Здобутками судової реформи 2016 року було, в тому числі створення Великої Палати Верховного Суду, де як було сказано відібрано в історичному аспекті кращих серед кращих та чи стало кращим саме судочинство, то в даній статті буде надано власне оціночне судження, виходячи з досвіду участі в справах, які розглядались Великою Палатою.
Досить невелика категорія справ розглядається Великою Палатою Верховного Суду та ще менша кількість справ розглядається за участю сторін, більшу частину з яких займають справи, де Велика Палата як єдиний суд розглядає скарги на рішення Вищої ради правосуддя, тобто Велика Палата не діє як суд апеляції і не дія як суд касації, а діє як суд відразу усіх інстанцій.
Водночас, якщо Вам дадуть можливість бути присутнім на судовому засіданні у Вашій справі, то Вам вкажуть на те, що у Вас є лише 5 хвилин для виступу, демонстративно увімкнуть таймер, обов’язково Вас перервуть у виступі відразу як таймер завершить свій відлік, можуть звісно надати час завершити думку, але Ви це відчуєте швидше як велику милість у середньовічні часи, ніж як забезпечення Вашого права надати пояснення.
Отже, все ж таки вирішили розібратися в природі такого обмеження на прикладі Кодексу адміністративного судочинства України у справах про оскарження рішень Вищої ради правосуддя.
Так, ч. 7 ст. 266 КАС України передбачає, що на рішення Вищої ради правосуддя, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Дисциплінарної палати, може бути подана скарга до Великої Палати Верховного Суду. Така скарга розглядається за правилами касаційного провадження.
Дійсно в ч. 6 ст. 344 КАС України, яка регулює правила касаційного провадження, передбачено, що головуючий може обмежити тривалість пояснень, встановивши для всіх учасників справи рівний проміжок часу, про що оголошується на початку судового засідання.
На жаль, законодавець не визначив меж дискреції суду в такому обмеженні тривалості пояснень, так само як і не визначив критерії тривалості, наприклад, в залежності від складності справи, від кількості матеріалів справи тощо.
Конституційний Суд України вже згадував про те, що Конституційний Суд України бере до уваги пункт 2 статті 41 Хартії засадничих прав Європейського Союзу 2000 року, у якому зазначено, що «кожна особа має право бути вислуханою до вжиття будь-яких індивідуальних заходів, які можуть негативно вплинути на неї». З урахуванням наведеного Конституційний Суд України зазначає, що право бути заслуханим (почутим) як складова права на судовий захист підлягає реалізації до моменту вжиття державою, її органами чи посадовими особами будь-яких заходів, які можуть негативно вплинути на особу, її права і свободи. Це право випливає з основоположних засад судочинства, що, зокрема, expressis verbis викладені у приписах частини другої статті 129 Конституції України (рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості, забезпечення обвинуваченому права на захист), і реалізація цього права не залежить від його встановлення та/чи детальної регламентації у спеціальному законодавстві. Тільки за умови дотримання права особи бути заслуханою у суді суд може виконати свій конституційний обов’язок — незалежно і неупереджено, ураховуючи точку зору заінтересованої особи, розглянути всі конкретні аспекти у справі та на підставі цього видати обґрунтоване (умотивоване) рішення суду (п. 6.3. Рішення Конституційного Суду України від 18 липня 2024 року № 8-р(II)/2024).
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує «процесуальну» справедливість, що на практиці розуміється як змагальні провадження, у процесі яких у суді на рівних засадах заслуховуються аргументи сторін («Стар Кейт Епілекта Гевмата та інші проти Греції» (Star Cate Epilekta Gevmata and Others v. Greece) (ухв.), 2010).
В даному розрізі повернемось до 5 хвилин у справах, де Велика Палата не діє як суд касаційної інстанції, хоч і розглядає за правилами касаційного провадження, однак саме від неї залежить вжиття індивідуальних заходів, які можуть негативно вплинути на неї, саме Велика Палата має дослідити: (1) чи мала місце подія дисциплінарного проступку, (2) чи доведено склад дисциплінарного проступку, (3) чи правильно обрано вид стягнення, (4) чи дотримано строків притягнення до відповідальності, (5) чи дотримано власне саме процедуру дисциплінарного провадження, що включає необхідність вирішення питання як факту, так і права, що власне дуже схоже на кримінальний процес. Цілком очевидно, що з перелічених 5 питань для вирішення особа має бути заслухана, де за логікою Великою Палати, яка встановлює тривалість для надання пояснень в 5 хвилин є достатнім, мабуть, так і розраховувались ці саме 5 хвилин – по хвилині на кожне питання.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. При цьому серед прав, передбачених ст. 44 КАС України також передбачено право надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти доводів і міркувань інших осіб. Цілком очевидно, що якщо таке право передбачено, то держава має обов’язок його забезпечити у відносинах судочинства державу уособлю суд, тому саме суд має забезпечити таке право на можливість надати свої пояснення при усному слуханні також.
В той же час 5 хвилин для особи, яка не володіє навиками скороговоріння, але має достатньо аргументів для свого захисту, створюються своєрідні умови дискримінації за ознакою мовленнєвих навичок або з іншого боку ці 5 хвилин є своєрідним способом приниження учасника, де формально надається час для виступу, але по факту суд не має наміру «заслухати», демонструючи неважливість як самої особи, так і її думки, тому з природою та доцільністю 5 хвилин важко визначитись, але це однозначно не зміцнює ні довіри, ні авторитету правосуддя.
Підсумовуючи, хотілося б вказати, що вказати, що не всі реформи приносять бажані результати, однак хотілося б вірити, що не всі реформи перешкодять судам чи хоча б окремим суддям надавати більше ніж 5 хвилин для надання пояснень, адже в суперечці між сторонами може бути розпізнано істину.
Адвокат АО Кравець і партнери Анна Мартиненко
