Арешт бізнесмена Ігоря Мазепи по справі, що відкрита ще десять років тому, призначення застави у розмірі, який у 100 разів вищий за можливі збитки, стали найгучнішим і найбільш показовим прикладом корупційного тиску силовиків на бізнес.
Прокуратура, серед яких представник Офісу генпрокурора Євген Сльота, вимагала встановити розмір запобіжної застави в 700 млн грн, а суддя Печерського райсуду Євген Хайнацький задовільнив вимогу частково і встановив “космічну” заставу в 349,7 млн грн. Що цікаво, саме цей суддя дозволив колишньому власникові збанкрутілого “Дельта Банку” Миколі Лагуну виїжджати за кордон. Очевидно, скандальний банкір із мільярдними боргами, за версією судді, викликає більше довіри, ніж Мазепа.
І прокурор, і суддя своїми рішеннями фактично позбавили Мазепу можливості альтернативного запобіжного заходу. Поки його адвокати через апеляційне рішення зменшили розмір застави до 21 млн грн, бізнесмен був за ґратами.
Від дій прокуратури не захищені навіть найуспішніші представники бізнесу. Мазепу звинувачують у тому, що чиновники організували схему незаконної приватизації землі. Ще минулого року в судових справах (а ця справа триває вже багато років) йшлось про те, що низка посадових осіб зловживала службовим становищем. Їхні дії і розслідували силовики. Але цього року замість чиновників винним зробили бізнесмена, який купив цю землю на вторинному ринку.
Про те, чому “космічні” застави необхідно скасовувати і як силовики тиснуть на бізнес, читайте в матеріалі OBOZ.UA.
Прокурор Сльота та суддя Хайнацький: хто відправив Мазепу під арешт
Гендиректор та засновник Concorde Capital Ігор Мазепа минулого року став одним із засновників громадського руху підприємців “Маніфест 42”. У нього увійшли більш ніж 40 представників великого бізнесу. Мазепа, зокрема, анонсував створення антирейтингу силовиків та суддів, які тиснуть на бізнес. Як каже підприємець, саме бажання боротись з корупційним тиском силовиків і привело його в ізолятор.
Мазепа зіткнувся з тим, з чим обіцяв боротись. Кримінальна справа щодо купівлі 7 га землі Київської дамби, де він побудував котеджне містечко, розпочалася ще 2014-го. Ще минулого року в судових документах йшлося, що група чиновників завдала державі збитку, організувавши приватизацію землі. Цього року справу “переробили”. Тепер, за версією слідства, саме Мазепа організував чиновників, щоб незаконно отримати землю та завдати державі збитків у 7 млн грн.
У цьому була логіка: чиновники заволоділи землею, за безцінь оформили її на фізичних осіб, а вже фізичні особи продавали представникам бізнесу. Тобто фактично Мазепа купив землю вже на вторинному ринку, у приватних осіб, а не у держави. Землю начебто незаконно отримали ті самі приватні особи за допомогою чиновників Держгеокадастру, Держводагенства, Держводагенства.
Чи були зловживання під час оформлення землі, чи дійсно її вкрали, які саме чиновники збагатились на захопленні землі – мають встановити правоохоронці та доказати свою версію в суді. Справу 10 років тягнули, а потім замість того, щоб арештовувати чиновників і те, що було отримано за допомогою корупції, вирішили арештувати одного з найбільших українських підприємців.
Державі завдано збитків на 7 млн грн. Для мультимільйонера Мазепи, компанія якого оперує мільярдами, це порівняно незначна сума. Силовики без рішення суду влаштували обшуки в його офісах, дочекались, поки він вкотре законно вирішить перетнути кордон, та арештували його.
Бізнесмена затримали вранці, а вже в обід суддя Печерського райсуду Євген Хайнацький розглядав клопотання про арешт Мазепи з альтернативою з внесенням застави. Прокурори вимагали заставу в 700 млн грн або арешт. Представник Офісу генпрокурора Євген Сльота, який також є прокурором по справі Мазепи, в ефірі одного з телеканалів пояснив таку вимогу статками Мазепи. Мовляв, запобіжний захід має зупинити від втечі, а для Мазепи це саме сума у 700 млн грн.
Хоча насправді внести таку заставу швидко не зможе жоден український бізнесмен. Навіть найбагатший українець не тримає на рахунку в українському банку 700 млн грн. Гроші інвестовані в активи, компанії, нерухомість, бізнес, різні рахунки та акції. Тобто призначити таку заставу – залишити без можливості внести заставу.
Хайнацький розглянув клопотання і суму зменшив до 349,7 млн грн. Таку суму бізнесмен внести не зміг. І тільки після того, як заставу зменшили вже до 21 млн грн, Мазепа заплатив і був звільнений з-під арешту. Українцю довелось кілька днів провести під арештом, ймовірно, це і було головною метою призначення такого розміру запобіжного заходу.
Прокурор Євген Сльота та суддя Печерського райсуду Євген Хайнацький гідно могли б посісти перші місця в анонсованому антирейтингу силовиків та суддів, які тиснуть на бізнес. І поки прокурори і судді можуть майже законно організовувати розправи над будь-ким, така практика буде повторюватись.
Що кажуть адвокати та що відомо про прокурора і суддю
Вже є кілька рішень Європейського суду з прав людини щодо встановлення українськими судами занадто великого розміру застави, розповідає OBOZ.UA адвокат Ростислав Кравець. Застава має бути в такому розмірі, який стримає підозрюваного від втечі чи порушення законних вимог. Коли судді свідомо визначають такий розмір застави, який виплатити нереально, вони порушують права українців.
“Тут не треба змінювати закони, тут треба, щоб прокурори нарешті зрозуміли, на кого вони працюють. Вони мають захищати закон. Такі суми застав – ганебна для України ситуація”, – каже адвокат.
Видання “Наші гроші” торік писало про те, як поліція організовує обшуки квартир бізнесменів, підставляючи фальшиві статті КПК. На один з обшуків тоді дозвіл дав саме суддя Хайнацький. Саме він дозволив колишньому мажоритарному власнику збанкрутілого “Дельта Банку” Миколі Лагуну, який винен “Ощадбанку” 4,5 мільярди, виїжджати з України. У своїй декларації суддя вказав квартиру в Києві, будинок площею майже 353 квадрати в передмісті. У його дружини є низка земельних ділянок. Також подружжю належить автомобілі Lexus RX 350, два автомобілі BMW X5.
Поки прокуратура та судді можуть самостійно визначати розмір застави фактично без жодних обмежень і відповідальності за необґрунтовані рішення, така практика збережеться. Правоохоронці звинувачують Мазепу в тому, що саме він створив злочинне угруповання, яке незаконно приватизувало земельні ділянки. Тоді як сам Мазепа впевнений: карають його за створення “Маніфест 42”.
“Виходить, що ініціатива “Маніфест 42”, навколо якої об’єдналися підприємці, що вимагають змін у підходах правоохоронців до бізнесу, і є тією “злочинною групою”? Це, мабуть, співпадіння, що за неповний місяць правоохоронці вже прийшли до двох активних маніфестантів?” – заявив підприємець.
Судді та прокурори, які ухвалюють сумнівні рішення, мають розуміти, що спотворене правосуддя рано чи пізно зачепить і їхні долі. А єдиний вихід закінчити цю порочну практику – ввести реальну відповідальність для тих, хто використовує свої повноваження для незаконного корупційного тиску.
