Спадкування під час воєнного стану

Спадкування під час воєнного стану

19 червня 2023 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 9 травня 2023 року №469 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату, державної реєстрації та функціонування державних електронних інформаційних ресурсів в умовах воєнного стану», якою виключено пункт 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №164 “Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану”, яким було встановлено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці, та свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.

Тобто, на сьогоднішній день, якщо помирає спадкодавець, спадкоємці мають право звернутися до нотаріуса з відповідною заявою для прийняття спадщини або відмовитися від неї протягом шести місяців.

Спадкуванням називають перехід прав і обов’язків від спадкодавця до спадкоємця. Процес спадкування може відбуватися за законом або за заповітом. 

Успадкувати майно за заповітом можна, якщо спадкодавець за життя, перебуваючи при здоровому глузді та добрій пам’яті, скориставшись послугами нотаріуса, склав заповіт на тих осіб, кому б він хотів передати належне йому майно або права та обов’язки.

Частина спадщини, що не охоплена заповітом, спадкується спадкоємцями за законом на загальних підставах. До числа цих спадкоємців входять також спадкоємці за законом, яким інша частина спадщини була передана за заповітом.

Нотаріус посвідчує заповіт, який написаний заповідачем власноручно.

На прохання особи нотаріус може записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі заповіт має бути вголос прочитаний заповідачем і підписаний ним.

Якщо особа перебуває на лікуванні у лікарні, госпіталі, іншому стаціонарному закладі охорони здоров’я, або проживає в будинку для осіб похилого віку та осіб з інвалідністю, заповіт такої особи може бути посвідчений головним лікарем, його заступником з медичної частини або черговим лікарем цієї лікарні, госпіталю, іншого стаціонарного закладу охорони здоров’я, а також начальником госпіталю, директором або головним лікарем.

Якщо особа є військовослужбовцем, яка перебуває в зоні бойових дій, заповіт такої особи, має право посвідчити командир формування, який перебуває в зоні бойових дій разом із цим військовим. Відтак командир зобов’язаний передати посвідчений ним заповіт через Генеральний штаб Збройних Сил, Міністерство оборони тощо до Міністерства юстиції України, яке надсилає цей документ до міжрегіонального управління юстиції, на території обслуговування якого мешкає військовослужбовець. Орган юстиції передає заповіт до нотаріуса відповідного району для реєстрації у Спадковому реєстрі. На це визначено сім календарних днів. Після чого заповіт зберігатиметься в нотаріуса за місцем проживання військовослужбовця.  

Якщо спадкодавцем не було складено заповіту, то спадкоємці мають право успадкувати права й обовязки за законом.

Спадкоємці за законом мають право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

До першої черги право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Друга черга – рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід. Третя черга – рідні дядько та тітка спадкодавця. У четверту чергу спадкують особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини. У п’яту чергу інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно.

Як уже було зазначено, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Разом з тим, малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, навіть без подачі нотаріусу відповідної заяви.

Слід зазначити, що в умовах воєнного стану, коли по України тривають бойові дії, спадкова справа заводиться за зверненням заявника будь-яким нотаріусом України, незалежно від місця відкриття спадщини. Місцем проживання спадкодавця є місце відкриття спадщини. На сьогоднішній день, незалежно від того, де перебуває майно, спадкова справа буде відкрита.

Якщо особа перебуває закордоном, вона може звернутися до дипломатичної або консульської установи України із заявою щодо прийняття спадщини і відкрити спадкову справу. Якщо такі установи відмовляють у прийнятті зазначених заяв, особа може звернутися до нотаріуса закордоном, оформити належним чином заяву, посвідчити підпис на заяві про прийняття спадщини, проставити апостиль і разом із довіреністю на особу, яка відкриє спадкову справу, поштою надіслати в Україну, до нотаріуса. Після повернення в Україну необхідно звернутися до нотаріуса з усіма документами й оформити спадок.

Якщо особа безвісно відсутня, право на спадкування виникає лише у разі смерті людини,  або оголошення її померлою. У спадкоємців повинно бути на руках свідоцтво про смерть. Якщо його не буде, нотаріус не відкриє спадкову справу. Людину безвісно відсутньою повинен визнати суд. Дата, яка буде зазначена в рішенні суду про безвісно відсутню особу, буде вважатися днем смерті. І вже на підставі цього рішення потрібно звернутись до органу реєстрації актів цивільного стану (РАЦС) для отримання свідоцтва про смерть. 

         Документи з якими слід звертитися до нотаріуса для відкриття спадщини:

  • свідоцтво про смерть спадкодавця;
  • документи, що підтверджують родинні зв’язки зі спадкодавцем (свідоцтво про народження/шлюб);
  • заповіт (за наявності);
  • паспорт і РНОКПП (ідентифікаційний код) спадкоємця/спадкоємців;
  • оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно.

*завчасно раджу зробити по декілька ксерокопій вказаних документів, щоб не витрачати час на пошуки ксерокса.   

Також, необхідно буде сплатити відповідний збір за нотаріальні послуги. Лише тоді нотаріус видає свідоцтво про право на спадщину, після спливу шестимісячного терміну.

У випадку, якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, таке свідоцтво видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

Відсутність свідоцтва не позбавляє спадкоємця права на спадщину і видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів. До того ж, видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, ніяким строком не обмежена.

Якщо у шестимісячний строк заяву на спадок не було подано, то особа може звернутися до суду про визначення їй додаткового строку.

Отже, в умовах воєнного стану, попри біль втрати близької людини не варто забувати, що шестимісячний строк від смерті спадкодавця – це єдиний важливий строк, якого потрібно дотримуватися. Якщо у вас виникають питання щодо спадкування – звертайтеся до фахівців. Це допоможе уникнути багатьох проблем.

Вікторія Ямнюк

Адвокатське об’єднання Кравець і партнери

 

Оставьте комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Прокрутить вверх

Заказ обратного звонка