Окупація частини Донецької області створила чимало складнощів не тільки для звичайних жителів, а й для бізнесу, який втратив майно. Деякі підприємства визнають банкрутами після окупації і вони змушені шукати гроші, щоб розрахуватися з боргами.
Однак, охочих купити нерухомість в окупації або мільярдні борги жителів захопленого міста — небагато. Хоча бувають винятки і борги на 3 мільярди гривень можуть скупити за пару десятків мільйонів. Розбираємося на прикладах: хто та чому продає борги й майно з окупації, та кому і для чого вони можуть знадобитися.
На майданчику “Prozorro.Sale” регулярно публікують лоти з окупованих територій Донецької області. Продають не лише майно, але і борги.
Майже 3 мільярди гривень боргів “ДТЕК СхідЕнерго” з Курахового викупила філія ДТЕК з Дніпра за суму у 117 разів меншу
Серед свіжих аукціонів є приклад від акціонерного товариства “ДТЕК СхідЕнерго”, яке згідно з рішенням суду визнали банкрутом. Компанія територіально розташована у Кураховому.
На майданчику продавали понад 2 млрд 996 млн гривень боргів клієнтів, яким компанія постачала електроенергію. Більша частина суми — борги, строк погашення яких ще не настав.
Лот із боргами “ДТЕК СхідЕнерго” купили представники сусіднього акціонерного товариства “ДТЕК Дніпровські електромережі”
“Продали борг своїй же спорідненій структурі. Тепер інший структурний підрозділ буде стягувати заборгованість. Це виключно фінансова операція для того, щоб розчистити баланс, і жодних шахрайських дій тут немає”, — говорить Вільному радіо керуючий партнер юридичної компанії “Кравець і партнери” адвокат Ростислав Кравець.
Борги викупили за 17,9 мільйона гривень — це в 117 разів менше за обсяг заборгованості, який сягає майже 3 мільярдів гривень. За словами юриста, така ціна не порушує законів та норм.
“Якщо хтось інший хотів купити дорожче — будь ласка, хай би приходив та подавав заявку. Хоча об’єктивно, тут можуть бути питання, якщо у “ДТЕК СхідЕнерго” є заборгованість перед постачальниками чи іншими підприємствами. Бо це пов’язані структури. Такі дії з продажу самому собі власної заборгованості за копійки можуть розглядатися як фраудаторний правочин з метою ухилення від відповідальності в розрахунках з іншими постачальниками”, — розповідає Ростислав Кравець.
Для довідки:
Фраудаторний правочин — це назва для порушення, так позначають спробу боржника стати неплатоспроможним за документами, щоб не платити свої кредити.
Тобто компанію-постачальника електроенергії з Курахового хочуть остаточно ліквідувати через банкрутство. Але це неможливо зробити, поки на балансі підприємства є борги. Тому їх і продають.
“Можна припустити, що це потрібно для розчищення активів. Наприклад, “ДТЕК СхідЕнерго” хочуть закрити і для цього необхідно повністю вичистити баланс. Баланс має бути чистим — без боргів перед самою компанією і без боргів з її боку. Тому, виключно з бухгалтерською метою триває процес закриття компанії, яка не має ні потужностей, ні можливостей працювати в тому регіоні, де була розташована”, — пояснює юрист.
Охочих купити 7 мільярдів боргу за кредитами профілакторію “Здоров’я” із Маріуполя немає
Стягнення боргів з переселенців через суди можливе після закінчення дії воєнного стану або якщо борг виник за адресою, де не тривають бойові дії, але зустріти можна й аукціони на майно в окупації, яке використовувати наразі можливості немає. Зокрема, у лютому охочим пропонували придбати заставлений по кредиту профілакторій на узбережжі в Маріуполі (кредит на суму 7 мільярдів гривень оформили, заставивши профілакторій “Здоров’я”, площею у 10 160,5 кв.м та цех №132, площею 28 451,2 кв.м).
Санаторій належав “Азовмашу”. З літа 2017 року будівлю орендували Збройні Сили України. У середині квітня 2022 року споруду профілакторію зруйнувала російська армія, а у жовтні того ж року підприємство оголосили банкрутом.
“У моїй практиці були випадки, коли викуповували борги з окупованих територій. Потім наймали колекторів, і до мене приходили люди, з яких колектори намагалися вибити борги. Але зараз це взагалі не має ніякого сенсу. Це борги, які просто списують”, — говорить юрист.
Борг за кредитами вже неодноразово намагалися продати, але поки що охочих немає. І якщо перспектив деокупації тимчасово окупованої частини Донеччини не буде, то охочих і не з’явиться, вважає Ростислав Кравець.
“Якщо йтиметься про повернення тих територій, звичайно, хтось може подумати про придбання майна за копійки. Але поки не побачать теоретичної можливості отримати хоч щось, навіть заморожувати такі великі активи сенсу немає”, — зазначає юрист.
На Донеччині роками марно намагаються продати десятки будинків “Промінвестбанку”
Станом на кінець лютого 2025 року на майданчику “Prozorro.Sale” 28 з 40 активних лотів — це продаж нерухомості та боргів банків, які мали приміщення на окупованій території Донеччини та стали банкрутами. Найчастіше це нерухомість акціонерного товариства “Промінвестбанк”. НБУ відібрав у банку ліцензію та ліквідував його 25 лютого 2022 року.
“Такі випадки трапляються регулярно. Власники просто розуміють, що нічого не можуть зробити з боргами, і намагаються їх продати хоч за щось”, — говорить Ростислав Кравець.
Наприклад, на момент написання матеріалу актуальним був аукціон з продажу будівлі за адресою: Макіївка, вулиця Донецька, будинок 79. Її хотіли продати за 62 мільйони гривень. Будівля належала публічному акціонерному товариству “Промінвестбанк”.
“Виставили на конкурс, але на нього ніхто не прийшов. Тому що прекрасно розуміють, що воно нікому не потрібно”, — зазначає юрист.
Якби йшлося про борги та нерухомість на підконтрольній території, для покупців було б більше мотивації. Наприклад, є випадки, коли борги, які здаються безнадійними, викуповують самі боржники в десятки чи сотні разів дешевше і таким чином “очищають” свій баланс. Однак, в ситуації, коли перспективи деокупації не мають чітких обрисів, на аукціони можуть роками виставляти лоти боргів з окупованих територій, і вони нікого не будуть цікавити, вважає адвокат.
“Коли ми говоримо про активи на окупованих територіях та тих, хто може їх купувати, — є випадки, коли терористичні організації “ДНР” та “ЛНР” примушували виконувати обов’язки перед нібито філіями українських банків, які залишилися на територіях “ДНР” та “ЛНР”. Закони України там не діють, а за законами Росії цю заборгованість можуть використати як привід для привласнення активів. Хоча наразі так звана “влада” на окупованих територіях просто конфіскує активи, і тому ніякого сенсу у придбанні таких активів немає, бо вони зараз нічого не варті”, — пояснює Ростислав Кравець.
Нагадаємо, деякі бахмутяни-підприємці у 2024 році почали отримувати штрафи за несвоєчасно подану звітність у 2022 році. Крім цього, деяким бахмутянам нараховують податки за нерухомість в окупації. Журналісти Вільного радіо розбиралися, коли можна довести форс-мажорні обставини та оскаржити штрафи.
Джерело: freeradio.com.ua
