Подвійне оподаткування в Німеччині для українців

Подвійне оподаткування в Німеччині для українців

Вторгнення рф та її постійні воєнні злочини в Україні змушують українців тривалий час перебувати за кордоном.

Життя ж українців в інших країнах породжує й обов’язок виконувати правила поведінки, що існують в ній, в тому числі й правила сплати податків.

Оскільки ще однією країною, яка найбільше прихистила українців є Німеччина, тому саме про оподаткування в Німеччині коротко зазначимо в цій статті.

Ще в 1995 році Україною було підписано та ратифіковано Угоду між Україною і Федеративною Республікою Німеччина про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доход і майно.

Як і всі угоди про уникнення подвійного оподаткування Угода з Німеччиною також пов’язує вирішення питання з оподаткування до резидентства.

Так, ст. 4 Угоди передбачає, що у випадку, коли особа є резидентом обох Договірних Держав, її становище визначається відповідно до таких правил:

  1. a) вона вважається резидентом тієї Держави, де вона має постійне житло; якщо вона має постійне житло в обох Державах, вона вважається резидентом тієї Держави, де вона має більш тісні особисті й економічні зв’язки (центр життєвих інтересів);
  2. b) якщо Держава, в якій вона має центр життєвих інтересів, не може бути визначена або коли вона не має постійного житла в жодній з Держав, вона вважається резидентом тієї Держави, де вона звичайно проживає;
  3. c) якщо вона звичайно проживає в обох Державах або коли вона звичайно не проживає в жодній з них, вона вважається резидентом тієї Держави, національною особою якої вона є (для України визначається за громадянством України).

Через те, що визначальною ознакою для резидентства є саме факт проживання особи в тій чи іншій країні, то чим довше громадяни України перебувають в Німеччині, тим вірогідніше вони стають резидентами Німеччини.

Своєю чергою ст. 15 Угоди визначає, що винагорода, що одержується резидентом Договірної Держави у зв’язку з роботою за наймом, здійснюваною в другій Договірній Державі, оподатковується тільки в першій згаданій Державі, якщо: одержувач знаходиться в другій Державі протягом періоду або періодів, що не перевищують у сукупності 183-х днів протягом календарного року.

Отже, це означає, що якщо українець, який проживає в Німеччині понад 183 днів протягом року і здійснює роботу за наймом, за яку отримує платню (в тому числі дистанційна робота за наймом в Україні, яка фактично виконується в Німеччині), то такі доходи оподатковуються в Німеччині, якщо ж період перебування становить до 183 днів, то такий дохід оподатковуються в Україні.

В такому випадку рекомендовано звернутися до відповідного фахівця в Німеччині, який зможе чітко визначити дату, з якої виникає обов’язок зі сплати податків у Німеччині, а також зможе допомогти з поданням документів для уникнення подвійного оподаткування. Документи ж з України про сплату податків також можуть допомогти отримати фахівці в Україні.

Як відомо, ще одним популярним джерелом отримання доходу є дохід від нерухомого майна. Так, ст. 6 Угоди передбачає, що доходи, що одержуються резидентом Договірної Держави від нерухомого майна (включаючи доход від сільського або лісового господарства, здавання в оренду або використання в будь-якій іншій формі нерухомого майна), яке міститься в другій Договірній Державі, можуть оподатковуватись у цій другій Державі.

Тобто, якщо українець, який вже став резидентом Німеччини в силу тривалого проживання, при цьому отримує дохід, наприклад, від здавання в оренду житла в Україні, то такий дохід від оренди може оподатковуватися в Україні, а не в Німеччині.

Що ж стосується особистих незалежних послуг, то відповідно до ст. 14 Угоди доходи, що одержуються резидентом однієї Договірної Держави щодо професійних послуг чи іншої діяльності незалежного характеру, оподатковуються в другій Договірній Державі, тільки, якщо він володіє там доступною йому постійною базою з метою проведення цієї діяльності. У такому випадку доходи можуть оподатковуватись, але тільки стосовно доходів, що приписуються до цієї постійної бази. Термін “професійні послуги” включає, зокрема, незалежну наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку діяльність, так само як і незалежну діяльність лікарів, адвокатів, інженерів, архітекторів, стоматологів і бухгалтерів.

Тобто, доходи від незалежних особистих послуг справляються в країні перебування, якщо там знаходиться база (засоби) для здійснення такої діяльності і якщо саме з допомогою її використання було отримано дохід.

При цьому Україна має єдиний підхід для уникнення подвійного оподаткування з країнами, де існують двосторонні угоди, який передбачає, що суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими Кодексом (п. 13.4 ст. 13 Податкового кодексу України).

Пунктом 13.5 статті 13 ПК України встановлено, що для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.

Угода ж передбачає, термін “компетентний орган” означає стосовно України – Міністерство фінансів України або його повноважного представника, а стосовно  Федеративної Республіки Німеччина – Федеральне Міністерство Фінансів.

Тобто, з урахуванням того, що ставка податку із заробітної плати в Німеччині становить – 14-45% залежно від сум річного доходу, а в Україні – 15%, то відповідно сплативши податки в Німеччині можна отримати довідку про сплату податків і відповідно подати її в Україні аби двічі не сплачувати податки.

Таким чином, перебуваючи за кордоном та отримуючи доходи, треба в будь-якому випадку визначитись із законодавством щодо оподаткування, у випадку наявності угоди про подвійне оподаткування, звернутися до компетентних органів для отримання довідки про сплату податків, аби вберегти себе від неприємностей. В будь-якому випадку, при отриманні доходу за кордоном, коли особа вже плануватиме повертатися в України варто отримати довідку про сплату податків, адже в разі виникнення питань в Україні щодо оподаткування легше буде пред’явити вже існуючу довідку, чим в судовому порядку потім скасовувати податкову вимогу.

Анна Мартиненко, адвокат, АО Кравець і партнери

Оставьте комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Прокрутить вверх

Заказ обратного звонка