Модель конкурсної комісії з добору членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів, запроваджена як антикризова, себе вичерпала. Бездіяльність ВРП щодо формування нового складу КК, відсутність відповідальності та наявні ознаки політичного впливу свідчать: повноваження мають бути передані безпосередньо законодавчо визначеним субʼєктам формування ВККС.
Національна асоціація адвокатів України провела круглий стіл на тему «Проблемні питання формування конкурсної комісії з відбору членів ВККС: виклики чи блокування?». Асоціація є організатором заходу, а її вищим представницьким органом у період між з’їздами є Рада адвокатів України — саме вона, відповідно до закону, виступає одним із суб’єктів формування конкурсної комісії з добору членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів.
До дискусії були запрошені всі передбачені законом суб’єкти формування конкурсної комісії. Однак, окрім адвокатури, участь взяла Президія Національної академії правових наук України в особі її представника — першого віцепрезидента Олександр Бандурка. Також до обговорення долучилися народні депутати — члени профільних комітетів Верховної Ради, Тимчасової слідчої комісії з питань розслідування можливих фактів корупції в органах правопорядку та правосуддя, а також науковці.
Голова НААУ, РАУ Лідія Ізовітова нагадала учасникам, що перший склад конкурсної комісії, що діяв за участю міжнародних експертів, завершив свої повноваження 1 червня 2025 року. І відповідно до ст. 95-1 Закону «Про судоустрій і статус суддів», ВРП мала протягом п’яти днів оприлюднити повідомлення в «Голосі України» та на своєму сайті, а також письмово звернутися до формуючих суб’єктів (Ради суддів України, Ради прокурорів України, Ради адвокатів України та Президії Національної академії правових наук України) з пропозицією подати кандидатури. Але цього не було зроблено.
І РАУ, яка у визначений законом строк не отримала повідомлення від ВРП, звернулася до неї з проханням повідомити причини затримки. Відомо, що 17 червня ВРП на своєму засіданні мала заслухати питання формування КК. Принаймні воно було у проекті, але не потрапило до остаточного порядку денного, тож не розглядалося. Натомість НААУ отримала лист за підписом заступниці голови ВРП, у якому йшлося про обговорення можливих методик чи критеріїв добору, хоча закон цього не передбачає.
Свідоме ухилення від виконання закону – так поведінку ВРП охарактеризував голова Ради адвокатів Київської області Петро Бойко. «ВРП не виконує закон і вона робить це свідомо. І це порушення є очевидним», — наголосив він. При цьому відповідь ВРП про розробку методичних рекомендацій щодо добору кандидатів очільник РАР назвав маніпулятивною: «Єдина одна є приємність — їм ще соромно. І вони свої сороміцькі дії прикриваються таким фіговим листочком: «Давайте ми розробимо методичку».
Також Л.Ізовітова звернула увагу на появу 18 червня законопроекту №13382 щодо удосконалення процедури конкурсу на зайняття посади члена ВККС, який передбачає відновлення роботи попередньої конкурсної комісії.
Питання національної безпеки
З критикою бездіяльності Вищої ради правосуддя, яка не виконала передбачених законом дій для формування нового складу конкурсної комісії, виступив голова Професійної спілки «Українська незалежна фундація правників» адвокат Ростислав Кравець. Саме він звертався до всіх суб’єктів формування КК та став одним з ініціаторів проведення круглого столу.
«Жодних підстав для відкладення немає, окрім того, що Вища рада правосуддя вирішила переступити закон і погодитись на пропозиції одного з членів — почекати. Чого почекати — незрозуміло», — зазначив адвокат.
На його переконання, йдеться не лише про порушення строків, а й про загрозу національній безпеці через спроби продовжити участь міжнародних експертів у доборі членів ВККС, попри завершення повноважень попереднього складу конкурсної комісії. «Складається жахливе і загрозливе для національної безпеки питання щодо впливу іноземців на формування органів державної влади в Україні», – пояснив він.
Також Р.Кравець закликав привернути увагу парламенту до ситуації і розглянути питання відкликання членів ВРП, які ігнорують закон. На його думку, адвокатура має запропонувати власну ініціативу щодо законодавчого механізму реагування на таку бездіяльність.
Назвати речі своїми іменами
Член Комітету ВР з питань правової політики Сергій Власенко назвав дії Вищої ради правосуддя актом саботажу.
«Я особисто вважаю, що це називається, гарною українською мовою, словом «саботаж». Інакше це ніяк не називається. І ті люди, які на сьогоднішній день блокують створення конкурсної комісії задля того, щоб добрати нового члена ВККС, — здійснюють саботаж», — заявив парламентар.
Парламентар зауважив, що в самій ВККС уже є нестача членів. І комісія неодноразово зверталася до парламенту з проханням спростити конкурсні процедури через перевантаження. «З одного боку вони не встигають це робити, а з другого – хтось свідомо блокує призначення ще одного члена ВККС», – пояснив він.
Особливу увагу народний депутат приділив ролі міжнародних експертів у складі конкурсної комісії. Він нагадав, що Венеційська комісія у своїх висновках підкреслювала, що застосування міжнародних експертів є винятковим заходом, який має бути короткостроковим і одноразовим. Саме з цієї позиції, за його словами, виходила Верховна Рада у 2021 році, коли відновлювала роботу ВККС і визначала нову модель формування КК.
Один із авторів проекту про відновлення ВККС – член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики, постійний представник Верховної Ради України у Конституційному Суді Максим Дирдін звернув увагу на розрив між намірами парламенту та подальшим застосуванням закону. «Це окрема, на моє переконання, ситуація, коли законодавець складає одне розуміння — те, що він приймає, і те, що обговорюється на комітетах серед колег, і як воно голосується, — а потім на рівні виконання воно перетворюється на геть іншу історію», — зауважив він. Такий викривлений підхід до реалізації закону, на думку депутата, також є важливим чинником, який не можна ігнорувати.
Відповідальність за блокування
Представник Комітету НААУ з питань захисту прав людини Ігор Фомін, який певний час був членом ВРП, охарактеризував ситуацію, що склалася, як результат цілеспрямованих дій, а не випадкової недбалості. «Це не тому, що є певна недбалість членів Вищої ради правосуддя, а є бажання заблокувати дію закону. І це послідовно ми бачимо», — заявив він.
На його думку, формальний привід для затягування процедури використовується для впровадження моделі, в якій контроль за формуванням судової влади фактично переходить до зовнішніх груп впливу. «Це ж не питання обрання судді, який має здійснювати правосуддя. Це питання створення певної гілки влади, яка б мала можливість цими діями керувати», — зауважив І.Фомін. Він підкреслив, що адвокатура як складова правосуддя має брати участь у формуванні ВККС через своїх представників. «Ніхто не має права блокувати ці дії. Я в цьому глибоко впевнений», — наголосив він.
Заступник голови Комітету ВР з питань правоохоронної діяльності, член ТСК Григорій Мамка звернув увагу на ширший контекст — потребу законодавчого врегулювання відповідальності членів конкурсних комісій і запровадження чітких строків виконання повноважень. Він також розкритикував практику залучення міжнародних експертів до добору посадовців, вказавши на сумнівну ефективність таких рішень. На його думку, держава має забезпечити механізм контролю і реагування на випадки блокування роботи органів, зокрема шляхом звернень до правоохоронних органів і встановлення відповідальності за бездіяльність.
Сумніви у неконституційності
Правову оцінку проекту закону №13382 дала заступник голови Комітету законотворчих ініціатив з питань адвокатської діяльності НААУ Марія Чернуха. Вона звернула увагу на те, що законопроект суперечить Конституції та базовим положенням чинного закону, який не передбачає можливості продовження повноважень попередньої конкурсної комісії. За її словами, з 1 червня 2025 року ця комісія вже не має правового статусу і не може здійснювати жодних дій. «Йдеться про те, щоби конкурсна комісія, яка зараз закінчила своє існування, продовжила свою діяльність, продовжила мандат. Але вона ж уже фінішувала. Все. Це нереальні речі», — заявила адвокатка. На її думку, така спроба є порушенням ст. 8 Конституції України, яка закріплює принцип верховенства права.
До того ж сам законопроект зʼявився вже після завершення діяльності комісії, тому не може розглядатись навіть за строками.
На думку С.Власенка, конкурсна модель, яка діяла в Україні впродовж останніх восьми років, повністю себе дискредитувала. Він зауважив, що спроба запровадити такий механізм не виправдала очікувань: «Міжнародники, які працюють у цих комісіях з 2017 року, теж себе повністю дискредитували. Ми не отримали жодного прориву в органах, у яких вони роблять вигляд, що допомагають».
Він закликав визнати помилки і рухатися далі. «І треба це визнати. І треба визнати, що це так. Верховна Рада спробувала це зробити, спробувала цей шлях. Цей шлях – хибний. Його треба зупиняти», – зазначив народний депутат. Більше того, політик уважає, що модель конкурсів не лише не забезпечила якісного добору, а й підмінила волевиявлення держорганів: «система підмінила конституційні органи якимись дорадчими групами, рішення яких є обов’язковими для конституційних органів».
С.Власенко також повідомив, що подавав до Конституційного Суду подання щодо неконституційності інституту міжнародних експертів. І справа наразі фактично заблокована через самовідводи суддів – вони також були відібрані міжнародними експертами і вбачали у цьому конфлікт інтересів. «Суддя-доповідач — самовідвід, і ще четверо суддів — самовідвід. Із одинадцяти залишилось шестеро. Зараз семеро — але їх недостатньо для кворуму». Як зауважив депутат, подібна ситуація може виникати й надалі.
«Я вважаю, що треба зупиняти конкурси в такому вигляді, в якому вони є», — резюмував С.Власенко.
Тренд на згортання конкурсів
Але сумніви щодо ефективності конкурсної моделі добору кадрів не обмежуються прикладом ВККС. Нещодавно Кабінет Міністрів відмовився призначати переможця відкритого конкурсу на посаду директора Бюро економічної безпеки — попри те, що кандидатуру обрала конкурсна комісія. А новопризначений Генеральний прокурор скасував кадровий резерв органів прокуратури, сформований за результатами конкурсного добору з участю міжнародних експертів, — попри те, що добір майже завершився.
Обидва рішення стали символічними прикладами розчарування в конкурсній процедурі, яка подавалася як стандарт прозорості та доброчесності. І це не лише симптом втоми від наявних процедур – можливо саме через це представники Вищої ради правосуддя, Ради суддів України та Ради прокурорів України, розуміючи очевидність проблеми, відмовилися від участі в її обговоренні. І це може бути ознакою системної кризи довіри до самої ідеї добору через конкурси, яку донедавна нав’язували як безальтернативну.
Тут варто нагадати, що чинний склад ВРП був також відібраний міжнародними експертами. Відтак, знаходиться у певному конфлікті інтересів, коли виникне потреба визначатись з принципового питання. А вона обовʼязково виникне, адже там мають надати парламенту висновок на проект закону №13382, який стосується судоустрою і статусу суддів. І цей конфлікт інтересів – потенційний предмет вивчення Тимчасовою слідчою комісією ВР з питань розслідування можливих фактів корупції в органах правопорядку та правосуддя.
Якщо не змінити орган, який призначає членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів, цей конфлікт буде відтворюватися знову і знову.
У такому контексті висловлена низкою учасників ідея ліквідації конкурсної комісії з добору членів ВККС (як напрям удосконалення законодавства), передання повноважень напряму суб’єктам формування виглядає як потенційний новий напрям реформи. Це реальна спроба повернутись до природної, суверенної моделі добору.
Як було анонсовано під час дискусії, у Національній асоціації адвокатів України підготують відповідний законопроект та нададуть всі необхідні матеріали парламентським комітетам з питань правової політики та з питань правоохоронної діяльності для подальшого вивчення та внесення як законодавчої ініціативи в порядку, встановленому Регламентом Верховної Ради.
Джерело: unba.org.ua
