Ще не охололи гармати після війни релігійних організацій з фестивалем “Файне місто”. Ще не перестали одні обурюватись альтернативним ставленням до їхніх цінностей, а інші доводити, що Україна — світська держава, а отже, церква не має жодного права втручатись в життя суспільства. Ще чути з одного боку застороги, що таким робом Україна докотиться до кримінальних переслідувань громадян через “образу почуттів віруючих” — і оплески такій перспективі з іншого.
А вже гримить новий скандал. Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків (той, що раніше доручив освятити одну з локацій фестивалю Porto Franko після виступу гурту “Хамерман знищує віруси”) оголосив про впровадження в школах міста уроків християнської освіти. Уроки проходитимуть під безпосереднім наглядом церкви: викладатимуть цей “предмет” не лише професійні вчителі — а й священики УГКЦ, ПЦУ та УПЦ ПЦУ.
“Церква і школа підписали меморандум про співпрацю! Для нас дуже важливо будувати Україну на засадах духовності та християнських цінностей, зберегти свою традицію. Потрібно, щоб наші діти у цьому складному світі не почувалися самотніми та відчували міцну опору — опору віри. І сьогодні наші церкви простягнули цю руку допомоги. Щоб у наших школах не просто була християнська етика, а щоб викладання цього предмету було справді якісним”, — заявив він.
І, схоже, що налаштований мер Івано-Франківська неймовірно серйозно. Адже своєю ціллю визначив не лише учнів, які через ще несформоване критичне мислення та фактичну відсутність життєвого досвіду досить легко піддаються зовнішньому впливу, а й уже дорослих вчителів: “Будемо шукати мотиваційні речі, аби діти та вчителі заглиблювалися в цей предмет з радістю”.
Наскільки законними є дії Марцінківа та чи є релігії місце в школі, розбиралась “Рубрика”.
Марцінків порушив Конституцію
СБУ має затримати Марцінківа без права застави, оскільки його дії є антиконституційними, переконаний адвокат Ростислав Кравець.
За його словами, мер Івано-Франківська не лише порушив Конституцію в тій її частині, що забезпечує відділеність школи від церкви, а й розпалює міжнаціональну ворожнечу.
“За Конституцією школа відділена від церкви. Церква не має права втручатись у питання освіти. Крім того, Україна є світською країною, у якій присутня велика кількість релігій. І дії мера Івано-Франківська підпадають під кримінальну відповідальність за розпалювання міжнаціональної ворожнечі. Тому СБУ має всі підстави затримати його та обрати запобіжний захід у вигляді утримання під вартою без будь-якої застави”, — роз’яснює Кравець.
При цьому він наголошує: діяти правоохоронці мають негайно: “Для того, аби відразу затримувати священиків, директорів шкіл та вчителів, які [незаконно] намагаються запроваджувати такі уроки”.
А після вжиття необхідних заходів щодо Марцінківа, веде далі Кравець, СБУ має звернутись до адміністративного суду та скасувати незаконне рішення мера Івано-Франківська.
“Таким чином, якщо хтось виконуватиме це рішення, то підпадатиме під кримінальну відповідальність”, — пояснює він.
Такої ж думки дотримується і директор Українського інституту розвитку освіти Вадим Карандій.
Зазначаючи, що “подібне рішення є протизаконним”, він підкреслює: дії Марцінківа є яскравим прикладом перевищення повноважень.
“Закон передбачає автономію навчальних закладів у створенні освітньої програми і формуванні навчального плану. А коли місцева рада зобов’язує школи ввести до навчального плану в якості обов’язкового предмет, який відсутній у державному стандарті освіти, — це перевищення повноважень”, — роз’яснює Карандій.
Фото МОН
Школа — давня ціль церкви
У тому, що церква намагається проникнути до школи, нема нічого дивного, розповідає освітній омбудсмен Сергій Горбачов.
Він зазначає: попри світський характер як самої України, так і її системи освіти, церковники постійно силкуються “протягнути” релігійну пропаганду до шкільної програми.
“Те, що сталось в Івано-Франківську, — це взагалі в дусі церкви. З цього погляду її дії є абсолютно очікуваними. Однак це не змінює того, що вони — незаконні. І тут вже питання до правоохоронних органів, які закривають очі на виразне порушення Конституції”, — розповідає Горбачов.
При цьому він виокремлює той факт, що у своєму прагненні насаджувати релігійні цінності дітям церква концентрується виключно на загальноосвітніх школах — попри те, що має повне право організовувати такі заняття на власній базі.
У цьому, зауважує Горбачов, полягає ще один конфлікт між державою та церковниками, які прагнуть не лише проводити релігійну агітацію серед дітей, а й робити це на “території” держави — фактично, її коштом.
“Законом чітко визначено, що будь-яка церква, будь-яка конфесія має повне право створити свій заклад освіти — як повного формату, так і, наприклад, недільні школи. Але — за свої кошти, а не за гроші платників податків, які можуть і не поділяти їхніх поглядів. Адже чому організація, яка має особливий статус, якою є церква, використовує комунальне майно, яке утримується за рахунок податків? Чому вони так наполегливо прагнуть використовувати державні гроші для досягнення власних цілей?”, — акцентує освітній омбудсмен.
Батьки мають звертатись до правоохоронних органів
Ситуація, на кшталт тієї, що сталась в Івано-Франківську, може повторитись і в інших місцях. Надто ж, у регіонах, де переважає релігійне населення, яке готове підтримати такі незаконні дії місцевих влад та церкви.
“У громадах, де церква має потужний вплив, самі батьки учнів можуть звертатись до місцевих влад з проханням ввести релігійну освіту в школах”, — констатує Вадим Карандій.
Разом з тим, Сергій Горбачов роз’яснює, що батьки, які не хочуть, аби їхні діти піддавались релігійному впливу, мають подавати скарги до правоохоронних органів, звертаючи їхню увагу на порушення місцевими радами та їхніми керівниками ст. 35 Конституції України “Кожен має право на свободу світогляду і віросповідання”, а також ст. 6 і 31 ЗУ “Про освіту”, які гарантують відокремлення школи від релігійних організацій, їхнє невтручання в освітній процес та право на освіту незалежно від релігійних переконань.
Крім того, продовжує він, для таких дітей самі школи, які попри заборону, все ж проводять уроки з релігійного виховання, мають забезпечити організацію альтернативних занять зі світської етики: “Учні мають мати вибір: відвідувати заняття з релігійного виховання, чи зі світського”.
Резюмуючи, він зауважує, що викладання в школах основ релігійних знань є допустимим. Однак для цього мають бути дотримані відповідні умови: недопуск до занять священнослужителів та забезпечення надання інформації про різні релігійні течії: “У різних конфесіях релігійна етика відрізняється. І насадження будь-якої з них є недопустимим”.
Підписання угоди між МОН та Радою Церков. Фото: МОН
МОН уклало угоду з Радою церков
Скандальним діям мера Івано-Франківська передувало підписання меморандуму між МОН та Радою церков, за яким ці організації мають співпрацювати у сфері “належного морального та духовного виховання дітей”.
“Сторони погоджуються на співпрацю задля недопущення закладення у навчальну літературу та навчальні програми положень, що суперечать традиційним сімейним цінностям українського народу, несуть загрозу знецінення інституту сім’ї, материнства і батьківства та позбавляють сім’ю, відповідальне материнство і батьківство значення виховного ідеалу”, — йдеться в документі, що викликав шквал критики у суспільстві.
Народна депутатка від “Голосу” Інна Совсун звертає увагу на те, що хоч “сторони і не уточнюють, що саме мається на увазі під “традиційними сімейними цінностями українського народу”, з їхніх публічних заяв можна зробити висновок, що учням нав’язуватимуть застарілі та небезпечні ідеї”.
“У публічних заявах захисники “сімейних цінностей” переважно мають на увазі, що жінка має підкорятися чоловікові, що розлучення — це гріх незалежно від того, наскільки нещасним є подружжя, і навіть у випадку домашнього насильства треба “берегти сім’ю” і “не виносити сміття з хати”, адже “неповні сім’ї” є неповноцінними, а діти, що в них зростають,— “гірші”, — наголошує вона.
Депутатка вважає, що “Міносвіти приймає подачу від деяких релігійних діячів і відвертається від європейських цінностей”: свободи, відкритості, поваги до людської гідності незалежно від віросповідання, гендеру, сімейного статусу, сексуальної орієнтації чи будь-яких інших життєвих рішень та/або ситуацій.
“Скрєпні “традиціоналісти” зазвичай не мають жодного уявлення про справжні соціально-економічні та культурні особливості українців та українок бодай 100 років тому. А тому послуговуються вигаданими традиціями, зручними для того, щоб тримати людей у послуху та покірності. І звісно ж, намагаються нав’язати ненависть до тих, хто не вписується у їхню обмежену викривлену картину світу. Це — зрештою — ті самі російські скрєпи, просто в профіль. І це вкрай загрозливо”, — акцентує Совсун та наголошує, що вже звернулась до Міносвіти із депутатським запитом з вимогою пояснити, що ж дійсно мається на увазі під сімейними цінностями.
Своєю чергою, медіа-експертка Єлизавета Кузьменко називає меморандум між МОН та Радою церков “поверненням до Середньовіччя” та закликає міністерство “зайнятись нарешті безпекою студенток, які піддаються херасменту, припиненням плагіату, а не пропихуванням своєї моралі”.
Крім того, вона підкреслює: церкві не місце в школі.”Чому Рада Церков лізе в освіту і політику, замість займатися прямим призначенням — задовольняти релігійні потреби своїх віруючих?”.
