Останніми роками, звернення з заявою до Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) для громадян України перестало бути чимось невідомим та недосяжним. Не отримавши позитивного результату під час розгляду справи в національному суді, особи все частіше звертаються до ЄСПЛ для встановлення порушення прав гарантованих Конвенцією. Одні прагнуть переглянути судове рішення в Україні ще раз, інші отримати справедливу компенсацію. Про даний факт свідчить і статистика оприлюднена ЄСПЛ: станом на 31.08.2019 року майже 14 % справ, які перебувають на розгляді, це справи проти України.
Наразі існує досить багато роз’яснень з приводу підготовки та подачі заяви до ЄСПЛ, тому в даній статті хотілося б обговорити, що ж робити після отримання такого омріяного рішення ЄСПЛ та які проблеми можуть виникнути з його виконанням в Україні.
Початок процедури виконання рішення ЄСПЛ
Статтею 46 Конвенції визначено, що Високі Договірні Сторони зобов’язуються виконувати остаточні рішення Суду в будь-яких справах, у яких вони є сторонами.
23 лютого 2006 року було прийнято Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якого порядок виконання Рішення ЄСПЛ визначається цим Законом, Законом України “Про виконавче провадження”, іншими нормативно-правовими актами з урахуванням особливостей, що передбачені цим Законом.
Координацією виконання рішень ЄСПЛ та інформуванням про хід виконання рішень ЄСПЛ у справах, в яких Україна є стороною, здійснюються Міністерством юстиції в установленому порядку через Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини. Фактично, Урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини та його Секретаріат вирішують всі питання пов’язаними з виконанням рішення ЄСПЛ.
Так, протягом десяти днів від дня одержання повідомлення про набуття Рішенням статусу остаточного Міністерство юстиції України вчиняє наступні дії:
1) Готує та надсилає для опублікування в газеті “Урядовий кур’єр” стислий виклад Рішення українською мовою.
2) Надсилає стислий виклад Рішення Стягувачеві, Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, всім державним органам, посадовим особам та іншим суб’єктам, безпосередньо причетним до справи, за якою постановлено Рішення.
3) Крім цього, надсилає Стягувачеві повідомлення з роз’ясненням його права подати до державної виконавчої служби заяву про виплату відшкодування, в якій мають бути зазначені реквізити банківського рахунка для перерахування коштів. При цьому, варто звернути увагу, що неподання Стягувачем заяви про виплату відшкодування не є перешкодою для виконання Рішення.
4) Надсилає до державної виконавчої служби оригінальний текст і переклад резолютивної частини остаточного рішення Суду у справі проти України, яким визнано порушення Конвенції, оригінальний текст і переклад резолютивної частини остаточного рішення Суду щодо справедливої сатисфакції у справі проти України, оригінальний текст і переклад рішення Суду щодо дружнього врегулювання у справі проти України, оригінальний текст і переклад рішення Суду про схвалення умов односторонньої декларації у справі проти України.
Отримавши вказані документи, державна виконавча служба упродовж десяти днів з дня їх надходження документів, відкриває виконавче провадження.
Таким чином, на відміну від виконання рішення національних судів, ініціатором відкриття виконавчого провадження виступає не Стягувач, а орган, на який покладено функції щодо координації виконання рішення ЄСПЛ – наразі, як уже зазначалось, це Міністерство юстиції України.
Крім того, процес виконання залежить від встановленого в Рішенні обов’язку держави та може здійснюватися шляхом:
– виплати Стягувачеві відшкодування;
– вжитті додаткових заходів індивідуального характеру;
– вжитті заходів загального характеру.
Виконання рішення щодо виплати відшкодування
Національне законодавство визначає, що виплата відшкодування Стягувачеві має бути здійснена у тримісячний строк з моменту набуття рішенням ЄСПЛ статусу остаточного або у строк, передбачений у рішенні. У разі порушення зазначеного строку на суму відшкодування нараховується пеня.
Так, протягом одного місяця від дня відкриття виконавчого провадження за рішенням ЄСПЛ Міністерство юстиції надсилає до Державної казначейської служби України, постанову про відкриття виконавчого провадження та той же пакет документів, який був поданий до державної виконавчої служби.
Протягом 10 днів від дня надходження зазначених документів Державна казначейська служба України, здійснює списання на вказаний Стягувачем банківський рахунок, а в разі його відсутності – на депозитний рахунок державної виконавчої служби коштів з відповідної бюджетної програми Державного бюджету України.
Підтвердження списання відшкодування від Державної казначейської служби України, та підтвердження виконання всіх вимог, зазначених у резолютивній частині остаточного рішення Суду у справі проти України, яким визнано порушення Конвенції, резолютивній частині остаточного рішення Суду щодо справедливої сатисфакції у справі проти України, у рішенні Суду щодо дружнього врегулювання у справі проти України, у рішенні Суду про схвалення умов односторонньої декларації у справі проти України, є для державної виконавчої служби підставою для закінчення виконавчого провадження.
Отже, якщо в рішенні ЄСПЛ не встановлено інших вимог окрім відшкодування, після перерахування коштів від Державної казначейської служби України на рахунок Стягувача або на депозитний рахунок державної виконавчої служби, таке рішення є повністю виконаним.
Водночас, варто звернути увагу на деякі нюанси, які можуть виникнути під час виплати відшкодування.
Так, наприклад, якщо встановити місцеперебування (місцезнаходження) Стягувача – фізичної особи неможливо, а також у разі смерті Стягувача – фізичної особи чи реорганізації або ліквідації Стягувача – юридичної особи сума відшкодування перераховується на депозитний рахунок державної виконавчої служби. Аналогічна процедура застосовується у випадку неподання Стягувачем заяви про виплату відшкодування, в якій зазначені реквізити банківського рахунка для перерахування коштів.
Разом з цим, сума відшкодування, яка знаходиться на депозитному рахунку державної виконавчої служби, перераховується:
а) на рахунок Стягувача після подання ним відповідної заяви;
б) на рахунки спадкоємців Стягувача – фізичної особи після подання ними належним чином оформлених документів, які надають їм право на отримання спадщини;
в) на рахунок правонаступника реорганізованого Стягувача – юридичної особи після подання ним належним чином оформлених документів, які підтверджують його правонаступництво;
г) на рахунки засновників (учасників, акціонерів) ліквідованого Стягувача – юридичної особи після подання ними рішень суду, які підтверджують їхній статус та визначають частку відшкодування, що належить до виплати кожному із засновників (учасників, акціонерів).
Наразі існує позитивна практика щодо виплати постраждалій стороні сатисфакції призначеної ЄСПЛ в Україні, тобто не виконаних рішень щодо виплати відшкодування майже не має.
Виконання рішення щодо додаткових заходів індивідуального характеру
З метою забезпечення відновлення порушених прав Стягувача, крім виплати відшкодування, рішенням ЄСПЛ може бути передбачено вжиття додаткових заходів індивідуального характеру, а саме:
а) відновлення настільки, наскільки це можливо, попереднього юридичного стану, який Стягувач мав до порушення Конвенції;
б) інші заходи, передбачені у Рішенні.
Відновлення попереднього юридичного стану Стягувача може відбуватись шляхом повторного розгляду справи судом, включаючи відновлення провадження у справі, або повторного розгляду справи адміністративним органом.
Так як і під час виконання рішення щодо відшкодування, протягом десяти днів від дня одержання повідомлення про набуття Рішенням статусу остаточного Міністерство юстиції надсилає Стягувачеві повідомлення з роз’ясненням його права порушити провадження про перегляд справи та/або про його право на відновлення провадження відповідно до чинного законодавства та повідомляє органи, які є відповідальними за виконання передбачених у рішенні додаткових заходів індивідуального характеру, про зміст, порядок і строки виконання цих заходів.
Варто зауважити, що на виконання вказаного обов’язку, процесуальним законодавством в порядку цивільного, адміністративного, господарського та кримінального судочинства встановлено можливість перегляду судових рішень за виключними обставинами. Заява про перегляд судового рішення з вказаної підстави подається до Верховного суду і розглядається у складі Великої палати.
Контроль за виконанням додаткових заходів індивідуального характеру, передбачених у Рішенні, що здійснюються під наглядом Комітету міністрів Ради Європи, покладається на Міністерство юстиції.
Органи, відповідальні за виконання додаткових заходів індивідуального характеру, зобов’язані невідкладно та у визначений Рішенням та/або чинним законодавством строк виконати додаткові заходи індивідуального характеру повідомити про виконання таких заходів.
Таким чином, проблем з виконанням додаткових заходів також майже не виникає.
Виконання рішення щодо додаткових заходів загального характеру
Заходи загального характеру вживаються з метою забезпечення додержання державою положень Конвенції, порушення яких встановлене Рішенням ЄСПЛ, забезпечення усунення недоліків системного характеру, які лежать в основі виявленого Судом порушення, а також усунення підстави для надходження до Суду заяв проти України, спричинених проблемою, що вже була предметом розгляду в Суді.
Саме виконання вказаних заходів є найбільш відповідальним обов’язком, адже вимагає від державних органів найбільше зусиль та потребує певного часу.
Заходами загального характеру є заходи, спрямовані на усунення зазначеної в Рішенні системної проблеми та її першопричини, зокрема:
а) внесення змін до чинного законодавства та практики його застосування;
б) внесення змін до адміністративної практики;
в) забезпечення юридичної експертизи законопроектів;
г) забезпечення професійної підготовки з питань вивчення Конвенції та практики Суду прокурорів, адвокатів, працівників правоохоронних органів, працівників імміграційних служб, інших категорій працівників, професійна діяльність яких пов’язана із правозастосуванням, а також з триманням людей в умовах позбавлення свободи;
д) інші заходи, які визначаються – за умови нагляду з боку Комітету міністрів Ради Європи – державою-відповідачем відповідно до Рішення ЄСПЛ з метою забезпечення усунення недоліків системного характеру, припинення спричинених цими недоліками порушень Конвенції та забезпечення максимального відшкодування наслідків цих порушень.
Щокварталу Міністерство юстиції готує та надсилає до Кабінету Міністрів України подання щодо вжиття заходів загального характеру, готує аналітичний огляд для Верховного Суду та готує та надсилає до Апарату Верховної Ради України пропозиції для врахування під час підготовки законопроектів.
Прем’єр-міністр України відповідно до подання, визначає центральні органи виконавчої влади, які є відповідальними за виконання заходів загального характеру, та невідкладно дає їм відповідні доручення.
Центральний орган виконавчої влади, визначений у дорученні Прем’єр-міністра України, у встановлений у дорученні строк забезпечує в межах своєї компетенції видання відомчих актів на виконання заходів загального характеру та контролює їх виконання та вносить до Кабінету Міністрів України пропозиції щодо прийняття нових, скасування чинних нормативно-правових актів або внесення до них змін.
Разом з цим, Кабінет Міністрів України видає в межах своєї компетенції акти на виконання заходів загального характеру, а також вносить у порядку законодавчої ініціативи до Верховної Ради України законопроекти щодо прийняття нових, скасування чинних законів або внесення до них змін.
Відповідні акти мають бути видані та відповідний законопроект має бути внесений Кабінетом Міністрів України на розгляд Верховної Ради України протягом трьох місяців від дня видання доручення Прем’єр-міністра України.
У разі невиконання або неналежного виконання Рішення винні службові особи, до повноважень яких належить це виконання, несуть адміністративну, цивільну або кримінальну відповідальність, передбачену законами України.
Звичайно на практиці, цей процес може бути більш складним, адже подолання того чи іншого системного порушення може вимагати залучення великої кількості органів та посадових осіб, проведення міжвідомчих нард та створення консультативних груп.
Станом на сьогодні перебувають на виконанні наступні заходи загального характеру:
– проблема невиконання чи тривалого виконання рішень національних судів, яка безпосередньо впливає на ефективність системи правосуддя, існує в Україні тривалий період часу та перебуває на контролі Комітету Міністрів Ради Європи з 2004 року (справа Юрій Миколайович Іванов, група справ Жовнер та Бурмич та інші проти України);
– проблема ненадання ув’язненим/засудженим копій документів, необхідних для їх звернення до Європейського суду. (група справ Найдьон та справа Василь Іващенко проти України);
– проблема невиконання органами влади обов’язку проводити ефективні розслідування фактів насильницьких дій, вчинених, як стверджується, на ґрунті расової/етнічної нетерпимості (справи Федорченко та Лозенко проти України);
– проблема масового побиття засуджених із залученням підрозділів спеціального призначення, груп швидкого реагування та працівників установи виконання покарань, у якості як покарання, так і під час проведення навчальних операцій із забезпечення безпеки, тобто дій, щодо яких держава має застосовувати політику нульової толерантності (група справ Карабет та інші проти України);
– проблема нелюдського та/або такого, що принижує гідність поводження, якого зазнали заявники з огляду на переповненість у камерах, неналежні умови тримання під вартою та ненадання належної медичної допомоги під час тримання під вартою, та відсутність ефективного юридичного засобу захисту у зв’язку з цим, розглядаються Комітетом Комітету Міністрів Ради Європи з 2005 року (Групи справ Невмержицький, Яковенко, Логвиненко, Ісаєв та Мельник проти України).
Як підсумок, хотілося б ще раз наголосити, що Україна, приєднавшись до Конвенції з прав людини та основоположних свобод, зобов’язалася поважати права людини, які у ній визначені. А тому першочерговим завданням для державних органів залишається не допускати порушення статей Конвенції, а якщо таке порушення трапилось зробити все для його відновлення.
Адвокат Адвокатського об’єднання «Кравець і партнери»
Бибка Тетяна
