аж до фотографії”, — визнав Кравець.
Хто контролюватиме криптовалютний ринок
Важливим питанням лишається — хто в Україні контролюватиме профучасників і увесь ринок віртуальних активів. Раніше в ЗМІ називали кількох кандидатів: Нацбанк, Нацкомісію з цінних паперів і фондового ринку (НКЦПФР), Мінцифри. Й у кожного було своє бачення на цей сегмент, яке деякі навіть оформлювали у відповідні документи.
В законопроєкті № 10225 поки що вказаний один регулятор — Національний банк. Буквально, що він “здійснює державне регулювання та нагляд на ринку віртуальних активів у межах та відповідно до компетенції, визначених Законом України “Про ринки віртуальних активів”. Та експерти припускають, що це не останнє слово й в цій главі можуть бути зміни.
“Слід зазначити, що наразі тривають дискусії щодо визначення остаточного регулятора/регуляторів. В даному законопроєкті попередньо за Нацбанком вже закріплена роль одного з регуляторів, і він може залишитись або єдиним регулятором, або Кабмін за погодженням з НБУ мають визначити другого регулятора. Серед потенційних кандидатів НКЦПФР і Мінцифри. Але головною проблемою для НКЦПФР є необхідність реформування цього органу, при цьому саме Комісія має досвід на ринку цінних паперів, який характеризується певними спільними рисами з ринком віртуальних активів. А Мінцифри володіє розумінням ринку та процесів, але має занадто ліберальний підхід, про що неодноразово зазначалося”, — пояснив ситуацію Олександр Ромасєв.
При цьому в законопроєкті № 10225 прописується робота з ВА наших банків і небанківських фінустанов, що зараз є перепоною, через що фінансисти часто-густо блокують українцям рахунки після операцій на криптобіржах. В документі ж чітко вказано, що “банк має право розпочати надання послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів, за умови проходження процедури авторизації діяльності”.
Також обмін ВА на валютні активи офіційно визнається валютною операцією, а регламент їх здійснення згодом має бути затверджений Нацбанком. Та в банках поки що обережно коментують питання блокувань рахунків.
“Скоріш за все, норми законопроєкту будуть значно перероблені та доопрацьовані до наступного читання, і не зрозуміло, коли друге читання відбудеться. Тому поки що говорити про якісь зміни на ринку передчасно. Нагадаю, що зараз фізичні особи можуть абсолютно законно вкладати кошти у віртуальні активи, але обсяг цих операцій обмежений вимогами постанови НБУ № 18: до 100 тис. грн на календарний місяць з усіх рахунків фізичної особи в одному банку. Блокуватись можуть рахунки тих клієнтів, які намагаються обходити вимоги НБУ та використовують для цього операції р2р (перекази коштів між двома особами, що здійснюються за участі електронних сервісів. – Ред.)”, — зазначила в коментарі “Телеграфу” перша заступниця голови правління Глобус Банку Олена Дмітрієва.
Окремо також виписано, що віртуальні активи можуть арештовуватись і стягуватися у судовому порідку. Відповідні зміни вносяться в закон “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, де ВА визнається рухомим майном разом із грошами, валютними цінностями, цінними паперами.
Ще передбачено декларування віртуальних активів — як тих, що належать суб’єкту декларування, так і членам його родини. До декларації прописано вносити дані про вид активу, його найменування, розмір, вартість на дату набуття права у гривні, а також ідентифікатор адреси або рахунку розподіленого реєстру, на якому містяться декларовані ВА тощо.
Чи відбудеться легалізація крипторинку? Експерти вказують на “білі плями”
Певно, що питань і аспектів роботи з віртуальними активами в законопроєкті № 10225 прописано багато, утім, як зазначають фахівці, ще далеко не все.
“Поки це оболонка, із загальними напрямками та побажаннями. До другого читання вони можуть змінитися і стати якіснішими. Приміром, не визначено, що входить в документарне підтвердження купівлі/обміну/безкоштовного отримання/емісії віртуального активу. А це наріжний камінь для визначення видаткової частини для легалізації або розрахунку результату для оподаткування. До того ж не зрозуміло, як враховувати комісію мережі, у яких документарних підтвердженнях”, — навів приклади Андрій Шевчишин.
Його колеги також очікують зауважень і непростих узгоджень.
“В цілому в законопроєкті № 10225-д враховано необхідні ключові моменти, однак наразі перед законодавцем стоїть виклик, що полягатиме у проведенні ефективної роботи для врахування всіх наявних зауважень та узгодження пропозицій органів державної влади, які акцентують увагу на проблемних аспектах цього законопроєкту. Серед таких органів є Держана податкова служба України, Мін’юст, Мінекономіки, Мінфін тощо. Більш гостро буде стояти питання не в доповненнях до законопроєкту, а саме в узгодженні пропозицій до вже наявних напрацювань”, — вважає Олександр Ромасєв.
До того ж всі наголошують на тому, що після прийняття закону певний час піде на розробку великої кількості підзаконних актів, тож він не запрацює одразу. Навіть при тому, що Україна застосовуватиме світовий досвід і передусім європейські принципи. Саме синхронізація з принципами ЄС — одна з причин появи законопроєкту, що визнають у Верховній Раді.
“Україна входить в число країн, де стрімко зростає суттєвий обсяг користувачів віртуальних активів, але немає запроваджених чітких правил гри для всіх учасників ринку, що гарантував би захист їх прав. Немає одностайності розуміння для всіх учасників ринку, також не відбувається наповнення бюджету. Така правова невизначеність, негативно впливала як на звичайних користувачів криптовалют, так і на великих гравців на ринку. Зокрема, варто зазначити, що через таку правову невизначеність у 2025 році з українського ринку вийшла низка криптовалютних бірж”, — зазначив Ромасєв.
Він нагадав, що наразі в Європейському Союзі діє Регламент про ринки віртуальних активів (Markets in Crypto-Assets, MiCA) — це нормативно-правова база, прийнята ЄС для регулювання випуску, надання послуг, пов’язаних з віртуальними активами. MiCA покликана сприяти інноваціям, одночасно захищаючи споживачів та учасників ринку віртуальних активів. Цей регламент встановлює правила та ліцензійні вимоги для постачальників послуг, пов’язаних з віртуальними активами, які працюють на території ЄС.
Нещодавно дослідники помістили Україну на четверте місце у світі за накопиченою криптовалютою з 463 51 біткоїном в активі. Причому вивчаючи тільки ті ВА, що задекларували наші держслужбовці різних щаблів і активи інших держав, які арештовувала влада. Оцінка приблизна й навіть суперечлива, та все одно доводить велику прихильність українців до таких інвестицій.
Утім, фахівці не очікують швидкої й активної легалізації хоча б цих (“засвічених”) криптоактивів.
“Поки на легалізацію підуть, по-перше, ті, хто вирішив легалізуватися за будь-що, по-друге, — ті в кого заробіток на крипті понад 10%. Масовість у легалізації може з’явитися, коли почнеться обмін інформацією між іноземними біржами, податковими органами різних країн та нашою Державною податковою службою. Або між українськими криптобіржами та ДПС”, — спрогнозував Андрій Шевчишин.
Його ж колеги не виключають зміну настроїв у рядах криптовалютників.
“Думаю, що на початку, тобто за перехідний період, що становить один рік, навіть буде суттєвий обсяг учасників ринку, що вийдуть з тіні, оскільки цей період передбачає спеціальну ставку оподаткування у розмірі 5% ПДФО та 5% військового збору. Потім оподаткування буде здійснюватися за звичайною ставкою у розмірі 18% та 5% відповідно. Таким чином, після завершення перехідного періоду є ризик повернення значної частини користувачів ринку в тінь”, — припустив Олександр Ромасєв.
В банках окремо зазначають другий бік легалізації крипторинку — пояснення походження грошей, яке доведеться давати інвесторам.
“Для рядових продавців/покупців збільшуються можливості з погляду проведення легальних операцій та отримання легальних доходів, але з’являється оподаткування операцій з криптовалютами та необхідність показати походження коштів постачальнику послуг, який буде виступати суб’єктом первинного фінансового моніторингу”, — сказала Олена Дмітрієва.
Та зазначила, що профучасники разом із можливостями отримають і великі виклики.
“Обсяг операцій з віртуальними активами стрімко зростає та дає можливість отримання значного прибутку, але непрозорість цього ринку та його волатильність будуть вимагати від учасників ринку адекватної оцінки ризиків та життєздатної бізнес-моделі”, — підкреслила Дмітрієва.
Прийняття ж законопроєкту № 10225-д в цілому, за різними очікуваннями, може затягнутися до листопада-грудня 2025 року. Та все ж має відбутися цьогоріч, оскільки воно входить у вимоги МВФ, з яким Україна проводить не прості перемовини щодо нової програми розширеного кредитування.
Джерело: telegraf.com.ua
