Що потрібно знати для того, щоб не боятися працевлаштовувати молодь.
Вступ
В умовах швидкого розвитку сучасного світу, все більше молодих людей, яким не виповнилось вісімнадцять років бажають стати самостійними, у зв’язку з чим на ринку праці формується категорія неповнолітніх працівників.
Проте, роботодавці все ще з особливою обережністю ставляться до прийняття на роботу неповнолітніх. Це пов’язано насамперед з тим, що для даної категорії осіб законодавством передбачено додаткові пільги та гарантії у сфері трудових відносин.
Така особлива увага з боку держави до даної категорії осіб пояснюється тим, що вони знаходяться під особливою охороною з боку держави та користуються додатковими гарантіями у сфері трудових відносин, а також пільгами щодо робочого часу, заробітної плати та відпусток.
Особливості та умови працевлаштування
Неповнолітніми є особи, які не досягли вісімнадцяти років. Відповідно до ст. 187 Кодексу законів про працю (далі – КЗпП України), неповнолітні особи мають такий самий обсяг трудових прав, що і повнолітні. Однак ця ж стаття передбачає, що у галузі охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці вони користуються пільгами, встановленими законодавством України.
За загальним правилом, не допускається прийняття на роботу осіб, що не досягли шістнадцяти років. Проте, як виняток, можуть прийматися на роботу особи, яким виповнилось п’ятнадцять років. При цьому роботодавець повинен пам’ятати, що в такому випадку, необхідна обов’язкова наявність згоди одного із батьків неповнолітнього (або особи, що його замінює).
Прийняття на роботу осіб, що досягли чотирнадцятирічного віку, допускається лише за відповідних умов, встановлених у ч. 3 ст. 188 КЗпП України, а саме:
— для підготовки молоді до продуктивної праці;
— прийняттю на роботу підлягають учні загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів;
— лише для виконання легкої роботи, що не завдає шкоди здоров’ю;
— робота не повинна порушувати процесу навчання і виконуватися у вільний від навчання час;
— має бути одержана за згодою одного з батьків або особи, що його замінює.
Таким чином, при прийнятті неповнолітньої особи на роботу, перш за все, необхідно встановити точний вік такої особи.
Крім того, особи молодші вісімнадцяти років при прийнятті на роботу повинні пройти обов’язковий медичний огляд та до досягнення ними 21 року, щороку проходити такий огляд. за рахунок роботодавця.
Порядок проведення медичних оглядів регулюється Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21.05.2007 року №246 «Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій» (із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14 лютого 2012 року N 107). Роботодавець зобов’язаний видати направлення на обов’язковий попередній медичний огляд працівника, на підставі якого заклади охорони здоров’я здійснюють медичний огляд неповнолітнього.
При встановленні факту, що робота негативно відображається на здоров’ї неповнолітнього, його негайно повинно бути звільнено з переведенням на більш легку роботу. Одночасно відносно цього працівника вживаються лікувально-профілактичні та інші заходи. Як передбачає ч.1 ст.114 КЗпП, при переведенні такого працівника на підставі медичного висновку на більш легку, але нижче оплачувану роботу, за неповнолітнім протягом двох тижнів зберігається попередній заробіток.
Треба знати!
Приймаючи на роботу неповнолітнього, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний ознайомити його з правилами внутрішнього трудового розпорядку, правилами техніки безпеки, виробничої санітарії, протипожежної безпеки та ін.
ВАЖЛИВО!
На кожному підприємстві, в установі, організації, має вестися спеціальний облік працівників, які не досягли вісімнадцяти років, із зазначенням дати їх народження (ст. 189 КЗпП)
Укладення трудового договору з неповнолітнім
Приймаючи на роботу особу у віці до 18 років, роботодавець зобов’язаний в обов’язковому порядку укладати з такою особою трудовий договір у письмовій формі (п. 5 ч. 1 ст. 24 КЗпП України).
При укладенні трудового договору з особою, яка не досягла вісімнадцяти років роботодавець повинен отримати наступні документи:
– документ, що засвідчує особу працівника: паспорт громадянина України, паспортний документ, виданий уповноваженим органом іноземної держави або статутною організацією ООН і визнаний Україною, а також посвідку на проживання в Україні (пред’являють іноземні громадяни або особи без громадянства); для осіб, які не досягли 16 років – свідоцтво про народження;
– письмова згода одного з батьків (для осіб молодших 16 років);
– трудова книжка (у разі якщо особа працевлаштовується вперше, — диплом або інший документ про освіту чи професійну підготовку).
При укладенні трудового договору з особою, як не досягла вісімнадцяти років роботодавцем мають бути враховані певні особливості. Так, при працевлаштуванні неповнолітніх не може встановлюватися випробувальний термін; не може укладатися договір про повну матеріальну відповідальність з особою, яка не досягла 18 років.
Після отримання необхідних документів та підписання трудового договору роботодавець видає наказ про прийняття працівника на роботу.
Пільги і гарантії, що надаються неповнолітнім при прийнятті їх на роботу
Як уже зауважувалось, неповнолітні особи мають пільги щодо робочого часу, заробітної плати та відпусток.
Зокрема, для всіх працівників, які ще не досягли 18 років, чинним законодавством встановлено скорочену тривалість робочого часу. Так, якщо для дорослих працівників нормальна тривалість робочого часу відповідно до частини першої статті 50 КЗпП України становить 40 год. на тиждень, то особи у віці до 16 років не повинні працювати понад 24 год. на тиждень, а працівники віком від 16 до 18 років — понад 36 год. на тиждень (п. 1 частини першої ст. 51 КЗпП України). Разом з тим заробітна плата неповнолітнім працівникам при скороченій тривалості їхнього робочого часу виплачується в такому самому розмірі, як і працівникам відповідних категорій, які працюють у звичайному (повному) режимі робочого часу. Тобто неповнолітні працівники, хоч і працюють, порівняно з дорослими, протягом меншого проміжку часу, але мають право на оплату своєї праці у розмірі повного окладу.
Тривалість робочого часу учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини вищезазначеної максимальної тривалості робочого часу, передбаченої для осіб відповідного віку. Оплата праці учнів, які працюють у вільний від навчання час, провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Підприємства можуть встановлювати учням доплати до заробітної плати.
Щодо щорічних відпусток, то відповідно до частини першої статті 195 КЗпП України їх надають неповнолітнім працівникам у зручний для них час. Однак це не означає, що неповнолітній працівник вправі у будь-який час вимагати надання відпустки, просто складаючи графік відпусток, роботодавець і профспілковий орган зобов’язані враховувати побажання неповнолітнього працівника щодо часу надання йому відпустки. Тривалість же щорічної відпустки згідно з частиною другою статті 75 КЗпП України та частиною восьмою статті 6 Закону України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 року №504/96-ВР становить для неповнолітніх працівників 31 календарний день. Відпустка такої тривалості надаватиметься працівникові лише за той період роботи, поки йому виповниться 18 років, — після досягнення цього віку щорічна основна відпустка обчислюватиметься вже з розрахунку 24 календарних дні.
Треба знати!
За перший рік роботи неповнолітнім працівникам мають бути надані за їх заявою до настання шестимісячного терміну безперервної роботи на даному підприємстві щорічні відпустки повної тривалості.
Обмеження щодо використання праці неповнолітніх
Стаття 43 Конституції України забороняє використання праці неповнолітніх на небезпечних для їх здоров’я роботах.
Так, забороняється використання праці осіб, що не досягли вісімнадцяти років на важких роботах або на роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці та на підземних роботах. Перелік таких робіт, затверджений Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 31.03.1994 року №46.
Перелік, зокрема, передбачає, що особи, яким ще не виповнилося вісімнадцять років, не можуть працювати на виробництвах чи роботах, пов’язаних з виготовленням, зберіганням, транспортуванням і застосуванням вибухонебезпечних речовин чи отрутохімікатів; займатися торгівлею або зберіганням лікеро-горілчаної продукції; обіймати посади водіїв автомобілів тощо
Також, не дозволяється залучати неповнолітніх працівників до підіймання та переміщення речей, маса яких перевищує, встановлені та затверджені Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 22.03.1996 р. №59 «Про затвердження граничних норм підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми», для них норми. Зокрема, підлітків забороняється призначати на роботи, які пов’язані виключно з підійманням, утриманням або переміщенням важких речей. Робота підлітків з вантажами не повинна становити більше 1/3 робочого часу і лише у випадку, якщо вони не мають медичних протипоказань (це має бути засвідчено відповідним лікарським свідоцтвом).
Особи у віці до 18 років не можуть працювати у нічний та надурочний час, у вихідні дні (ст. 192 КЗпП)
Звільнення неповнолітнього працівника. Висновки.
Слід пам’ятати, що при звільненні неповнолітнього працівника за ініціативою роботодавця обов’язковою умовою є одержання згоди на ці дії від районної (міської) служби у справах дітей. В разі відсутності такого погодження звільнення може кваліфікуватись як звільнення без законних підстав і неповнолітнього може бути поновлено на роботі з оплатою йому вимушеного прогулу. Однак, слід зазначити, що одержання згоди відповідного органу у справах дітей вже після звільнення не суперечитиме чинному законодавству, оскільки немає чіткої вказівки, що згода на звільнення має бути попередньою.
Отже, знаючи всі викладені вище особливості працевлаштування неповнолітніх працівників та обсяг пільг і гарантій, які надаються їм законодавством, можна уникнути неприємних ситуацій, які пов’язані з роботою на підприємстві осіб, яким не виповнилося вісімнадцять років.
Крім того, очевидним є те, що прийняття на роботу неповнолітнього працівника не буде пов’язано з особливими складнощами для роботодавця якщо заздалегідь розуміти специфіку законодавчого регулювання питання працевлаштування молоді.
Кодекс законів про працю України від 10 грудня 1971 року №322-VIII
«Трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов’язковим при укладенні трудового договору з неповнолітнім» (п. 5 ч. 1 статті 24).
Тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу, передбаченої в абзаці першому цього пункту для осіб відповідного віку» (ч. 1 статті 51).
«Особам віком до вісімнадцяти років надається щорічна основна відпустка тривалістю 31 календарний день» (ч. 2 статті 75).
«Неповнолітні, тобто особи, що не досягли вісімнадцяти років, у трудових правовідносинах прирівнюються у правах до повнолітніх, а в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці користуються пільгами, встановленими законодавством України» (стаття 187).
«Не допускається прийняття на роботу осіб молодше шістнадцяти років.
За згодою одного із батьків або особи, що його замінює, можуть, як виняток, прийматись на роботу особи, які досягли п’ятнадцяти років.
Для підготовки молоді до продуктивної праці допускається прийняття на роботу учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів для виконання легкої роботи, що не завдає шкоди здоров’ю і не порушує процесу навчання, у вільний від навчання час по досягненні ними чотирнадцятирічного віку за згодою одного з батьків або особи, що його замінює» (стаття 188).
«На кожному підприємстві, в установі, організації, має вестися спеціальний облік працівників, які не досягли вісімнадцяти років, із зазначенням дати їх народження» (стаття 189).
«Забороняється застосування праці осіб молодше вісімнадцяти років на важких роботах і на роботах з шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах.
Забороняється також залучати осіб молодше вісімнадцяти років до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми.
Перелік важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також граничні норми підіймання і переміщення важких речей особами молодше вісімнадцяти років затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці» (стаття 190).
«Скорочена тривалість робочого часу встановлюється: для працівників віком від 16 до 18 років – 36 годин на тиждень, для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул) – 24 години на тиждень.
«Щорічні відпустки працівникам віком до вісімнадцяти років надаються у зручний для них час.
Щорічні відпустки працівникам віком до вісімнадцяти років повної тривалості у перший рік роботи надаються за їх заявою до настання шестимісячного терміну безперервної роботи на даному підприємстві, в установі, організації» (стаття 195).
Юрій Бабенко, радник Адвокатської компанії “Кравець і Партнери”
