Поточний стан українських банків якнайкраще відображає складні події в українській економіці, яка страждає від російської агресії. Прибутки фінустанов з початку 2022 року скоротилися більш ніж у сім разів. А продовження воєнних дій у 2023 році означає, що без низки антикризових заходів – докапіталізації з боку акціонерів чи програм державної підтримки – банківський сектор чекає низка банкрутств.
Mind проаналізував тренди, які сформувались у вітчизняному банкінгу протягом 2022 року та які впливатимуть на його роботу в найближчому майбутньому.
1. Масові проблеми з обслуговуванням кредитів усіх рівнів
Починаючи з ІІІ кварталу банки почали показувати зростання кредитної заборгованості. Цей тренд став очевидним лише зараз, оскільки щодо фізичних осіб до кінця ІІ кварталу діяли кредитні канікули. Складна, а іноді критична ситуація для більшості підприємств також унеможливлює своєчасне погашення боргів юрособами.
Як відзначає фінансовий аналітик Олена Домуз, значне погіршення якості кредитів відбулося саме у ІІІ кварталі 2022 року. Непрацюючі активи банків за дев’ять місяців зросли у корпоративному секторі кредитування на майже 30 млрд грн. Станом на жовтень їх питома вага складала 37,54%, тоді як на початок року – 36,10% від всіх виданих кредитів.
Непрацюючі кредити фізичним особам зросли на 24 млрд грн, їх частка складає 27,58%, тоді як на початок року цей показник становив 16,86%.
«Тенденцією поточного року є погіршення якості кредитного портфеля банків, особливо в регіонах, що потерпають від зовнішньої агресії через руйнування і пошкодження активів позичальників чи унеможливлення їхньої операційної діяльності», – каже Олександр Печерицин, директор департаменту аналітичних досліджень Райффайзен Банку.
За його словами, поточний рівень безнадійних кредитів менший за максимум у 56%, що спостерігався впродовж минулої банківської кризи у 2014-2015 роках. У той же час банки мають вищі рівні капіталізації і надійності. «Це дозволяє доволі оптимістично оцінювати шанси сектору на стабілізацію і відновлення у найближчому майбутньому», – вважає Печерицин.
2. Зупинка кредитування
Нові кредити, особливо на інвестиційні проєкти, українські банки майже не видають. Цей тренд сформувався в попередні роки, але повномасштабна війна посилила його. «На теперішній час працюють в основному кредитні програми під урядові гарантії та короткострокові споживчі кредити фізичних осіб», – розповідає фінансовий аналітик Анатолій Дробязко.
З ним погоджується і фінансовий експерт Даніїл Монін: «Війна у 2022 році лише посилила тенденції останніх років. Кредитування реального сектора майже не працювало, крім державної програми «5-7-9», яку фінансує держбюджет».
Серед об’єктивних причин скорочення кредитування – проблематичність оцінки якості бізнесу та клієнтів. Як раніше писав Mind, з 24 лютого 2022 року нові поліси міжнародного страхування від воєнних ризиків для України не продаються.
Для банків з іноземним капіталом та іноді для вітчизняних установ це фактично означає заборону на кредитування незастрахованих об’єктів. Деякі банки видають кредити на власний розсуд та ризик, проте загалом по країні кредитування майже не розвивається.
«Банкам складно оцінити якість клієнтів, тому у своїй основній діяльності – фінансуванні економіки – банки знаходяться у замороженому стані. Є багато втрат, наслідки яких поки що неможливо осягнути. Ми як аудитор зараз оцінюємо стан клієнтів, ідентифікуємо їх втрати від військових дій з метою реструктуризації боргів та створення рекавері-плану», – каже Олександр Почкун, засновник і керуючий партнер компанії Baker Tilly в Україні.
3. Скорочення активів
Активи українських банків з 1 січня по 1 листопада 2022 року збільшилися – з 2 трлн грн до 2,227 трлн грн. Але ця позитивна динаміка перестає такою бути, якщо провести корекцію на рівень девальвації, в ході якої гривня подешевшала по відношенню до долара США з 27,27 грн/$ до 36,56 грн/$.
При перерахунку на долари можна побачити, що в американській валюті чисті активи українських банків за 10 місяців поточного року скоротилися на $13,3 млрд – з $73,3 млрд до $60 млрд на 1 листопада.
Анатолій Дробязко зазначає, що юрособи мінімізують – там, де це можливо – і кошти на рахунках, і кредитну заборгованість. Причина не лише у війні та зупинці кредитування. Але і в застосуванні норм нового закону «Про Фонд гарантування», через що значно скоротилися обсяги міжбанківських зустрічних кредитних операцій і кредитування під заставу депозиту юридичних та фізичних осіб.
«Якщо є зустрічні однорідні активи, депозит є заставою за кредитом. Проте тепер при введенні тимчасової адміністрації у банк депозит у вкладника-юрособи поставлять у сьому чергу задоволення (на яку нечасто вистачає активів). А за кредитом юрособа лишиться винною із всіма юридичними наслідками», – пояснює поведінку бізнесу Дробязко.
Найбільші банки, які скоротили активи – це Альфа-Банк Україна, «Південний», Таскомбанк, «Восток» та «Глобус». «На 1 січня 2022 року приблизно 70% активів банку «Глобус» були розміщені у високоліквідні активи (готівка, коррахунки, ОВДП). Ми мали амбітні плани щодо активного нарощування кредитного портфеля банку в 2022 році, але війна їх змінила. Кредитний портфель за дев’ять місяців зменшився майже на 500 млн грн», – пояснює голова правління банку Сергій Мамедов.
За його словами, зменшення кредитного портфеля логічне і пов’язане з тим, що якісний кредитний портфель погашається, а обсяги нового кредитування в 2022 році не можуть компенсувати зменшення діючого портфеля. Крім того, після збільшення до 25% ставки рефінансування НБУ банком було прийнято рішення погасити всі кредити рефінансування за рахунок вільних коштів та погашених ОВДП.
«У корпоративному бізнесі ми маємо рівень обслуговування кредитів на рівні 85-90%. Кредити погашаються, нові практично не видаються, тому активи скорочуються. Але під час кризових ситуацій в економіці скорочення активів через повернення кредитів – це радше добрі вісті, аніж погані», – додає Роман Шпек, голова Наглядової ради Альфа Банку Україна.
Топ-5 банків за скороченням активів, млрд грн /$ млрд
| Банк | Активи у гривні на початок року | Активи на початок року у доларах (курс 27,27 грн/$) | Активи за 10 місяців у гривні | Активи за 10 місяців у доларах (курс 36,56 грн/$) |
| 02/01/2022 | 02/11/2022 | |||
| Альфа Банк | 115.7 | 4.2 | 75.5 | 2.06 |
| «Південний» | 47.6 | 1.7 | 39.6 | 1.1 |
| Таскомбанк | 30.84 | 1.1 | 27.5 | 0.75 |
| «Восток» | 19.6 | 0.7 | 18.5 | 0.5 |
| «Глобус» | 8.8 | 0.32 | 5.8 | 0.15 |
Топ-5 банків за збільшенням активів, млрд грн/$ млрд
| Банк | Активи у гривні на початок року | Активи на початок року у доларах (курс 27,27 грн/$) | Активи за 10 місяців у гривні | Активи за 10 місяців у доларах (курс 36,56 грн/$) |
| ПриватБанк | 407 | 14.9 | 508 | 13.9 |
| Ощадбанк | 236.9 | 8.7 | 246.2 | 6.7 |
| Укрексімбанк | 192 | 7 | 236.7 | 6.5 |
| Райффайзен банк | 131 | 4.8 | 161 | 4.4 |
| ПУМБ | 104 | 3.8 | 110 | 3 |
Проте, є винятки – державні банки та деякі найбільші установи наростили активи. Так, за 10 місяців 2022 року збільшуються активи в Ощадбанку, Райффайзен банку, ОТП Банку, Укрексімбанку, Укргазбанку, ПриватБанку, Правекс Банку, Укрсиббанку, Креді Агріколь, Кредобанку, А-Банку, ПУМБ, тощо. Однак це збільшення відбувається лише у гривневому еквіваленті.
«Зростання активів зумовлене міграцією, коли клієнти з різних причин переходять до інших банків. Також, зростання активів можуть показувати установи, через які проходять державні інтервенції, кредити за програмою «5-7-9», чи виплати військовим», – пояснює Олександр Почкун.
4. Стійкість системи
Пройшовши майже безболісно локдауни COVID-19, банки підтвердили свою суперздатність до виживання протягом усіх місяців війни. «Головна тенденція банківського сектору – це те, що він вистояв в умовах початку бойових дій і зміг зберегти відносну стабільність впродовж цього року», – вважає Олександр Печерицин з Райффайзен банку.
Це стало можливим завдяки попереднім заходам, спрямованим на стабілізацію сектора, і здатності банків контролювати ризики ще під час попередньої кризи 2014-2015 років.
Ще один чинник, який дозволив вистояти – оперативне реагування Нацбанком на нові ризики з початку війни – додаткові регуляторні обмеження, надання своєчасного фінансування для підтримки ліквідності банківської системи, тощо.
5. Скромне замовчування необхідності докапіталізації банків
Банківські установи поки що оцінюють збитки, проте очевидно: багато з них потребуватимуть докапіталізації. Держава гарантовано підтримає чотири державні банки: ПриватБанк, Ощадбанк, Укрексімбанк, Укргазбанк. Міністерство фінансів України вже обережно заявляло про можливу необхідність докапіталізації декількох державних банків.
Із комерційних банків про докапіталізацію одними з перших заговорили у Альфа Банку Україна, власники якого – одні з найбагатших бізнесменів росії та світу – перебувають під міжнародними санкціями через війну рф проти України.
За словами Романа Шпека, у Альфа Банку Україна сформовано понад 3,8 млрд грн резервів за кредитами, які не обслуговуються. «Десь зруйновано підприємства – і більше не існує застави, десь актуальний фінансовий стан позичальника не дає можливості обслуговувати кредити. Ми в цьому не унікальні. Вся країна має такі проблеми», – каже Роман Шпек. За його словами, попередньо банк бачить потребу в резервах до кінця наступного року розміром $600-700 млн.
За прогнозами Mind, інші комерційні установи можуть заговорити про необхідність докапіталізації та формування резервів на початку 2023-го, або ж про це може заявити сам НБУ вже у грудні цього року.
Експерт Василь Невмержицький вважає, що наступний рік стане випробуванням для невеликих фінустанов. «Це питання до моделі бізнесу банків та до акціонерів – чи будуть вони готові підтримувати свої банки», – констатує Невмержицький.
6. Аудит і посилена робота над підвищенням якості активів
Весь рік банки намагаються покращувати якість активів і в деяких випадках домоглися значних успіхів. «Якість активів у нас найвища – понад 90% становлять залишки на рахунку в НБУ, депозитні сертифікати НБУ та ОВДП з погашенням у січні-лютому 2023 року», – зазначає власник банку «Фамільний» Михайло Комісарук.
Володимир Пономарьов, директор департаменту ризик-менеджменту Укргазбанку розповідає, що в активах та зобов’язаннях банку є значна частка валютної складової, відповідно девальвація на понад 25% призвела до зростання валюти балансу. «Водночас, із початку активної фази війни банк активно здійснював кредитування підприємств критичної інфраструктури та сільгоспвиробників, а також фінансування критичного імпорту, що призвело до зростання кредитного портфеля», – ділиться він.
«У нас є валюта в активах у межах дозволеної довгої позиції. На початку лютого ми повернули субборг близько 49 млн грн в гривневому еквіваленті. Зробили його через непотрібність, оскільки заробили достатньо, щоб виконувати вимоги щодо регулятивного капіталу без субборгу. І, відповідно, потреба у платних ресурсах для виконання нормативів відпала. І до лютого, і після розмір активів у нас був стабільний або зростав», – зазначає Михайло Комісарук.
І додає, що зменшення внаслідок повернення субборгу на 49 млн скоротилося на 3/4 за рахунок приросту активів. «І це не переоцінка валюти, якою у нас в активах приблизно на 7 млн грн в еквіваленті. Це приріст гривневих активів за рахунок прибутку та коштів клієнтів», – говорить він.
7. Робота в режимі онлайн
Те, що для банківської системи не до кінця зробила епідемія COVID-19, закінчила повномасштабна війна. Усі без винятку установи доопрацювали свої мобільні та інтернет-застосунки, були вирішені всі питання з електронно-цифровими підписами, роботою частини державних сервісів онлайн тощо.
Енергетичні проблеми лише підсилюють цей тренд. «З причин безпеки діяльність банків досить сильно змістилась у сегмент онлайн-банкінгу для всіх груп клієнтів», – каже Олександр Печерицин.
За словами Василя Невмержицького, банкам – як і іншим суб’єктам господарської діяльності – дуже допомогли дистанційні канали обслуговування. «Військові дії прискорили розвиток усіх мобільних застосунків та розширення всіх мобільних функцій банків», – каже він
Майже всі найбільші гравці забезпечили безпеку транзакцій через роботу з дата-центрами, які мають запасні потужності за кордоном.
8. Скорочення комісійних доходів та зростання тарифів
Попит на банківські послуги поступово відновлюється. Проте їх прибутковість для фінустанов суттєво знижується.
«Чистий комісійний дохід за перші дев’ять місяців 2022 року скоротився на 16% у порівнянні із зростанням на 28% за аналогічний період минулого року. Клієнти поступово відновлюють попит на банківські послуги, але обсяги комісійних операцій ще набагато нижчі, ніж довоєнні», – каже директор ТОВ «ПроФін консалтинг» Вадим Березовик.
Ростислав Кравець, старший партнер адвокатської компанії «Кравець та партнери», пояснює: скорочення пропозиції банківських послуг компенсується збільшенням вартості обслуговування. «Це робиться через введення нових непотрібних послуг, якими клієнт фактично не користується. Але завдяки так званому розширенню пакета з доступом до нових послуг буде збільшено розмір обслуговування. Це стосується і карткових рахунків, і юридичних, і фізичних осіб», – каже Кравець.
За його оцінками, комісійні доходи банків мали скоротитися сильніше, ніж ми бачимо у статистиці – зокрема через значну кількість мігрантів, які вже користуються іноземними банками.
«Є величезна кількість транзакцій фізичних осіб з України за кордон, причому здебільшого у форматі відтоку грошей. Гроші з України йдуть на підтримку людей, які перебувають за кордоном», – погоджується Олександр Почкун. Нагадаємо: за даними ООН з України від 24 лютого виїхали майже 12 млн громадян, з них майже 7 млн осіб пройшли реєстрацію в Європі.
ТОП банків за комісійними доходами, млрд грн
| 2 січня 2022 | 2 листопада 2022 | |
| ПриватБанк | 35 | 26 |
| Ощадбанк | 9.8 | 7.4 |
| Райффайзен | 6.7 | 3.9 |
| Універсал банк (mono) | 5.9 | 4.1 |
| Альфа Банк Україна | 5.6 | 3.6 |
| Укрсиббанк | 2.6 | 1.8 |
| ПУМБ | 2.9 | 2.3 |
| «Айбокс» | 2.3 | 1.7 |
| Укргазбанк | 2.3 | 2 |
| «Південний» | 1.9 | 1.5 |
9. Посилення фінансового моніторингу
Фінмоніторинг підвищує свої вимоги до банків. На практиці це означає, що установи дуже прискіпливо вивчають кожну транзакцію, чим дратують бізнес. «Є випадки, коли банки блокують транзакції, які підприємці здійснювали роками. Мотивують це підозрою у фінансуванні тероризму та відмиванні грошей, і вимагають додаткові документи», – каже Ростислав Кравець.
За його словами, у деяких випадках це робиться для того, щоб утримати ліквідність фінустанов, тому що вимоги додаткових документів та довідок дозволяють зберігати гроші на рахунках. «Я вважаю, що певні вимоги фінмону не мають нічого спільного з тією метою, з якою вони запроваджуються. В Україні за 30 років не було жодної транзакції з фінансування тероризму чи зброї масового знищення», – каже Ростислав Кравець.
10. Скорочення прибутку
На 1 січня 2022 року майже всі банки отримали прибуток, який загалом по системі складав 77,5 млрд грн. Збитки показували п’ять установ. Це Альпарі Банк (-6 млн грн), Український банк реконструкції та розвитку (-28 млн грн), Юнекс Банк (-50 млн грн), БТА (-32 млн грн), Правекс Банк (-266 млн грн). Зауважимо, що останній входить до значної міжнародної групи Intesa Sanpaolo, яка належить до 30 найбільших банків світу.
На 1 листопада 2022 року збитки показали вже більше 20 банків. Загалом по системі чистий прибуток склав лише 10,9 млрд грн.
Основним джерелом прибутку для банків стали цінні папери – депозитні сертифікати НБУ. «Ми бачимо рекордні обсяги розміщення коштів у депозитні сертифікати Національного банку», – каже Вадим Березовик.
За словами Даніїла Моніна, основна стратегія банків у війну – вкладати всі доступні кошти в депозитні сертифікати НБУ, які дають прибутковість 23% річних і не вимагають резервів. У результаті обсяг депозитних сертифікатів, випущених НБУ, досяг рекордних розмірів у 325 млрд грн. Експерти попереджають, що це дуже ризикова стратегія – проте на сьогодні вона дає банкам прибутки.
Доходи та прибуток/збиток банків, на 1 листопада 2022 року
| Банк | Дохід, млрд грн | Чистий прибуток/Збиток, млрд грн | Чистий прибуток/Збиток, млн $ |
| ПриватБанк | 70 | 17.76 | 485 |
| Ощадбанк | 32.5 | 1.1 | 30 |
| Райффайзен банк | 19 | 2.5 | 68 |
| Універсал | 17.54 | 1.2 | 12 |
| Альфа Банк Україна | 17.4 | -4.2 | -115 |
| ПУМБ | 16.7 | 0.47 | 13 |
| Укрексімбанк | 14 | -8.4 | 230 |
| Укргазбанк | 12 | -3.6 | 98 |
| Укрсиббанк | 10.7 | 2.6 | 71 |
| ОТП Банк | 9 | 0.21 | 5.7 |
Заміть висновку: довіра до банків залишається високою
Добра новина – це фактично незначне скорочення коштів фізичних осіб на рахунках громадян. У національній валюті цей показник взагалі зріс. Причина, зокрема, у виплатах військовим та їх родинам.
Так, кошти українців на рахунках банків збільшилися з 727 млрд грн на початок 2022 року до 869 млрд грн на 1 листопада. У доларах цей показник зменшився з $26,6 млрд на 1 січня до $23,8 млрд на 1 листопада.
Довіра, конвертована в кошти на рахунках, – це найчесніший показник стійкості української банківської системи.
ТОП-5 банків за коштами фізичних осіб, млрд грн /$ млрд
| 2 січня 2022 | 2 листопада 2022 | |||
| ПриватБанк | 226.4 | 8.3 | 307 | 8.4 |
| Ощадбанк | 121.7 | 4.5 | 151.7 | 4 |
| Райффайзен банк | 42.5 | 1.55 | 52.5 | 1.4 |
| Альфа Банк | 48.9 | 1.79 | 42.4 | 1.1 |
| ПУМБ | 35 | 1.28 | 36 | 0.98 |
