Бізнесу та підприємствам особливо важко повноцінно функціонувати під час воєнного стану.
Якщо ж усе підприємство або якась його частина не може повноцінно виконувати свою роботу, можна оголосити простій.
Що таке простій підприємства під час воєнного стану, які правила його оформлення та що робити з працівниками компанії – дізнавалися Факти ICTV.
Коли оголошується простій
У Кодексі законів про працю зазначається, що простій – це призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.
Простій можна застосувати як до підприємства, установи, організації в цілому, так і окремих структурних підрозділів або певних працівників.
Можна зробити висновок, що причина простою – невиконання умов, які необхідні для повноцінної роботи підприємства.
Проте під час воєнного стану на причини простою також впливають певні умови.
В умовах війни серед причин простою можуть бути не лише активні бойові дії в регіоні, а й:
- економічні умови – відсутність замовлень, економічні санкції, втрата ринків збуту, обмеження тощо;
- відключення електроенергії, води, газу, опалення;
- вихід з ладу обладнання, яке неможливо відремонтувати через брак комплектуючих чи потрібних спеціалістів;
- виїзд працівників.
Якщо щось з цих причин заважає компанії повноцінно здійснювати роботу, підприємство може сміливо оголошувати простій. Він оформлюється офіційно, проте з певними нюансами.
Як оформити простій
Оформлення простою в умовах воєнного стану гарантує працівникам продовження трудових відносин з підприємством, але зі зменшенням зарплатні (мінімальний рівень — 2/3 окладу).
Юрист Ростислав Кравець розповів Фактам ICTV деталі оформлення простою на підприємстві.
– На підприємстві відправлення працівників у простій визначається відповідним наказом. У ньому зазначаються підстави та перелік працівників, які відправляються у простій, – зазначає юрист.
Щоб оформити простій, необхідно:
- попередити працівників – можна особисто або по відеозв’язку;
- запропонувати працівникам переведення на іншу роботу (якщо є така можливість) – це робиться за згодою, з урахуванням спеціальності й кваліфікації. Така можливість передбачена ч. 2. ст. 34 КЗпП;
- оформити акт простою – документ не обов’язковий і має довільну форму. Якщо вирішили робити акт, обов’язково вкажіть причини;
- видати наказ про простій по підприємству.
Щоб оформити наказ, необхідно:
- вказати причини, які призвели до простою;
- зазначити його тривалість – можна зазначити загальну фразу До моменту закінчення воєнного стану;
- надати перелік працівників, до яких застосовується простій – не обов’язково оголошувати простій для всіх, можна лише для певних відділів;
- порядок оплати простою;
- порядок роботи під час простою – наприклад, чи є потреба у присутності працівника на робочому місці.
Роботодавець може оформити простій своїм наказом, згода працівників не потрібна.
Чи вигідно оформлювати простій під час війни
Рішення про простій – справа особиста. Проте врахуйте, що з ним під час воєнного стану:
- працівники продовжують залишатися в трудових відносинах з підприємством;
- працівникам можна зменшити оплату праці (мінімальний рівень при простої — 2/3 окладу).
- не треба платити доплату до мінімальної зарплати;
- згода працівника при оформленні простою (навіть формальна) не потрібна.
Також слід зазначити, що відправляти у простій працівників, які перебувають у відпустці, на лікарняному або у відпустці по вагітності й пологах чи у декреті – не можна.
– В умовах воєнного стану роботодавці також можуть, не відправляючи працівника у простій, відповідно, не виплачуючи йому заробітну плату, просто призупинити роботу людини без жодних для себе наслідків, – зауважує Кравець.
Які податки під час простою
ПДФО та військовий збір має сплачуватися так само, як і в мирний час. Також простій не впливає на правила нарахування ЄСВ.
Якщо розмір простійних менший від мінімальної зарплати, то ЄСВ нараховується на розмір мінімальної зарплати, установлений законом на місяць, за який отримано дохід.
– У нас організації є податковими агентами. Тому якщо підприємство нараховує якісь виплати працівнику, то воно сплачує відповідні податки. Якщо не нараховує – відповідно, не сплачує, – зауважує юрист.
Що отримує працівник після оголошення простою
Простій не з вини працівника має оплачуватися частиною зарплати.
У листі Мінекономіки зазначається, що оплачувати за простій слід так само, як і за звичайну роботу — мінімум двічі на місяць, у дні виплати зарплати. Тобто виплачується аванс і решта в кінці місяця.
Зверніть увагу, що простійні — це теж зарплата, тому аванс теж слід платити.
Проте в умовах воєнного стану відповідальності за порушення строків виплати зарплати та авансу немає.
Як вже зазначалося вище, розмір простійних – менший за звичайну зарплату. Мінімальний рівень — 2/3 звичайної зарплати.
