Боржників автоматично вноситимуть до реєстру — банки блокуватимуть рахунки.
Дізнайтеся, кого торкнуться зміни після ухвалення законопроєкту 14005 та які є механізми захисту:
- Чому взагалі з’явився цей законопроєкт
- Як працюватиме автоматична система
- Чи заберуть єдину квартиру за 340 гривень штрафу
- Чи можна продати авто, щоб погасити борг
- Які є механізми захисту від помилок
- Чи вплине закон на ринок авто та нерухомості
- Що з персональними даними
- Коли закон запрацює
Парламент підтримав у першому читанні скандальний законопроєкт 14005 про спрощення виконавчого провадження. У соцмережах одразу піднялася паніка: люди бояться, що тепер через будь-який борг можуть залишитися без квартири чи автомобіля. Документ передбачає автоматичне внесення боржників до спеціального реєстру, після чого нотаріуси не зможуть оформлювати угоди, банки блокуватимуть рахунки, а МВС заборонить реєстрацію транспорту.
«Телеграф» розповідає, що насправді зміниться з ухваленням закону, чи справді у людей забиратимуть єдине житло та які є механізми захисту від помилок.
Чому взагалі з’явився цей законопроєкт
Більш як за 30 років незалежності частина українців так і не звикла до відповідальності, вважає адвокат, кандидат юридичних наук Сергій Войченко. У коментарі «Телеграфу» він пояснює: фраза «хочеш – іди зі мною судись» стала синонімом відмови платити борги. Боржники з’являються з різних причин — хтось набрав мікрокредитів, хтось боргів у друзів, хтось не платить за шкоду спричинену ДТП, дехто ігнорує аліменти чи комунальні платежі.
Ми живемо не в Радянському Союзі. Капіталізм передбачає відповідальність. Хочете жити на Печерську — платіть. Нема грошей — продайте трикімнатну квартиру за 300 тисяч доларів, купіть однокімнатну на Троєщині за 70 тисяч, а на різницю живіть в достатку далі, — каже експерт.
Виконати рішення суду в Україні надзвичайно складно. Боржники швидко скидають майно на родичів, живуть у квартирах на Печерську, користуються дорогими автомобілями і при цьому офіційно не мають нічого. Про це ми розповімо детальніше трохи нижче.
Європейська конвенція з прав людини прямо говорить: тривале невиконання рішення суду порушує Статтю 6, яка гарантує право на справедливе судове провадження, включаючи право на виконання судового рішення. Держава зобов’язана створити інструменти для виконання судових рішень. Саме тому і з’явився цей законопроєкт.
Як працюватиме автоматична система
Адвокат Валентина Литвин у розмові з «Телеграфом» розповідає, кому насамперед вигідний документ. Це банки, кредитні спілки та комунальні служби, які роками не можуть отримати свої гроші. Доки кредитори звертаються до виконавців, люди встигають сховати кошти або переписати майно на родичів.
Система запрацює так: в електронному суді з’являється рішення, спливає 30 днів, воно набуває законної сили. Суддя автоматично виносить виконавчий документ. Стягувач обирає — передати справу державному чи приватному виконавцю. У виконавця з’являється так званий мандат — дозвіл на дії.
Відтепер виконавець отримуватиме всю інформацію з банків, реєстру нерухомості, МВС автоматично. І в електронному режимі все це блокується без зайвої тяганини.
Коли людський фактор прибирається із системи, це показує ефективність та зменшення зловживань, — переконана Валентина Литвин.
Статистика підтверджує проблему: на 100 відсотків виконуються лише 30-35 відсотків судових рішень. Це офіційні дані Міністерства юстиції.
Коли погашається борг — автоматично знімається арешт. Людині не потрібно буде бігати з платіжками до виконавця, просити його зняти обтяження. Система сама сформує повідомлення про закриття боргу та виключить дані з Єдиного реєстру боржників.
Чи заберуть єдину квартиру за 340 гривень штрафу
У соцмережах панікують: мовляв, тепер за будь-який борг можуть залишити без даху над головою. Юристи категоричні: це маніпуляція.
Сергій Войченко пояснює: у законопроєкті нічого не змінюється щодо єдиного житла. Якщо борг менше 20 мінімальних зарплат (160 тисяч гривень на сьогодні) — квартиру не заберуть. Це прописано і зараз у статті 48 закону «Про виконавче провадження», і залишається в новій редакції слово в слово.
Навіть якщо борг перевищує цю суму, реалізація житла, де живуть діти чи маломобільні особи, відбувається лише за участі органів опіки. Просто взяти і виселити людину неможливо.
Оця вся істерика — це люди які не розбираються її піднімають, — висловлюється Сергій Войченко.
До моменту, коли людина потрапляє до Реєстру боржників, проходить довгий шлях. Спочатку позивач звертається до суду і має довести свою правоту. Відповідач може подати апеляцію, потім касацію, навіть звернутися до Європейського суду. Від подачі позову до виконавчого листа минає півтора-два-три роки, а іноді і більше. І лише тоді відкривається виконавче провадження.
Якщо борг невеликий — можна домовитись з виконавцем про розстрочку. Наприклад, 100 тисяч гривень розділити на 10 місяців по 10 тисяч. Це дозволить не блокувати майно та показати, що людина виконує рішення суду.
Чи можна продати авто, щоб погасити борг
Цікаве питання виникає: людина хоче продати машину, аби розрахуватися з боргом, але на неї вже наклали арешт. Що робити?
Валентина Литвин каже: найімовірніше, доведеться укладати мирову угоду зі стягувачем. Її можна підписати на будь-якій стадії судового провадження, навіть під час виконавчого. Суд затвердить угоду, знімуть арешт із майна, з’явиться строк для погашення боргу. Або можна взяти банківський кредит, погасити заборгованість, зняти арешт і потім продати майно.
Через виконавче провадження продавати невигідно — на аукціонах вартість дуже занижують. Тому краще домовлятися.
Адвокат Ростислав Кравець налаштований критично. У коментарі «Телеграфу» він називає законопроєкт дивним: точно такий самий документ вже вносили у 23-му році, у серпні 25-го Рада відмовила в його прийнятті. А тепер він знову на розгляді — слово в слово, без жодних змін.
Цей законопроєкт майже не має нічого спільного з цифровізацією виконавчого провадження. Він виключно спрямований на задоволення потреб купки осіб, які займаються колекторською діяльністю, — вважає Ростислав Кравець.
На його думку, вся «зрада» в ЗМІ розганяється спеціально. Щоб хтось міг вийти і заспокоїти людей: мовляв, усе це вже існує, не переживайте. І тоді законопроєкт тихенько пройде.
Які є механізми захисту від помилок
Головне побоювання — помилково можуть внести не ту людину. Адже в Україні купа людей з однаковими прізвищами, особливо в селах.
Юристи заспокоюють: система працює не за прізвищем, а за ідентифікаційним номером. Сплутати неможливо. Що робити тим, хто не має ідентифікаційного коду — окреме питання, яке поки не пропрацьоване.
Діяльність виконавця унормована. Якщо він діє незаконно — можна оскаржити його дії до вищестоящого керівника, до суду або подати заяву про кримінальне правопорушення.
Сергій Войченко застерігає: будь-яке правове поле без адвоката — це мінне поле. За все треба платити, безкоштовних речей не буває.
Можна до Одеси дійти пішки, а можна доїхати на гарній машині. І ви, і я доїдемо. Тільки ви через місяць, а я за 4-5 годин, — наводить приклад адвокат.
Чи вплине закон на ринок авто та нерухомості
Ні, не вплине, впевнений Сергій Войченко. Коли купуєте квартиру — все одно перевіряєте, чи немає боргів та арештів. З машиною так само. Якщо на майно боржника наклали арешт — його не зможуть продати. Нічого нового.
Ростислав Кравець підтверджує: закон на ринок не вплине. Для держави він тільки несе шкоду, а реально потрібен окремим особам для вирішення власних питань.
Що з персональними даними
У публічному доступі Єдиного реєстру боржників світитиметься лише прізвище, ім’я, по батькові. Інші дані захищені законом про персональні дані.
Державні органи, банки бачитимуть більше інформації, але доступ фіксується. Якщо хтось незаконно використає дані — передбачена відповідальність, зокрема кримінальна.
Валентина Литвин каже: в реєстрі міститься лише інформація про наявність виконавчого провадження, а не про розмір боргу чи його причини. Плюс телефон виконавця, за яким можна з’ясувати деталі.
Коли закон запрацює
Законопроєкт пройшов лише перше читання. Депутати ще вноситимуть правки, текст не остаточний. Після другого читання документ піде на підпис президенту — він може накласти вето.
Потім потрібні численні підзаконні акти, інструкції, правила. Технічну частину пропрацьовуватимуть Міністерство цифрової трансформації та Міністерство юстиції. Це ті самі люди, які запроваджували «Дію».
Тобто швидкого запуску чекати не варто. У боржників ще є час розрахуватися або переписати майно на кота.
Сергій Войченко підсумовує: законопроєкт дає можливість виконувати рішення судів. Тому що зараз людина, якій винні гроші, роками витрачає час та гроші на адвокатів, а боржник крутить дулі і сміється. Хто має їй компенсувати ці витрати? Звісно, боржник.
Деякі українці за більш як 30 років незалежності так і не звикли до відповідальності. Настав час це змінити, — резюмує експерт.
Джерело: telegraf.com.ua
