Освітяни, держслужбовці та представники інших професій, які підпадають під обов’язкову вакцинацію від коронавірусу, але не бажають її робити, упродовж останніх місяців оскаржують відсторонення від роботи в судах.
Щеплення від COVID-19 у центрі вакцинації в Краматорську (архівне фото)
В Україні обов’язкову вакцинацію від COVID-19 20 січня розширили й на працівників органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств і закладів охорони здоров’я. Із 31 січня невакцинованих працівників цих галузей відсторонюватимуть від роботи без збереження зарплатні.
Загалом із жовтня 2021 року міністерство охорони здоров’я (МОЗ) України вже тричі доповнювало перелік професій, для представників яких вакцинація від коронавірусу є обов’язковою. Саме МОЗ не в змозі назвати хоча б приблизну кількість працівників, на яких поширюється цей обов’язок. Утім, як підраховувала раніше DW, ідеться загалом про понад три мільйони педагогів, держслужбовців, місцевих чиновників, працівників стратегічних держпідприємств та соціальних установ, а від 31 січня – ще й медиків та співробітників органів місцевого самоврядування.
Педагоги – перші в судах
Українські освітяни одними з перших відчули на собі нові правила – директори закладів освіти усіх рівнів та форм власності зобов’язані були відсторонювати нещеплених робітників ще з 8 листопада. Міністерство освіти та науки (МОН) вважає такі заходи ефективним – станом на 21 січня 2022 року воно відзвітувало про понад 1,1 мільйона – або понад 92 відсотки – представників галузі, які пройшли повну імунізацію від COVID-19. Для порівняння, у жовтні МОН повідомляло про 56 відсотків вакцинованих освітян.
Утім, педагоги підняли хвилю оскарження обов’язкової вакцинації в українських судах. Так, перший позов, про який ще в жовтні повідомив Окружний адміністративний суд Києва (ОАСК), надійшов від Дмитра Ламзи – директора столичної школи № 210 та популярного серед освітян блогера. По суті суд почне розглядати цей позов 5 лютого.
Дмитро Ламза вважає наказ про розширення переліку професій, для яких вакцинація від COVID-19 є обов’язковою, нелегітимним, адже закон “Про захист населення від інфекційних хвороб” визначає обов’язковими щеплення від дифтерії, кашлюку, кору, поліомієліту, правцю, туберкульозу, проте не від коронавірусної хвороби. У своїй школі він не відсторонив від роботи жодного невакцинованого працівника.
Чи законний наказ?
Позов Ламзи далеко не єдиний із тих, які надійшли до ОАСК, – саме він за підсудністю розглядає скарги громадян на рішення уряду. У пресслужбі ОАСК повідомили DW, що отримали загалом 15 скарг на наказ МОЗ про затвердження переліку обов’язкових професій. Перший розгляд справи по суті призначено на 31 січня. Позови надійшли від різних громадян та організацій, судді об’єднують провадження та відкривають нові в міру того, як МОЗ розширює цей перелік, пояснює суддя-спікер ОАСК Богдан Санін.
У кількох заявах, проміжні рішення за якими DW вдалося відшукати у єдиному держреєстрі, громадяни просили суд на час розгляду призупинити дію наказу МОЗ та постанови уряду, яка давала “зелене світло” відстороненню нещеплених. Утім, судді не наважувались на це. Єдине виключення – позов компанії “Укрнафта”, на 21,3 тисячі працівників якої норма про обов’язкове щеплення поширюється через стратегічну роль підприємства в енергетичному секторі України. 8 грудня 2021 року суддя Ігор Смолій тимчасово призупинив це поширення до розгляду справи по суті, оскільки “Укрнафта” – не державне підприємство, а акціонерне товариство із опосередкованою часткою держави в капіталі (50 відсотків + одна акція).
“Право на працю і право на життя”
Окрім скарг на наказ про обов’язкове щеплення, ОАСК розглядає ще й десяток позовів відсторонених працівників центральних органів влади: зокрема, Державного космічного агентства, Академії патрульної поліції, міністерства стратегічних галузей промисловості та Нацкомісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Скільки ж усього скарг подали нещеплені працівники на своїх безпосередніх керівників, які відстороняли їх від роботи, не беруться підрахувати навіть у Державній судовій адміністрації, яка зазвичай підбиває статистику справ по всіх судах країни. У державному реєстрі DW вдалося відшукати понад 350 згадок про подібні позови – мова йде про кінцеві та проміжні судові рішення у справах, уже прийнятих до розгляду після 7 листопада 2021 року.
Київський адвокат Ростислав Кравець стверджує, що позовів із оскарженням відсторонення від роботи по всій країні набагато більше – лише його адвокатська контора надає правову допомогу в 70 таких справах. При чому сам Кравець не вважає себе противником вакцинації. “Просто я завжди гостро ставлюся до несправедливості. І захищаю право людей на вибір, їхні права, гарантовані Конституцією”, – пояснює він DW.
Однак про захист конституційних прав говорять і в МОЗ. “Профспілки відстоюють права (відсторонених працівників. – Ред.) на роботу, а я хочу забезпечити право на життя”, – зазначав у листопаді міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко.
Українські залізничники теж оскаржують обов’язкову вакцинацію за допомогою профспілки
Практика різниться
Українські суди не можуть виробити одностайної позиції щодо законності відсторонення від роботи нещеплених робітників. У єдиному держреєстрі судових рішень DW знайшла часом зовсім протилежні вердикти.
Так, Київський районний суд міста Одеси 13 січня задовольнив скаргу працівниці університету “Одеська політехніка” Марії Т., яку відсторонили від роботи 8 листопада минулого року, і наказав негайно поновити її на посаді. У своєму рішенні суддя Олена Коваленко цитує, зокрема, резолюцію Парламентської асамблеї Ради Європи від січня минулого року: “Ніхто не піддаватиметься дискримінації за те, що він не був вакцинований (від COVID-19. – Ред.), через можливі ризики для здоров’я або небажання пройти вакцинацію”.
Суддя також посилається на український Кодекс законів про працю, який забороняє роботодавцям вимагати від працівників конфіденційну медичну інформацію – сертифікат про вакцинацію від коронавірусу. І теж повторює аргумент про відсутність у законодавчому переліку обов’язкових щеплень вакцинації від COVID-19.
Утім, днем раніше районний суд у Вознесенську Миколаївської області виніс протилежне рішення у справі викладачки англійської мови з місцевої загальноосвітньої школи Ганни К. Суддя Ольга Старжинська відмовилась поновлювати вчительку на роботі, визнаючи наказ МОЗ про перелік професій цілком легітимним – адже його без вагань зареєструвало міністерство юстиції. “Суд зазначає, що обов’язковість щеплень є втручанням у право на повагу до приватного життя, яке гарантовано статтею 8 Конвенції з прав людини та основоположних свобод. Між тим, такі втручання цілком припустимі”, – вказано у рішенні.
Суддя Старжинська посилалась у своєму вердикті на минулорічне рішення Європейського суду з прав людини щодо відсторонення від роботи невакцинованих чеських громадян. “Відсторонення позивачки від роботи означало втрату заробітної плати і, як наслідок, позбавлення засобів до існування. Однак це було прямим наслідком її рішення свідомо обрати саме цей шлях для себе особисто, відмовитися від виконання юридичного обов’язку, метою якого є захист здоров’я”, – зазначала вона.
Обидва рішення, як і сотні інших, винесених у справах про відсторонення, може бути оскаржено в апеляції й далі – у Верховному суді. Але це може тривати місяці чи навіть роки, прогнозує Ростислав Кравець. Самих же позовів, на його думку, тільки більшатиме.
