Для отримання кревних власникам рахунків доведеться збирати квитанції та довідки.
Ні. Таки немає спокою грошам в Україні. Доки отямилися від лібералізації курсової політики, нова морока. Верховний суд України своїм рішенням, по суті, ускладнив власникам депозитів отримання своїх власних грошей. Для цього, в окремих випадках, потрібно буде доводити, що вносив гроші у банк, і що вони — таки є твоїми. Сенсація пішла гуляти інформаційними просторами. Чого відтепер боятися власникам депозитів?
“Де гроші, Зін?”
Гвалт зчинився через рішення Верховного суду України ще від 29 січня 2014 року за одним з позовів до комерційного банку. Суть справи полягає у тому, що особа, яка є позивачем, відкрила в одному з банків депозитний рахунок, сторони уклали депозитний договір, періодично власник депозиту “підживлював” рахунок додатковими коштами, щось знімав, щось додавав. Аж ось власник зняв значну суму з рахунка, після чого звернувся до банку з вимогою надати виписку про стан рахунка. За підрахунками власника, на депозиті мала б залишитися чимала сума. Відповідь ошелешила, оскільки банк письмово повідомив, що “вказаний рахунок не відкривався, грошові кошти до банку не вносилися”.
Далі, зрозуміло, розпочалася судова тяганина, справа розглядалася судами декількох інстанцій, доки не потрапила до Верховного суду. Рішення ВСУ відкрило багато нового для тих громадян, котрі не втаємничені у нюанси вітчизняного правового поля, зокрема фінансового, думали, що договір з банком — це є “серйозна бомага”. Згідно з рішенням Верховного суду, “письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту”. А ось і головна фраза, через яку зчинився гвалт: “У разі недодержання письмової форми договору банківського вкладу цей договір є нікчемним”. Водночас, як можна зрозуміти із подальшого тексту постанови ВСУ, і сама ощадна книжка чи сертифікат без квитанції про внесення коштів, без договору також не можуть вважатися достатніми доказами наявності депозитного рахунку та грошей на ньому.
Іншими словами, якщо у вас є договір з банком на створення депозитного вкладу, але немає квитанції про те, що ви внесли гроші, чи банк вам не видав ані ощадної книжки, ані сертифікату, можете вважати, ваші кревні пішли на благородну мету зміцнення й процвітання української банківської системи. Але квитанції, довідки і т. п. також недійсні без договору.
Варто додати, що справа направлена ВСУ на новий розгляд до суду касаційної інстанції. Тож можна очікувати на нові правові сенсації.
На довірливих воду возять
Тим часом вкладники вже почали нервуватися. І є від чого. Адже комерційні банки не завжди видають квитанції чи сертифікати, не кажучи вже про ощадні книжки. Автор цих рядків укладав депозитний договір на порівняно невеличку суму і попросив виписку з рахунка. Виписки надано не було, оскільки “система зависла”. І ось тепер вкладники розмірковують, чи отримають вони кошти, якщо у них на руках лише договори, котрі віднині — папірці. Складність ще й у тому, що не кожен вкладник знає, які “папірчики” вимагати від банку під час укладання договорів депозиту, а самі банки, інформуючи клієнта про все-все-все, чомусь обходять мовчанкою цей важливий, як виявилося, пунктик.
Користувачі Інтернету приводять й інші випадки, коли банки не дають додаткових документів, на додачу до договорів. Зокрема фінансові установи пропонують відкривати рахунки онлайн, куди гроші переводяться з кредитної картки. Жодних квитанцій при цьому, звісно, й бути не може.
Більше того. Наявність квитанції також не гарантує, що кошти є на депозиті, оскільки є такий вид шахрайства, коли клієнту дають “підставну” квитанцію, а гроші “втікають” у кишені метких осіб. Доки суд та діло, власник депозита з’ясовує, що грошей у нього катма тільки під час переукладання чи розірвання договору, а за цей час шахраї встигають “злиняти”.
Попри те, що йдеться лише про конфліктні ситуації, підстави для занепокоєння є. Наприклад, якщо я забажаю забрати гроші з депозита, адже бувають випадки, коли потрібні кошти, й терміново, а банк не волітиме розлучатися з фінансовим ресурсом. Він гіпотетично може, як мінімум, затягати мене як вкладника по судах. Актуальне питання — що робити тим власникам депозитів, котрі не мають сертифікатів, ощадних книжок чи квитанцій?
Про ці та інші страхи “Хрещатик” розпитав експертів…
Самі банки не сприймають ситуацію аж так критично, кажуть, паніка марна. Начальник управління заощаджень і платежів UniCredit Bank Ольга Шостак в коментарі “Хрещатику” зазначила, що “нічого нового цим рішенням не внесено. Наприклад, за договором у нашому банку є умова, що клієнт зобов`язаний внести кошти на депозитний рахунок протягом трьох банківських днів. Якщо гроші не вносяться, депозитний контракт закривається. Якраз у такому випадку клієнт може мати договір на руках, а гроші не внести. Відповідно, для з`ясування стосунків необхідно доказ внесення грошей на рахунок. При цьому (у подальшому) ситуації з необхідністю квитанції не виникають – банк завжди може зробити виписку по рахунку, і буде видно всі рухи”.
Президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко в коментарі “Хрещатику” також зазначив, що підстав для занепокоєння у вкладників немає: “Рішення Верховного суду нічого не змінило на ринку депозитів. Фактично ВСУ просто констатував факт, що при розміщенні грошей на депозиті банк зобов`язаний видати виписку по рахунку або сертифікат, якщо це ощадний сертифікат. При цьому це не означає, що банк може і не погашати депозит, якщо фізична особа забула або загубила таку виписку. По-перше, фізична особа може хоч кожного дня брати у банку виписку з рахунку. Це тривіальна операція, яку банк здійснює на підставі тільки паспорта клієнта. По-друге, за всю історію України не було випадку, коли б банки відмовлялися погашати депозити тільки тому, що у клієнта відсутня виписка по рахунку”.
Для особливо полохливих – вимагайте і перевіряйте
Утім, аби бути упевненим в тому, що нікуди ваші гроші з банку не зникнуть, є сенс запастися документами. Як зазначив в коментарі “Хрещатику” адвокат, старший партнер адвокатської компанії “Кравець і Партнери” Ростислав Кравець, потрібно все-таки вимагати квитанції та виписки. “Я б радив звернутися до банку надати письмову відповідь, в якому вказати, чи дійсно укладений договір між клієнтом фінустанови та цією фінустановою, а також зазначити суму, яка розміщена на рахунку за цим договором. Таким чином, ви можете обійти “гострі кути” і бути спокійним, адже у подальшому у вас будуть бодай якісь правові підстави, у випадку відмови банку віддавати кошти, вимагати їх повернення”.
Якщо прикра подія сталася, правник рекомендує, окрім письмового звернення до банку, “також звернутися до правоохоронних органів щодо викрадення вкладу”. На уточнююче питання, чи доцільно звертатися до правоохоронців до отримання письмової відповіді з банку, Ростислав Кравець наголосив, що варто, адже “банки часто використовують це для того, аби затягти час, потім у більшості випадків доводиться роками судитися з банками для того, щоб повернути свій вклад”.
Для тих, хто тільки подумує про депозит, фахівець радить “при укладенні договору отримати квитанцію про зарахування коштів саме на ваш депозитний рахунок. Тобто квитанція просто повинна бути. Якщо виникне ситуація, коли ви просто приходите до банку, показуєте депозитний договір, а банк вам повідомляє, що такого договору не зареєстровано, то довести, що ви внесли гроші, практично неможливо, адже ви могли договір підписати, а кошти не вносити, це передбачено діючим законодавством”. Причому він зауважив, що необхідно звертати увагу у квитанції на призначення платежу, “тому що траплялися випадки, коли особа приходить на радощах у банк, укладає депозитний договір, вносить гроші, а через півроку тільки помічає, що кошти надійшли на інший рахунок або ними погашено чийсь кредит. На жаль, такі випадки у нашій практиці були. Тому дуже уважно дивіться на призначення платежу при внесенні чи переміщенні коштів”.
Якщо банк не надасть письмової відповіді, юрист зазначив, що у цьому випадку “Ситуація сумна. Рекомендую звертатися до правоохоронних органів і шукати свідків, які б могли підтвердити, що вами було внесено кошти і, відповідно, за допомогою кримінального судочинства довести ту обставину, що безпосередньо банк, співробітник банку, завдав вам збитків”.
Деякі банки пропонують відкрити депозит через Інтернет, але клієнти, у такому разі, не отримують на руки квитанцій. Ростислав Кравець радить, знову ж таки, пильнувати свої гроші: “У такому випадку бажано взяти виписку по своєму картковому рахунку. І в цій виписці вже буде видно, що було здійснено переведення коштів на такий-то депозитний рахунок”. Причому, за його словами, це має бути не проста роздруківка з персональної сторінки власника рахунка, а “у паперовому вигляді, з відміткою банку, котра підтверджує, що дана операція була здійснена. Проста роздруківка не братиметься до уваги”. Це важливо, адже у подальшому, у випадку судових конфліктів, у суді буде надзвичайно тяжко надати докази в електронному вигляді.
На думку експерта, загроза не отримати свій депозитний вклад існує, якщо “даний вклад не було зафіксовано у фінансовій системі банку і кошти могли бути вкрадені саме співробітниками банку, які приймали цей вклад і не внесли даних у систему”. Причому, за його словами, “багато випадків у нашій практиці з різними банками, коли вклад було привласнено начальниками відділень і доводилося доходити до судів вищих інстанцій для того, щоб повернути свій вклад”
Ганна КАСІЧ “Хрещатик”
