Огляд практики ВС від Ростислава Кравця, що опублікована з 15 по 21 лютого 2020 року

Огляд практики ВС від Ростислава Кравця, що опублікована з 15 по 21 лютого 2020 року

За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення:

Постанова ВП-ВС щодо цивільної юрисдикції спору по стягненню фінансової допомоги з товариства його учасником і відсутності підстав для зустрічного забезпечення

Справа №381/4019/18

Велика палата погодилась з судом апеляційної інстанції, який зазначив, що укладення договору про надання поворотної фінансової допомоги не призвело до зміни частки позивачки у статутному капіталі товариства, а тому вказаний договір не стосується її корпоративних прав, а спір не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Крім того, з огляду на обраний вид забезпечення позову, який не впливає на матеріальний стан відповідача як власника майна та не призводить до понесення додаткових витрат унаслідок його застосування, з урахуванням відсутності доказів завдання відповідачу збитків унаслідок накладення арешту на майно, доводи скарги щодо порушення норм процесуального права в частині зустрічного забезпечення на правильність висновків суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову не впливають.

Постанова ВП-ВС про можливість затвердження технічної документації для приватизації земельної ділянки без погодження меж з сусідами та звільнення від сплати судового збору УБД

Справа №545/1149/17

Велика палата зазначила, що стадія погодження меж земельної ділянки при виготовленні землевпорядної документації є допоміжною. При цьому стаття 198 ЗК України лише вказує, що складовою кадастрових зйомок є погодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами. Із цього не слідує, що у випадку відмови суміжного землевласника або землекористувача від підписання відповідного документа – акта погодження меж слід вважати, що погодження меж не відбулося. Погодження меж полягає у тому, щоб суміжнику було запропоновано підписати відповідний акт. Якщо він відмовляється це робити, орган, уповноважений вирішувати питання про приватизацію ділянки по суті, повинен виходити не із самого факту відмови від підписання акта, а з мотивів відмови. Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації. Непогодження меж земельної ділянки, яка знаходиться поза межами населеного пункту, із суміжними власниками та землекористувачами не може слугувати підставою для відмови відповідним територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (територіальним органом Держгеокадастру в районах (містах)) в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачів.

Отже, оскільки чинне законодавство не обмежує право на приватизацію земельної ділянки у зв`язку із відмовою суміжного землекористувача від підписання акта погодження меж земельних ділянок, така відмова не є перешкодою для завершення процедури приватизації земельної ділянки, з огляду на що відсутні підстави для задоволення позову.

Окрім того, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII.

Постанова ВП-ВС про неможливість окремо звертатись до суду з витребуванням доказів з матеріалів кримінального провадження не стороною, а вирішення отримання доказів шляхом їх витребування в інших процесах

Справа №826/2323/17

Дуже цікаве рішення для прискорення отримання доступу до матеріалів кримінальних проваджень будь-якою особою. Чергове рішення із серії – пришили рукава до гульфіка.

Велика палата зазначила, що у цивільному процесі отримання доказів, щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, є складнощі, відбувається за ухвалою суду за умови, що відповідна особа подасть обґрунтоване клопотання про витребування доказів, в якому доведе, що існують труднощі з їх отриманням, зокрема обґрунтує неможливість подати ці докази самостійно. Тому не є необхідним оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта, який відмовився надати позивачеві інформацію та документи, для того, щоби звернутися з позовом за правилами цивільного судочинства. Збирання доказів для одного судового процесу не має зумовлювати з цією метою ініціювання іншого судового процесу.

Відмова відповідача надати позивачеві документи та інформацію, що стосуються кримінального провадження, не впливає на право позивача звернутися до суду за правилами цивільного судочинства. Така відмова може бути використана позивачем у цивільному процесі для обґрунтування клопотання про витребування доказів.

Постанова ВП-ВС щодо визначення належного відповідача у справах про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади та порядку стягнення судових витрат

Справа №242/4741/16-ц

Велика палата зазначила, що належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди, заподіяною органом державної влади, їх посадовою або службовою особою є держава як учасник цивільних відносин. При цьому держава бере участь у справі як відповідач через відповідні органи державної влади, зазвичай, орган, діями якого заподіяну шкоду. Разом із тим, залучення або ж незалучення до участі у таких категоріях спорів ДКСУ чи її територіального органу не впливає на правильність визначення належного відповідача у справі, оскільки ДКСУ чи її територіальний орган не є тим суб`єктом який порушив права чи інтереси позивача. Сам факт стягнення коштів із Державного бюджету України не може бути підставою для обов`язкового залучення до участі у справі відповідачем ДКСУ чи її територіального органу.

ДКСУ та її територіальний орган можуть бути залучені до участі у справі з метою забезпечення завдань цивільного судочинства, однак їх незалучення не може бути підставою для відмови у позові.

Крім того суд зазначив, що у разі коли питання про судові витрати не було вирішено при ухваленні рішення, суд, що його ухвалив, вирішує питання відповідно до пункту 4 частини першої статті 220 ЦПК України 2004 за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи шляхом ухвалення додаткового рішення. У зв`язку з цим питання про судові витрати не можуть вирішуватись іншим судом або шляхом пред`явлення позову в іншій справі.

Постанова ВП-ВС про визнання майнового права на об`єкт інвестування та права на отримання квартири в натурі

Справа №761/5156/13-ц

В цій справі позивачка обрала дуже цікавий спосіб захисту своїх майнових прав, а саме просила визнати майнове права на об`єкт інвестування та права на отримання квартири в натурі. Перша інстанція визнала за позивачкою майнові права на квартиру як на частку в об`єкті незавершеного будівництва згідно з договором. Рішення залишили в силі.

При цьому Велика палата зазначила, що доводи про те, що позивачка не довела порушення її прав не можуть бути підставами для скасування постановлених у справі судових рішень. Такі доводи зводяться до переоцінки встановлених судами обставин, яка виходить за межі розгляду справи у суді касаційної інстанції.

Враховуючи характер спірних правовідносин, а також встановлені судами попередніх інстанцій обставини, суд вважає, що обраний позивачкою спосіб захисту порушених прав не заборонений законом та у світлі цієї справи є ефективним, оскільки іншим шляхом захистити її права позивачка не могла. Тому необґрунтованими є доводи касаційної скарги щодо неналежності такого обраного позивачкою способу захисту її прав як визнання за нею майнових прав на квартиру як на частку в об`єкті незавершеного будівництва.

Постанова ВП-ВС після ЄСПЛ щодо скасування вироку в частині умисного вбивства і звільнення з під варти та направлення на новий розгляд

Справа №1-4/06

Ця справа демонструє всі наслідки зізнання та слідчих дій без захисника. Окрім того у самому вбивстві раніше вже зізнався неповнолітній син вбитих, який три місяці тримався під вартою до цього зізнання.

Велика палата зазначила, що констатуючи порушення прав заявника, ЄСПЛ визнав, що первинні зізнавальні показання, отримані за відсутності правової допомоги, становили важливий, якщо не ключовий, елемент доказів обвинувачення проти нього (пункт 116 Рішення). Цей доказ вини заявника не може бути використаний внаслідок очевидної його недопустимості, що обумовлена встановленими ЄСПЛ істотними порушеннями прав заявника під час його отримання.

Крім того, хоча ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких, насильницьких злочинів за пунктами 1, 4, 6 частини 2 статті 115, частини 4 статті 187 КК України, однак із урахуванням обставин, встановлених Рішенням ЄСПЛ, тяжкість висунутих звинувачень сама по собі не може виступати достатньою підставою для взяття заявника під варту.

Крім цього, рекомендую звернути увагу на наступну судову практику і роз’яснення:

Огляд рішень ЄСПЛ період з 03.02.2020 по 07.02.2020

Огляд практики Європейського суду з прав людини містить, окрім іншого, опис чотирьох справ, постановлених проти України, зокрема, у зв’язку із неналежним рівнем наданої медичної допомоги під час ув’язнення та неналежними умовами ув’язнення заявників (GERASIN v. UKRAINE, MESHTESHUG v. UKRAINE); надмірною тривалістю досудового тримання заявника під вартою (ZAKUTNIY v. UKRAINE) та надмірною тривалістю кримінального провадження проти заявника (YELNIK v. UKRAINE).

Заслуговує на увагу і справа FELLONI v. ITALY, яка стосувалася дотримання національними судами вимог Конвенції при призначенні заявнику покарання у справі щодо керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння в контексті можливості застосувати пом’якшуючу обставину, норму про яку було скасовано вже після вчинення заявником правопорушення.

Огляд рішень ЄСПЛ період з 10.02.2020 по 14.02.2020

В черговому огляді практики Європейського суду з прав людини звертаємо увагу на справи TRAJKOVSKI AND CHIPOVSKI v. NORTH MACEDONIA та GAUGHRAN v. THE UNITED KINGDOM. Заявники, окрім іншого, скаржилися на безстрокове зберігання їхніх зразків ДНК правоохоронними органами, відібраними у зв’язку з вчиненням правопорушень, та на відсутність законодавчих положень, які б належним чином визначали відповідні терміни. ЄСПЛ у зв’язку з цим констатував порушення ст. 8 Конвенції (право на повагу до приватного і сімейного життя).

Актуальними також є питання, порушені у справі BUTURUGĂ v. ROMANIA, яка стосувалася скарг заявниці на неефективність кримінального розслідування державою фактів застосування домашнього насильства до неї колишнім чоловіком, а також порушення ним конфіденційності її електронного листування. ЄСПЛ встановив, що національні органи влади не спромоглись належно оцінити серйозність обставин, на які скаржилася заявниця, та констатував порушення статей 3 (заборона катування) та 8 Конвенції.

Зведений дайджест правових позицій ВП-ВС за 2019 рік

У дайджесті зібрано всі ключові правові позиції Великої Палати Верховного Суду за 2019 рік, систематизовані за видом судової юрисдикції та підставами розгляду Великою Палатою, та окремі правові позиції, зокрема, щодо вимог, які не підлягають розгляду в судовому порядку.

Окрім того, дайджест містить лише короткий опис правових позицій із посиланням на ЄДРСР та є зручним для ознайомлення із актуальною судовою практикою Великої Палати Верховного Суду.

Рішення КСУ 2-р/2020 щодо ліквідвідації та перейнаменування ВСУ та перерахунку пенсій суддям у відставці

Конституційний Суд України визнав таким, що відповідає Конституції України (є конституційними) положення пунктів 4 розділу ХІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 1402 («утворюється Верховний Суд у порядку та у складі, що визначені цим Законом; призначаються судді Верховного Суду за результатами конкурсу, проведеного відповідно до цього Закону»); 8 («день початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному цим Законом, визначається рішенням його Пленуму, що публікується на веб-порталі судової влади та в газеті “Голос України”), 9 («Верховний Суд розпочинає роботу за умови призначення щонайменше шістдесяти п’яти суддів Верховного Суду за результатами конкурсу, проведеного відповідно до цього Закону»), 11 («не пізніше ніж через п’ять днів з дня призначення шістдесят п’ятого судді Верховного Суду, за принципом рівного представництва від кожного касаційного суду створюється організаційний комітет, який скликає Пленум Верховного Суду в тридцятиденний строк»), 13 («проведення конкурсу на посади суддів Верховного Суду у відповідних касаційних судах має бути розпочато не пізніше двох місяців з дня набрання чинності цим Законом»), 17 («повноваження суддів, призначених на посаду строком на п’ять років до набрання чинності цим Законом, припиняються із закінченням строку, на який їх було призначено. Судді, повноваження яких припинилися у зв’язку із закінченням такого строку, можуть бути призначені на посаду судді за результатами конкурсу, що проводиться в порядку, встановленому цим Законом»).

Водночас Конституційний Суд визнав такими, що не відповідають Конституції України положення пунктів 7 („та ліквідуються“ в частині Верховного Суду України), 14 („судді Верховного Суду України“) та 25 розділу ХІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 1402.

Конституційний Суд закрив провадження у справі в частині перевірки на відповідність Конституції України (конституційність) положень пунктів 20 (невідповідність конституційного подання вимогам, передбаченим цим законом) та 22, 23 (втрата чинності актом (його окремими положеннями), щодо якого порушено питання відповідності Конституції України) розділу XII „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 1402.

Дайджест правових позицій ВП-ВС за січень 2020 року

В дайджесті наведені позиції:

– зі справ адміністративного судочинства – щодо можливості представника юридичної особи самостійно засвідчувати копію довіреності;

– зі справ господарського судочинства – щодо порядку нарахування штрафних санкцій за порушення виконання грошового зобов’язання на підставі ч. 6 ст. 231 ГК України, а також щодо способу захисту прав споживачів електроенергії у відносинах із постачальником електроенергії;

– зі справ цивільного судочинства – щодо порядку подання учасниками справи апеляційних скарг до початку функціонування ЄСІТС.

Цей огляд зроблений з використанням системи ZakonOnline.com.ua Рекомендую її через дуже дружній та зручний інтерфейс із зазначенням всіх процесуальних документів по конкретній справі і великої кількості корисних перехресних посилань, а також пошуку конкретної постанови і правової позиції.

Не забудьте підключитись на наші канали з останніми новинами і оглядами судової практики. Разом з описом історичних подій й цитатами на кожен день.

Книги з таблицями судових рішень неоднакового застосування норм права за кредитними, сімейним, страховим і зобов’язальних правовідносин, банкрутства. Правові висновки ЄСПЛ Ви можете придбати тут.

Також раджу звернути увагу на:

Таблиця строків позовної давності

Ставки судового збору з 01.01.2020

Оставьте комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Прокрутить вверх

Заказ обратного звонка