На світовому фармацевтичному ринку новий скандал, пов’язаний з вакцинами від ковіду. Компанію Pfizer звинувачують у приховувані інформації про можливі наслідки від вакцини.
Українці свого часу також активно вакцинувалися від ковіду препаратом Pfizer. «Мінфін» розбирався, як вакцини від ковіду нашкодили українцям, та як можна відсудити компенсації. Про це пояснює адвокат Ростислав Кравець.
За що на Pfizer подали до суду
Дебати про ефективність вакцин від ковіду почалися чи не відразу після того, як препарати представили на ринку.
Тоді вакцини, не лише від Pfizer, а й від інших виробників (AstraZeneca, Moderna, J&J), викликали чимало критики від лікарів і науковців через те, що на той час ще не пройшли всього циклу клінічних досліджень. Окремі виробники, зокрема, той же Pfizer, запропонували абсолютно нові РНК- вакцини, дія яких на людський організм була не до кінця вивчена.
Але, з огляду на масштаб загрози, ВООЗ дозволила екстрене використання вакцин. І людей почали масово щепити. І от зараз новий скандал. Влада штату Канзас (США) подала позов проти компанії Pfizer, звинувативши її в приховуванні даних про ускладнення від ковідної вакцини та її ефективність.
Як повідомляє Reuters, ще на початку 2021 року, до того, як вакцина Pfizer від ковіду почала масово використовуватися, компанія не оприлюднила інформацію про побічні ефекти, хоча такі дані на той час вже були. Зокрема, у вагітних після щеплень траплялися викидні, багато пацієнтів, зокрема, хлопчиків-підлітків, після вакцинації отримали проблеми з серцем — міокардити та перикардити.
Генпрокурор Канзасу Кріс Кобах звинуватив фармгіганта у спотворенні інформації про ефективність вакцини «з метою заробітку на людях».
«Pfizer зробив декілька оманливих заяв, щоб обдурити громадськість щодо своєї вакцини в той час, коли американцям потрібна була правда», — заявив Кріс Кобах.
Він вимагає від Pfizer компенсацій, щоправда, з сумою поки що не визначився. Найімовірніше, до позову доєднуватимуться нові постраждалі, і, залежно від їх кількості й тяжкості ускладнень, формуватиметься розмір компенсацій. Та в будь-якому випадку, мова йде про мільйони доларів.
Ще одна гучна заява від генпрокурора Канзасу стосується тверджень Pfizer, що вакцина, розроблена проти оригінального штаму коронавірусу, зберігає ефективність також проти його мутацій.
Кріс Кобах повідомив, що у підготовці позову проти Pfizer із правоохоронцями Канзасу співпрацювали колеги з інших штатів, і вони, буцімто, теж вже готують позови проти фармгіганта.
Штат Техас подав схожий позов проти Pfizer ще минулого року, наразі він перебуває на розгляді.
У Pfizer усі звинувачення відкидають, а позови називають необгрунтованим. «Всі заяви, які робила Pfizer щодо її вакцини від COVID-19, були точними й науково доказовими», — заявляють у фармкомпанії. Та останнє слово — за служителями Феміди.
Що з іншими вакцинами проти ковіду
Це вже не перша гучна справа по вакцинам від ковіду. У травні цього року інший виробник — компанія AstraZeneca — повідомила, що відкликає свою вакцину від коронавірусу у всьому світі. Офіційна причина — комерційна: через перевиробництво оновлених типів вакцин і зниження на них попиту немає сенсу тримати в продажу препарат.
За декілька місяців до цього AstraZeneca визнала, що її вакцина може в окремих випадках викликати небезпечне для життя ускладнення — формування тромбів й зниження рівня тромбоцитів у крові (так званий синдром TTS). У Високому суді Лондону у лютому 2024 року розглядалися доказові матеріали щодо цієї вакцини, й тоді виробник змушений був підтвердити ризики ускладнень, хоча й зауважив, що вони траплялися «дуже рідко».
Та, як з’ясував суд, у Великобританії з синдромом TTS було пов’язано щонайменше 80 смертей. Позови проти фармкомпанії подали понад 50 постраждалих та родичів померлих після вакцинації британців.
Не виключено, що в подальшому кількість позовів проти фармкомпаній зростатиме, особливо, якщо з’являться рішення про виплати компенсацій.
Чи можуть українці судитися «проти вакцин»
Під час пандемії українці також активно щепилися від ковіду. В нашій країні використовувалися практично всі вакцини, зокрема, від Pfizer та AstraZeneca.
Таким чином, теоретично, українці, в яких були ускладнення від вакцин, також можуть доєднуватися до позовів постраждалих пацієнтів чи подавати нові, й вимагати компенсації за шкоду здоров’ю. Щоправда, сам факт ускладнень ще треба довести.
Начальник Головного управління Держспоживслужби в Києві Олег Рубан каже, що тяжких ускладнень він не бачив. Нинішні кампанії проти виробників вакцин він називає «маркетинговими війнами».
Член Координаційної ради Української медичної експертної спільноти Костянтин Надутий в коментарі «Мінфіну» підтвердив, що ускладнення таки були, особливо багато — після бустерних доз.
«Але у нас медичну статистику фактично „поховали“, а щодо негативних наслідків вакцинації — й поготів. Тиск свого часу був надзвичайний, а інструменти ідентифікації ускладнень непідконтрольні практикуючим лікарям (тобто потрібно, щоб такі дані збирали на рівні управлінь охорони здоров’я та профільного міністерства — ред.)», — каже Костянтин Надутий.
За його словами, ускладнення від вакцин масово «закопували» під виглядом інших діагнозів. Тобто, якщо у людини після щеплення починалися проблеми з серцем, їй встановлювали окремий діагноз «нового» захворювання, не пов’язуючи його зі зробленим раніше щепленням.
Таким чином, більшість ускладнень фактично ніяк не підтверджені медичними документами й висновками лікарів.
«Одна з причин у тому, що в нас чимало посадовців від медицини свого часу активно просували вакцини від ковіду, і навіть жили з грантових грошей від фармвиробників. Вакцини від ковіду — не перша така історія. Свого часу в Україні не менш завзято просували застарілу індійську живу вакцину АКДС, що застосовується лише у найбідніших країнах світу», — каже Надутий.
Голова адвокатського об’єднання «Кравець та партнери» Ростислав Кравець зазначив, що українцям, що свого часу постраждали від ускладнень після щеплення від ковіду, буде нелегко відстояти свої права.
«Ще у розпалі епідемії до українського законодавства внесли зміни, згідно з якими з лікарів та виробників вакцин фактично зняли відповідальність за наслідки щеплень. Тобто українські суди, до яких може звернутися громадянин, керуючись такими законодавчими нормами, навряд чи винесуть рішення на його користь.
Але є ще міжнародні судові інстанції, зокрема, Європейський суд із прав людини. До нього українці можуть звертатися з позовами на державу Україна чи Міністерство охорони здоров’я, яке свого часу видало наказ про відсторонення від роботи невакцинованих працівників.
Цей наказ був опротестований у суді, але справа до цього часу не завершена, й вердикту щодо законності такого рішення МОЗу немає. Та ЄСПЧ може визнати, наприклад, факт відсутності державного контролю за наслідками вакцинації чи обмеження доступу громадян до кваліфікованої медичної допомоги. І, відповідно, задовольнити позов про стягнення матеріальної шкоди.
Найімовірніше, такі позови з боку українців дійсно будуть. Їх почнуть масово подавати, як тільки з’являться рішення міжнародних судів про виплати компенсацій постраждалим від вакцинальних ускладнень. І чим більші суми там фігуруватимуть, тим більше українців захочуть стягти гроші за «свої» ускладнення від щеплень”, — каже Кравець.
Що стосується відсутності документальних доказів про ускладнення в багатьох українців, то Кравець не вважає це великою проблемою.
«Можна провести ретроспективне розслідування. Підняти медичні документи, де вказана дата вакцинації й тип вакцини, вони у більшості випадків є. А потім додати до них висновки лікарів про „нові“ хвороби пацієнта, наприклад, проблеми з серцем. Потрібно буде зробити нову експертизу й отримати висновок про ймовірний зв’язок щеплення й проблем зі здоров’ям, які після нього почалися. Звісно, все це потребує часу й грошей, але отримати аргументи для подальшого позову все ж реально», — переконаний Кравець.
Якими можуть бути суми компенсацій за такими позовами? — Все залежить від ускладнень та ефективності лікування. Наприклад, лікування міокардиту в приватних клініках Києва коштує до 100 тисяч гривень. Якщо повністю відновитися після хвороби не вдалося, і людина була змушена, наприклад, змінити роботу на легшу й з нижчою зарплатнею, то враховуються ще й недоотримані доходи. Тобто мова може йти про сотні тисяч гривень.
Джерело: minfin.com.ua
