В українців виникають проблеми з роботою через військкомати. Що потрібно враховувати.

В українців виникають проблеми з роботою через військкомати. Що потрібно враховувати.

Українці дедалі частіше скаржаться, що не можуть влаштуватися на роботу через мобілізацію.

Про це повідомляє АНТИРЕЙД з посиланням на СТРАНА.

З нового року без постановки на військовий облік працювати офіційно влаштуватися не можна. При цьому чоловіків, які не перебувають на військовому обліку за місцем проживання, досі дуже багато.

А якщо ставати на облік, то одразу можна отримати і повістку. І замість нового місця роботи вирушити на фронт.

Не менше проблем і у роботодавців.

“За новою постановою Кабміну, компанії мають вести первинний облік військовозобов’язаних та повідомляти про них у військкомати. Через підприємства також активно вручають повістки, а керівник відповідальний за “доставку” призовника на медкомісію. Тому багато дрібних і навіть середніх компаній зі штатом до 150 осіб намагаються. військовослужбовців взагалі не брати, принаймні офіційно, на цьому тлі зростає частка нелегальної зайнятості, в ній зараз зацікавлені і працівники, і роботодавці.. Поки спрацьовує”, – розповів нам голова громадського об’єднання SAVEФОП та власник віконного підприємства Сергій Доротич.

Тобто, виходить, ринок праці ще більше сягає тіні, а це означає, що лікарняних, відпускних і, головне, трудового стажу багато українців не отримують. Більше того, як каже Доротич, якщо у роботодавця є вибір – прийняти на роботу військовозобов’язаного спеціаліста або того, хто на обліку не перебуває (наприклад, жінку, володаря “білого квитка” тощо), – то нерідко перевагу віддають саме останнім.

Розбиралися, як військовий облік впливає ринок праці.

На роботу через військкомат

Як пояснив голова адвокатського об’єднання “Кравець і партнери” Ростислав Кравець, військовий квиток при працевлаштуванні був потрібен і до війни. Його подавали у пакеті з іншими документами: паспортом, дипломом тощо. Але у мирний час це була проста формальність.

“Зараз це стало обов’язковим. І багато хто боїться, що варто їм здатися у військкоматі, як їм одразу вручать повістку. Але це лише одна із страшилок. Інша пов’язана з самим оформленням на роботу. Є думка, що як тільки ти засвітився на підприємстві, тебе простіше дістати військкомам.За фактом так і є. Адже керівники підприємств та організацій є одним з офіційних каналів розсилки повісток.Передаючи повістку через роботодавця, легко довести факт належного вручення, а це означає, що військовозобов’язаний не зможе ухилятися на підставі того, що, мовляв, жодного порядку денного не отримував. Мало того, кілька штрафів за неявку при доведеному належному врученні повістки можуть стати підставою для порушення вже важкої кримінальної статті, яка передбачає до трьох років позбавлення волі”, – каже Кравець.

За словами Доротича, з недавніх пір істотно посилилися вимоги до роботодавців, які приймають до штату військовозобов’язаних громадян.

“По-перше, потрібно бути постійно на зв’язку з військкоматом, передавати списки військовозобов’язаних, звіряти дані щодо них. Багатьох підприємців, особливо дрібних, це вже саме по собі напружує, тому що під повістки потрапляють і вони самі. переклали контроль за явкою на медкомісію тих, кому через них вручають повістки. Якщо не побачив – адміністративна відповідальність, додаткові перевірки”, – розповів Доротич.

Йдеться про постанову Кабміну №1487, яка була прийнята “під ялинку”, в останніх числах грудня минулого року, і набула чинності у січні 2023 року.

Ця ухвала вносить зміни до порядку військового обліку. Зокрема, в ньому прописано, що керівники підприємств та організацій мають забезпечити окреме ведення кадрових документів військовозобов’язаних осіб, так званий персональний військовий облік (і навіть брати для цього додаткових кадровиків до штату, якщо це потреба). Також існує окремий типовий бланк, який мають тепер заповнювати на підприємствах, – відомість оперативного обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

Для ведення такого обліку на підприємстві мають перевіряти наявність у потенційного працівника військово-облікового документа.

“Прийом на роботу здійснюється лише після взяття на військовий облік у районних (міських) територіальних центрах комплектації та соціальної підтримки, органах СБУ, підрозділах Служби зовнішньої розвідки”, – йдеться у статті 34 постанови Кабміну №1487.

Інформацію про зміни в облікових даних (наприклад, якщо людина звільнилася) роботодавець зобов’язаний повідомити ТЦК протягом семи днів з моменту таких змін.

У постанові також зазначено, що керівники підприємств мають повідомляти працівників про заклик спеціальними наказами під розпис. І “забезпечувати їх своєчасне прибуття” у військкомати (як саме, не вказано).

“Якщо, ти тут не працюєш”

На тлі всіх цих нововведень боятися стали вже не лише пересічні громадяни, які шукають роботу, а й їхні потенційні працедавці.

“Великі компанії, зрозуміло, особливого вибору не мають. Але там керівник безпосередньо не бігає у військкомат, є спеціальна людина, яка веде облік військовозобов’язаних. Крім того, для великих роботодавців є не лише батіг, а й пряник – можливість забронювати частину співробітників. А ось дрібний бізнес зв’язуватися з військкоматами та обліком працівників не дуже хоче. Тим більше, що сам ФОП разом зі своїм працівником може отримати повістку”, – зазначає Доротич.

Тому, за його словами, якщо є вибір – прийняти на роботу військовозобов’язаного фахівця або того, хто не перебуває на військовому обліку, – багато хто вибере саме останнього.

Ще один варіант, який, за словами Доротича, набирає популярності – робота без оформлення.

“Тут сходяться інтереси і потенційного працівника, і роботодавця. Тому тіньової зайнятості стає дедалі більше. А на випадок перевірок Держпраці заздалегідь вигадують різні легенди. Типу: ти тут не працюєш, зайшов дізнатися про вакансію або до знайомого”, – розповідає Доротич.

За словами Кравця, неофіційна зайнятість стає дедалі популярнішою серед українців ще й через проблемні кредити: люди бояться, що почнуть віднімати борги з їхніх зарплат. А немає оформлення – немає ні повісток, ні боргів.

Але при цьому немає і трудових гарантій, які покладено працюючим українцям за КЗпП. Тобто лікарняні, відпускні залежать лише від доброї волі роботодавця. А трудовий стаж взагалі не нараховується, тому що немає відрахувань ЄСВ за працівника.

Незрозуміло також, як довго можна буде ховатися від Держпраці, оскільки влада взяла курс на закручування гайок з нелегальною зайнятістю, а штрафи там досить серйозні – можуть сягати кількох сотень тисяч гривень.

“Але поки що дрібний і навіть середній бізнес обирають такий формат”, – каже Доротич.

Втім, із цією ж проблемою стикається й великий бізнес.

“З нового року зіткнулися з проблемою, що не можемо набрати водіїв на офіційну зайнятість – люди бояться військкомату. Хочуть тільки нелегально. Але нам це важко – все ж таки у нас вантажні перевезення”, – каже “СТРАНІ” керівників однієї з великих торгових компаній..

“Військовозобов’язані чоловіки мають при влаштуванні на роботу надати військовий квиток. Деякі бояться повісток, але такі правила”, – каже нам керівник деревообробного підприємства ВДСМ Ірина Мацепура.

“Скаржаться, що не можуть знайти роботу через військкомат, ухилисти. Бояться, що заберуть на війну”, – каже голова концерну “Ярослав” Олександр Барсук.

СТРАНА

Оставьте комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Прокрутить вверх

Заказ обратного звонка