Парламент ухвалив законопроект про цифровізацію війська, який передбачає, зокрема, запуск електронного кабінету військовозобов’язаного вже у другому кварталі цього року.
У Міноборони заявили, що е-кабінет дасть змогу оновлювати дані без фізичного відвідування ТЦК та СП. Але у юристів є зауваження до таких новацій. Після запровадження електронного реєстру військовозобов’язаних до нього буде внесено відомості, які в автоматичному режимі сформовані на основі баз даних демографічної, податкової, міграційної та інших служб, зазначила у коментарі “Експресу” правознавиця Олеся Городецька.
Е-реєстр військовозобов’язаних: які переваги ухваленого законопроекту
До реєстру заноситимуть персональні, а також службові дані призовників, військовозобов’язаних і резервістів, дані про потребу в комплектуванні особовим складом ЗСУ та інших військових підрозділів.
Розпорядником такої узагальненої бази даних буде Міноборони та його структурні підрозділи, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП). Співробітники ТЦК матимуть можливість бачити всю інформацію про кожного військовозобов’язаного, яка на сьогодні й так перебуває у володінні держави. Тобто її фактично об’єднають в один реєстр.
“В ухваленому парламентом законопроекті прямо не вживається назва “Оберіг”. Але, ймовірно, мова саме про цю систему. Вона дуже допоможе упорядкувати інформацію про військовозобов’язаних, і її зможуть використати для того, щоб здійснювати повний облік. Якщо військовозобов’язаний сумлінно виконує свої обов’язки і своєчасно подає всі відомості про себе до ТЦК, то в нього не буде жодних проблем. Питання виникатимуть до тих, хто намагається уникнути мобілізації”, – зазначила Олеся Городецька.
Е-реєстр: недоліки системи
Адвокат Ростислав Кравець не вважає, що законопроект розв’яже проблеми із мобілізацією. А недоліком е-реєстру є те, що збиратиметься персональна інформація, яка буде містити не тільки паспортні дані, а й дані про освіту, стан здоров’я, перетин кордону, майновий стан, родичів, номери засобів зв’язку й адреси електронної пошти. І вона стосуватиметься не тільки військовозобов’язаних, а й кожного громадянина України віком від 18 до 60 років, включаючи жінок.
“Причому згода призовників, військовозобов’язаних і резервістів на обробку їхніх персональних даних для потреб реєстру не потрібна. Таким чином, громадян України без їхньої згоди, власне кажучи, позбавляють будь-якого захисту особистих персональних даних.
Внесення особистої інформації військовозобов’язаних до реєстру неконституційне. Це порушує низку українських та європейських законів, котрі регулюють ці питання. У жодній країні світу немає таких мегареєстрів”, – пояснив адвокат у коментарі “Експресу”.
Він додав, що у законі взагалі не прописано, як мають оберігати персональні дані українців і хто та яку відповідальність нестиме за це. “Як на мене, ухвалення цього законопроекту може нести загрозу національній безпеці України, бо в разі кібератаки дані з реєстру можуть потрапити до рук ворога”, – зазначив Ростислав Кравець.