У червні цього року 27-річний закарпатець вступив на стаціонарне відділення бакалаврату Вищої школи внутрішньої безпеки в польському місті Лодзі. Відповідні відомості подав у місцевий військкомат. І в липні отримав довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації до березня 2025-го.
Військово-облікового документа в ТЦК йому не видали, позаяк був потрібен час на його виготовлення. Але студент іноземного вишу своєчасно оновив військово-облікові дані через додаток “Резерв+”. Там була інформація і про перебування на обліку, і про надану відстрочку.
Наприкінці серпня військовозобов’язаного зупинили в Ужгороді працівники ТЦК, які разом з поліцейськими проводили мобілізаційні заходи. Він пред’явив довідку про відстрочку та продемонстрував у застосунку “Резерв+” електронний документ з QR-кодом для зчитування. Однак військкоми не взяли його до уваги, бо не був… роздрукований. Натомість вимагали паперовий військовий квиток. Хлопця затримали, доправили до ТЦК і склали протокол про адміністративне правопорушення.
Розгляд справи відбувався досить швидко. За якусь годину начальник ТЦК своєю постановою оштрафував студента на 17 тисяч гривень. Але молодий чоловік вирішив оскаржити це рішення в суді.
У відзиві на позов студента юристи ТЦК намагалися переконати суд, що, згідно із законом “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, чоловіки віком від 18 до 60 років зобов’язані мати при собі саме паперовий військово-обліковий документ і пред’являти його на вимогу уповноваженого представника військкомату чи поліцейського. Однак суд такий аргумент не взяв до уваги. Отож постанову ТЦК про накладення штрафу скасував, а справу про адміністративне правопорушення закрив.
“Співробітники ТЦК діяли протиправно, оскільки в Україні з 18 червня запроваджено електронний військово-обліковий документ. Він має однакову юридичну силу з паперовим військовим квитком, — пояснює Оксана Калинич, адвокатка, яка захищала права студента у суді. — У жодних нормативно-правових актах не вказано, що електронний військово-обліковий документ обов’язково має бути роздрукований. Тим паче що співробітники ТЦК мали можливість перевірити дані про військовозобов’язаного через систему “Оберіг”. Але вони чомусь пішли шляхом найменшого опору — чи то через незнання законодавства, чи то, може, заради галочки у звітах про виконану роботу”.
Водночас суд не визнав протиправними дії начальника ТЦК про безпідставне накладення штрафу на студента, оскільки “не має на це відповідних повноважень”.
— У цьому випадку протиправні дії працівників та керівника ТЦК потрібно оскаржувати окремим позовом в окружному адміністративному суді, — коментує адвокат Ростислав Кравець, правозахисник. — Але зауважу: якщо військовозобов’язаний виграв справу проти незаконного штрафу, то діями співробітників та начальника ТЦК повинно вже зацікавитися Державне бюро розслідувань. Адже є всі підстави притягнути їх до кримінальної відповідальності за перевищення влади й службових повноважень. За це передбачена відповідальність під час дії воєнного стану — позбавлення волі до 12 років. Крім того, військова служба правопорядку може розпочати адміністративну справу й оштрафувати військкомів. Як не прикро, але наразі порушень з боку співробітників ТЦК фіксується дуже багато. Про це свідчать масові скасування судами винесених постанов за недотримання правил військового обліку. Однак посадовців ТЦК чомусь до відповідальності не притягують.
— То як діяти, коли ТЦК не визнає електронний документ?
— Електронний військовий квиток запровадили якраз для того, щоб замінити паперові документи. Це досить зручно в користуванні як військовозобов’язаним, так і тим, хто несе службу в підрозділах ЗСУ та інших військових формуваннях, — додає адвокат В’ячеслав Тарадуда. — У ньому міститься виписка з реєстру, яка свідчить про обліковий статус громадянина, дані про придатність до військової служби, перебування військовозобов’язаного на обліку чи на військовій службі та інша важлива інформація. Його можна пред’являти не тільки представникам ТЦК та поліції під час проведення мобілізаційних заходів, а й використовувати як перепустку в системах контролю та управління доступом на територію режимних об’єктів. Також з електронним військовим квитком можна безперешкодно виїжджати за кордон, якщо на те є законні підстави. Адже він захищений носієм особистого ключа, який містить електронний підпис.
Якщо працівники ТЦК, поліції або інших державних органів відмовляються визнавати електронний військовий квиток, необхідно будь-яким способом зафіксувати такі порушення. А потім разом з інформацією про особу, яка допустила їх, передати на електронну пошту підтримки застосунку “Резерв+”. Також дії посадовців можна оскаржити в суді.
До речі, нині багато працедавців приймають на роботу військовозобов’язаних, у яких немає паперового військового квитка, посвідчення резервіста чи приписного свідоцтва, а лише електронний військово-обліковий документ у смартфоні. Адже за спеціальним QR-кодом можна переконатися, що електронний ВОД належить саме тій особі, яка влаштовується на роботу, та дізнатися її відношення до військового обов’язку.
За наявності електронного військово-облікового документа немає потреби отримувати його у паперовій формі. Про це не раз наголошували представники Міністерства оборони та Генерального штабу ЗСУ. Однак окремі співробітники ТЦК чомусь ігнорують такі розпорядження та стримують цифровізацію, яка має прийти на заміну паперовій бюрократії в армійських підрозділах.
Джерело: expres.online
