Полювання на інстаграмерів, податкова починає розшук

Полювання на інстаграмерів, податкова починає розшук

ДФС почала шукати нелегальний бізнес в Instagram та Facebook.

Державна фіскальна служба попередила, що моніторить продажі в Instagram і Facebook щоб знайти торговців, які працюють без реєстрації. І, відповідно, ухиляються від сплати податків. Керівник парламентського податкового комітету Данило Гетманцев підтвердив, що вже оштрафували кількох підприємців, які торгували онлайн без реєстрації ФОП.

Ледь не найбільшим майданчиком торгівлі став Instagram. Там торгують як ті, хто зареєстровані як фізичні особи-підприємці чи юридичні особи, так ті, хто ніякої реєстрації не має й лише починає бізнес.

Платити податки важливо. Але для багатьох навіть невеликий податок – це значні гроші. Бо просування в Instagram вимагає вкладень. То ж купа початківців і без податків витрачають набагато більше ніж заробляють.

“Розкручу бізнес, потім зареєструюсь”, — каже “Бізнес-телеграфу” киянка Аліна. Вона торгує в Instagram випічкою власного приготування. Але податківці, судячи з усього, чекати не мають наміру. І загрожують “інстаграмницям” штрафами на десятки тисяч гривень.

Бізнес -Телеграф” розбирався, як інспектори шукають податки в мережах і до кого можуть постукати в особисті.

Клуб “сірих” продавців

Податкова служба має логіку. “Деякі продавці ігнорують обов’язок реєстрації підприємницької діяльності, ухиляючись від сплати податків, здійснюють розрахунки через банківські картки фізичних осіб, що заборонено законодавством”, – зазначили в ДПС.

Податкова заявляє, що регулярно отримує “сигнали” про незаконну діяльність в Instagram і Facebook. “Ці майданчики стали “потужними бізнес-платформами з маркетинговими інструментами, якими користуються громадяни для дистанційного продажу товарів та послуг”, — зазначають у Державній податковій службі. І попереджають, що продаж товарів і послуг без реєстрації підприємницької діяльності є статтею 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка передбачає штраф до більш ніж 80 000 гривень з конфіскацією продукції, сировини та грошової виручки від продажу.

Перші штрафи вже пішли. Голова профільного парламентського комітету Данило Гетманцев повідомив про випадки штрафів для двох підприємиць, які торгували через Instagram без реєстрації. У кожного з магазинів було близько 100 000 підписників. Це чимала аудиторія, яка гіпотетично дозволяє розраховувати на хороші продажі.

Полювання податківців на інстаграммерів, які торгують без реєстрації бізнесу, продовжується. Гетманцев сказав “Бізнес-Телеграфу”, що наразі немає мінімального порогу, який дозволяє торгувати в Instagram, чи Facebook та на інших майданчиках хоча б без стартової реєстрації — як ФОП першої групи.

“Підприємницька діяльність — це самостійна, систематична діяльність на власний ризик з метою одержання прибутку. Кожен, хто займається такою діяльністю, повинен зареєструватися і сплачувати податки”, – пояснює він.

Тобто навіть такий “несерйозний” продаж, як випічка з власної кухні, вже може стати приводом для того, щоб податківці “постукали” до вас та виписали штраф.

Торгівля в мережах потрапила в поле зору податківців невипадково. За словами керівника продуктової компанії EVO (володіє маркетплейсом prom.ua) Миколи Палієнка, обсяги онлайн-торгівлі в Україні тільки зростають. Наприклад, у 2022 році його частка збільшилася з 9% до 11-12% від загального роздрібного товарообороту.

Загальний обсяг e-commerce за минулий рік оцінювався приблизно в 4 млрд доларів. І значна частина цих грошей проходить через мережі, зокрема Instagram.

І саме в Instagram, на думку експертів, працює найбільше продавців без реєстрації. “Зараз в Instagram намагаються закріпитися всі — від мікробізнесу до великого. Це боротьба не тільки за продажі, а й за лояльність, і саме ця мережа дозволяє “зачепити” споживача емоціями. Наприклад, техніка краще продається через класичні інтернет-магазини, але продавці таких товарів все ж звертають увагу на Instagram. Для цілого переліку товарів – від одягу та косметики до товарів для дому, крафтової їжі, косметичних послуг тощо – Instagram став одним із основних каналів продажів. Він привабливий тим, що дозволяє відносно швидко і недорого почати продавати “з нуля”: не потрібно створювати власний сайт, можна почати працювати з невеликим бюджетом — навіть на 100 доларів на місяць реально можна крутитися, хоча, звісно, ​​для якісного просування знадобиться сума в кілька разів, а може, й у десятки разів більше”, — розповідає Дмитро Черніков, аналітик маркетингового агентства Promodo.

Тому Instagram став справжньою бізнес-фермою для новачків. Багато хто не поспішає відкривати ФОП, а спочатку “пробує” продавати через інтернет, мовляв, якщо бізнес піде добре, то можна подумати про розширення і реєстрацію. Схема проста: відкривають площадку, збирають замовлення в дірект, просять перераховувати гроші на особисті банківські картки чи післяплатою, а товар надсилають, наприклад, “Новою поштою”.

Але, як каже Черніков, далеко не завжди продають без реєстрації лише новачки чи торговці з мінімальними обсягами. Є й більший бізнес. Як, наприклад, підприємниці зі стотисячними аудиторіями, які нещодавно потрапили на штрафи від податкової.

Як податкова знаходить “неправильних” продавців

Але “вольниці” в Instagram, схоже, приходить кінець.

Податковий адвокат, керівник компанії ADA Group Андрій Тамошюнас каже, що останнім часом справді почалася чергова хвиля актуалізації прозорості та повної легальності доходів фізичних осіб. “На моїй пам’яті це друга така масова акція – перша була у 2018 році, коли ДПС системно збирала від кур’єрських служб інформацію про фізичних осіб, які отримували доходи від продажу товарів через систему післяплати, не реєструючи при цьому ФОП.

На питання чому саме торгівля в інтернет зараз потрапила під особливий контроль фіскалів, відповідає сама ДПС у своїх публічних повідомленнях: “Сьогодні соціальні мережі Facebook, Instagram та інші інтернет-майданчики стали бізнес-платформами з потужними маркетинговими інструментами, якими користуються громадяни для дистанційного продажу товарів або надання послуг”. “Тобто, йдуть туди, де великі продажі, і не дуже великий відсоток торговців, які справно сплачують податки”, — зазначає Томошюнас.

Як податківці можуть вирахувати “незаконні” продажі у мережах? Як каже Тамошюнас, інфомацію для роздумів контролери можуть отримати з кількох джерел.

По-перше, від суб’єктів фінмоніторингу (кур’єрські служби, банківські та інші фінустанови) – у зв’язку з постійним посиленням критеріїв моніторингу про систематичні надходження на банківські картки замовчувати такі факти стає дедалі складніше. При цьому ті ж банки в рамках фінмоніторингу звертають увагу на велику кількість платежів від різних фізосіб, навіть якщо суми таких платежів невеликі. З цієї причини можуть заблокувати банківську картку, зробивши висновок, що вона використовується для бізнесу.

По-друге, інформацію податківцям активно зливають конкуренти.

По-третє, скривджені покупці, які, скаржачись, наприклад, на невидачу чека, можуть підказати податковій службі, на кого варто звернути увагу.

По-четверте, мимоволі видати себе може і сам підприємець, наприклад, систематично купуючи товари чи сировину на значні суми за відсутності пропорційних джерел походження коштів.

Податківці ловлять незареєстрованих торговців за допомогою контрольних закупівель. “Перевіряючі діють елементарно – як “таємний покупець” купують товар через Instagram або Facebook, і, отримавши пропозицію перерахувати гроші на картку фізособи та посилку без чека на товар, починають розкручувати весь ланцюжок – перевіряють, чи зареєстрований продавець як ФОП, чи платить він податки і т.д.”, — каже голова громадської організації SAVEФОП Сергій Доротич.

Про такий “лов на живця” говорить і економіст Олексій Кущ. “Контрольна закупівля – це головний спосіб виявлення незареєстрованих продавців. При цьому береться до уваги, як пропонується провести оплату. Якщо кошти хочуть отримати на карту фізособи – це вже “дзвіночок” для фіскальної служби”, – зазначає Кущ.

Втім, нерідко підприємців беруть просто залякуванням. “Бо якщо дійде до суду, то там, як показує практика, такі справи масово розпадаються. Людина завжди може сказати, що продала “вперше”. “Так, майданчик у мережі є, але продаж буквально штучний, бізнес не йде. Те, що продав, відображу в податковій декларації і заплачу всі належні податки, а це 18% ПДФО та 1,5% військового збору. Повернутися до теми несплати податків контролери зможуть не раніше, ніж перевірять податкову декларацію та не знайдуть у ній відображення “контрольної покупки”, а терміни подання декларацій – до травня наступного року”, — каже голова адвокатського об’єднання “Кравець і партнери” Ростислав Кравець.

Штрафи на десятки тисяч та кримінал

Головна “страшилка” для підприємців, які торгують у мережах без реєстрації, – штраф. “Це може бути донарахування податків/внесків, фінансові санкції на них, РРО-штрафи (за наявності розрахункових операцій), застосування адміністративної (ст.164 КУпАП), і навіть кримінальної відповідальності (ст.212 КК)”, — каже Тамошюнас.

Стаття 164 “Порушення порядку господарювання” Адмінкодексу говорять і в ДПС передбачає такі штрафи:

  • за ведення господарської діяльності без державної реєстрації (або отримання ліцензії для тих видів діяльності, де це передбачено законом) — від 20 до 40 неоподатковуваних мінімумів (за адміністративними правопорушеннями він становить 1342 гривні, тобто штраф — 26840-53680 гривень) з конфіскацією продукції та сировини або без такої
  • за таке ж правопорушення, вчинене повторно протягом року – від 30 до 60 неоподатковуваних мінімумів (тобто до 80 520 гривень) з конфіскацією або без такої
  • надання дозвільному органу недостовірної інформації — до 100 неоподатковуваних мінімум (понад 130 тисяч гривень).

Але може бути одразу кілька штрафів. Наприклад, за господарську діяльність без реєстрації та ухилення від сплати ЄСВ. Загальна сума становитиме до 55 неоподатковуваних мінімумів, а при повторному порушенні протягом року – до 80 неоподатковуваних мінімумів.

“Кримінальна” стаття – 212 КК передбачає покарання за ухилення від сплати податків та передбачає штраф від 10 до 15 тисяч неоподатковуваних мінімумів із забороною займатися певним видом діяльності на строк до трьох років. Правда, податківці використовують цю статтю не так часто, в основному, коли йдеться про ухилення від сплати податків у великих розмірах.

Чи всім по кишені “податки на Instagram”

Тамошюнас додав, що в ситуації, що склалася, торговцям можна лише порадити зареєструватися як ФОП, а також збирати максимум даних і оформлювати всі документи на куплені та продані товари.

Найпростіший формат для малого бізнесу (обіг до 1,19 млн грн на рік) – ФОП першої групи, який передбачає сплату єдиного податку (10% від прожиткового мінімуму, зараз близько 270 грн на місяць) та єдиного соціального внеску на себе (22% від заробітної плати не нижче мінімальної, тобто не менше 1474 грн.). Разом – трохи більше 1700 гривень на місяць.

На перший погляд, не так багато. Але навіть ця сума не кожному по кишені. “Мій набір печива коштує 200 гривень, тобто мені потрібно продати 9 упаковок, щоб покрити тільки податок. Я тільки починаю бізнес, тому бувають дні, коли вдається продати по 4-5 упаковок, а бувають і такі, коли замовлень немає зовсім. При цьому потрібно закуповувати сировину плюс на просування не менше 3-4 000 на місяць. Будуть більші продажі, тоді зареєструюся як ФОП, хочу навіть свій магазин відкрити, і, звичайно, буду платити податки”, – розповідає підприємниця в Instagram Аліна.

Є і протилежні випадки. Дехто з підприємців зазначає, що “з самого початку зареєструвалися як ФОП, незважаючи на обмежений бюджет”. “Я від початку зареєстрована як підприємець, плачу податки, намагаюся все робити правильно, тому й штрафів немає”, — розповідає власниця ТМ Deepwood Роксолана, яка продає вироби з дерева в Instagram.

 

Оставьте комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Прокрутить вверх

Заказ обратного звонка