У 2019 році відбулося чимало змін у законодавстві України і про них дискутували не лише юристи. Часто такі зміни викликали жваві спори та конфронтації, що цілком очікувано і зрештою абсолютно природно.
У цій статті ми коротко сфокусуємося на найцікавіших трендах юриспруденції у 2019 році – змінах, які мали вплив не тільки на професійну практику юристів, а й на життя інших українців.
Банкрутство фізичних осіб
Це те, чого Українці чекали дійсно довго. Особливо люди, які починаючи з 2008 року отримали банківські кредити і у зв’язку з двома хвилями економічної кризи, які призвели до девальвації гривні, втратили можливість їх погасити. Як наслідок, банки та колектори весь цей час тероризували своїх боржників усіма можливими способами.
Кодекс України з процедур банкрутства мав би бути інструментом порятунку для таких людей, ним дійсно було впроваджено певні новації, однак наприкінці 2019 року можемо стверджувати про те, що практичної користі від нього юристами поки не помічено. Кодекс містить немало суперечностей та не достатньо добре деталізує певні передбачені ним процеси, як наслідок, складається ситуація з практичною неможливістю передбачення якою саме буде судова практика при вирішенні питань про банкрутство фізичних осіб. Фактично, зараз цим інструментом користуються найсміливіші і юристи очікують що у майбутньому процедура банкрутства фізичних осіб стане зрозумілішою.
Створення помісної церкви
Ще наприкінці 2018 року Верховна Рада України ухвалила внесення змін до Закону “Про свободу совісті та релігійні організації”. Відповідно до нового законодавства, створено Православну Церкву України. Протягом 2019 року можна було спостерігати за переходом парафій УПЦ Московського Патріархату до ПЦУ. Це стало наслідком відповідних законодавчих змін.
Деякі депутати з «Опозиційного блоку» здійснили спробу визнати такі зміни неконституційними, що зайвий раз підкреслило їх ідеологію, але у березні 2019 року Конституційний суд відмовив їм у відкритті провадження.
Без сумніву, створення єдиної української церкви має призвести до посилення державності та ствердження України як важливого духовного осередку Європи. Наскільки значними будуть такі зміни, на нашу думку, можна буде судити у довгостроковій перспективі.
Вирішення проблеми євроблях
Ще на початку 2019 року по всій Україні можна було зустріти неймовірну кількість автомобілів з державними номерними знаками інших країн. Хоча, належали вони українцям. Така ситуація склалася у зв’язку з тим, що певні автодилери знайшли спосіб продажу українцям автомобілів з Європи в обхід тих антидемпінгових заходів, які уряд України впровадив для підтримки вітчизняного виробника. Простіше кажучи, люди отримали сумнівно законну можливість купити старий автомобіль з Європи, не сплачуючи при цьому драконівських податків.
Ситуація, що склалася, приховувала в собі істотні ризики. По суті, автомобіль з євробляхою не багато чим відрізняється від автомобіля взагалі без номеру, оскільки в обох випадках ідентифікувати власника автомобіля неможливо.
Так, вирішення цієї проблеми було, м’яко кажучи, сумнівним, оскільки власникам таких автомобілів довелося заплатити державі ще одну вартість свого транспортного засобу, але в результаті на кінець 2019 року кількість автомобілів з державними номерними знаками інших країн скоротилася суттєво і можна сказати що проблему було вирішено, хоч методи її вирішення мало кому сподобалися.
Закон про мову
У першій половині 2019 року було прийнято Закон України «Про функціонування української мови як державної». Ідеологи закону стверджували, що він жодним чином не утискає інші мови, водночас створює законодавчі механізми для розвитку української. Противники закону у свою чергу наголошували на тому, що неукраїномовне населення однозначно відчує дискомфорт та утиски на правовому рівні.
Нагадаємо, попередній мовний Закон (Закон України «Про засади державної мовної політики») було прийнято у 2012 року, він спричинив масові протести та у певній мірі сприяв русифікації українців на тій її території, де хоча б 10% українців розмовляли російською. Зрештою у 2018 році цей закон було визнано неконституційним.
Так, з лютого 2018 року до першої половини 2019 року в Україні не було окремого спеціалізованого закону про мову. Тому прийняття такого закону у 2019 році на думку автора статті слід розцінювати як важливий крок у розвиту нашої країни.
Монетизація субсидій
Монетизація субсидій була популярним кроком і була здійснена перед президентськими виборами з метою підвищення рейтингу чинного на той час президента. При цьому, від людей не вимагалося жодних дій, гроші просто почали надходити на банківські рахунки Ощадбанку або на персональний обліковий запис в Ощадбанку. Українці почали отримувати субсидії у грошовій формі з 1 січня 2019 року, а у жовтні 2019 року цей механізм було дещо вдосконалено і субсидію почали отримувати ті, хто має заборгованість по ЄСВ з вини роботодавця.
Створення антикорупційного суду
У 2019 році в Україні було створено нову структуру – суд, який має розглядати справи, пов’язані з корупцією на найвищому рівні. Ідеологи створення такого окремого судового органу стверджували, що звичайні суди не спроможні на ефективний розгляд і належне вирішення такої категорії справ.
Останнє твердження, напевно, мало в кого викликає сумніви, але виникає питання, чи зможе новостворений суд здійснювати ефективний розгляд таких кейсів? На кінець 2019 року відповіді на це питання суспільство не отримало, але перший крок зроблено. Чи у правильному напрямку його зроблено – стане відомо пізніше.
Варто зазначити, що антикорупційний суд було створено під тиском громадськості та Західних партнерів України.
Зміна законодавства стосовно трансплантації органів та посмертного донорства
У лютому цього року було внесено деякі зміни до Закону України “Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині”. Зазначеними змінами було дещо вдосконалено законодавства у сфері трансплантації органів та посмертного донорства. Нарешті у законодавстві з’явилося таке поняття, як Реєстр волевиявлення особи про надання згоди або незгоди на посмертне донорство.
Законом передбачено, що у повнолітньої дієздатної фізичної особи може бути вилучено анатомічні матеріали лише за наявності її добровільної та усвідомленої згоди на донорство анатомічних матеріалів, наданої у письмовому вигляді. Також встановлені деякі правила для неповнолітніх.
Ці законодавчі зміни не є системними, не є масовими, але задають певну тенденцію.
Варто зазначити, що законодавство України навіть враховуючи ці нововведення, є досить анахронічним та таким, що не відображає у повній мірі сучасні тенденції у сфері медицини. Однак, на думку автора статті, ці зміни є достатньо важливими.
Зміни до основного закону
Цей рік також запам’ятається цікавими змінами до Конституції України. На конституційному рівні було закріплено європейську ідентичність українського народу і незворотність європейського та євроатлантичного курсу України. Повноваження та обов’язки Верховної Ради України, Кабінету Міністрів та Президента були доповнені відповідними положеннями про реалізацію стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору;
Крім того, на конституційному рівні було скасовано недоторканість Народних депутатів України. На рівні інших законів, наприклад, Кримінального Процесуального кодексу, цього поки не відбулося.
Це лише деякі з юридичних трендів 2019 року, які на думку автора статті є достатньо цікавими для широкого загалу. А загалом у цьому році було чимало змін, що пов’язано у тому числі зі зміною влади в країні. Про значення деяких описаних змін можна буде судити вже у наступному році, але у будь-якому разі можна стверджувати, що юридичний 2019 рік був динамічним та перемінливим.
Сергій Бабенко,
