Вища освіта як захист від мобілізації. Що зміниться при вступі до ВНЗ.

Вища освіта як захист від мобілізації. Що зміниться при вступі до ВНЗ.

В Україні розкручується схема відстрочення від мобілізації “Студент”.

Ще минулого року, щоб “відкосити” від армії, чоловіки призовного віку масово вступали до коледжів та вишів. Що, згідно із законодавством, дозволяє отримати відстрочку від мобілізації на час навчання повідомляє АНТИРЕЙД з посиланняс на СТРАНУ.

У результаті багатьох навчальних закладах набір на контракт (туди вчинити простіше, ніж бюджетні відділення) зріс у кілька разів.

Цього року схема “Студент”, як очікується, стане ще популярнішою. Підготовка до нової вступної кампанії вже розпочалася. І у навчальних закладах фіксують збільшення інтересу чоловіків-абітурієнтів до вступу.

Підписуйтесь на наш Канал у Telegram та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook, щоб бути в курсі найважливіших подій.

“Минулого року вступ на здобуття другої вищої освіти спростили – не потрібно було складати єдиний тест, достатньо було просто мотиваційного листа. Цього року схема збережеться”, – каже нам ректор технічного університету ШАГ (Харків) Віталій Зайцев.

Крім того, для українських чоловіків фактично закрилася можливість вступу до іноземних вишів. Ще з минулої осені кордони для студентів призовного віку, які надійшли до закордонних університетів, практично заблокували. Тому зараз можливість вступу до іноземних навчальних закладів більшість наших чоловіків навіть не розглядають, вважаючи це зайвою тратою часу та грошей. І натомість атакуватимуть українські університети.

“Розкрутці схеми сприяє і “дика” мобілізація, коли чоловіків виловлюють на вулицях і навіть у ресторанах, вручають повістки і практично одразу відправляють на фронт, чого минулого року ще не було в таких масштабах. Студентський квиток дає хоч якусь страховку на цей випадок”, – додав голова адвокатського об’єднання “Кравець і партнери” Ростислав Кравець.

Небувалий ажіотаж серед абітурієнтів дає змогу навчальним закладам підвищити ціни на контракт.

“За законодавством, виші мають право піднімати вартість навчання на відсоток інфляції за минулий рік, а інфляція в Україні у 2022 році була високою. Ми можемо підняти ціни в межах 25%”, – каже Зайцев.

Багато вишів поки що не склали ціну на контрактне навчання. Підсумкові прайси залежатимуть від реального попиту. Наприклад, у Чернівецькому національному університеті повідомили, що вартість навчання на контракті визначать лише наприкінці червня цього року. Хоча минулими роками цінники на контракт завжди виставляли навесні.

Зазначимо, що навчання у вузі як спосіб “відкосити” від мобілізації вже набуло широкого суспільного резонансу.

І з цього приводу з’являється чимало ідей, як цю схему припинити – від скасування відстрочки від мобілізації для студентів до зачисток на освітньому ринку – “оптимізації” навчальних закладів із закриттям “зайвих” вишів та коледжів.

Розбиралися, як працює схема “Студент”, і до чого готуватися цьогорічному абітурієнтам.

“Вам із відвідуванням чи без?”

Сама схема, коли чоловіки призовного віку вступають у коледжі та виші, щоб отримати відстрочку від мобілізації, не нова. Вона почала набувати популярності ще минулого року.

“За законодавством, студенти денної форми навчання мають право на відстрочку від призову або мобілізації на час навчання. Вона діє доти, доки людина не закінчить навчання або її, наприклад, не відрахують. В останньому випадку навчальні заклади мають подавати списки відрахованих студентів у військкомати, та “бронь” з таких студентів знімається”, – пояснив нам Ростислав Кравець.

Крім того, минулого року було спрощено процедуру надходження.

“Тих, хто надходив на отримання другої освіти, звільнили від складання єдиного тесту, для зарахування було достатньо лише мотиваційного листа”, – каже Віталій Зайцев. Спрощення торкнулися і тих, хто не має першої вищої, але вступає на контракт – вишам дозволили проводити зарахування за багатьма спеціальностями на підставі співбесіди, без тестів.

У 2021 році бакалаврат закінчило 189,5 тисяч осіб, а до магістратури надійшло 83 тисячі (43,8%). магістратуру надійшло 150,6 тисячі”, – йдеться у звіті аналітичного центру університету імені Грінченка.

У звіті також перераховуються всі спрощення щодо навчального процесу, яким дали старт у 2022 році.

По-перше, спростили процедуру акредитації навчальних програм (ця норма діятиме ще рік після закінчення воєнного стану). Проводити акредитацію можна у віддаленому режимі та без експертизи програм.

По-друге, знизили вимоги до студентів. У медичних вишах, наприклад, скасували кваліфікаційний іспит (які завжди було складно скласти, і через який студенти масово “вилітали” з вишів – Ред). На бакалавраті та магістратурі дозволили замінити захист дипломів “іншими видами контролю”.

По-третє, дали істотне послаблення надходження. ЗНО замінили на єдиний мультипредметний тест, а для мешканців окупованих територій не потрібний був і він.

З магістратури прибрали обов’язковий іспит з іноземної мови та кваліфікаційний іспит, натомість запровадили нескладне тестування.

“Відсутність порогів у 2022 році означала можливість вступу до закладів вищої освіти за наявності хоча б однієї правильної відповіді щодо кожного з предметів або проходження тесту методом сліпого вгадування”, – йдеться у звіті університету Грінченка.

Крім “важливої соціальної функції” – дати українцям можливість навчатися під час війни, такі спрощення, як зазначається у звіті університету імені Грінченка, стали результатом “лобіювання інтересів окремих вишів, пов’язаних із втратами цих закладів через війну”.

Підписуйтесь на наш Канал у Telegram та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook, щоб бути в курсі найважливіших подій.

У результаті вступити до вишів стало набагато простіше, ніж раніше.

Спрощений доступ до вишів залучив і українців призовного віку, які таким чином могли “сховатись” від мобілізації. А спрощена процедура навчання (скасування багатьох складних робіт, рефератів, перехід на онлайн тощо) за фактом зробила “необов’язковим” відвідування занять у багатьох вишах. Тобто можна було “занести документи” та займатися своїми справами. Щодо загрози відрахувань, то у багатьох вишах цю проблему теж можна вирішити.

Студенти одного із столичних вишів розповіли там, що “закрити пропущені заняття можна по 200-300 гривень за кожне”, “купити реферат – за 800-1000 гривень”, “скласти іспит – від тисячі гривень до 100-500 доларів залежно від предмета “.

Наприклад, студент інтернатури з фармації (її проходять після закінчення відповідного факультету медичного вишу) Олексій розповів нам, що заплатив за першу частину навчання (вона має включати практику в аптеках та написання підсумкової роботи) 7 тисяч гривень, а за другу частину (лекції та диплом) – ще 8 тисяч. Плюс – “офіційна плата” близько 25 тисяч за навчання.

“У результаті навчання йде, відстрочка є, ні в аптеці, ні на лекції я жодного разу не з’являвся, прийду вже тільки за дипломом. При зарахуванні мене прямо запитали – мені “з відвідуванням” чи “без”. І назвали таксу. У списку тих, кому “без відвідування” я був уже, як мінімум, двадцятим”, – каже нам Олексій.

Хоч у педагогічний, хоч на хореографію

За даними Міністерства освіти, у багатьох вишах різко збільшився набір на контрактні відділення (куди вступити простіше, ніж на бюджет). І, що характерно, серед вступників зросла кількість студентів, м’яко кажучи, не зовсім студентського віку – у категорії “до 30” та навіть “40 плюс”.

Так, якщо у 2021 році на контракт надійшло близько 22 тисяч студентів-чоловіків віком 20-29 років, то у 2022 році – вже більше 65,2 тисяч. Те саме за віковою категорією “30-39 років”: у 2021 році було близько 2,2 тисяч, у 2022 році – близько 30,3 тисяч. У віковій категорії “40 плюс” до війни, у 2021 році на контрактні відділення надійшло лише 884 особи. Торік таких було вже понад 15 тисяч. При цьому традиційна студентська категорія — студенти віком до 20 років, навпаки, зменшилася з 66445 осіб у довоєнному 2021 році до 56685 тисяч у 2022, що цілком логічно з огляду на масовий потік біженців з України. Багато старшокласників, які минулого року могли б вступити до українських вишів, просто виїхали зі своїми сім’ями за межі країни.

Порівняно з минулим роком кількість нових студентів платної форми навчання зросла майже на 40%, а якщо виділити тільки чоловіків, то на 82%.

У деяких університетах кількість нових студентів-чоловіків зросла вдесятеро і більше, повідомляє видання “Наші гроші. Львів”.

Воно оцінює армію студентів, які скористалися спрощеннями за вступом, у “не менш як 85 тисяч чоловіків”. І підрахувало, що виші заробили на таких студентах 1,7 млрд гривень (з урахуванням середньої вартості року навчання за контрактом 20,8 тисяч гривень).

“Таке враження, що вступників “у віці” виші одразу орієнтували на контракт. Приходиш до приймальної комісії, на тебе дивляться, і кажуть – на бюджет не візьмемо, місць мало, нехай діти навчаються. А вам можемо запропонувати лише платне навчання”, – розповів нам киянин Анатолій, який у свої 35 вступив до одного з торговельно-економічних вишів.

Найбільший наплив “зайвих” контрактників був у західних регіонах. Але динаміка від вишу до вишу відрізняється.

Наприклад, за даними профільного міністерства, у “Львівській політехніці” кількість студентів-чоловіків першого року навчання на контрактних відділеннях зросла з 1609 осіб у 2021 році до 4613 у 2022-му, тобто на 187%. А частка чоловіків серед першокурсників платної форми навчання – з 57% до 73%. Найбільш ходовими серед чоловіків виявилися земельні спеціальності, спеціальності з управління та адміністрування, хімічні технології та інженерія.

У Львівському торговельно-економічному університеті кількість чоловіків-абітурієнтів на контракті зросла у 2022 році на 50%, у Львівському національному університеті імені Франка – на 29%.

Водночас, наприклад, у Чернівецькому національному університеті імені Федьковича зафіксували зростання студентів-контрактників серед чоловіків на 239% – у 2021 році їх було 740, у 2022 – понад 2,5 тисячі.

В Івано-Франківському національному технічному університеті нафти та газу зростання числа чоловіків-студентів на контракті — більш як у четверо. У довоєнному 2021 році їх було лише 391, минулого року – 1980 осіб.

У Тернопільському національному технічному університеті імені Пулюя кількість контрактників-чоловіків зросла з 495 до майже 1300 осіб.

“Збільшення потоку вступників до вузів західних областей пояснюється і об’єктивними факторами – в ці регіони з початку війни переїхали багато жителів окупованих територій і загалом неспокійних з військової точки зору областей. Зрозуміло, що їхні діти вирішили вступати до вузів за новим місцем проживання”, – зазначив Зайцев.

Але рекордна динаміка за кількістю студентів-чоловіків була не лише на заході країни. Наприклад, Чернігівська політехніка наростила кількість таких студентів удвічі – з 415 у 2021 році до 828 у 2022-му.

У Житомирській політехніці зростання потоку чоловіків, готових платити за навчання, минулого року склало 130%.

Щодо столичних вузів, які завжди користувалися підвищеною популярністю серед абітурієнтів з усієї країни, то тут картинка сильно різниться. Скажімо, у Національному університеті імені Тараса Шевченка кількість студентів-чоловіків на контракті не тільки не зросла, а й, навпаки, зменшилася з 1 784 осіб у 2021 році до 1 599 у 2022-му. У Київській політехніці зростання є, але зовсім невелике – всього на 2% – з 1 177 у 2021 році до 1 200 осіб минулого року.

У Київському університеті імені Грінченка динаміка теж порівняно невелика – близько 20%, у Київському національному університеті будівництва та архітектури – на 57% тощо.

У той же час, скажімо, у Київському університеті культури (куди, як вважається, завжди було нескладно вступити та легко вчитися), студентів-чоловіків, готових платити за контракт, зросло минулого року майже в 1,7 разу – з 389 до 1040 людина. Цікаво, що серед чоловіків популярністю користувалися такі не зовсім чоловічі спеціальності, як хореографія та туризм.

А в МАУП (де, як вважається, вчитися теж відносно нескладно) чоловіків-студентів минулого року побільшало втричі (2021 року їх було 319 осіб, 2022 — більше 1300).

Рекорди з набору чоловіків-контрактників зафіксували й у деяких регіональних вишах. Скажімо, у Полтавському аграрному університеті – приріст більш ніж у 2,5 раза, у Сумському педагогічному – у 2,4 раза. Така ж динаміка у Запорізькому національному університеті, хоча регіон не назвеш найблагополучнішим з військового погляду.

Загалом, як кажуть самі викладачі, найбільший наплив чоловіків-контрактників у ті ВНЗ, куди легко вступити, і, найголовніше, де легко вчитися, і можна “вирішувати” навчання – не відвідувати пари і здавати екзаменаційні сесії без проблем.

“Зрозуміло, що для схеми потрібні двоє – і сам студент, і виш, який, давайте говорити прямо, готовий торгувати дипломами”, – зазначає Зайцев.

Ще один критерій вибору “схемного” вузу – помірна вартість контракту. У регіональних вишах цінники стартують із 15-16 тисяч гривень за рік, тоді як у столичних середній прайс – 30-35 тисяч і вище.

Це ймовірно також один із факторів того, що для “укосу” від армії обирають переважно регіональні ВНЗ, а не столичні.

При цьому, за словами Зайцева, потяг до знань у чоловіків, м’яко кажучи, не зовсім студентського віку, пояснюється не лише спробою “відкосити” від мобілізації, а й банальною спробою втриматися на ринку праці – змінити свою спеціальність, яка стала “не потрібною”, більш затребувану.

“У нашому виші кількість студентів-чоловіків зросла минулого року на 10%. Були вступники, яким за 40. Але вони старанно навчаються, відвідують заняття, складають іспити. Нікого не відрахували, хоча ми відраховуємо, навіть не чекаючи екзаменаційної сесії – якщо студент відвідав менше 75% занять”, – зазначив Зайцев.

Зазначимо, що широкий суспільний резонанс за схемою “Студент” наробив чимало галасу у профільному середовищі.

У багатьох вишах статті на тему “надходів для “укосу” від мобілізації називають “вигадками журналістів” і заявляють, що, мовляв, є й об’єктивні фактори, що сприяють збільшенню попиту на контрактне навчання з боку чоловіків призовного віку. Приміром, та ж спроба змінити спеціальність та спрощення вступу, що відкрило доступ до вузів тим, хто раніше вищу освіту просто “не тягнув”, а деякі вступники вирішили поєднати два в одному – отримати і відстрочку, і диплом, тому вони старанно навчаються, а не платять за кожен іспит.

Водночас викладачі “не для преси” визнають, що “схеми в деяких вузах справді є”, і кажуть, що все це сильно б’є за якістю та престижністю української вищої освіти.

Що зміниться цього року?

Цього року правила вступу до вузів, які нещодавно оприлюднило Міністерство освіти, особливо не змінилися. Тобто стати студентом за спрощеною схемою все ще можна.

Міністерство освіти на своєму офіційному сайті перераховує “10 кроків для вступу”, серед яких, зокрема, вступні випробування (НМТ, творчий конкурс, співбесіда).

При цьому співбесіда чи мотиваційний лист перераховуються як альтернатива НМТ. Але зазначено, що такий формат допускається лише при вступі на контрактну форму навчання на спеціальності, яким надається особлива підтримка (їх понад 60, у тому числі педагогіка, хімія, фізика та астрономія, математика, прикладна механіка, виробництво та технології, архітектура та будівництво, суднобудування, енергетика та ін.).

Тобто стати студентом, написавши лише мотиваційний лист, цілком реально й цього року.

“А темпи мобілізації напевно збільшать кількість тих, хто виявить бажання стати студентом”, – каже Кравець.

Тому, як очікується, схема “Студент” може стати ще більшою. У вишах вже стартувала підготовка до вступної кампанії, і викладачі розповідають, що можливістю стати студентом цікавляться дуже багато чоловіків явно не студентського віку – ті, кому за тридцять і навіть за 40 років.

З урахуванням цієї тенденції вже сталося збільшення вартості навчання на контракті.

Зазначимо, що згідно із законодавством, навчальні заклади можуть щорічно переглядати вартість контракту, але не більше ніж на відсоток інфляції за попередній рік. Але 2022 року інфляція в Україні була рекордною. “Тобто: ми маємо право підвищити ціни на 25%. Минулого року ми ціни взагалі не переглядали, бо побоювалися зниження потоку абітурієнтів через війну. Цього року підвищимо з 65 тисяч до 80 тисяч. Тягнути більше не можемо, для нас підвищення ціни — це, зокрема, можливість залучати викладачів високого рівня», — каже Зайцев.

Зазначимо, що механізм підвищення вартості навчання за контрактом було запущено ще до війни. Зокрема, постановою Кабміну прописувалося, що вартість навчання за контрактом не може бути нижчою за “індикативну ціну” – суму, яку платить держава за підготовку студента за аналогічною спеціальністю на бюджетній формі навчання. Тоді прогнозувалося, що контракти в українських вишах суттєво подорожчають. Але через війну нову формулу так і не запустили.

ВНЗ, як і раніше, фінансуються залежно від кількості студентів. І, як очікується, такий самий підхід буде й у новому навчальному році.

Це дозволило багатьом вишам, особливо регіональним, зберегти порівняно невисоку вартість навчання на контракті — 15-16 тисяч на рік, і, як наслідок, залучити додатковий потік контрактників.

Цього року вимог щодо “індикативних цін” держава також не висуває.

Але є фактор попиту на контрактне навчання, який дозволить вишам переглянути прайси. При цьому багато ВНЗ поки не поспішають озвучувати нові цінники. Наприклад, у Чернівецькому національному університеті повідомили, що вартість навчання на контракті визначать лише наприкінці червня цього року. Хоча минулими роками цінники на контракт завжди виставляли навесні.

У КПІ також в офіційному доступі поки що лише ціни на контракт на 2022/2023 навчальний рік (вартість від 17,5 до 44 тисяч залежно від спеціальності. Така сама ситуація щодо Київського національного університету імені Тараса Шевченка (щоправда, там цінник вищий – 30- 58 тисяч на рік).У Дніпропетровському національному університеті імені Олеся Гончаїра також повідомили, що поки що йде затвердження нових цін.

При цьому, наприклад, Український католицький університет (Львів) оголосив цінник на новий навчальний рік – 110 тисяч гривень на рік (торік було 80 тисяч). Але для наймотивованіших студентів обіцяють стипендії від 25% до 100% за рахунок меценатів.

У Рівненському гуманітарному університеті вже є наказ ректора про індексацію вартості навчання на 26,6% – згідно з офіційним рівнем інфляції за минулий рік (колишні ціни – 23 500-27 100 залежно від спеціальності).

У середньому, згідно з міні-опитуванням, яке провела “Країна” серед представників українських вишів, ціни на контракт на наступний навчальний рік підвищаться на 10-26,6% залежно від того, наскільки зросли витрати навчальних закладів, і головне — від того, яким буде попит. Попередньо про потік контрактників можна буде судити вже у квітні-травні, коли виші масово проводять дні відкритих дверей.

При цьому за схемою “Студент” можуть з’явитися додаткові лазівки.

Міністерство освіти планує змінити правила відрахування із вишів (документ уже виставлений на громадське обговорення).

Зазначається, що чинне становище є застарілим (воно не змінювалося з 1996 року. У новому варіанті приводом для відрахування може стати, наприклад, викриття у плагіаті або невиконання навчального плану. Але при цьому сам пропуск занять “якщо він не призводить до отримання Незадовільну оцінку за результатами підсумкового контролю не може вважатися порушенням індивідуального навчального плану”. Те ж саме з невдачами з іспитів (крім держекзамену). Відраховувати зможуть тільки після того, як студентам нададуть право покращити оцінку (незалежно від кількості провалених іспитів), оскаржити результати іспиту, взяти академвідпустку.

СТРАНА

Оставьте комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Прокрутить вверх

Заказ обратного звонка