В Офісі президента поки не ухвалили остаточного рішення про вибори наступного року, але активно обговорюють цю ідею.
В Україні продовжується мусувати тема ймовірних осінніх виборів. Голова Верховної Ради (ВР) Руслан Стефанчук у жовтні назвав п’ять ключових умов проведення виборів у 2024 році, зокрема право військовослужбовців на голосування та висування, право біженців на голосування. Вказував він і на проблему проведення виборів на тимчасово окупованих територіях, а також із гарантованим вільним доступом до медіа. Проте тема виборів порушується знову і знову. Так, глава українського МЗС Дмитро Кулеба запевняє, що президент України Володимир Зеленський “обмірковує та зважує” можливість проведення президентських виборів навесні наступного року. Навряд чи випадково зросла активність екс-радника глави Офісу президента Олексія Арестовича, який встиг навіть викотити щось на зразок своєї виборчої програми. Про що говорять розмови про вибори? Яка ймовірність їх проведення наступного року? Портал “Коментарі” із цими питаннями звернувся до експертів.
Імовірність виборів у 2024 році – приблизно 50/50
На думку політолога, політичного консультанта Володимира Фесенка, ці розмови говорять про те, що тема активно обговорюється в Офісі президента України та президентській команді.
“Напевно, висловлюються різні думки, як “За”, так і “Проти” виборів під час війни. Я можу підтвердити, що сказав Дмитро Кулеба. Це підтверджують різні джерела, близькі до команди президента України. Остаточного вирішення цього питання наразі немає. Проте ухвалити рішення необхідно найближчими тижнями, не пізніше за початок грудня. У разі рішення про проведення виборів наступного року, треба ще ухвалити цілу низку законодавчих змін, у тому числі і тих, про які сказав Стефанчук. Насправді таких змін має бути набагато більше”, – зазначає експерт.
За його словами, якщо ухвалять рішення про проведення президентських виборів у терміни, зазначені Конституцією, тобто наприкінці березня наступного року, то перші процедури щодо виборчої кампанії мають бути проведені вже наприкінці грудня.
“Поки що я не бачу прямої організаційно-політичної підготовки до виборів, – зізнався Володимир Фесенко. – Проте їхню ймовірність оцінюю приблизно 50/50. Скоріше це стосується лише президентських виборів. Парламентські, відповідно до Конституції, можна відкласти, доки не завершиться дія воєнного стану. Але навіть для проведення лише президентських виборів доведеться внести відповідні зміни до закону про воєнний стан”.
На думку політолога, президенту Зеленському ідея виборів під час війни не дуже подобається, як і більшості українців.
“Але, схоже, ціла низка західних партнерів, а також чимало людей у президентській команді, радять таки провести президентські вибори навіть під час війни, – зазначає експерт. – Перефразовуючи відоме прислів’я: “І не хочеться, і колеться, але впливові закордонні партнери, а також деякі найближчі радники та друзі кажуть, що краще ці вибори провести”. На мій погляд, варто звернутися до Конституційного суду України, який і має дати легітимну відповідь щодо правової можливості та необхідності провести президентські вибори в умовах воєнного стану”.
Причини передвиборної лихоманки очевидні
Керівник Центру політичної розвідки, політтехнолог Олег Постернак вважає високою ймовірність проведення в Україні президентських виборів 2024 року.
“Називають весну як можливий період голосування. Принаймні про це говорять мої власні джерела із політичного середовища. Для цих намірів у парламенті буде розроблено та прийнято спеціальний закон під час проведення президентських виборів в умовах воєнного стану. Також необхідно змінити статтю 19 цього Закону України “Про правовий режим воєнного стану”. Крім того, у владі обговорюється зараз і перспектива ротації членів Центрвиборчкому, робиться спроба навести лад у реєстрі виборців. Йде опрацювання питання відкриття додаткових виборчих дільниць у країнах, де перебувають багато українських мігрантів”, – розповів Олег Постернак.
Причини передвиборної лихоманки, на його думку, є очевидними. А саме – президент Зеленський у 2024 році може не витримати посиленого війною внутрішньополітичного тиску через проблему легітимності його влади. А такий тиск, пояснює політтехнолог, може зрости під впливом дій опозиції, проблем на фронті та операцій впливу ворога.
“Відновивши кредит довіри, нехай навіть у надзвичайних та екстремальних умовах, він автоматично знімає цю напругу. І зможе бути вільнішим у своїх політичних діях, зокрема щодо умовного фіналу війни чи проміжного перемир’я з фіксацією статус-кво”, – зазначає експерт.
Перспектива ж переобрання після такого завершення війни чи перемир’я – туманніша, якщо не дорівнює нулю, акцентує він. Адже конкуренти зроблять усе можливе, щоб посилити у масовій свідомості стійку асоціацію Зеленського з війною, про яку велике бажання забути.
“Цієї осені закрита соціологія показує тенденцію зростання негативної динаміки показників підтримки Зеленського, – поділився Олег Постернак. – Якщо вона набуде наступного року критичного характеру в умовах війни на виснаження, скорочення західної допомоги та соціально-економічних проблем, то для Зеленського, зі зрозумілих причин, краще поспішати з проведенням голосування. Офіс президента бажатиме якнайшвидше позбутися непрогнозованого впливу війни на політичні позиції нинішнього глави держави”.
Зараз для Банкової головна проблема – неприйняття суспільством самого факту будь-яких виборів в умовах війни, вважає політтехнолог. Тому, пояснює він, у планах за ці місяці буде – інформаційна обробка щодо допустимості та можливості голосування.
“Щодо парламентських та місцевих виборів, швидше за все, поки вони зависають у повітрі. Їхнє адміністрування в умовах воєнного часу надзвичайно ризикована річ. Хоча й президентські вибори в умовах бойових дій – це надскладне завдання із зірочкою, що межуватиме з безпековими та соціально-політичними ризиками. Але теоретично це завдання можна вирішити”, – каже Олег Постернак.
І уточнює, що проблем в організації виборів справді дуже багато.
Хто візьме на себе відповідальність за життя членів комісії в умовах, коли виборчий процес має бути безперервним? Як забезпечити права військовослужбовців, особливо збереження їхніх персональних даних? Як сформувати виборчу інфраструктуру, адже її у великій кількості громад знищено? Як подолати хаос у державному реєстрі виборців та організувати голосування у закордонному окрузі та внутрішніх переселенцях?
Це, наголошує співрозмовник “Коментарів”, серйозні питання, відповіді на які дуже поверхові та умовні на даний момент.
Легітимність будь-яких виборів у такий час буде поставлена під сумнів
Голова профспілки Українська незалежна фундація правників, голова АО “Кравець та партнери”, адвокат Ростислав Кравець міркує так:
“Схоже, що до виборів Україну підштовхують наші іноземні партнери, щоби переконатися, що Зеленський має достатній рівень підтримки. У будь-якому випадку, він стане більш залежним. Але це тема більше для політологів”.
Щодо юридичного аспекту, то, за словами експерта, прямими нормами Конституції заборонено проведення виборів, зміну Основного закону у воєнний період.
“І легітимність будь-яких виборів у такий час буде поставлена під сумнів. Навіть на неокупованих територіях. Не кажучи вже про закордонні округи (з огляду на невирішеність питання з подвійним громадянством). Не кажучи вже про неможливість провести вибори на тимчасово окупованих територіях”, – наголошує Ростислав Кравець.
На його думку, зараз усі розмови про вибори є маніпуляцією, перевіркою реакції суспільства на ймовірність чогось подібного. А реакція, як свідчать опитування, негативна.
